Сесія найширшої коаліції
6 лютого чергова, третя сесія ВР п'ятого скликання розпочалася з досі небаченого консенсусу.
Єдиним ухваленим в цей день рішенням, як відомо, стало рятування української "труби", і підтримано воно було безпрецедентною кількістю в 430 голосів.
Втім, рятували всі п'ять фракцій парламенту не "трубу", а саме відкриття сесії. Адже фракція БЮТ заблокувала президію та погрожувала робити це якнайдовше.
А ще напередодні аналітики "вирахували", що справа іде про спробу створити одну з юридичних підстав для розпуску президентом парламенту.
І хоча в дійсності ніщо не заважало спікерові Морозу, попри будь-яку блокаду, просто оголосити початок сесії, а вже потім переходити до решти питань – він слухняно виконав вимоги пані Тимошенко, провівши погоджувальні ради щодо закону про "трубу" і навіть доручивши профільному комітетові підготувати відповідне рішення.
Аналітики і тут все одразу зрозуміли. А як же, опозиція ж пригрозила спікерові спробою його відставки.
Правда, не БЮТ, а "Наша Україна", але ж пані Юля обіцяла підтримати...
І лише потім в своїй промові Мороз сміливо наголосив, що відкликання своєї особи з посади спікера не боїться, а мало не прагне його – аби лише була дотримана процедура.
Можливо, на цей момент пан Мороз вже не лише сподівався, а знав, що, виконавши "ультиматум" Тимошенко щодо закону про ГТС, він гарантує собі суттєвий недобір 150 підписів членів опозиції, необхідних для формального розгляду цього питання.
Потім провал "імпічменту" спікера назвуть "вотумом довіри". Зовсім не те, що з розгоном парламенту...
Приблизно подібні ж суто політичні мотиви були й у фракцій коаліції, зокрема Партії регіонів, коли вони спочатку на погоджувальній раді пообіцяли, а потім в залі одностайно натиснули кнопки за заборону всіляких маніпуляцій з українською газовою мережею.
Взагалі-то про намір БЮТу зривати відкриття сесії коаліція була завчасно попереджена і могла заздалегідь виставити в президії власні "пікети", аби допомогти Морозу розпочати роботу. Але чомусь до бійки не приготувались.
Боялись звинувачень в намірі "здати" "трубу" росіянам? Аж ніяк. На це в них були і є свої аргументи, які продовжували лунати і після ухвалення закону.
Окрім того, сам закон з точки зору процедури дуже сумнівний.
Хоча він і був розглянутий профільним комітетом, але поза межами офіційної сесії, себто до її відкриття. Тому вже з цієї причини може залишитись простим папірцем...
Не кажучи вже про найпростішу перспективу чергового перегляду "трубного" закону хоча б під згаданим процедурним приводом, але зовсім з іншими наслідками.
Тож справжня доля українських ГТС у даному випадку – ні до чого.
Натомість гратися з перспективою розпуску ВР коаліціянти відверто відмовилися. Сесію відкрити за допомогою сили вони б таки могли. А от продовжувати роботу наступні тридцять днів – це вже навряд.
Зокрема, під дудки та сирени опозиції було б зовсім неможливо затвердити порядок денний сесії, який, виявляється, досі ще не погоджений навіть коаліцією.
А якщо відсутній навіть порядок денний парламенту, то чому б президенту не скористатися роз'ясненням Конституційного суду минулого скликання, ухваленим ще на замовлення Кучми?
Там ідеться, що самої лише реєстрації депутатів в залі ВР протягом 30 днів однієї сесії зовсім не достатньо, потрібне ще й ухвалення рішень...
Ну, а вже в цих умовах звинувачення з боку опозиції щодо ГТС мали б зовсім інше звучання...
Так без зайвого галасу і суперечок було виконано умови опозиції.
Склалося навіть враження: 6 лютого сесія відкрилася виключно завдяки опозиції, яка начебто мало не поставила коаліцію на коліна. Пані Тимошенко навіть поздоровила з цим український народ, так, наче це вона – голова Верховної Ради...
