Олег Бахтіяров: екстремізм в Україні як психотехнологія

6 переглядів
Бі-Бі-Сі
Вівторок, 7 лютого 2006, 11:50

Наприкінці минулого тижня Служба Безпеки України повідомила про активізацію окремих іноземних структур та їхніх прихильників в Україні, спрямованих на "інспірування деструктивних дій", які за прогнозом СБУ, можуть призвести до протиправної діяльності з посяганням на територіальну цілісність та недоторканність держави.

За повідомленням прес-служби, Служба Безпеки вдається до попередження діяльності низки радикально налаштованих представників вітчизняних організацій.

Чи існує в Україні реальна загроза активізації екстремістів, Бі-Бі-Сі запитала у психолога, директора університету ефективного розвитку Олега Бахтіярова.

На його думку, головним каталізатором радикальних настроїв в Україні можуть стати особливості парламентської виборчої кампанії.

Бахтіяров: Я думаю, що виборча система настільки "вдосконалилася", що наступним етапом буде картельна змова з розподілу голосів, оскільки політика закінчилася, а залишилася тільки економіка.

От колись був такий вислів: політика – це концентрована економіка. Тоді це був екстравагантний вираз, а зараз це реальність – залишилася тільки економіка. Ідеології стали просто одягом для приваблення тієї частини населення, яка не розуміє, що за цим приховується.

Якщо місця в списках купуються, якщо ми знаємо, що принаймні за 40-ка відсотками місць стоять гроші і немалі гроші, то зрозуміло, що на цих виборах вирішуватимуться не політичні питання. Партії буквально на наших очах перетворилися на такі собі корпорації, які переймаються лише бізнесом.

А політика де? А політика витісняється із сфери, в якій функціонує держава. І витісняється в підпілля. І таким чином визріває грунт для формування радикальних рухів. І справа лише за тим, хто першим правильно сформулює цю радикальну ідею.

НОВИНИ ТаблоID

Бі-Бі-Сі: То в Україні вже є радикальні організації, які можуть впливати на ситуацію, чи тут лише, як ви сказали, визріває грунт для радикальних ідей?

Бахтіяров: Екстремістських формувань в Україні немає, чи краще сказати так: ті формування, які є, не досягли критичної маси. Точнісінько так, як в 91-му році при розвалі Радянського Союзу не було організованого екстремістського руху. Були, щоправда, окремі екстремістські формування, але вони не досягли критичної маси.

І організуючу функцію тоді взяв на себе кримінальний світ, який має свою систему звань, посад, функцій. А зараз, коли криміналітет вже виконав свою організаційну функцію, хто може прийти? Друга хвиля криміналу? Отже, якщо навіть немає загрози радикальних рухів, то ситуація потребує ретельного аналізу.

Бо коли на виборах люди змушені обирати не політичний напрямок, а бізнесову еліту, яка націлена лише на одне – на великий розподіл власності, включно з землею, то в такий час можуть бути всілякі несподіванки.

Бі-Бі-Сі: Оскільки попереду нас очікують вибори, то зараз багато говорять про політтехнології, які використовуються в передвиборчій кампанії. Проте якось уникають слова психологія в цьому контексті. Скажіть, будь-ласка, яке місце в політичних технологіях посідають психотехнології?

Бахтіяров: Центральне місце. Це – головне ядро у політтехнологіях. Але ж у нас знову-таки виникає ситуація, коли зіштовхуються між собою 5-6 політтехнологічних груп, які працюють на різні політичні сили, але використовують однакові методи. Вони перестають грати вирішальну роль, тобто вони взаємно паралізують одна одну.

Що стосується теперішньої виборчої кампанії, то психотехнології в Україні лише починаються, а тому радше треба говорити про психологічні прийоми, які лежать в основі політтехнологій. Передусім – це створення образу лідера. Не менш важливо зрозуміти реакцію мас на ту чи іншу проблему і правильно її потрактувати. Треба використовувати стиль, який б‘є по нервах. Наприклад, плакат, "Не змогли. Досить! Не так!"

Бі-Бі-Сі: Це лягає на душу?

Бахтіяров: Так. Тому що це - правильно зроблено. Це правильний удар. Передусім кидається в очі контрастне поєднання фарб і гасел. І це відбивається у свідомості. І незважаючи на скепсис щодо партій, які об‘єдналися в блоці НЕ ТАК, їх рейтинг почав потроху рости.

Причина одна-єдина – правильно побудована пропаганда. Але це матиме значення не для фаворитів кампанії, а для партій, які вважаються аутсайдерами і претендують на мінімальну кількість у парламенті. У тому середовищі якраз більше креативу і психологічних підходів до цієї справи.

