Бродський "кипить" через те, що не спромігся стати секретарем Київради
Протистояння у Києві, викликане непорозумінням між мером Черновецьким і частиною команди БЮТ, триває вже півроку. У продовження дискусії "Українська правда" публікує статтю секретаря Київради Олеся Довгого – відповідь на публікацію Михайла Бродського "Олесик-Телесик, або "закритоє общєство Черновецького".
Відразу хотів би подякувати "Українській правді" за можливість висловити не лише власну позицію щодо звинувачень з боку Михайла Бродського на адресу депутатського корпусу Київської міської ради, але й позицію більшості моїх колег по міськраді, яким Бродський зневажливо інкримінував "дерибан" столичної землі.
Його звинувачення проти депутатів я, як секретар Київради і просто як киянин, сприймаю й на свою адресу. Тому маю моральне право від імені столичного депутатського корпусу пояснити Михайлові Юрійовичу деякі речі, які для більшості депутатів, що працюють на благо киян, є й так зрозумілими.
Мені не хотілося б особливо вдаватися у подробиці політичної та бізнесової біографії пана Бродського.
Не в моїх правилах заглядати до чужої кишені або оцінювати причини чийогось політичного краху. Хотів би лише зауважити, що Михайло Юрійович – далеко не бідна людина і свій статок він нажив не лише торгуючи матрацами. Та й до Київради він їздить не на самокаті.
Тому, для початку декілька запитань до пана Бродського.
По-перше, кому він погрожує судом – усім депутатам, мерові Леоніду Черновецькому, мені чи може ще донедавна своїм колегам по фракції БЮТ, які також голосували за рішення із землевідведення?
Чому б тоді йому не вдатися до судового сутяжництва з лідерами БЮТ, які, власне, і формували списки своєї політичної сили? Принаймні, розпочавши такий судовий процес, Михайло Юрійович довів би нинішнім лідерам фракції БЮТ, з яким прийшов до Київради, що ті невмотивовано знехтували його політичними амбіціями.
По-друге, усі питання, які були у порядку денному засідання сесії 28 вересня, пройшли узгодження у фракціях, на погоджувальних радах і на президії. А де був пан Бродський?
Мабуть, займався тиражуванням своєї безглуздої книжечки, яку в день засідання намагався як "представник канадської мережевої компанії" втулехати наліво і направо. Даруйте, але кияни обирали до Київради депутатів, які б відстоювали їхні інтереси, а не графоманів від політики. Чи не так, Михайле Юрійовичу?
І чому, власне кажучи, підозрюючи лічильну комісію у "приписках", ви мовчите, що до складу цієї комісії входять представники всіх фракцій. І БЮТ – у тому числі. По-вашому тоді виходить, що ви прийшли до Київради в одному списку з нечесними людьми?
По-третє, депутатів, які активно працювали на останньому засіданні сесії Київради, ви, пане Бродський, одним махом записали до "слухняної більшості". Невже депутати не повинні бути слугами народу?
Крім того, якщо не консенсусом більшості приймати рішення на благо громади, то чи не ризикуємо ми повернутися у часи правління Омельченка, коли прийняття всіх рішень фактично залежали від бажань "верховного князька", а депутати були лише слухняними "кнопкодавами"?
І, до речі, чи не головною причиною нападок Бродського на нову столичну владу є саме те, що він так і не спромігся стати секретарем Київради? Через що й "кипить". Але чи це "кипіння" співвідносне з депутатським коефіцієнтом корисної дії Михайла Юрійовича у Київраді?
На сесіях пан Бродський з’являється вкрай рідко, а на засідання постійної комісії з питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики, членом якої він є, наскільки мені відомо, взагалі не ходить. На яку тоді політичну вагу може претендувати політик, який хоч трохи себе поважає, якщо його той самий ККД на основній роботі дорівнює нулю?
Тому пану Бродському варто визначитися, що для нього важливіше: кропітка праця в Київраді на благо киян чи зайняття своїми особистими справами з періодичною появою перед телекамерами напередодні сесії з безглуздими заявами?
По-четверте. Пане Бродський, ви критикуєте рішення Київради щодо створення комунальних підприємств "Труханів острів" та "Жуків острів". Вам постійно ввижається, що за цим рішенням стоїть якась змова. Відповім: ці комунальні підприємства були створені задля збереження та подальшого ефективного розвитку цих заповідних територій.
Якби ви хоча б спробували розібратися в суті питання, то зрозуміли б, мабуть, що без персоніфікованої відповідальності за стан цих островів їхня нинішня занедбаність стане вічною ганьбою для Києва.
Крім того, з чого ви взагалі взяли, що комунальні підприємства – це якийсь наступ на права громади столиці? Розберіться для початку в тому, що таке "комунальне підприємство".
І, наостанок. Ні я, ні будь-хто інший з команди Леоніда Черновецького більше не маємо наміру продовжувати епістолярну сагу з паном Бродським. Михайло Юрійович чудово орієнтується в приміщенні мерії і може висловити свої претензії особисто як в усній, так і в письмовій формі.
Зроблю єдине: нагадаю панові Бродському та всім депутатам, що 26 жовтня відбудеться чергове засідання сесії Київради. Відбудеться у відремонтованій сесійній залі, обладнаній електронною системою голосування.
Тому, аби й після цього засідання сесії Михайло Юрійович не виплескував в інформаційний простір пустопорожні звинувачення, запрошую його до конструктивної роботи в сесійній залі.
Олесь Довгий, заступник Київського міського голови – секретар Київради
