За що насправді воюють Білорусь і Росія?

Середа, 10 січня 2007, 11:24
Програвши битву газову, Білорусь вирішила ще помахати кулаками. Цього разу Олександр Лукашенко вирішив шарпати всі без винятку нерви, які з'єднують дві нібито братні держави – зокрема, нафтопроводи. Як не дивно, чим більше "сіпається" білоруський лідер, тим краще Кремлю.

Отже, з нового року Росія ввела мито на експорт нафти у Білорусь у розмірі $180,7 за тонну. Раніше такого мита не було. У відповідь ображений Мінськ вдався до юридичної екзотики і обклав усю нафту, яка транспортується білоруською територією, спеціальним митом у розмірі $45/т. (Екзотика – в тому, що зазвичай митом обкладають товари, які ввозяться на територію країни, а не транспортуються.)

Як наслідок, транзит нафти через білоруську територію став несподівано дорогим для російської "Транснєфті". Мито росіяни платити не захотіли, білоруси ж відповіли протоколами про порушення митного режиму і зупинкою транзиту.

"Транснєфть" подала до суду. Переговори наразі не принесли успіху.

Проте, ці всі бюрократичні проблеми пасують перед величчю змін, які відбуваються у схованих від стороннього ока геополітичних просторах.

Білоруський метр кордону Росії

Перш за все, нинішня митна війна – кінець великої білоруської нафтової вольниці. Неприємну процедуру аудиту нафтових стосунків із Білоруссю в Москві провадили паралельно з газовою "обробкою" Мінська – і тут, по суті, відбувається те ж саме: припиняють субсидування братньої білоруської економіки. Слід визнати, що раніше Росія і в нафтовому сегменті досить непогано їй допомагала.

У 1995 році, в рамках спроб створити союзну державу, дві країни домовилися про наступне: Росія постачатиме нафту Білорусі без мита, а та встановить такі ж самі мита на експорт нафтопродуктів зі своєї території, як і Росія. Таким чином, по кордону двох держав буде йти уніфікована "митна стіна".

Білоруси отримуватимуть насолоду від низьких цін на нафту, росіяни ж будуть спокійні щодо того, що на зовнішніх ринках ціна на сибірське "чорне золото" буде стабільно високою, як і на нафтопродукти. Таким чином, експорт бензину чи дизпалива як з Росії, так і з Білорусі відбувався у рівних економічних умовах.

Однак у 2001 році Лукашенко вирішив відкоригувати параметри слов'янської дружби на свою користь. У "митній стіні" було пробито здоровенну діру. Білорусь у декілька разів знизила експортне мито на нафтопродукти. Таким чином, туди стало вигідно завозити з Росії нафту, переробляти і експортувати пальне в ЄС та Україну. (Тобто, від білорусько-російського братства вигравали й українські споживачі).

Читайте далі на Економічній правді

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді