Кабмін у законі
На необхідності цього закону наполягали мало не всі політичні сили під час виборів президента і парламенту. Він необхідний, щоб розмежувати функції уряду й президента після політреформи. А тому обидві гілки влади вирішили виписати його по-своєму.
Станом на кінець жовтня в парламент надішли два закони про Кабінет міністрів – від уряду і президента. Кожен із них спробував зробити закон максимально вигідним для себе.
Прем’єр
Отож, згідно з обома законами, Кабмін формується не пізніше, ніж на 60-й день після того, як пішов у відставку попередній.
Президент має внести кандидатуру прем’єра до парламенту не пізніше, ніж на 15-й день після того, як йому її запропонує парламентська більшість.
Водночас, президент обумовлює, що це подання має бути підкріплене 226 підписами депутатів.
Окрім запропонованих Кабміном відомостей про: 1) освіту; 2) фах; 3) трудову діяльність і найістотніші факти біографії; 4) майновий стан і доходи, президент хоче обов’язково отримати від потенційного прем’єра відомості про судимості (це ж саме стосується і міністрів).
І ще – президент залишає за собою право відхилити кандидатуру прем’єра
* у разі порушення вимог Конституції та закону про Кабмін;
* невідповідності запропонованої кандидатури вимогам, встановленим законом;
* за наявності інших підстав, передбачених Конституцією.
Вимоги ж до членів Кабміну в проекті президента виставлені такі:
"До складу Кабміну можуть бути призначені громадяни України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють державною мовою (за цією ознакою слід звільнити пів-Кабміну Януковича).
Не можуть бути призначені міністрами громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку (як відомо, МВС досі сумнівається в законності погашення судимостей Януковича).
Міністри не мають права суміщати свою службову діяльність із іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої в позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Міністри
Ні президентським, ні урядовим проектом не встановлюється кількість міністрів. Згідно з урядовим проектом, Рада затверджує стільки міністрів, скільки подасть Кабмін.
Президент пропонує обмежити кількість віце-прем'єрів, не враховуючи першого віце-, до трьох. А оскільки така квота в нинішньому Кабміні не заповнена, то Янукович зможе створити ще одне крісло – віце-прем'єра з питань АПК, яким може стати Володимир Слаута.
Також президент пропонує встановити квоту на так званих безпортфельних міністрів – їх може бути призначено не більше двох.
Обома проектами визнається, що посади міністрів є політичними.
Обидва проекти наголошують, що одночасно з призначенням на посаду в уряд народного депутата, вирішується питання про дострокове припинення його повноважень як законодавця.
Кабінет міністрів пропонує призначати заступників міністрів за поданням відповідних міністрів. Тоді як президент вимагає, щоб кандидатури заступників міністра оборони та міністра закордонних справ погоджувались із ним.
Програма уряду
Кабінет Міністрів не пізніше, ніж у тридцятиденний строк після набуття повноважень подає на розгляд Верховної Ради програму діяльності уряду.
При цьому, згідно зі ст. 12 проекту президента, програма діяльності Кабміну повинна схвалюватися законом. Це автоматично означає, що президент може накласти на неї вето. Саме тому цей пункт кардинально не сприймається Кабміном.
І ще – президентський проект вимагає, щоби програма діяльності уряду в частині зовнішньої, оборонної та безпекової політики відповідала посланням президента до Верховної Ради про внутрішнє й зовнішнє становище України.
Нічого подібного в проекті Кабміну немає.
Якщо в розділі "Компетенція Кабінету Міністрів" Кабмін виписав для себе лише повноваження, то президент дописав ще й його зобов’язання.
Наприклад, у сфері фінансової політики головним завданням КМУ (за версією президента) є забезпечення росту доходів держбюджету, утримання його дефіциту в законодавчо визначених межах, а також прозоре й ефективне використання державних фінансових ресурсів.
У сфері зовнішньої політики – забезпечення національних інтересів України за кордоном та формування позитивного образу України в світі.
