Головний юрист Ющенка: У нас уже існує чернетка проекту указу про розпуск парламенту

Вівторок, 1 серпня 2006, 20:51
Микола Полудьонний сьогодні знаходиться у функції Віктора Медведчука – головного юриста Банкової. Але Полудьонний може сприйняти це порівняння як образу – свого часу він багато боровся з інформаційними заготовками Медведчука, представляючи в суді інтереси кандидата в президенти Ющенка та його дружини.

Зараз Полудьонний – радник Ющенка і керівник головної служби правової політики секретаріату президента. А ще Полудьонний – член робочої групи з підготовки Універсалу національної єдності, який скоро як тиждень обговорюється на Банковій.

Це інтерв’ю Полудьонний дав у вівторок близько 17 години, коли в рожевій кімнаті біля кабінету президента тривала зустріч між Ющенком і Януковичем. На момент публікації через чотири години нічого не змінилося.

Шансів домовитися залишається дедалі менше. А у середу настане день, коли Ющенку потрібно ухвалювати рішення – подати кандидатуру Януковича для затвердження прем’єром або повернути як неприйнятну назад до парламенту.

Все схиляється до того, що президент обере другий шлях розвитку подій.

Правові аргументи Ющенка Полудьонний виклав "Українській правді".

– Розкажіть, які можливі варіанти дій президента в нинішній ситуації? Чи правильно ми розуміємо, що вівторок, 1 серпня – останній день переговорів, і середа – день, коли можуть бути оголошені дострокові вибори?

– А можуть і не бути оголошені...

– Чому?

– Тому, що це право президента, а не обов’язок. Юридичний аналіз дає підстави стверджувати, що президент може повернути пропозицію про призначення Януковича на посаду прем’єр–міністра і запропонувати парламенту визначитися з цього приводу.

В залежності від мотивацій, президент може розпустити парламент, а може і не розпускати. Може сказати: "Ну, ви визначайтеся, а я наберуся терпіння і буду чекати".

– Але що Вам дає підстави стверджувати, що президент може повернути Януковича, а не прийняти його кандидатуру як данність?

– Системний аналіз, якщо виходити з духу Конституції, а не букви. Конституція говорить, що коаліція вносить президенту "пропозиції" щодо кандидатури прем’єра. Оскільки слово "пропозиції" використано у множині, це значить, що пропозицій може бути кілька. Принаймні, більше однієї.

– Ви думаєте, слово "пропозиції", у множині – це була помарка при друкуванні змін до Конституції чи це Медведчук і компанія свідомо застосовували таке слово в законопроекті, яким проводили політреформу?

– Мені взагалі важко говорити, про що думали батьки змін до Конституції, оскільки протиріч у законі 2222, який став тілом Конституції, досить багато. Тому зараз важко визначити, чи це був такий задум, чи це була помилка.

Якщо виходити з філологічної точки зору, то пропозиція щодо кандидатури прем’єра – це річ, з якою можна погодитися або яку можна відхилити.

Умовно кажучи, вам пропонують каву з молоком, вносять таку пропозицію. Ви, якщо не любите, можете відхилити – а якщо любите, то погодитися.

Далі слід звернути увагу, що президент має 15–денний термін на внесення кандидатури прем’єра. Якщо б президент просто був передаточним ланцюжком, то цей термін був би непотрібний.

15 днів для чогось потрібні? Напевно, для того, щоб президент визначився. Інакше немає сенсу в цьому терміні.

Якщо президент має право визначитися, то у сукупності з тим, що йому подається "пропозиція", це означає, що він може або погодитися, або не погодитися.

Від пропозиції кандидатури прем’єра, яку вносить коаліція, до подання кандидатури в парламент – цього документально оформленого рішення президента – дуже велика відстань.

Президент може повернути кандидатуру прем’єра. Для цього можуть бути не тільки юридичні, але й політичні підстави.

Бо, якщо аналізувати далі, треба не забувати частину 2 статті 102 Конституції, за якою президент є главою держави і є органом, який відповідає за дотримання Конституції, дотримання прав і свобод, принципів територіальної цілісності, безпеки і таке інше...

Давайте на хвилиночку уявимо, що президенту внесли пропозицію щодо особи, яка, на погляд глави держави, не є такою, яка може забезпечити ці основні позиції, за які відповідає президент як гарант Конституції. У такому разі президент може відмовитися внести кандидатуру прем’єра з політичних підстав.

– Але, якщо б батьки–розробники змін до Конституції мали це на увазі, вони б записали пункт, що "президент має право відхилити кандидатуру"!

– Можливо. Але ж вони не прибрали положення частини 2 статті 102 Конституції – "президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина".

Також вони не прибрали положень, за якими президент безпосередньо здійснює і керує зовнішньою політикою, політикою в сфері безпеки і оборони, питаннями, пов’язаними з правами і свободами громадян.

Не прибрали, але ще й підсилили повноваження президента шляхом введення норм частини 2 статті 90 Конституції, де збільшено кількість підстав для розпуску парламенту.

Так що підсилення парламенту в розробників змін до Конституції асоціювалося і в підсиленні можливостей противаги з боку президента.

