Мороз forever
Можливо, ХІІ-й з’їзд СПУ закінчився б зовсім інакше, якби влітку Юрій Луценко не вийшов з партії, обізвавши її "сицилістично-олігархічною". Тоді б залишалася інтрига, що Олександр Мороз поплатиться за свій кульбіт з біло-блакитними кріслом голови партії. Можливо. А, можливо, й ні.
Так чи інакше, в суботу Мороз був переобраний на посаду голови СПУ. Безальтернативно. Засудити його позицію за увесь з'їзд спромоглася лише одна людина, заявивши, що "продовження кучмізму знайшло відображення і в особі Мороза".
Решта ж партійців до зміни політичної орієнтації керівництва партії поставилась спокійно.
- А яка зрештою різниця? Якщо вони знизять ціни на газ і комунальні послуги, люди їм пробачать усе. А ні - то заплатять (на виборах). Хоча в соціалістів таке ядро електорату, що каміння з неба падатиме, а вони все одно голосуватимуть. Тому Морозу нічого не загрожує, - каже одна з активісток Соцпартії.
- Чи хтось пішов за Вінським?
- ???...та його ж тут усі ненавиділи. Весь час своїх людей розставляв, я могорич ставила, як його вигнали. А на коаліцію нормально відреагували. Дивні люди.., - запевнила вона.
... Справді дивні, бо за кілька хвилин до цього ця ж жінка запевнила свого колегу, що вийде з партії, бо робити їй тут нічого, так само як і СПУ на виборах: "За тими опитуваннями, що ми робили, з 7% стало 3%. І взагалі, ми тільки з тими (помаранчевими) почали нормально спілкуватися, як нате! нова угода… з регіонами".
Але це одиничні напливи емоцій у кулуарах. Оскільки офіційно тема коаліції на з'їзді майже не підіймалася, за винятком кількох абзаців з годинної доповіді лідера СПУ.
В основному ж ішлося про результати партії на виборах, негативні наслідки її входження у владу (ще в складі помаранчевої команди), та необхідність "активніше просуватися на місцях" у владі біло-блакитній.
Все заради партії і політреформи
У своєму звіті Олександр Мороз вирішив критикувати всіх і вся, добре засвоївши, що і в політичному футболі кращий захист – це напад.
Звітний для нас період розпочинається власне з рішення про підтримку в другому турі кандидатури Ющенка на основі підписаної 6-го листопада 2004 року угоди. Такий крок був виправданим, він дозволив усунути попередній режим персонально і змінити низку статей Конституції, тим започаткувавши зміну системи влади.
Це головне, навіть незважаючи на невиконання (не з нашого боку) багатьох положень угоди, відмови від підписів та усних гарантій щодо сприяння соціалістам. Ніхто, щоправда, ці відмови не називав зрадою, вони пояснювались винятково політичною доцільністю".
Так делікатно лідер СПУ переклав зі своєї голови на Ющенкову вину за невиконані обіцянки. Тільки цікаво знати, де був би зараз Мороз, якби Ющенко наплював на домовленості з ним і не примусив свою фракцію підтримати політреформу?
В наступних поясненнях відповідальність за руйнування помаранчевої коаліції лідер СПУ поклав на протистояння між БЮТ та "Нашою Україною", конфліктність кандидатури Порошенка, угоду між Партією регіонів і "Нашою Україною", але аж ніяк не на себе.
"Я вже наслухався докорів відносно владних устремлінь, мало не жадоби "до" влади. Хотів би заспокоїти стурбованих. Ніщо не тримає мене там надмірно. Є лише дві обставини, які треба враховувати. Перша - перспектива партії. Друга - доля політреформи, яка одна лише може поліпшити життя простої людини ", - наголосив Мороз.
Наступні ж слова лідера мали взагалі розчулити соціалістів: "Коаліція в складі НУ і ПР може реалізуватися і тепер. З нами чи без нас. Краще з нами, і ми на тому стоїмо. Для чого? Щоб реалізувати установки, зроблені першим етапом з’їзду".
Ми не витримали випробування владою
Левова частина ж виступу Мороза стосувалась результату на виборах до парламенту.
Як завжди, Сан Санич розраховував на значно вищі відсотки. Планував 15%, а отримав 6%. Вину на цей раз було покладено не на "ворожий режим", а на власні прорахунки – невдала кадрова робота, неефективна схема управління штабами, відсутність взаємодії тощо.
Драматургія вимагала назвати головного винуватця, але Мороз цього так і не зробив. Зрештою, партійці і самі правильно здогадались - винен Йосип Вінський, адже саме він очолював виборчий штаб. Його найчастіше згадували рядові соціалісти у виступах, говорячи про свої проблеми.
А ще, як виявилось, кампанії СПУ завадило її перебування у владі. Бачте, досі вона була опозиційною, а тепер мала виробляти нову стратегію. Голова фракції Соцпартії Василь Цушко взагалі назвав помилкою входження партії у владу в 2005 році, заявивши, що СПУ проміняла 10% голосів (виборців) на шість посад".
