Порятунок майора Мельниченка
П'ятниця, 1 липня 2005, 15:17
Відмовляючись від свідчень, Мельниченко зберігає собі життя
Сумна іронія справи Гонгадзе полягає в тому, що, почавшись з одкровень майора Мельниченка, вона, як видно з усього, закінчиться на його ж мовчанні. Учора Мельниченко зробив заяву, що перевершує за абсурдністю всі його попередні піруети: він відмовляється давати свічення "в інтересах потерпілих".
Трагікомічна фігура майора, його на перший погляд ірраціональна поведінка й абсурдність його заяв можуть спантеличити, але насправді за ними стоїть страшна логіка: майор знає, що якщо він розкриє рот, то його перебування на цій планеті, також як і перебування його близьких і деяких товаришів по службі, які залишились в Україні, довго не триватиме.
Протягом чотирьох років у приватних бесідах майор не раз говорив, що якщо він розповість усю правду, то "багато хто одразу піде на той світ".
І справа не у змісті плівок, а у їхньому походженні.
Зміст плівок добре відомий. Усі вони давно лежать у прокуратурі й автентичність їх встановлена. На них президент Кучма матюкає Гонгадзе, обговорює із силовиками стеження і прослушку, кричить про те, що його варто провчити, "віддати чеченцям", але ніде не віддає наказу його убити.
Із записів також випливає, що після зникнення Гонгадзе Кучма впадає в паніку; репетує на тих самих силовиків, щоб вони негайно розшукали зниклого, довідалися де сховався, дістали з-під землі, і т.д.
Для тих, хто чув записи, ясно: Кучма навряд чи свідомий замовник убивства. Версія про його причетність може зводитися лише до того, що силовики його "не так зрозуміли" і ліквідували журналіста без прямого наказу, щоб догодити босові.
Є й інша версія: той, хто організував записи, і є замовником убивства, метою якого було дестабілізувати обстановку і захопити владу, або ж поставити Кучму під контроль за допомогою шантажу. На користь цієї версії свідчать багато непрямих даних, включаючи поведінку самого Мельниченка.
Ось питання, над якими варто задуматися всякому, хто хоче розібратися в цій історії.
Навіщо людина інтелектуального і морального рівня Мельниченка зважилася записувати президента? Як технічно йому вдалося самому здійснити сотні годин записів?
Чому записи, які велися більше року, припинилися через десять днів після зникнення журналіста? Хто і чому в ці дні прийняв рішення про переправлення Мельниченка за кордон? Сам майор при розмовах Кучми не був присутній, і не міг знати їхнього змісту. А прослуховувати всі плівки поспіль у нього не вистачило б часу, якщо він діяв сам.
Коли і на якій апаратурі були переписані фрагменти, які Мороз озвучив у Раді? Чи було це зроблено до втечі Мельниченка чи після?
Відповідно до робочого зошиту Мельниченка, який є в прокуратури, після втечі йому потрібно було багато тижнів, щоб прослухати і розсортувати записи, проставити дати, і визначити учасників і зміст розмов. Як виникли фрагменти Мороза? Хто і коли вибирав їх з маси матеріалу? Або хтось прослуховував розмови відразу, "у міру надходження"?
Чому чіпи, які Мельниченко називає оригіналами, зроблені в 2002 році, у той час як записи здійснювалися в 2000? Якщо оригінали в нього, то навіщо брехати? А якщо ні, то чому? І в кого?
Чим пояснити панічний страх Мельниченка після "самогубства" Кравченка? Чому цей страх потім зник настільки, що він не побоявся з'їздити в Москву? Навіщо від туди їздив?
Хто такий Савченко, що ховається в Португалії, якому Мельниченко пересилав частину грошей, отриманих від Березовського?
І нарешті: в американської влади, якщо вона того забажає, є можливість змусити Мельниченка говорити. А в України є всі підстави на цьому наполягати. Але для цього потрібна політична воля з обох боків. Або, може бути, правда про вбивство Гонгадзе (як, до речі, і про отруєння Ющенка) настільки вибухонебезпечна, що сильні світу цього не дуже хочуть, щоб вона вийшла у світ?
