Нескінченна п'єса для труби
Судячи з повідомлень заступника голови секретаріату президента пана Чалого, Ющенко з цікавістю дізнався від прем'єра Росії пана Фрадкова, що газові питання вже не розглядаються як предмет міжурядових російсько-українських угод та протоколів, а залишаються суто комерційними оборудками між господарюючими суб'єктами.
І то не державними, а напівдержавними – як-от "РосУкрЕнерго" та "УкрГаз-енерго".
Про формулу ціни на газ президент Ющенко взагалі не дізнався від пана Фрадкова, оскільки, як виявилось, це не тільки не царська справа, а навіть і не прем'єрська.
Натомість, від того ж пана Фрадкова Ющенко отримав ще одну цінну інформацію, яку розтлумачив громадськості вже не пан Чалий, а пан Азаров.
Виявляється, вислів Фрадкова з приводу "синхронізації" вступу України й Росії до СОТ не стосується часових меж, а тим більше – газових угод.
Він стосується конкретних стандартів СОТ, які Росія з Україною мають у майбутньому якось узгоджувати між собою в межах... ЄЕП.
Тому вимогу Ющенка про швидкий вступ до СОТ уряд із задоволенням виконуватиме, але самі закони для цього, подані президентом, перегляне. Очевидно ж, так, аби ті не зашкодили інтересам Росії та майбутньої участі України в ЄЕП.
Так, до ціни газу питання про СОТ якщо й має відношення, то не пряме, а через перспективу єдиного економічного простору та, схоже, вже й потенційного митного союзу...
Для наочності саме такої постановки питання прем'єр Росії привіз на переговори в Україну кілька обіцянок щодо скасування раніше виставлених торгових обмежень, які можуть, очевидно, бути повернуті в разі, якщо офіційний Київ не зрозуміє натяків.
Питання ж власне про газ та його ціну для України також залишається фактично відкритим, оскільки все залежить від того, чи наполягатиме українська сторона на дотриманні співвідношення його ціни з тарифом на транзит російського газу до Європи.
І хоча президент Ющенко перед відльотом до Гельсінкі терміново викликав в аеропорт панів Клюєва та Бойка і, заборонивши здавати національні інтереси України, переповів їм усе, про що останніми днями розповідали на всіх телеканалах різноманітні експерти, але при цьому на відновлення газового консорціуму погодився. Звісно, за участю ЕС, України й Росії, але погодився.
Схоже на те, що в Гельсінкі Ющенко не стане розповідати європейцям про тиск з боку Росії, а тим більше, про такі необхідні для України торги з нею щодо тарифу на транзит.
Адже ці торги, які пан Бойко відтягнув у часі до критичної межі, можуть зашкодити самому транзиту газу до країн ЕС в зимовий період і вони цього Ющенку не подарують.
Тим більше, що, навпаки, прем'єр Янукович вже гарантував європейцям теплу зиму, нехай і за рахунок інтересів України, точніше – українців.
Тому Ющенку тільки те й залишається, що обстоювати "тристоронній" газо-транспортний консорціум, начебто одночасно і як спосіб захистити інтереси України.
Хоча в той час, як Ющенко вестиме ці розмови з ЄС, - не відомо, чим займатимуться Клюєв з Бойком на східному напрямку і чи дотримають настанов, які президент давав їм поспіхом, так, начебто за два дні його відсутності має статися щось невідворотнє...
Щось таке, що примусить країни ЕС, як от Німеччину свого часу, відмовитись від участі в "застіллі", де інші вже "відвечеряли". Або навпаки, дозволить їм розглядати консорціум зовсім без будь-якої ролі в ньому України, а лише з Росією.
А ще ж президенту України доведеться на міжнародному рівні відповісти на знущання з боку стратегічного партнера пана Путіна.
Той встиг вже після пана Фрадкова дотоптати гідність України "згодою" захистити її від зовнішніх втручань шляхом збереження в Криму Чорноморського флоту після визначеного базовими угодами терміну, а також допомогти кримським татарам досвідом багатонаціональної імперії...
Взагалі-то, на подібні вислови президента Путіна, які зухвалістю набагато перевищують все, що наговорили в Україні такі персонажі, як Жириновський, Затулін і, тим більше, Павловський, - Служба безпеки вже мала би проголосити главу сусідньої держави персоною нон-грата.
Це – якщо за законом і з метою запобігання дестабілізації в Україні, де ані кримські татари, ані нормальні українці не мали би спокійно слухати подібні заяви.
Тим більше, що це не просто заяви. Адже пан Путін, збираючись скоро покинути посаду, навряд залишить таке питання, як термін перебування ЧФ в Криму, будь-якому наступнику.
Плюс саме йому нині зручно підписувати пролонгацію угод з Януковичем, а чекати ратифікації – від Мороза й антикризової коаліції... Тут йому навіть з трубою можна не надто поспішати - вона сама прийде до рук.
