Протоколи непомаранчевих мудреців

1 перегляд
Ірина Погорєлова, для УП
П'ятниця, 14 квітня 2006, 11:45

Колись ми обов'язково дізнаємось, що то було – абсолютно прекрасне, що запропонує нам Тимошенко...

І це колись – не таке вже далеке. Ось тільки-но Юля, в повній відповідності до підписаного "трійцею" 13 квітня протоколу, дістанеться не лише посади глави уряду, а й, головне, схвалення його програми.

Саме після, а не до схвалення цього документу, стане зрозуміло, яку програму вона збирається виконувати. Принаймні, протягом року, коли Конституція гарантує їй повну недоторканість...

Перед тим, як відбудеться це голосування, - БЮТ годитиметься на будь-що, запропоноване іншими коаліціянтами. Підпише будь-яку програму, регламент чи формулу призначення на посади. Головне – не дати зірватися протоколові про коаліцію, де зафіксовані дві ключові для неї тези.

Одна – із передвиборчого ще меморандуму, що дає її блокові право диктувати ім'я прем'єра. Друга – вже згадане ухвалення урядової програми, єдиний реальний сенс якої – в наданні урядові річної недоторканості від вотуму недовіри парламенту.

Право президента усувати уряд в цей час, як і будь-який інший, - вже скасовано змінами до Конституції...

Доказ того, що Юля годитиметься задля вказаної мети на будь-які умови коаліції – в простому прикладі.

Фото з сайту Юлії Тимошенко
Фото з сайту Юлії Тимошенко

От було багато нарікань – з боку прихильників та партнерів Тимошенко, а також Березовського – на те, що президент Ющенко бере участь у формуванні коаліції.

Нарікання абсолютно беззмістовні. Оскільки, по-перше, Тимошенко сама зверталася до нього з листом і ходила на консультації.

А по-друге, участь президента в формуванні коаліції просто визначається тим фактом, що він подає кандидатуру прем'єра до ВР.

Дехто вирішив, що він це робить механічно... Але це не так, і не лише тому, що не заборонено його "вето" на кандидата. А й тому, що ані Конституція не передбачає обмежень на кількість розглянутих кандидатур, ані регламент ВР не виключає, що навіть коаліція, яка ніби погодила одну кандидатуру, її відхилить...

Тим не менше, з приводу абсолютно надуманих підстав до Ющенка було купа претензій.

Натомість коли "Наша Україна" запропонувала абсолютно дику норму про очолення президентом Вищої ради коаліції, до якої входять також спікер та прем'єр, - ані пари з вуст.

Хоча для змістовної критики в проекті регламенту коаліції від "НУ" – сила силенна підстав.

Вже згадана норма – це щось на кшталт ідеї про очолення Ющенком виборчого списку до парламенту.

При цьому – на відміну від тієї спроби маніпуляції передвиборчою технологією – не має жодного практичного сенсу.

Оскільки якщо коаліція ухвалює Основні засади зовнішньої та внутрішньої політики, плюс окремо коаліційну та урядову програми, нібито побудовані на програмі президента, - то його особисте керування коаліцією абсолютно не потрібне.

Як не потрібне це оперативне управління в разі, якщо президента задовольняє склад уряду. Якщо ж не задовольняє, - то керівництво коаліційним органом не допоможе.

Але є ще дурниці в проекті регламенту.

Ну, наприклад, розпис посад для опозиції. З якого б це дива коаліція мала вирішувати це питання, коли воно належить виключно до інтересів та компетенції самої опозиції, або, що більш конституційно – парламенту в цілому. Який мав закласти норми про і для опозиції у свій новий регламент, але чомусь майбутні коаліціянти про це не подбали...

Ще в регламенті наворочено настільки складну конструкцію багаторівневої ієрархії, що вона радше нагадує якусь конфедерацію, ніж коаліцію. Плюс принцип "одна фракція – один голос". А в іншому місці – "одна партія – один голос"...

Щось з міжнародного права... ЄС та ЕЄП в одному флаконі.

Тобто ухвалення рішень коаліцією безперечно ускладнюється. А от щодо ефективності...

Принаймні, всі ці складні регламенти нічого не вдіють із прем'єром по отриманні ним річної недоторканості. Хоча і коаліцію не вбережуть...

Ні, в цій складній процедурі можна ухвалювати будь-які закони і заблокувати роботу уряду. Можна переформатувати коаліцію... Але там вже навряд президентові відведуть чільне місце, а головне – все одно нічого не вдіють з прем'єром, якого не можна зняти.

Тож не дивно, що з боку БЮТ не чути критики цих незграбних норм.

Не чути їх і від соціалістів, яким, мабуть, теж є куди діставатися за підтримки коаліції, аби потім повністю змінити правила гри.

