Нестор Шуфрич:Мені важко любити Тимошенко

25 переглядів
Сергій Лещенко, УП
Понеділок, 12 березня 2007, 13:16
Коли рік тому блок Віктора Медведчука програв парламентські вибори, здавалося, що під уламками глиняного соціал-демократичного колосса українська політика назавжди втратила і Нестора Шуфрича.

Мандат депутата Верховної Ради Криму виглядав як путівка на пенсію для 39-річного політика. Але принцип "своїх не здавати" та бажання оточення Януковича помститися Віктору Балозі повернуло Шуфрича у велику гру – на посаду міністра надзвичайних ситуацій.

А доброго настрою йому мали додати ордени Іллі Муромця та Нестора Літописця, отримані Шуфричем від Української православної церкви Московського патріархату.

Шуфрич освоюється на новій несподіваній посаді, мириться з Євгеном Червоненком і оголошує війну Володимиру Литвину. На фоні активності міністра навіть може скластися враження, що Шуфрич готується замінити і Віктора Медведчука на посаді глави СДПУ(о).

Але кореспондент "Української правди" протягом інтерв’ю з Шуфричем став свідком його спілкування з Медведчуком. Тональність співрозмовників не залишає сумнівів – Шуфрич ніколи не ризикне піти інтригою проти Медведчука, а якщо і очолить партію, то тільки з його благословення.

– Коли ваш попередник Віктор Балога прийшов до Міністерства надзвичайних ситуацій, він у першу чергу зробив ремонт у туалетах. В якому стані ви знайшли міністерство, і яке у вас враження від цієї роботи? Не секрет, що дехто сприйняв вашу появу у цьому кріслі як курйоз.

– Я не розумію, чому моє призначення було сприйнято як несподіванка? Це питання розглядалося ще 4 серпня 2006 року (коли формувався уряд Януковича), і я навіть близько сорока хвилин був умовним міністром надзвичайних ситуацій, а Балога мав стати міністром охорони навколишнього середовища.

Втім, потім квота на МНС повернулася до "Нашої України", а я привітав своїх товаришів. Ми перемогли! Тому що головна мета, яку ми поставили – відсторонення помаранчевих від влади – була досягнута.

...А потім ситуація змінилася, і мені було приємно отримати пропозицію стати міністром від коаліції та від Віктора Федоровича.

До речі, я свою роботу в міністерстві розпочав з Новобогданівки...

– Ви знаєте, навіть з'явився крилатий вислів: "Призначення Шуфрича міністром надзвичайних ситуацій саме по собі є надзвичайною ситуацією".

– Це, до речі, плагіат! Саме цими словами я прокоментував призначення Давида Жванія міністром надзвичайних ситуацій в уряді Тимошенко. І коли нашоукраїнці спробували так коментувати мене, я їм відповів: "Ви хоча б винайдіть щось своє! Навіщо цитувати мене?". І тоді вони пригадали: "Дійсно–дійсно, це Шуфрич говорив про Жванію".

– Але все одно Шуфрич, який має певний образ, скандальну репутацію, раптом стає міністром...

– До 1998 року я був доволі успішним менеджером. Мені відома специфіка МНС, бо я як депутат від Закарпаття тісно співпрацював з Міністерством надзвичайних ситуацію в питанні подолання наслідків повеней. І ще у 2004 році ми розробляли програму подолання наслідків у Новобогданівці.

– До речі, в питанні утилізації боєприпасів у Новобогданівці ви змушені працювати зі своїм давнім опонентом, губернатором Запорізької області Євгеном Червоненком. Він неодноразово мальовничо описував історію ваших стосунків, як багато років тому ви побилися у львівському ресторані, він кинув вас на барабан місцевих музикантів... Потім, пригадуючи часи помаранчевої революції, він розповідав, що врятував вас, коли ваша машина збила пішохода і перехожі ледь не влаштували над вами самосуд. А тепер ви і Червоненко стикаєтеся у Новобогданівці. Як ви спілкуєтеся?

– Ми вітаємося, тиснемо один одному руки, згадуємо, як все було... Без люті. Я не буду говорити, хто які помилки визнав, бо це буде некоректно. Але висновки зроблено всіма, і ніхто з учасників тих подій не хотів би, щоб це повторилося.