– Скажіть тоді, навіщо Ющенко каже в рамках круглого столу, що треба збалансувати відносини між президентом і Верховною Радою? Виходячи з ваших слів, у нього і так достатні повноваження.

– Одна справа – підсилення, а інша – збалансування. Відносини зовсім не збалансовані!

По–перше, треба усунути протиріччя. По–друге, треба кінцево визначитися - ми хочемо президентську форму правління чи парламентську?

Змішані форми правління є вразливими, нестійкими. Постійно виникають колізії, спір стосовно повноважень між різними центрами влади.

Це було і при Кучмі, хоча Конституція 1996 року є більш збалансованою. Але і там були протиріччя, що вимагало постійного звернення до Конституційного суду.

Україна має визначити для себе – чи брати в чистому вигляді президентську модель: російську, американську, чи більш м'яку, французьку?

Або Україні варто взяти в чистому вигляді парламентську модель? Вона більш прийнятна для України з точки зору історії.

Але проблема в тому, що ми не є тією Україною, яка розвивалася за часів Київської Русі. Ми – пострадянська держава. У нас владу розглядають як централізовану, жорстку. Відповідно на президента ідуть нарікання, що він бездіяльний, м'який...

– Навіть Ви це визнаєте!?

– Ні, я це не визнаю, я кажу, які думки існують в суспільстві...

І оцей круглий стіл переконав більшість людей, що президент може бути спокійною силою. Його природнім внутрішнім почуттям є схильність до демократії, але це багато кому видається м'якістю.

Більше того, він є людиною, яка свято намагається дотримуватися правила pacta sunt servanta. Тобто латинською "договори мають виконуватися".

Від цього всі проблеми Ющенка.

Він пообіцяв у 2004 році Тимошенко, що вона буде прем’єром – він це виконав. Він пообіцяв публічно Морозу, що не буде нічого робити для скасування змін до Конституції – він це робив. Він пообіцяв Януковичу в меморандумі, що підпише закон про недоторканість депутатів місцевих рад – він це виконав.

В умовах, коли і Кабінет міністрів, і Верховний суд, і МВС, і ваш покірний слуга у своїх висновках намагалися переконати президента, що цього не можна робити.

Ось через це виникають всі його проблеми в системі відносин у політиці...

– Можливо, навпаки: свідченням сили Ющенка була б відсутність проблем? А не ситуація, коли Ющенко, пообіцявши щось, стає заручником обіцянок...

– Хто знає наперед, чи є обіцянка зробити певні дії у майбутньому поганим або, навпаки, влучним рішенням?

– Давайте повернемося до поточної ситуації. Якщо змоделювати ситуацію, що Ющенко не подає Януковича, то він повертає подання з його прізвищем назад до парламенту?

– Так, він не може це тримати у себе.

– І повернути Януковича назад він може, починаючи від 2 серпня?

– Та ні, президент може це зробити в будь–який день. Він міг повернути і в перший день, коли отримав рішення коаліції висунути Януковича в прем’єр-міністри. Просто ситуація затягнулася через переговори за круглим столом.

– Якщо Ющенко повертає Януковича, то президент буде вимагати внесення іншої кандидатури?

– Не обов’язково. Якщо президент переконається в тому, що та коаліція, яка висунула Януковича, не здатна сформувати уряд, який забезпечить можливість реалізації політики президента, можливість виконати президентом функції гаранта територіальної цілісності, гаранта незалежності, гаранта прав і свобод людини, гаранта Конституції – то Віктор Ющенко може визнати цей парламент таким, який не здатен сформувати уряд.

Якщо це так, то, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 90 Конституції, він має прийняти рішення про дострокове припинення повноважень парламенту.

– Але чи отримає Ющенко кращий парламент після нових виборів?

– Можливо, й ні. Але, можливо, й так. Бо той парламент буде більше відповідати реальній розстановці поглядів у суспільстві.

– Коли починаються часові рамки, від яких Ющенко може оголосити про розпуск парламенту?

– Ці рамки почалися з 25 липня.

– Тобто він міг це зробити в будь–який день цього, чи навіть попереднього тижня?

– Так. Але ж ви бачите, що президент хоче погодити позиції та укласти Універсал.

Тобто угоду, яка б дала можливість гарантувати, що президент буде проводити політику так, як він її бачить, як він бачить свій статус глави держави і гаранта Конституції.

– Але коаліціанти дорікають, що вони не зобов’язані виконувати програму президента! І за Конституцією коаліція не повинна виконувати його програму. А саме цього домагається Ющенко підписанням Універсалу.

– Зараз ідеться про дві прості речі.

Перше – це НАТО. Це – питання системи безпеки, тобто політики, за яку безпосередньо відповідає президент. Якщо ця політика буде знищена, це означає, що свою конституційну функцію президент не виконав.

Друге питання – це унітарність. У нашій ситуації – це питання ще й територіальної цілісності.

І третє питання, яке пов’язано з питанням федералізму – це питання мови. Бо воно розшаровує країну.

Це ті камені спотикання, на яких все зациклилося. Решта моментів не викликала суперечок.

