Як вкрасти мільярд

П'ятниця, 15 грудня 2006, 10:59

Даний матеріал не є посібником для аферистів-початківців.

Багато мерів мріють мати муніципальний банк, у якому без проблем можна взяти терміновий кредит під невеликий відсоток для вирішення невідкладних проблем, що виникають на кожному кроці – про це часто доводиться чути на засіданнях Асоціації міст України.

Муніципальний банк "Хрещатик" – втілення мрії екс-мера Києва Олександра Омельченка, і він доклав чималих зусиль до реалізації цієї мрії. Однак у нинішнього мера Леоніда Черновецького цей банк, схоже, викликає тільки негативні емоції, як і все, що пов'язане з іменем його попередника.

Щоправда, вгадати, що насправді керує діями Чернівецького, коли він приймає ті чи інші рішення, дуже важко...

Так чи інакше, але рішення позбутися, а точніше, позбавити місто від муніципального банку "Хрещатик" Черновецький уже прийняв остаточно.

"Банк працює стабільно, нормально і буде проданий в інтересах киян. На виборах я обіцяв, що невигідні комунальні підприємства в комунальній власності не залишаться. Банк у будь-якому випадку при київській громаді не залишиться, тому що це невластиво взагалі київській владі", – заявив він наприкінці жовтня.

А тепер кілька фактів про "невигідне комунальне підприємство".

ВАТ КБ "Хрещатик" був зареєстрований у травні 1993 року як Комерційний банк сприяння розвитку підприємництва "Згода". У 2001 р. був зареєстрований новий Статут банку, відповідно до якого його назва змінена на ВАТ КБ "Хрещатик".

Зараз основними акціонерами банку є Головне фінансове управління КДМА (51,2% акцій) і ЗАТ "Укрфінком" (35,4%).

У число акціонерів банку також входять КП "Київський метрополітен", ВАТ "Київспецтранс", КП "Фармація", ВАТ "Збаражський тепличний комбінат", КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни).

З урахуванням ряду комунальних підприємств міська влада контролює 56,5% банку.

Згідно з даними Нацбанку України, у липні 2006 року за розміром активів банк займав 18-те місце серед 166 діючих у країні банків. За даними банку "Хрещатик", станом на 1 жовтня, його статутний капітал складав 250 млн. грн., чисті активи – 3,23 млрд. грн.

Після приходу до влади команди Черновецького на зборах акціонерів банку "Хрещатик" 16 червня 2006 року було прийняте рішення про зміну голови наглядацької ради – замість начальника головного фінансового управління Київської міськадміністрації Віктора Падалки на цю посаду був призначений секретар Київради Олесь Довгий. Падалка при цьому був призначений на посаду голови ревізійної комісії банку "Хрещатик".

Акціонери "Хрещатика" також призначили членами наглядацької ради Євгенія Войтка (депутата Київради від фракції "Громадянський актив Києва"), Анатолія Чуба (начальника Головного управління комунальної власності КДМА, депутата Київради від фракції блоку Черновецього, а також чоловіка сестри дружини Черновецького), Віталія Лаврененка (депутата Київради від блоку Черновецького), Андрія Штепуру (член наглядацької ради Правекс-банку) і Любов Разіну (екс-першого заступника наглядацької ради Правекс-банку).

31 серпня 2006 року на зборах акціонерів банку "Хрещатик" було прийняте рішення збільшити статутний капітал у 2,2 рази, або на 290 млн. грн. – до 540 млн. грн. шляхом додаткового випуску акцій, які підлягають розміщенню шляхом закритої підписки в два етапи з 15 жовтня по 16 грудня включно.

Банк додатково випустить 290 тис. акцій номіналом 1 тис. грн. кожна. Притягнуті в ході емісії кошти банк направить на розвиток власної інфраструктури, впровадження новітніх банківських технологій і збільшення обсягу активних операцій.

У випадку, якщо КДМА не знайде коштів для викупу додемісії, її пакет акцій у статутному капіталі банку зменшиться за різними оцінками до 23-27%.

31 жовтня Київрада прийняла рішення про виділення 148,5 млн. грн. зі спеціального фонду міського бюджету для викупу своєї частини додемісії.

При цьому депутати опозиційних фракцій блоків Юлії Тимошенко, "Наша Україна" і Віталія Кличка наполягали на першочерговому виділенні цієї суми, однак їм не вистачило голосів для прийняття цієї поправки.

Чиновники КДМА, у тому числі колишні, вважають, що місто має зберегти контроль над банком "Хрещатик", тобто викупити додемісію і залишити у своїй власності контрольний пакет його акцій.

"З огляду на те, що в статутному фонді банку "Хрещатик" є бюджетні кошти, у ньому відкриті рахунки комунальних підприємств, що він створювався територіальною громадою, необхідно зберегти його в сфері впливу міста", – упевнений начальник Головного керування житлового забезпечення Михайло Голіца.