Бі-Бі-Сі: А що б ви сказали про біг-борди "Нашої України" "Не зрадь Майдан"? Вони чомусь дратують людей... Чому?

Бахтіяров: Ті, хто закликає "Не зрадь Майдан", мали би передусім згадати, що взагалі-то це вони зрадили Майдан. І люди це чудово розуміють.

От уявіть собі ситуацію: люди прокинулися з летаргічного сну і був період, коли вони почали сприймати речі такими, якими вони насправді є.

Але ж помилки влади були настільки очевидними, що прикрашати їх було нічим. І зараз, коли кажуть: Ти, виборець, не зрадь Майдан, то він сприймає це як особисту образу. Розчарування надзвичайно велике, і ситуація небезпечна. Але ту небезпеку, на жаль, недооцінюють, бо не бачать чи не хочуть бачити підземних, тобто, латентних суспільних явищ.

Киньте зараз в маси правильно побудовану фразу і вибори будуть зірвані, люди проігнорують їх, бо вони в принципі до цього готові. Народ готовий піти з політичної сфери. Інша справа, що на таку фразу немає замовника...

Бі-Бі-Сі: А як впливає на психіку виборця, який цілий тиждень удома святкує Різдво, невпинне повторення на всіх телеканалах одночасно однакових відеороликів, як це було з рекламою Партії Регіонів, наприклад?

Бахтіяров: Це просто некваліфікований підхід. У психології вже понад 100 років відома так звана крива Йеркса-Дотсона. Це крива працездатності, залежна від активації нервової системи. Вона зростає до певного моменту, а тоді стрімко падає. Вплив має бути дозованим. А на передозування неминуче виникає реакція. Але ж ніхто цих кривих не вираховує. Хоча і фахівці, здавалось би, є... А з іншого боку, в умовах, коли політтехнології різних команд взаємно паралізують одна одну, вибір фірми, яку шукає партія, почав нагадувати вибір коштовного костюма за принципом престижності. Тобто, вони наймають собі не хорошого, а престижного психолога.

Бі-Бі-Сі: А як, за вашими спостереженнями, сприймається чи то виборча реклама президентської партії чи то іміджева реклама самого президента "Думай по-українськи"?

Бахтіяров: Це помилка хоча б тому, що половина України думає по-російськи і сприймає цю рекламу як якийсь заклик змінити внутрішній порядок мислення. А тих, хто думає по-українськи, до цього закликати не треба, це для них і так очевидно.

Бі-Бі-Сі: Під "думай по-українськи" тут малося на увазі "думай патріотично", очевидно...

Бахтіяров: Для "патріотично" повинна бути якась ідея. Патріотична ідея починається там, де люди знають, за що вони можуть вмерти. Люди не можуть вмирати за Ахметова чи Суркіса, які для них чужі. Люди можуть іти до кінця за якийсь великий проект, за свій народ врешті, тобто за щось, що бере за душу.

А коли людям пропонують патріотичну ідею на тлі існуючих контрастів між заможною купкою та злиденною більшістю, то та патріотична ідея якось починає вивітрюватися, і основна маса не поспішає надриватися заради того, аби хтось один заробив собі зайвий мільярд доларів.

А тому влада має передусім подумати, як усунути разючі контрасти, і тоді до "думання по-українськи" не треба буде й закликати. А так, як є зараз, не може тривати довго. Режим мусить трансформуватися, до того ж швидко. Якщо цього не станеться, то внаслідок відчуження народу і влади утвориться вакуум, який заповнить хтось. Питання лише в тому, ХТО?

Бі-Бі-Сі: Хотіла спитати ще про психологію кольору. В минулому політичному сезоні в моді було помаранчеве та біло-блакитне. До яких кольорів будуть прихильні виборці навесні цього року?

Бахтіяров: Якщо до цього підходити серйозно, то кожен колір відображає певну установку. Зараз формується установка чорного кольору. Це колір активного тотального заперечення, яке дозріває в суспільстві.

І якщо з‘явиться сила під чорними прапорами, вона ляже на душу більшості людей. Але враховуючи не сприйняття українцями жорсткої влади, а з іншого боку схильність нації до самоорганізації, то аби вцілити в "десятку" політичної моди, у цьому сезоні чорний колір має бути доповнений чимось іншим, більш позитивним.



powered by lun.ua
Російський політолог Морозов: Порошенко був цвяхом у черевику в Путіна
В підвішеному стані: що відбувається з ринком нерухомості Києва
Операція "Запад". Перевиконання плану з депортацій українців
В пошуках головного донора: хто найбільше допоміг Україні грошима
Усі публікації