Натомість Мороз не став заперечувати користь перебування у владі, але знайшов свої мінуси.
"Входження соціалістів у владу, при всій дискусійності такого твердження, було позитивом, школою нового досвіду. Проте, можна зробити висновок, що ми не витримали випробування владою", - зробив він несподіваний висновок.
І тут же пояснив: "Йдеться про те, що партія і її висуванці у владі не знайшли форми ефективної співпраці. Такої співпраці, котра звичайному обивателю розкрила б очі на партію, за яку можна і треба голосувати".
Але, тепер, на думку Мороза, суспільству слід звикати до думки, що соціалісти у владі – це "не аномалія, а факт, постійна даність".
Рядові соціалісти явно розділяли оптимізм лідера. Представник Дніпропетровщини хотів, щоб Янукович нарешті запропонував соціалістам гідні посади на місцях, а івано-франківець закликав міністрів-соціалістів активніше брати до себе на роботу вихідців із Соцпартії.
Лейтмотивом виступів рядових партійців була теза про недостатність їх представництва у владі, і нікого не хвилював моральний аспект приходу СПУ до влади.
У всьому цьому позитивному хорі знайшлася лише одна задирка, точніше один. Соратник Вінського на прізвище Задирка вийшов на сцену, щоб зачитати звернення колишнього голови політвиконкому. Звернення було кількамісячної давнини, яке Вінський оприлюднив якраз після вступу СПУ до коаліції.
Читання листа десь 20 соціалістів підтримали оплесками, ще 20 - свистом. Решта не виявила з цього приводу жодних емоцій. Олександр Мороз же в заключному виступі навіть подякував Задирці за його виступ, але застеріг однопартійців від поширення в рядах Соцпартії чуток на зразок тих, що розповідає Олег Ляшко.
Як жінка "зовні симпатична" стала ворогом №1
Напевно, за логікою подій головною жертвою критики на з'їзді мав би стати Вінський, після його виступів проти партії та погроз змінити її керівництво. Але героєм стала зовсім інша персона.
Ніколи ще не лунало стільки критики на адресу Юлії Тимошенко з боку лідера СПУ, як на цьому з'їзді.
Спочатку Мороз звинуватив Тимошенко в посяганні на "опозиційну нішу" СПУ під час виборів 2006, а потім і взагалі висловив сумнів у демократичності цього блоку:
"Категоричність щодо антикризової коаліції і радикальність щодо неможливості співпраці з ПР в устах лідерів БЮТ означає не засудження недемократичності, клановості (самі ж такі), а єдине – боротьбу за прем’єрство для відомої кандидатури.
Звідки і хто взяв, що БЮТ – це шлях у Європу, до демократії і справедливості, а підпорядкування нашої партії цій силі в конфігурації, що планувалася до кінця нинішнього року, є перспективною метою партії?".
Остання теза Мороза потребує певного роз’яснення. Цушко на з'їзді зізнався, що Вінський запрошував його на зустріч чотирьох, на якій йшла мова про те, щоб до кінця року СПУ злилася з БЮТ, після чого вони б разом увійшли до Соцінтерну.
Після цього зізнання Мороз вже зовсім перейшов на емоції і опустився до перебирання ґудзиків на сукні Тимошенко та порівнянь її з Туркменбаші.
"Чого, бабо, ти її захищаєш?! В неї один ґудз дорожчий, ніж весь твій одяг", - висловив Мороз здивування позицією людей, які підтримують Тимошенко.
Можливо, журналісти знову не зрозуміли приколу Сан Санича, як у випадку з професором-стоматологом, але чи не занадто злий жарт?
Домашнє завдання
Під вечір соціалісти одноголосно і безальтернативно переобрали Мороза на посаду голови СПУ. При цьому сам він зізнався, що вже планував відійти від лідерства, якби партія набрала на виборах 15%, але оскільки не вийшло, то знову мусить "лягати під танк".
Другою особою в партії стала Валентина Семенюк, а першим секретарем - Цушко. На політраді після з'їзду він визначив повноваження дев'яти інших секретарів.
Мороз на політраді майже не говорив. Лише наостанок попросив: "у зв’язку з подіями, що відбулися кілька місяців тому, і нашим входженням до коаліції, прошу вас попрацювати над відновленням довіри до партії і її голови. Я дивлюсь соціологічну динаміку, вона позитивна, але її варто прискорити".
P.S. І ще одна маленька таємниця лідера СПУ.
Сподіваючись на відсутність преси, він розповів присутнім, що після останнього Кабміну Віктор Янукович попросив його "підготувати у Раді проект, який дасть усій владі орієнтир щодо зовнішньої політики".
Інформація виглядає вельми цікавою, зважаючи на те, що Янукович після своїх брюссельських заяв вже неодноразово заявляв, що для нього в сфері зовнішньої політики єдиний указ – це Верховна Рада.
А тепер, виявляється, цей "указ" ще й готується на його замовлення з урахуванням позицій СПУ, яка ніколи не була фанатом НАТО і ЄС.
