Українців примушують стати картярами

1 перегляд
Економічна Правда
Четвер, 29 червня 2006, 10:20

Рівно через рік, 1 липня 2007-го, в усіх великих містах України усі торговці мають приймати до сплати пластикові картки. Таким чином, готівка як основа тіньової економіки почне втрачати свої позиції.

Принаймні, на це сподівається Кабмін, який для більш активного використання платіжних карток як засобу платежу 29 березня 2006 року ухвалив постанову, покликану пожвавити впровадження "пластику".

Згідно з нею всі, хто працює у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають перейти на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів в оплату за продані товари.

Підприємці з обласних центрів, Києва, Сімферополя та Севастополя мають стати "картярами" до 1 липня 2007 року, а у районних центрах з чисельністю населення понад 25 тис. – до 1 січня 2008 року.

Слід відзначити, що уряд стимулює і без того надзвичайно швидко зростаючий ринок. Україна займає одне з перших місць у світі по темпах росту випуску карток – у 2005 році їхня кількість зросла на 45%.

На кінець І кварталу 2006 року в обігу знаходилось понад 27 млн. карток.

За станом на 1 січня 2006 року 101 банків (63% від загальної кількості) є членами внутрішньодержавних і міжнародних карткових платіжних систем та здійснюють емісію та еквайрінг (обслуговування) платіжних карток.

Порівняно з 2004 роком кількість операцій із застосуванням платіжних карток, емітованих українськими банками у 2005 році, збільшилась на 36% до 324 млн., при цьому сума операцій зросла майже на 6% і становить близько 100 млрд. грн.

Більшість банків, які мають право емітувати картки міжнародних платіжних систем, досить активно просувають цей продукт.

Однією з проблем є прагнення банків наростити обсяги випущених карток будь-яким чином, що викликане у першу чергу спробами покращити свій імідж як гравця на ринку платіжних інструментів – це є різновидом рекламної акції.

Найбільш розповсюджений шлях збільшення емісії - зарплатні проекти, тобто карта видається незалежно від бажання клієнта. "Картки, отримані таким чином "у навантаження", не використовуються, або використовуються лише з метою миттєвого зняття всіх отриманих грошей у день зарплати", - стверджує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Лише 4% трансакцій з використанням карток у 2003-2005 роках було спрямовано на оплату товарів та послуг, решта – зняття готівки, і цей показник є майже незмінним. Тобто картка для українця – це часто зайва ланка у ланцюжку "гроші-товар".

"ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА"

Не дивлячись на колосальний ріст кількості карток, вже третій рік поспіль обсяг безготівкових платежів як частка від загальної суми операцій за картками практично не змінюється – у 2003 році вона складала 5%, у 2004 році – 5,4%.

Відсутність початкової зацікавленості призводить до того, що люди не бачать зручностей карток і не роблять спроб використовувати їх у торгівельній мережі. Це відбувається не від неспроможності людей користуватись картками.

Якщо роздивлятись трансакції, які було зроблено за кордоном, то там наявна значна частка безготівкових платежів, бо за кордоном мережа прийому карток є більш поширеною, а також існує культура їхнього обслуговування.

Як банки, так і уряд зацікавленні у розвитку безготівкові платежів. Згідно з дослідженнями, проведеними у декількох країнах світу (США, Велика Британія, Бельгія та ін.), перехід на безготівкові платежі дозволяє заощаджувати до 1% ВВП щороку. До того ж розвиток електронних платежів як засобу розрахунків за покупки і виплати доходів підвищує прозорість фінансових потоків. Це дуже важливо для України, де до половини ВВП виробляється у "тіні".



powered by lun.ua
Порахувати українців. Як проходитиме перепис населення-2020?
Обличчя протестів. Хто виходить на Майдан і до чого тут Порошенко
Імпічмент у прямому ефірі: медіагайд по процедурі відставки президента Трампа
Святослав Вакарчук: Якби я був президентом, точно б не починав з посилення своїх повноважень
Усі публікації