"Муніципальний банк потрібен місту – не завжди можна всі питання вирішувати з комерційними банками швидко, особливо питання, що стосуються життєзабезпечення міста... Є й інші фактори переваг муніципального банку перед комерційними – просто, напевно, є більша довіра один до одного, а це також суттєво в бізнесі або у виробничій діяльності. Ми працюємо з ним як з міською структурою – суто в моральному відношенні, а в юридичному – усі як і з іншими банками, ніяких винятків або поблажок не буває", – розповів директор комунального підприємства "Київпастранс" Микола Ламбуцький.

"Те, що відбувається з банком зараз, інтелігентно називається – виведення активів. Тому додемісію потрібно викупити, а потім, якщо Київрада  вирішить, що цей банк не потрібен, продати 51% акцій. Тоді це можна буде зробити за суму від 1 млрд. грн., які підуть у міський бюджет, а не в чиюсь кишеню", – заявив экс-голова Печерської райдержадміністрації, депутат Київради (фракція Народний блок Литвина) Анатолій Коваленко.

Колишній заступник Омельченка, котрий очолював також головне управління зовнішньоекономічних зв'язків і інвестицій, екс-мер Маріуполя і нинішній народний депутат Михайло Поживанов (фракція "Наша Україна") також упевнений у перевагах муніципального банку.

"За великим рахунком, такий банк місту потрібен. Цьому міському голові він не потрібен, тому що в нього є власний банк, який він знає набагато краще, може там керувати. На жаль, через те, що контрольний пакет такого банку сьогодні реально коштує від $700 млн. до $1 млрд., а "відійшов" він за копійки, оскільки ця додемісія майже нічого не коштує - вартість депозитних залишків у банку на сьогодні набагато більша, ніж ті гроші, що вони вклали при емісії".

Поживанов вважає, що пакет акцій, який залишився в міста, у 23-27% "реально нікому не буде потрібен".

"Адже в нас немає законодавства про міноритарних акціонерів, які могли б впливати на прибуток, розподіл прибутків, на діяльність банку. Тобто, більше, ніж 70% голосів – достатньо, щоб приймати будь-яке рішення, починаючи від кадровими, фінансовими життєдіяльністю банку", – підкреслив депутат.

Олександр Омельченко вважає ситуацію з викупом додаткової емісії акцій банку "Хрещатик" реалізацією схеми рейдерства.

"Спочатку Черновецький змінив наглядацьку раду банку, ввівши до неї співробітників "Правексу". Потім здійснив додаткову емісію акцій, що перевищує статутний фонд у 2,2 рази – без будь-якої на те необхідності. Таким чином, втілена в життя класична схема рейдерства в банківській діяльності. Банк остаточно загублено. А якщо точніше – вкрадено в киян", – не підбирав виразів екс-мер.

Більше за все дісталося від Омельченка його колишньому заступнику по фінансам і начальнику Головного фінуправління міста Віктору Падалці.

"Я скажу про нього жорстко – саме він "здав" муніципальний банк "Хрещатик", без рішення сесії підписавши додемісію, в результаті чого міська громада може втратити банк, капітали підуть в оффшорні зони, і кияни назавжди втратять мільярдний – мільярдний, підкреслюю! – банк "Хрещатик", – заявив головний опонент Черновецького.

Термін підписки на до додемісію збігає 16 грудня, і, зважаючи на все, місто не знайшло грошей для викупу своєї частини. А це значить що, його частку зможуть викупити інші акціонери.

Наприклад, ЗАТ "Укрфінком", власниками якого, за неофіційним даним, є депутат Київради Андрій Іванов і народний депутат Василь Хмельницький. У цьому випадку в їхніх руках опиниться найбільший пакет акцій банку "Хрещатик".

І Хмельницький, і Іванов були обрані за партійними списками БЮТ, але потім виключені з фракції БЮТ – один з Київради, другий – парламенту.

Той самий Іванов пропонує свої аргументи, доводячи, що для міста не принципово, через який банк будуть проходити фінансові потоки міського бюджету.

"Банк "Хрещатик" кредитував багато підприємств, прямо не пов'язаних із Києвом, наприклад, "Київенерго", де місто має лише 12%... Тому сьогодні я не бачу особливих проблем, якщо Київська міськадміністрація буде брати такі кредити і розміщати зовнішні запозичення через "Хрещатик" або будь-який інший банк – усе залежить від того, скільки це буде реально коштувати для адміністрації", – переконує Іванов.

Він упевнений, що "принципово" Київраді банк "Хрещатик" як комунальне підприємство, у якому територіальна громада має 51%, не потрібен.

Разом з тим, Іванов категорично заперечує своє будь-яке відношення до ЗАТ "Укрфинком".

"Я маю відношення до банку "Хрещатик" – я член наглядацької ради, і давно – роки два чи три. А до "Укрфінкому" я не маю ніякого відношення - мені багато чого приписують. Я не акціонер банку", – заявив Іванов.

Банк "Хрещатик" не перший і не останній випадок дерибану комунальної власності. Раніше за такою схемою з комунальної власності були успішно виведені "Хліб Києва" і "Київенергохолдинг". Починалося все за Омельченка. А Черновецький, виявляється, не гребує продовженням його справи.



powered by lun.ua
Головне на Українській правді