Тимошенко провела прощальну екскурсію по тюремному минулому

23 перегляди
Сергій Морда, УП
Понеділок, 21 листопада 2005, 00:37

Юлія Тимошенко – людина з яскравою творчою уявою. Колись сказала, що найкращий вибір для жінки – це потрапити на обкладинку журналу "Playboy". Після відставки у вересні 2005 випадково знайшла у сумці помаранчеву і синю стрічки, які правильно склала перед телекамерою. Зараз же вона прирівняла себе до Андрія Сахарова.

Трапилося це у суботу, коли екс-прем'єр зібрала прес-конференцію та представила журналістам своїх найближчих соратників з попереднього бізнес-життя. Цих людей вона в першу чергу мала на увазі, коли говорила фразеологізм "жертви репресій режиму Кучми". Приводом для зустрічі було остаточне визнання Верховним судом законності скасування усіх обвинувачень, висунутих проти команди Тимошенко.

За часів Кучми був такий темник – називати Тимошенко не "екс-віце-прем'єром" і не "лідером партії Батьківщина", а виключно як "колишня керівниця корпорацією ЄЕСУ". Тепер у цьому немає нічого компрометуючого, про що і планувалося повідомити пресі.

Однак передвиборча кампанія змусила Юлію Тимошенко не обмежуватися просто соло-брифінгом, а перетворила це на знайомство з усіма її родичами. У підсумку ж преса стала свідком, як цікаво будуються стосунки між колишнім прем'єром та її чоловіком.

Усю свою дорослу рідню, крім мами, яка за станом здоров'я залишилася у Дніпропетровську, Тимошенко посадила за довгим столом в агентстві "Інтерфакс". "Для всієї нашої команди вчора відбулася знакова подія!", - сказала Тимошенко і розповіла, що вони отримали на руки не просто рішення Верховного суду.

"Це так зване виключне провадження – судове засідання, яке проходило за участі 46 суддів. Це Кримінальна колегія і Військова колегія в повному складі. У нас в такому складі ще не проходили судові засідання!", - повідомила Тимошенко, начебто виправдовуючись, щоб ніхто нічого дурного не думав. Адже не секрет, що з головою Верховного суду Василем Маляренком у неї чудові стосунки, побудовані на його майбутньому балотуванні до парламенту за списком БЮТ.

"Коли ми у п’ятницю отримали це рішення, то навіть складно було радіти", - додала Тимошенко. "Тут на шести сторінках перераховані всі статті злочинів, які ми начебто скоїли. І далі написано: справи в частині обвинувачень закриті (судами нижчих інстанцій) обгрунтовано і відповідно до чинного законодавство за відсутності складу злочину".

"Тобто з цього моменту абсолютно очевидно, що всі знущання були безпідставні, це були нахабні політичні репресії!", - підсумувала свій вступ екс-прем'єр. Далі Тимошенко повідомила, що тільки проти неї було висунуто звинувачення за 28 статтями. "І це 167 років ув’язнення!", - схитрила Тимошенко. Адже їй дуже добре відомо, що в Україні тюремні терміни не сумуються, як в Америці, а поглинаються. Тобто якщо б справді трапилося лихо і Кучма зробив її другим Ходорковським, то це потягнуло б на десяток років колонії.

"Шість разів подавали до Верховної Ради на зняття з мене недоторканності, і нічого з цього не вийшло! Шість генпрокурорів змінилося за цей час... І кожен з них вважав особистою заслугою порушити кримінальну справу проти нашої родини і команди! Якщо він цього не робив, то не міг отримати доброго ставлення з боку попереднього президента", - залізним голосом повідомила Тимошенко.

Вона додала, що слідчий у справі ЄЕСУ Жербицький отримав за ці розслідування від Кучми звання генерала. "Ніколи група менше, ніж 150 слідчих, не працювала у нашій справі! Постійно у нас знаходилося до 500 машин у системі зовнішнього спостереження! Було проведено сотні відряджень слідчих груп за кордон!".

Потім Тимошенко попросила розповісти враження від перебування у слідчому ізоляторі кожного зі своїх родичів. Екс-прем'єр, передаючи мікрофон, стисло характеризувала соратників.

Загалом цих людей вона назвала такими, що мають "прекрасну освіту, вчені ступені, абсолютно чистий склад душі та любов до батьківщини". Самі герої, кинуті у вогонь передвиборчої кампанії, виявилися непідготовленими до виходу на пресу, збивалися, робили помилкові політичні заяви та просто хвилювалися.

Першим, за проханням Тимошенко, слово взяв батько її чоловіка Геннадій Опанасович, який зараз пересувається за допомогою милиць. "Він був прикутий наручниками до ліжка в реанімації після складної операції – коли за висновками лікарів, йому залишалося жити години! Біля нього стояли десятки омоновців, які думали, що ця людина, практично без свідомості, може втекти з лікарні!", - обурено сказала Тимошенко.

