Почім депутат?

Аби потрапити до парламенту, політичні партії та блоки витрачають десятки і сотні мільйонів доларів. А скільки витрачають виборці на утримання своїх депутатів, і які послуги від народних обранців вони отримують? Цій темі присвячене дане міні-дослідження.

Спочатку спробуємо визначити депутатоактивність на прикладі депутатів Верховної Ради України минулого скликання. Для спрощення проаналізуємо лише базові індикатори за даними офіційного сайту Верховної Ради України – законопроекти, виступи та депутатські звернення.

Законопроекти

За чотири роки депутатами Верховної Ради було подано 18329 законопроектів. Найбільше законопроектів вніс депутат Онопенко (489 проектів), на другому місці – Демьохін (363 проекти), на третьому – Буряк (354 проекти).

Жодного законопроекту не запропонували тринадцять народних обранців. Серед них - Тетяна Засуха, Дмитро Павличко та Віктор Пінчук. Тільки один законопроект внесли десять нардепів, Рибачук, Сацюк, Щербань. В середньому, за весь період народний депутат подав 36 законопроектів – по 9 за рік.

Виступи

Протягом минулої каденції у парламенті прозвучало 20329 виступів з місця та 13996 виступів з трибуни. Найбільшу активність у виступах з місця проявив Юрій Кармазін (1073 виступи), далі ідуть Борис Беспалий (462 виступи) та Андрій Шкіль (426 виступів). Середнє арифметичне – 40 виступів на депутата (10 за рік).

Максимальну кількість виступів з трибуни зробив згаданий Кармазін (1093). На другому місці – Соломатін (461 виступ), далі - Пузаков (369 виступів).

Взагалі не виступали 35 депутатів. Серед них – Баграєв, Буца, Димінський, Жванія, Криворучко, Кукоба, Оплачко, Рибачук, Сацюк, Суркіс.

У підсумку, на одного депутата припадає 28 виступів з трибуни, або по 7 виступів за рік.

Запити

Протягом чотирьох років народні обранці зробили 15828 запитів. Лідерство належить Кармазіну (901 виступ), за ним ідуть Пузаков (334 виступи) та Орджаховський (268 виступів).

Не подали жодного депутатського запиту сорок дев'ять нардепів. Серед них – Бубка, Буца, Довгий, Єхануров, Жеваго, Ігнатенко, Литвин, Потебенько, Різак, Слободян, Тигіпко, Толстоухов, Щербань. Середній показник становить 31 депутатське звернення (8 за рік) на одного депутата.

Юрій Кармазін за більшістю індикаторів майже втричі випереджає своїх найактивніших колег, отже, за його відсутності усі середні показники зменшуються приблизно на 5 %.

Нульові показники за всіма параметрами мають Богдан Буца та Володимир Оплачко.

На жаль, практично не можливо об'єктивно визначити відвідуваність засідань депутатами та їхнє голосування, адже голосування картки ще не означає присутності її власника в залі.

Окремо варто сказати про політичну культуру та відповідальність народних обранців. Це найбільш яскраво демонструють переходи із фракції у фракцію. П'ятеро депутатів аж вісім разів змінювали політичну орієнтацію. Йдеться про нардепів Буряка молодшого, Гладкіх, Козловського, Кузьмука та Сміяненка.

Нагадаємо, свою важливу законотворчу місію народні депутати здійснюють не безкоштовно. Відповідно до Закону України "Про статус народного депутата", "держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень".

Спробуємо підрахувати вартість "необхідних умов", які визначили для себе народні обранці за період важкої трудової діяльності "в інтересах усіх співвітчизників":

Заробітна плата: частина 2 ст. 33 закону визначає, що "народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів Кабінету Міністрів України". Тобто, місячна заробітна плата депутата становить близько 20 тисяч гривень. За чотири роки народний обранець отримує 20 000 X 12 місяців X 4 роки = 960 тисяч гривень.

Матеріальна допомога: відповідно до частини 5 ст.20 закону "Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, які отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року". 20 000 X 12 місяців = 240 тисяч гривень.

Грошова допомога: пункт 2 частини 12 ст. 20 закону гарантує, що в "разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України". 20 000 X 12місяців = 240 тисяч гривень.

Квартира: частина перша ст. 35 закону говорить, що "народний депутат, незалежно від місця постійного проживання, за його бажанням має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов (грошова компенсація), або на строк його повноважень службового жилого приміщення, або жилого приміщення для постійного проживання".

Сумнівно, що "належні умови" нардепів визначаються одно-, двокімнатною квартирою на Троєщині. Середня вартість трикімнатної квартири у непоганому районі Києва становить 120 тисяч доларів, або 600 тисяч гривень.

Таким чином, оплата послуг депутата дорівнює: зарплата + матеріальна допомога + грошова допомога + квартира = 960 000 + 240 000 + 240000 + 600 000 = 2 040 000 гривен.

Таким чином, 450 депутатів коштують державному бюджету дев'ятсот вісімнадцять мільйонів гривень (918 000 000 гривень).

Оплата місячних зусиль одного депутата, який за цей період створює 0,7 законопроекти, виголошує 0,8 виступи з місця та 0,6 виступи з трибуни, а також робить 0,7 депутатського запита, становить сорок дві тисячі п'ятсот (42500) гривень.

Тепер порівняємо оплату зусиль протягом місяця роботи народних обранців з оплатою праці середньостатичних українців, інтереси яких вони представляють.

Зарплата: у грудні 2005 року середня заробітна плата одного штатного працівника по Україні становила 1019,17 грн. Найнижчий рівень заробітної плати зафіксовано у Чернігівській області (741,93 гривень), найвищий – у Києві (1755,08 гривень)

Вихідна допомога: відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, "при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст. 36 та пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку". Тобто, в середньому, 1019,17 грн.

Квартира. Середньостатистична київська сім'я з чотирьох осіб (двоє дорослих і двоє дітей) може дозволити собі придбати квартиру, аналогічну до депутатської, за 27,5 роки без врахування інфляції, якщо протягом всього цього часу буде купувати лише предмети першої необхідності.

Заощадження сім'ї за один місяць = 1775,08 X 2 особи – (423 X 4 особи.) = 1692 гривень.

Якщо ж сім'я наважиться взяти цю квартиру у кредит під 12-13% річних, то вона має шанс не розрахуватися з банком до смерті.

Пенсія: звичайно, у середньостатичних українців набагато менша, ніж депутатська. Пенсія народного депутата коливається в межах 80-90% від діючої на момент виплати зарплати народного депутата. Окрім цього, є ще компенсаційні щомісячні виплати у розмірі приблизно десять тисяч гривень. Але це вже предмет для аналізу інших досліджень.

Якщо співставити оплату послуг громадян України та їхніх обранців, то побачимо, що оплата послуг народного депутата дорівнює оплаті послуг сорока двох середньостатистичних українців.

Оплата послуг депутатів всього скликання дорівнює оплаті послуг вісімнадцяти тисяч дев'ятсот українців.

Тетяна Бойко, Громадянська мережа "ОПОРА", для УП