У сфері державної служби – здійснення заходів щодо формування та функціонування єдиного високопрофесійного корпусу державної службиВідставка
Кабмін виписав для себе такі підстави відставки:
1) у зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюції недовіри за ініціативою президента чи третини депутатів;
2) за поданою ним заявою;
3) у зв’язку з неможливістю виконання прем’єром повноважень за станом здоров'я;
4) у зв'язку зі смертю прем'єр-міністра.
А президент додав до цього вельми цікавий пункт, на який його напевно надихнула "Наша Україна":
Президент пропонує відправляти у відставку Кабмін у разі відставки більш ніж однієї третини членів уряду.
І хоч президент дає в своєму проекті 10 днів уряду на те, щоби виправити таку ситуацію, все ж таки, напевно, не варто сподіватися, що Кабмін добровільно прив'яже собі цей пояс шахіда.
Також президент прописав пункт, згідно з яким засідання кабміну за участю менше ніж 23 міністрів вважається неправомірним, тоді як Кабмін вважає, що для доказу нероботоспроможності зібрання в уряді має бути менше половини міністрів.
Відносини з президентом
Закон Кабміну містить лише два пункти з цього приводу:
1. Кабінет міністрів є відповідальним перед президентом у межах, передбачених Конституцією, та керується у своїй діяльності указами президента, виданими на основі та на виконання Конституції і законів.
2. Акти президента, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21 і 23 частини першої статті 106 Конституції, закріплюються підписами прем'єр-міністра і міністра, відповідального за акт та його виконання.
Закон від президента містить значно ширший перелік:
1. Кабінет Міністрів відповідальний перед президентом України.
2. Кабмін забезпечує виконання актів президента, сприяє здійсненню главою держави повноважень як гаранта державного суверенітету, ... з питань здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, а також здійснення інших повноважень, визначених Конституцією.
3. Акти президента, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 частини першої статті 106 Конституції, невідкладно скріплюються підписами прем'єра й міністра, відповідального за акт та його виконання.
4. Президент вносить на розгляд парламенту питання про відповідальність уряду, яке розглядається відповідно до статті 16 цього закону (відставка у зв’язку з резолюцією Ради про недовіру).
5. Уряд відповідає на звернення президента та постійно інформує про свою діяльність, найважливіші рішення та дії, які передбачається прийняти чи здійснити у сфері забезпечення державного суверенітету і самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання актів президента, проводить у разі потреби попередні консультації з президентом.
6. Міністерства виконують доручення президента, надані в межах його конституційних повноважень.
7. У засіданнях Кабінету міністрів може брати участь президент або уповноважений ним представник. Повноваження такого представника визначаються президентом.
8. Особи, уповноважені президентом, мають право брати участь у засіданнях урядових комітетів з правом дорадчого голосу.
З усіх наведених пунктів найбільшої уваги заслуговують два перші, оскільки викликали найбільшу критику з боку кабмінівців. Зокрема, Олександр Лавринович вважає, що першим пунктом президент вступає в конфлікт із конституцією, оскільки та не закріпила, що Кабмін має в чомусь "сприяти" президенту.
Другий пункт стосується горезвісної контрасигнації. Кабмін Януковича ніяк не хоче виконувати технічну функцію скріплення актів, яку без скиглення виконував у часи Кучми.
А ще Кабмін образився на президента за 27 статей, якими "робиться спроба визначити питання компетенції інших органів виконавчої влади (окрім Кабінету міністрів), зокрема міністерств та відомств"
Натомість, уряд у своєму проекті захистився від того, щоб посадові особи апарату РНБО та секретаріату президента давали йому доручення.
І відкинув пропозицію президента, щоб члени уряду входили до складу консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що утворюються президентом.
***
Голова Верховної Ради Олександр Мороз сподівається, що закон про Кабмін може бути схвалений уже до кінця поточного року. Це можливо, якщо президент і уряд знайдуть компроміс між законопроектами. Але досі цього не спостерігалося.
Тому не виключений варіант, що з двох проектів після голосування не залишиться жодного – Рада не сприйме проект президента, а президент заветує урядовий.
Таким чином, негласне протистояння президент-уряд продовжиться.
Звичайно, в цій ситуації Кабмін зможе підготувати як альтернативу свій регламент діяльності. Але це лише технічний документ, а не закон.