Мабуть, це посада спікера ВР, якого, за регламентом коаліції, внесено до Вищої ради, а за протоколом – обирають із певним відривом від прем'єра...

Але коли з боку фракції спікера відбудеться "кидок" інших коаліціянтів, - то посади він не втратить. Якщо матиме перспективу іншої коаліції...

Взагалі про вже підписаний протокол та проекти решти опублікованих документів до угоди можна довго і нудно писати як про механічне поєднання побажань, що наразі не узгоджуються не лише між суб'єктами процесу, але й, головним чином, навіть з чинною Конституцією.

Фото з сайту Юлії Тимошенко
Фото з сайту Юлії Тимошенко

Ба більше – із цих текстів точно помітно, хто кого вже обіграв, а хто кого ще планує обійти на повороті.

Але, мабуть, це якраз і не є правилами спільної гри того, що називається коаліцією.

А вони ж іще не дійшли до узгодження економічних програмових засад, де "Наша Україна" намагається, поступаючись іншими пунктами, нав'язати те, що вважає президентською програмою.

Та й тут знову хтось забув, а хтось врахував, що коаліція – навіть якщо запише всі побажання президента, - не може обмежити право депутатів від опозиції на законодавчу ініціативу, із допомогою якої можна розмити будь-який текст закону.

От, наприклад, Основні засади зовнішньої та внутрішньої політики... Ну, припустімо, Мороз навіть погодився з Ющенком на євроінтеграцію та СОТ з НАТО.

Вноситься проект, і ПР та КПУ ініціюють доповнення у вигляді ЕЄП та російської мови. А фракція, скажімо, соціалістів підтримує це доповнення. І що?

Розвал "не помаранчевої" коаліції? Тимчасом Основні засади, які не є законом і не можуть бути ветовані президентом, – вже діють...

Захід знов зітхає з приводу розчарувань. Росія із задоволенням нагадує, що до ЕЄП ще не пізно. А народ отримує чергову пайку "інтелектуальної поживи": розбиратися, хто винен – "Юлька", "Ющ" чи "социки"...

Вони дуже поспішають "дати суспільству почути те, чого воно чекає". І хоча Безсмертний сам казав щось про "криве", яке родиться в поспіху, - але процес іде саме в цьому напрямку.

А от із чим коаліціянти не квапляться, так це із зазначенням в уже підписаних документах – що в протоколі, що в згаданому в ньому меморандумі – про Конституційний суд.

"Наша Україна" чомусь записала вимогу про відновлення його діяльності аж у проекті програми коаліції, себто лише для нового парламенту.

Дивна річ, президента Ющенка, який нагадує, що це мав би зробити ще цей склад парламенту, вони не чують...

Ну, що ж, маємо зайвий доказ ставлення до президента як до весільного генерала, якого можна запросити у Вищу раду коаліції, але чиїх вимог не треба виконувати навіть членам його партії.

Хоча, здавалося б, якщо вони всі вже вирішили діяти разом, то можна стосовно КС це зробити ще в теперішньому складі парламенту 26 квітня.

Особливо коли йдеться про взаємну довіру.

Хоча питання про КС – найкращий показник відсутності найменшої довіри між цими гравцями.

Тому не дивно, що, скажімо, соціалісти, мабуть, були б ладні, аби президент отримав "свій" КС і навіть робив через нього спроби скасувати конституційну реформу – але вже після того, як будуть роздані певні посади, яким скасування відповідних норм нової Конституції нічим не загрожує...

А от натомість БЮТ, в разі отримання поста прем'єра – стане найбільшим ворогом Конституційного суду й скасування змін до Конституції. З наведених вище причин – аби президент не міг під час дії урядової програми зробити з урядом те саме, що 2005 року...

Цікаво, між іншим, як за нових умов – спікера Мороза та прем'єра Тимошенко - поставиться до КС Партія регіонів...

Втім, який там Конституційний суд, коли народові вже дали почути те, що, як комусь здається, той хотів почути. А далі іде новий етап – чутки й плітки про посадовий дерибан.

Цей етап інформаційної війни в супроводі неодмінних заперечень цікавості до посад з боку коаліціянтів дозволить менше уваги приділяти власне програмі дій майбутнього уряду.

І в цьому сенсі можна твердити, що триває "другий тур" парламентських виборів: особи проти принципів, імена проти програм.

Все ще попереду, але чомусь здається, що помаранчеві вже програють не помаранчевим.



powered by lun.ua
Святослав Вакарчук: Коли ти кажеш, що в тебе нова політика, а насправді міняєш правила гри під себе, це дуже подібно на попередників
Власник Avellana Gold Брайан Севедж. Хто керує ринком золота та чому Україна відлякує великих гравців
Бюджетні гроші для партій: як це працює в Польщі
"Зараз стільки можливостей". Директорка школи, яка не боїться змін і вірить у своїх колег
Усі публікації