Заява "Української правди" щодо реалізації сценарію стосовно Андрія Ющенка

Вівторок, 15 листопада 2005, 16:53

Ми висловлюємо протест у зв’язку з нечесним використанням імені "Української правди" в історії, пов’язаній з підпалом автомобіля Валіда Арфуша.

У понеділок, 14 листопада, французька організація "Репортери без кордонів" виступила із меморандумом стосовно ситуації зі свободою слова в Україні. Чільне місце в цьому документі під назвою "Час обіцянок пройшов!" приділене тому, як за допомогою петарди і каністри з бензином було знищено машину "Бентлі" Валіда Арфуша. Він, як відомо, звинувачує у всьому сина президента Андрія Ющенка.

"Це вже не перший випадок, коли син президента погрожує журналістам. Він так само погрожував кореспондентам онлайн-газети "Українська правда" без жодної реакції з боку його батька. Ця ситуація викликає занепокоєння", - сказано в заяві.

Ми стверджуємо, що цей абзац є неправдою. Ніхто з журналістів "Української правди", включно з автором статей про сина президента, жодного разу протягом свого життя не спілкувався з Андрієм Ющенком.

Як відомо, всі його коментарі ми отримували через посередника – прес-секретаря президента Ірину Геращенко – і публікували на сайті. Так само на нашу адресу не надходило непрямих погроз, адресатом яких можна було б вважати Ющенка-молодшого.

Більше того, ніхто з представників "Репортерів без кордонів" не звертався до журналістів "Української правди" і, відповідно, ніхто не міг їм повідомити про неіснуючі погрози з боку Андрія Ющенка.

Дійсно, ми переконані, історія з коштовними подарунками сину президента має бути розслідувана як підозра в корупції, що ми намагалися чесно робити у всіх своїх публікаціях. Більше того, подальші події включно з відставкою деяких міністрів показали, що в наших статтях про Андрія Ющенка не було неправди. При цьому президент так і не дав адекватної відповіді про доходи його сина.

Однак ми виступаємо проти використання назви "Українська правда" у сюжеті, який дедалі чіткіше вимальовується – і про який ми ж самі нещодавно попереджали в статті "Компромат на Ющенка. Можливий сценарій втілення у життя".

Більше того, ми маємо підстави, м’яко кажучи, сумніватися у нинішніх твердженнях Омара Арфуша, що півроку тому в ресторані "Декаданс" йому погрожував безпосередньо Андрій Ющенко – навіть не просто так, а "схопивши за руку".

Справа в тому, що улітку цього року ми отримали з редакції арфушевого журналу "Папарацці" листа, де вони ж переповідали іншу історію того конфлікту.

За їх словами, розборки з ним влаштували нечемні охоронці сина президента, тоді як сам Андрій в цей час "сидів і обіймався" зі своєю дівчиною. Власне, саме в такій версії ми і виклали цю історію в статті "Син Бога, частина 2". І тому були дуже здивовані, чому тепер Арфуш заявляє інакше.

Так само для нас дивно читати в заяві "Репортерів без кордонів", що нинішню ситуацію зі свободою слова в Україні вони вважають "погіршенням клімату, незважаючи на той факт, що помаранчева революція викликала великій ріст надій в країні".

Ми не пригадуємо таких відвертостей від "Репортерів без кордонів", коли їхній керівник Робер Менар за два дні до помаранчевої революції, за добу до безпрецедентної фальсифікації виборів приїхав у гості до Віктора Януковича. Того самого, який вимагав від Кучми вжити заходів для зупинення подій минулої осені.

Ми добре пам’ятаємо тодішній стан демократії в Україні. Але, як відомо, тоді Менар не зустрівся ні з ким з лідерів демократичної опозиції Кучмі – його місія зводилася, скоріше, створити ілюзію про підтримку Януковича з боку Заходу. І зовсім не можна вважати збігом обставин те, що той візит Менара до Януковича організовували Арфуші. Які, знову ж таки, не секрет – начебто дають гроші організації "Репортери без кордонів".



powered by lun.ua
Головне на Українській правді