Але, вочевидь, СБУ, замість швидко реагувати на загрози, почекає реакції самого Ющенка. Раптом він, хоч і плануючи засідання міждержавної комісії та візит Путіна, спроможеться відповісти найменшою адекватністю. Ну, хоч би з огляду на Універсал.
А ні – то ні...
Цікаво, що на "люб'язності" Путіна з "Нашою Україною" хоч один депутат Безпалий відповів своєчасно. Тоді як вся фракція, мабуть, все ще в роздумах про свою опозиційність та статус в НСНУ Ющенка, якось не наважилась.
А от начебто вільний від потреби хилитися перед Путіним БЮТ і зовсім зосередився на іншому: лякає уряд Януковича відставкою, яка від опозиції не залежить, а "будь-кого", хто замахнеться на ГТС - звинуваченням в державній зраді, яке не прикласти до міністрів, принаймні, за теперішньої Генпрокуратури.
Ні, це не Януковича, Клюєва чи Бойка лякають кримінальним переслідуванням за незрозумілі газові угоди, які досі не вкладаються в українське законодавство. Це лякають безпосередньо Ющенка – імпічментом.
Замість того щоб жорстко протистояти тиску Москви, зокрема й оприлюднивши всі свої знання про "зраду" до, а не після неї, і в суттєвих деталях, а не в загальних гаслах та натяках (власне, те, що й має робити опозиція, особливо така "крута", як БЮТ), - блок здебільшого готується карати.
Усувати того, хто займає цікаве для цієї сили місце, а не тих, хто домовляється з шантажистами. Точно за принципом – чим гірше, тим краще.
І тут у БЮТ є цікаве порозуміння зі спікером Морозом. Той не втомлюється нагадувати про закон щодо слідчих комісій ВР, де записано також і процедуру усунення президента від влади. Закон, який йому, спікерові, залишилось тільки підписати й віддати до опублікування через відмову це зробити самого президента.
Правда, Мороз і сам ще притримує документ як противагу загрозі подання до КС з приводу ревізії конституційної реформи. Фактично – як противагу поверненню президенту змоги звільнити уряд, який чинить антидержавні дії.
Але БЮТ так цікавлять права слідчих комісій, що й відкриття шляху до процедури імпічменту не лякає і він вже докоряв Морозові за затримку з підписанням.
Звісно, Мороз та і вся антикризова коаліція, не збираються усувати Ющенка за "національну зраду". Вони, коли буде потреба і коли президент здійснить всі очікувані від нього дії чи бездіяльність, випишуть йому зовсім інші звинувачення, і, можливо, не лише в газовій сфері.
Хоча й газову згадають. Бо не дарма ж соціаліст Деркач, який вже давненько керує НАЕК "Енергоатом", продовжує зберігати не лише мандат народного депутата, а й керівництво парламентською слідчою комісією по газу...
Але якщо БЮТ додасть до цих звинувачень ще й свою версію "зради", якій гарант не зміг чи не побажав протистояти, то це лише додасть голосів у ВР аби розправитися з "мавром".
До речі, "прислужитися" справі "Україна без Ющенка" можуть і його партійні соратники, - якщо, всупереч ст. 103 Конституції, запишуть його офіційним главою "Нашої України" в статут...
Дещо смішно на тлі наведених перспектив виглядає питання, що досі турбує деяких "нашоукраїнців", які сподіваються перевиховати Януковича: мовляв, навіщо це йому?
Так зрозуміло ж – щоб не бути "малоросійським губернатором", а малоросійським президентом. Усе ж різниця.
Навіщо все це металургійним олігархам, які втратять джерело своїх статків у вигляді контролю за трубою? А "пільгова ціна" на газ ще якийсь час забезпечить "бабло, яке перемагає зло".
Та й не втратять вони нічого: кон'юнктура на металопродукцію на зовнішніх ринках знову сприятлива, бюджет їм допоможе зекономити на впровадженні енергозберігаючих технологій, а там і вступ до СОТ свої дивіденди почне приносити експортерам.
До СПУ та КПУ питань немає.
Є питання, як останнім часом завжди, до "Нашої України" та БЮТ: чому вони продовжують поводитись так безглуздо в найнесприятливіший момент і яку першість між собою ділять, якщо немає шансів отримати будь-що в найближчому майбутньому?
На це є досить проста відповідь.
Уже не надто сподіваючись отримати "свій" закон про опозицію, вони можуть отримати з рук коаліції фінансування парламентських партій з бюджету 2007 року. Ціною, звісно, схвалення цього бюджету й голосами опозиції.
А бюджет цей "тягнеться", як відомо, аж до труби.
Так що "музика" виходить досить таки спільна.
 |
Автор
Ірина Погорєлова, "Політичні хроніки", спеціально для УП