Її свекор продовжив: "Я переніс двоє інсультів, я інвалід першої групи пожиттєво. Друзі мої, Бог є, все бачить і кожному воздасть! Кожен з нас, як і Юлечка, розуміють свою роль у тих подіях. З самого початку я не вірив жодному слову, які говорилися у звинувачувальних висновках. Нас зрозуміли і нас пробачили судді!", - додав він.

На цих словах Юлія Тимошенко побачила усю неполікоректність сказаного – адже саме слово "пробачити" передбачає, що була якась вина. Втім, як відомо, по суті пред’явлених їм звинувачень суду взагалі не було. Адже справи закривалися судами за поданням адвокатів Тимошенко. Втім, єдине, що вона встигла зробити у цю мить – це виправити у словах свого свекра, що їх пробачили не "судді", а "закони".

Далі Юлія Тимошенко представила дружину Геннадія Тимошенка, яку назвала "мамою". "Галина Олександрівна, щоб не залишити людину, яку прокохала все життя, стала громадським адвокатом свого чоловіка і щоденно ставала в чергу, заходила у в’язницю, і ввечері виходила з в’язниці. Практично весь цей термін вони просиділи разом".

За словами Тимошенко, так само робила й дружина іншого фігуранта справи ЄЕСУ – Ада Шаго, чоловік якої Євген Шаго був головою правління "Єдиних енергетичних систем України".

"Щодня за цими жінками закривалися великі металеві двері тюрми... Коли ми вдома святкували рішення Верховного суду, то ми визначили, що це дружини декабристів!", - урочистим голосом повідомила Тимошенко.

У свою чергу Євген Шаго, який за прем’єрства Тимошенко був заступником міністра Кабінету міністрів, поскаржився, що справи порушували не тільки проти них, але й проти їх дітей: "Задача була – знайти недоліки і посадити мою дочку до в’язниці!".

Далі Євген Шаго показав, що Тимошенко може на нього покластися: "Ми, навіть перебуваючи у тюрмі, передавали Юлії Володимирівні: "Ми згодні ще сидіти, але щоб вона ні на крок не відступилася!". І ми постійно відчували її лікоть! Система хотіла нас зламати – бо якщо б ми дали свідчення проти Юлії Володимирівні, то були б випущені".

Присутні соратники Тимошенко також вихваляли компанію, яка стала причиною їхніх поневірянь. "Єдині енергетичні системи України підняла з нуля 3 тисячі підприємств і вони стали працювати в три зміни! Я шкодую, що ЄЕСУ були знищені!", - сказав Шаго.

Так само не бачить нічого доброго у ліквідації ЄЕСУ і екс-головний бухгалтер цієї структури Антоніна Болюра. За словами Тимошенко, "про цю жінку у кримінальній хроніці було написано багато неприємних речей". Антоніна ж Болюра сказала, що після приходу перемоги Ющенка вона працювала у Головному контрольно-ревізійному управлінні України.

Там вона зрозуміла, що ЄЕСУ "завжди працювала на державу, у корпорації завжди були передбачені державні інтереси". А от "справжні злочини", за словами Болюри, робляться на держпідприємствах. "Яку же шкоду нанесено державі тим, що завалили ЄЕСУ!", - не витримала вона.

Від перебування у СІЗО в Антоніни Болюри теж залишилися жахливі враження. "Я думаю, про що розповісти? Коли роздягали догола і шукали таблетку жуйки, яку я взяла в адвоката? Чи коли забирали з лікарні Стражеска? Чи коли швидка забрала з залу суду? Неможливо про це говорити..."

Ще один бухгалтер ЄЕСУ Лідія Сокольченко, за словами Тимошенко, "останні півроку перебувала у напівсвідомому стані, у цієї людини доброякісна пухлина мозку, яка дала загострення під час усіх цих знущань".

Лідія Сокольченко хвилювалася найбільше під час дійства. Вона лише повідомила, що "цей пресинг, який був з нами і нашими дітьми, складно пережити нормальній людині", а далі вибачилася за тремтячий голос.

Тимошенко сказала, що не прагне переслідувати тих, хто переслідував їх – але загрозливо додала: "Не хочеться витрачати на це своє життя. Життя все зробить як потрібно... Але не нашими руками!".

Далі ж прозвучала це нескромне порівняння: "Коли репресували Сахарова, а потім реабілітували, то СРСР, який ми сваримо, знайшов можливість вибачитися і зробити реабілітацію публічно. На жаль, ми не дійшли до того часу, щоб держава вибачалася перед людьми, які пройшли через великі катування".