(В цей час Шуфричу дзвонять на телефон, він розпливається в усмішці "Вітаю, сонечко!" і виходить поговорити в іншу кімнату. Після повернення через три хвилини інтерв’ю продовжується.)

...Моє політичне протистояння з Червоненком не знайшло відбитку на нашій співпраці у проблемі Новобогданівки. Ми скоординували наші можливості і отримали позитивний результат. Зараз всі визнали, що проблема вирішується. І я співпрацюю не тільки з Червоненком, але й з Гриценком.

Колишні вороги Шуфрич і Червоненко у Новобогданівці. Фото прес-служби МНС

До речі, помаранчевий Гриценко і помаранчевий Балога ледь не повбивали один одного навколо теми Новобогданівки. Але ви не чули жодної критичної фрази з боку Шуфрича на адресу Гриценка або навпаки!

– Зате ви висловлюєтеся на адресу начальника Гриценка – Ющенка. Нещодавно ви заявили, що президенту треба й далі зменшити повноваження. А прем’єр Янукович сказав, що проведе з вами серйозну розмову про те, щоб ви не ображали президента. Така роз’яснювальна робота з боку Януковича мала місце?

– Це питання треба задати представникам секретаріату прем’єр–міністра. Не личить мені давати інформацію щодо моїх стосунків з прем’єр–міністром, бо вона стосується не тільки мене, а й прем’єр–міністра України.

Завжди треба бути чесним. Шуфрич як член уряду Януковича не говорив, що треба ініціювати відбір повноважень у Ющенка.

Я сказав, що свого часу я був одним з авторів внесення змін до Конституції – і зараз можу тільки шкодувати, що 8 грудня 2004 року парламенту та уряду не було передано ще більше повноважень. Зокрема, це стосується призначення міністра закордонних справ і губернаторів.

До речі, в одному з варіантів змін до Конституції призначення губернаторів було закріплено саме за урядом. І тільки буквально за декілька годин до голосування 8 грудня 2004 року вирішили залишити чинну редакцію.

Тому не треба говорити, що Шуфрич щось там ініціює. Шуфрич має свою позицію як автор змін до Конституції.

І я не виключив, що в разі подальших зміни до Конституції можуть відбутися такі зміни – в залежності від домовленостей, які будуть досягнуті.

– Про які домовленості ви говорите?

– Ну, давайте спробуємо дати оцінку заявам, які пролунали за останній час. Перше – є позиція фракції Компартії, що в майбутньому парламент може отримати право обирати президента. До речі, свого часу я був автором і таких змін до Конституції.

Друге – є заява секретаріату президента. Третє – є низка протилежних заяв представників "Нашої України". З одного боку Жванія – за майже скасування інституту президента, з іншого боку Ключковський – за відновлення повноважень періоду Кучми.

Четверте – є заява Юрія Луценка, що треба вносити зміни до Конституції. До речі, не зрозуміло, в який саме бік він пропонує змінювати – Луценко лише заявляє, що "інтелектуальне крило "Народної самооборони" готує зміни до Конституції". До кого відносить себе Луценко – до інтелектуального чи ні? – це ще треба з'ясувати. Але залишимо в спокої бідолаху Луценка...

– Чому ж бідолаху? Він цілком може очолити "Нашу Україну"!

– Міг би очолити "Нашу Україну", якби останнім часом ми не почули заяви партійних організацій з закликом, щоб їх очолив Віктор Ющенко.

Але ми всі розуміємо, що призначення Балоги на посаду голови ради партії – це крок, який демонструє серйозну кризу в "Нашій Україні". Тому що в "Нашій Україні" є свої загальновідомі засновники. І їх відсторонення не прикрасило "Нашу Україну" в цілому та її реального лідера Віктора Ющенка зокрема.

З іншого боку, діяльність Балоги на посаді глави секретаріату повністю провалилася за всіма напрямками. Є реальні цифри: до призначення Балоги рейтинг Ющенка складав близько 14%, зараз – близько 6%.

Остання заява Балоги, саме як глави секретаріату президента, що "зараз ми стаємо свідками державного перевороту", взагалі викликає здивування. Я запитую: як може Кабмін організувати державний переворот? Кого перевертати? Самих себе? Як можна позбавити влади міністерства, органи центральної влади?