Бо, коли у п’ятницю парафувався Універсал, всі інші пункти були парафовані. Вони були підписані представниками "Нашої України", Партії регіонів, комуністів і соціалістів у робочій групі.

– Як Ви думаєте, Ющенко погодиться на той варіант відносин з НАТО, який викладений в проекті Універсалу, що зранку затвердила політрада Партії регіонів?

– Безумовно, не погодиться! Там опускається головне питання, яке лежить в площині руху до системи євроатлантичної безпеки – це питання Плану дій для здобуття членства в НАТО.

Безумовно, Партії регіонів дуже складно. Вони нібито обіцяли своїм виборцям, що вступ до НАТО буде за підсумками референдуму. Але вони змішують ці речі.

Одна справа – це референдум, а інша справа – виконання зобов’язань відповідно до закону "Про основи національної безпеки".

– Але закон можна поміняти!

– В тому–то й справа! Має бути чітка домовленість стосовно приєднання України до Плану дій для здобуття членства – бо для цього потрібне рішення уряду, який сформує коаліція.

– Однак нинішня коаліція має більшість голосів виборців на цей момент, тоді як Ющенко мав більшість півтора роки тому. Тобто вже змінилися переваги в суспільстві...

– Я не думаю, що вони змінилися. Якщо з коаліції відмінісувати голоси соціалістів, які в 2004 році були на боці Ющенка, то баланс буде не на користь коаліції.

– Якщо знову повернутися до теми розпуску парламенту... За Вашими словами, Ющенко уже має таке право, починаючи з 25 липня. Отже, він і зараз може тягнути цю ситуацію і не оголошувати дострокові вибори?

– Теоретично – так. Але практично, думаю, навряд чи.

Не важко передбачити, що, залишивши парламент у тому вигляді, в якому він є, при поверненні назад кандидатури Януковича, це спричинить тільки додаткові підстави для ескалації напруженості.

Крім того, Партія регіонів же прямо заявила, що вона не збирається змінювати кандидатуру на посаду прем’єра.

Очевидно, якщо немає політичної домовленості зі стратегічних питань, то було б логічним, якби всі політичні сили визнали, що цей парламент не може сформувати уряд, що має забезпечити політику, за яку відповідальний президент.

Якщо це так, то логічно було би повернути кандидатуру Януковича і ухвалити рішення про припинення повноважень Верховної Ради.

– Ви входите до робочої групи. Все-таки, за Вашими відчуттями, чи вдасться домовитися щодо Універсалу?

– Мені в понеділок здавалося, що все ніби узгоджено. За двома пунктами були декілька редакцій на розгляд президента.

Але у вівторок була заява Партії регіонів, що вони не можуть підтримати інший варіант крім того, який був затверджений на політраді. А він має з десяток пунктів, а може й більше, які докорінним чином змінюють ситуацію.

Бо той варіант Універсалу, який обговорювався, був парафований робочою групою без зауважень по всім пунктам, крім НАТО, мови і федералізму.

У проектів Універсалу є застереження, що його положення мають лягти в основу коаліційної угоди. Тобто зафіксуватися через офіційний документ.

Але в проекті, який у вівторок затвердила Партія регіонів, цю норму прибрали, хоча в понеділок вони ще були готові на неї погодитися. Напевно, вони б не хотіли, щоб положення Універсалу відбилися в конкретному юридичному документі – коаліційній угоді.

– Тобто це гра, хто кого обдурить?

– Думаю, таким чином вони хочуть тримати дулю в кишені.

– А хто тоді був на робочій групі від Партії регіонів?

– Був Азаров, Лукаш, на останній робочій групі також були Кушнарьов і Богатирьова. Азаров сказав, що той текст, який вони представили напередодні, начебто ухвалено політрадою. Хоча вони навіть на ньому не наполягали.

А сьогодні раптом заявили, що беруть за основу свій текст. По–суті, це є порушенням домовленостей, тому що таким чином обговорення тексту Універсалу має початися з початку.

– Якщо будуть оголошені нові вибори, на Вашу думку, вони відбудуться 1 жовтня? Чи в інший день?

– Це залежить від дати видання указу про оголошення дострокових виборів. Наступного дня після підписання такого указу починається відлік часу, і відраховується 60 днів. Оскільки терміни дуже стислі, було б дуже бажано, щоб 60 день після видачі указу припадав би на неділю.

Якщо 60 день буде робочим днем, то учасники виборчих перегонів і ЦВК втратять декілька днів. Цього важливо не допустити. Наприклад, якщо 60 день припаде на середу, то вибори будуть в неділю, яка передує цій середі. І буде втрачено три дні.

– Чи вже провів Ющенко формальні консультації, які передують розпуску парламенту?

– У вівторок він проводив консультації з цього приводу. Може, Симоненка на них не було, але це не означає, що його не запросять.

– Чи через Вас уже проходив проект указу президента про дострокові вибори? Чи готовий такий указ?

– Існує чернетка проекту указу. Бо відпрацьовуються різні варіанти, і є відповідні чернетки рішень – проекту указу про розпуск парламенту і проекту листа про повернення назад кандидатури Януковича.



powered by lun.ua
Головне на Українській правді