Свекор Юлії Тимошенко Геннадій - зліва, чоловік Олександр - справа

Проте найцікавіше було спостерігати діалог Юлії Тимошенко з Олександром Тимошенком – її чоловіком.

З перших слів стало зрозуміло, що він мріє піти стопами кар’єри своєї дружини. Його виступ був швидше для майдану, а не прес-конференції: "Шановні друзі, ці десять років я дуже гордий за всіх нас та за людей, які нас підтримували! Я впевнений, цей час нас не зламав, а тільки загартував. Тому що тепер нас не можна ні перевербувати, ні залякати! І нам нічого в цій країні не страшно!".

"Ми хочемо жити в справедливій демократичній країні, де поважають закони і просто так не кидають людей за грати. У нас зараз є багато соратників, які допоможуть Юлії Володимирівні побудувати таку вільну демократичну країну", - додав він і звернув увагу на останнє речення, сам того не бажаючи.

Насправді існує інформація, що Олександр Тимошенко хотів би балотуватися до парламенту за списком БЮТ. Однак дружина йому в цьому праві начебто відмовила. Тому прес-конференція була унікальним шансом запитати про це в чоловіка екс-прем'єра. І він почав відповідати ду-уже невпевнено: "Що стосується депутатства... Ви знаєте, це рішення... Мене на нього, е... як би..."

В цей момент не витримала сама Юлія Тимошенко і перебила: "Скажи, ідеш чи ні?". Олександр Тимошенко став похмурішим за хмару і сказав: "У депутати – не йду!".

"Це погана традиція, коли цілими родинами ходять до списків, включаючи домашніх тварин", - знущаючись, підсумувала його жінка.

Спостерігання за публічною поведінкою Юлії та Олександра Тимошенків показало всю підноготну їхніх стосунків. Так, вона постійно перебивала та навіть відповідала за нього.

Наприклад, у Олександра запитали, чи справді він втік за кордон на той час, поки перебував у державному розшуку за часів Кучми. "Я не виїжджав, я був в Україні у друзів...", - сумно сказав він. "У схованках!", - вставила в кінці фрази Юлія Тимошенко і засміялася.

Користуючись нагодою виходу в люди, Олександра Тимошенко треба було питати й про ту хвалену підприємницьку діяльність на селі – якою він займається і яку рекламує екс-прем'єр, як тільки починаєш вимагати пояснень про її доходи.

"Аграрний бізнес – це один з не найбільших напрямків, яким я став займатися", - щиросердно зізнався Олександр Тимошенко і зламав легенду своєї дружини. За його словами, його компанія називається "Агрофірма "Фенікс". Тут Юлія Тимошенко вкотре перервала чоловіка, знову засміялася і сказала: "А вирощуємо ми маленьких перепьолочек!".

"Саша потрошечку тільки починає займатися бізнесом... Тільки потрошечку, буквально перші кроки, бо зруйнували все, що могли. Залишили вижжене поле", - пояснила Тимошенко. "Чи вдається йому – ми побачимо в кінці року, коли він, як чесний громадянин, оформить декларацію. І ми побачимо, скільки він напрацював для родини!", - подивилася дружина на чоловіка.

Головним же піар-кроком заходу була демонстрації вмісту поліетиленового кулька, з яким Тимошенко прийшла на прес-конференцію. Піднявши з підлоги мішечок, Тимошенко почала його розгортати і розповідати: "Можливо, хтось в кабінетах зберігає антикварні картинки, хтось – раритетні статуетки. А я зберігаю...". На цих словах вона показала журналістам абсолютно неестетичний алюмінієвий казанок.

"Це срібне?", - запитав якийсь не в міру цинічний журналіст. "Так, все срібне", - відповіла Тимошенко, стиснувши скули. Вона продовжила доставати речі. "От ще є така миска, така ложечка... Це – тюремна пайка!", - пояснила Тимошенко.

Вона запевнила, що цей комплект зберігається в її кабінеті з часів виходу із СІЗО. Заради справедливості слід зазначити: кореспонденти "Української правди" бували там три чи чотири рази під час інтерв’ю і ніяких тюремних аксесуарів раніше не помічали.

Протягом прес-конференції Тимошенко сказала, що цей набір стоятиме в неї на роботі й у випадку можливого повернення в крісло прем’єра. Але уже коли всі журналісти розійшлися, Тимошенко напівпошепки пообіцяла: якщо вдруге прийде до влади, то подарує всі столові тюремні прибори "Українській правді".



powered by lun.ua
Таємниці мормонів. Що відбувається в одному з найбільш закритих храмів України
Як українські медичні технології продовжують життя іноземцям
Святослав Шевчук: Ніколи не голосуйте проти
Луценко проти Америки: чому "атака" на посла США зашкодить самій Україні
Усі публікації