Олександр Гольдфарб
Фонд громадянських свобод, Нью-Йорк
Читайте також:
Мельниченко не хоче давати Піскуну свій диктофон
Команда Миколи Мельниченка
Сумна іронія справи Гонгадзе полягає в тому, що, почавшись з одкровень майора Мельниченка, вона, як видно з усього, закінчиться на його ж мовчанні. Учора Мельниченко зробив заяву, що перевершує за абсурдністю всі його попередні піруети: він відмовляється давати свічення "в інтересах потерпілих".
Трагікомічна фігура майора, його на перший погляд ірраціональна поведінка й абсурдність його заяв можуть спантеличити, але насправді за ними стоїть страшна логіка: майор знає, що якщо він розкриє рот, то його перебування на цій планеті, також як і перебування його близьких і деяких товаришів по службі, які залишились в Україні, довго не триватиме.
Протягом чотирьох років у приватних бесідах майор не раз говорив, що якщо він розповість усю правду, то "багато хто одразу піде на той світ".
І справа не у змісті плівок, а у їхньому походженні.
Зміст плівок добре відомий. Усі вони давно лежать у прокуратурі й автентичність їх встановлена. На них президент Кучма матюкає Гонгадзе, обговорює із силовиками стеження і прослушку, кричить про те, що його варто провчити, "віддати чеченцям", але ніде не віддає наказу його убити.
Із записів також випливає, що після зникнення Гонгадзе Кучма впадає в паніку; репетує на тих самих силовиків, щоб вони негайно розшукали зниклого, довідалися де сховався, дістали з-під землі, і т.д.
Для тих, хто чув записи, ясно: Кучма навряд чи свідомий замовник убивства. Версія про його причетність може зводитися лише до того, що силовики його "не так зрозуміли" і ліквідували журналіста без прямого наказу, щоб догодити босові.
Є й інша версія: той, хто організував записи, і є замовником убивства, метою якого було дестабілізувати обстановку і захопити владу, або ж поставити Кучму під контроль за допомогою шантажу. На користь цієї версії свідчать багато непрямих даних, включаючи поведінку самого Мельниченка.
Ось питання, над якими варто задуматися всякому, хто хоче розібратися в цій історії.
Навіщо людина інтелектуального і морального рівня Мельниченка зважилася записувати президента? Як технічно йому вдалося самому здійснити сотні годин записів?
Чому записи, які велися більше року, припинилися через десять днів після зникнення журналіста? Хто і чому в ці дні прийняв рішення про переправлення Мельниченка за кордон? Сам майор при розмовах Кучми не був присутній, і не міг знати їхнього змісту. А прослуховувати всі плівки поспіль у нього не вистачило б часу, якщо він діяв сам.
Коли і на якій апаратурі були переписані фрагменти, які Мороз озвучив у Раді? Чи було це зроблено до втечі Мельниченка чи після?
Відповідно до робочого зошиту Мельниченка, який є в прокуратури, після втечі йому потрібно було багато тижнів, щоб прослухати і розсортувати записи, проставити дати, і визначити учасників і зміст розмов. Як виникли фрагменти Мороза? Хто і коли вибирав їх з маси матеріалу? Або хтось прослуховував розмови відразу, "у міру надходження"?
Чому чіпи, які Мельниченко називає оригіналами, зроблені в 2002 році, у той час як записи здійснювалися в 2000? Якщо оригінали в нього, то навіщо брехати? А якщо ні, то чому? І в кого?
Чим пояснити панічний страх Мельниченка після "самогубства" Кравченка? Чому цей страх потім зник настільки, що він не побоявся з'їздити в Москву? Навіщо від туди їздив?
Хто такий Савченко, що ховається в Португалії, якому Мельниченко пересилав частину грошей, отриманих від Березовського?
І нарешті: в американської влади, якщо вона того забажає, є можливість змусити Мельниченка говорити. А в України є всі підстави на цьому наполягати. Але для цього потрібна політична воля з обох боків. Або, може бути, правда про вбивство Гонгадзе (як, до речі, і про отруєння Ющенка) настільки вибухонебезпечна, що сильні світу цього не дуже хочуть, щоб вона вийшла у світ?
Олександр Гольдфарб
Фонд громадянських свобод, Нью-Йорк
Читайте також:
Мельниченко не хоче давати Піскуну свій диктофон
Команда Миколи Мельниченка