Але водночас сама ж опозиція добровільно виміняла досить таки реальну можливість наблизити дострокові вибори або хоч перевірити готовність до них президента – на ілюзорний закон і ще більш ілюзорну перспективу й надалі якось там обмежувати узурпацію влади "антикризовиками".
З приводу останнього, мабуть, слід звертатися до заяви про об'єднання дій опозиції в парламенті, підписаної лідерами БЮТ та "Нашої України".
Сенс цього документу зводиться до того, що "Наша Україна" намагається хоча б умовно прив'язати до себе "діамантову акцію" БЮТу, аби та не торгувала нею з коаліцією, як в ситуації з законом про Кабмін.
З тексту заяви випливає, що за це БЮТ отримав дискутивну для "НУ" згоду домагатися дострокових виборів, а також перспективу узгодити законопроект про опозицію.
Але дивно: в перший же день чинності цієї угоди сама Тимошенко фактично зробила все, аби знов відсунути перспективу дострокових виборів, і вчергове зіграла "в чотири руки" з коаліцією. Хоча під "дахом" голосування всіх п'ятьох фракцій це було не так помітно...
Та від цього зміст подій не змінився. Коаліція зберегла змогу продовжувати сесію, протягом якої, за висловом Мороза, буде поставлено крапку в конституційній реформі.
Зокрема, вже на початок наступного пленарного тижня попередньо заплановано створення парламентської спеціальної конституційної комісії, яка напрацьовуватиме потрібні для цього законопроекти.
Між іншим, ця ідея фікс Мороза – про конституційну комісію в парламенті – досить критично свого часу сприймалася покійним нині головою профільного комітету з правової політики паном Кушнарьовим. Він слушно вбачав в цій підміні зазіхання на повноваження свого комітету та на зміщення впливів...
Тепер в середині коаліції розбіжностей з цього приводу поменшало, і, відповідно, залежить від опозиції – бути комісії, яка ставитиме "крапку", чи ні.
Але головна "крапка" в питанні про долю теперішньої Конституції вже значною мірою поставлена участю БЮТу в голосуванні за закон про Кабмін. Хоча справа не в змісті самого закону.
Справа лише в тім, що подолання вето призвело до публікації закону й до спрямування його президентом Ющенком до Конституційного суду.
Суд же тепер, особливо через вимогу президента про його невідкладний розгляд, просто мусить тестувати закон про Кабмін на відповідність Конституції від 8 грудня 2004 року.
А відтак – фактично остаточно "легалізувати" цю Конституцію і надалі відмовитись від її ревізії. Навіть якщо саме право переглядати Конституцію КС за собою збереже.
От коли це, нарешті, станеться в Конституційному суді, - йтиметься й про реальний зміст відповідних текстів законів. До цього ж моменту чим закон про Кабмін був безглуздішим – тим корисніше це для коаліції.
Ну, а оскільки задля єдиної та ключової мети – остаточної легалізації та легітимізації закону 2222 - коаліція вже одноразово використала БЮТ, то можливі сподівання пані Тимошенко на подальшу гру своєю "діамантовою акцією" є марними. Незалежно від угоди з "Нашою Україною", принаймні щодо конституційних питань.
В усьому іншому – ніхто не заборонить БЮТу перед кожним спільним з коаліцією голосуванням висувати гучні "ультиматуми", які не важко виконати чи пообіцяти. Ну, от як про підвищення мінімальних пенсій за місяць до кінця раніше узгодженого коаліцією терміну тощо.
Якщо хвосту приємно думати, що він крутить собакою...
Пригадується, на початку минулої сесії, коли антикризова коаліція лише була сформована і уряд Януковича призначений, пані Тимошенко відвела десь місяців сім для зміни уряду.
З них минуло вже п'ять... Може, через деякий час нам оголосять, що під тиском опозиції уряд Януковича став іншим? Ну, як колись Кучма називав себе іншим президентом...
А що? І склад уряду вже частково змінився, і, головне, повноваження в нього зростають, себто змінюються. Зовсім новий уряд!
Але радше Мороз та Янукович встигнуть похвалитися, що досягли своєї мети – розширили коаліцію до меж всього парламенту.
А що опозиції фактично немає... Так слово ж є.
Ірина Погорєлова, спеціально для УП
