Сергій Терьохін: Чи приховує українська статистика контрабанду?
Останнім часом в Україні знову набуло актуальності питання вірогідності показників зовнішнього товарообігу України. Дозвольте висловити мої міркування про природу статистичних розбіжностей в оцінці результатів зовнішньоекономічної діяльності України.
В теорії, статистичні показники можуть не співпадати у зв’язку з:
а) різним визначенням термінів експорту та імпорту законодавством країн, де проводяться статистичні спостереження, та ефект вільних зон;
б) номінацією експорту та імпорту в різних валютах;
в) різними підходами при визначенні митної вартості товарів, які експортуються або імпортуються;
г) різними базисами поставки;
д) різним рівнем корупції серед митних органів (при імпорті), та податкових органів (при експорті) кожної з торгуючих країн.
Розглянемо кожну з наведених причин.
Різне визначення термінів експорту та імпорту законодавством країн, де проводяться статистичні спостереження
Згідно зі статтею 194 Митного кодексу України (МКУ) експортом є "митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для їх вільного обігу..." Маючи на увазі, що митна територія України співпадає з її географічною територією, експортом "по-українськи" є фізичний вивіз товарів за межі України.
Частина 1 статті 5 МКУ: "Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України".
Натомість, згідно з нормами ЄС, експортом вважається товар, який підпадає під митну процедуру експорту (дефінітивний або прямий експорт) або процедуру зовнішньої переробки, або ремонту, або наступної внутрішньої переробки. Оригінально - "after been placed under the custom procedure for exports (definitive export) or outward processing or repair or following inward processing". (У відповідності з статистичною методологією, затвердженої Комісією ЄС № 1736/75, № 1172/95, консолідована версія).
Дзеркальна ситуація - з імпортом.
Простими словами – якщо для визнання факту експорту в Україні необхідно фізично вивезти товар за межі її території, то для ЄС факт експорту затверджується митною пломбою на вагоні, що стоїть десь під Парижем, Бонном або Малагою.
Зрозуміло, що виникають часові лаги – факт експорту, який стався, припустимо, під Парижем 31 грудня (проставлена митна пломба), включається до статистики Франції за поточний рік, а факт імпорту в Україну буде статистично зафіксованим в момент перетину митного кордону у наступному році. Зворотна ситуація виникає при експорті товарів з України.
Такі розбіжності можуть становити (з урахуванням середньостатистичних відстаней перевезень з/до ЄС) до 6% на рік у бік заниження Україною оцінки імпорту з ЄС або завищення ЄС оцінки українського експорту.
Окремим питанням є неузгодженість між підходами ЄС та України щодо поставки товарів на/з території вільних економічних зон. Треба зазначити, що на території ЄС діє обмежене число територій, які мають відмінний від загального режим оподаткування непрямими податками (митом, ПДВ, екологічними податками).
Такими територіями є так звані експортно-орієнтовані зони, а також зони порто-франко, які огороджені фізичним кордоном.
Згідно з нормами ЄС імпортом вважається факт допуску товару, походженням з країни (не члена ЄС), до вільного використання внутрішньою митницею країни призначення. Жодних окремих режимів щодо поставки таких товарів до ВЕЗ або з них, не існує.
Натомість, частина 2 статті 5 МКУ говорить: "Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України..."
Простими словами – товари, які поступають на територію ВЕЗ України з ЄС, включаються ЄС до митної статистики експорту, але не включаються Україною до митної статистики імпорту (поставка не вважається імпортом). Принагідно нагадую, що у 2004 році 94% поставок курячого м’яса, у тому числі генетично модифікованого, відбувалися через одну донецьку ТПР.
ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ТЕРЬОХІНА ЧИТАЙТЕ НА САЙТІ "ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАВДИ"