– Ви знаєте, про що йде мова – від президента до уряду перебираються повноваження всупереч домовленостям, які існували між Ющенком і Януковичем під час підписання Універсалу.

– Не може бути ніяких домовленостей, крім тих, які зафіксовані в Конституції. Універсал – це протокол про намір, і не більше! Але треба віддати належне уряду – всі зобов’язання, взяті на себе, ним дотримуються.

– На Банковій ваші слова б зустріли дружним сміхом!

– Ну, вони можуть сміятися хіба що самі з себе. Не провокуйте мене на різку оцінку.

– Але один з головних сценаріїв Банкової – проведення нових виборів!

– Виборів не буде...

– ...але переформатування Конституції цілком реальне.

– Чому?

– Тому що цього хоче Юлія Тимошенко. А ви самі знаєте, що якщо вона чогось хоче, вона буде йти до цього поверху перешкод.

– До речі, треба віддати належне Юлії Тимошенко. Ніхто чомусь не звернув увагу на одну цікаву заяву Тимошенко, де вона сказала, що дострокові парламентські вибори можливі з одночасними змінами до Конституції.

От у мене до вас питання: як ви думаєте, за неймовірної умови проведення дострокових виборів в який бік зміниться Конституція – в бік парламенту або в бік президента?

– Ви знаєте, що Тимошенко пообіцяла не зменшувати повноваження Ющенко, а працювати тільки на збільшення. Сподіваюсь, ви ж не думаєте, що вона нещира в своїй заяві?

– Я переконаний, що вона максимально щира, і тим більше в момент підписання угоди з Балогою.

А от про Балогу я розкажу один цікавий випадок. Як зараз пам’ятаю... на дворі був 1999 рік, приблизно жовтень місяць. Президентська кампанія Кучми. Балога – губернатор Закарпаття.

Віктор Володимирович Медведчук, я і Балога щойно відвідали Іршавський район Закарпаття та їдемо до аеропорту. Ми з Віктором Володимировичем мали повертатися в Київ.

У нас була така звичка: щоб можна було спокійно поговорити, то ми залишалися втрьох у машині, а за кермом був або я, або Балога. Ми їздили або на моїх автомобілях, а на цей раз, якщо я не помиляюся, Балога продемонстрував свій броньований "Мерседес". На що ми відразу жартома запитали, від кого він ховається на Закарпатті?

І от ми їдемо назад, я, напівзасинаючи, сиджу на задньому сидінні, Балога за кермом, Віктор Володимирович сидить спереду справа. І тут Балога піднімає питання, на яке я спочатку не звернув увагу. А саме – про проблемність прем’єрства Пустовойтенка. Мовляв, "він – ніякий прем’єр–міністр, як важко при ньому працювати губернаторам!".

Я не звернув на ці слова жодної уваги. Я краєм ока дивився на Віктора Володимировича, і у нього була приблизно така ж реакція, як у мене. Просто Балога не до кінця враховував, мабуть, і особисті стосунки Віктора Володимировича і Валерія Павловича, щоб обговорювати це питання.

Але Віктор Володимирович, з тактичних міркувань мовчав і робив вигляд, що слухає Балогу. І тут пролунали слова, через які, мабуть, якби я був за кермом, то ця поїздка закінчилась би трагічно. Тому що навряд чи я зміг би втримати кермо, почувши такі слова.

Балога просто попросив Віктора Володимировича звернутись до Кучми з пропозицією призначити Балогу прем’єр–міністром України.

– Ви жартуєте!

– Ні, ви можете запитати Віктора Володимировича!

Це слушна ідея! Давайте просто зараз зателефонуємо Медведчуку і запитаємо. Буде таке інтерактивне інтерв’ю...

(Шуфрич по міському номеру набирає Медведчука.)

- Добрый день. Это Шуфрич. А можно Виктора Владимировича? А через сколько? Хорошо, я перезвоню, спасибо. (Шуфрич повертається до інтерв’ю.)

Я спробую зв’язатися пізніше. Я думаю, що ми з ним переговоримо.

...Після такої пропозиції Балоги призначити його прем’єр-міністром Віктор Володимирович, маючи набагато більший політичний досвід, ніж був тоді у мене, втримав себе. І добре, що я нічого не встиг сказати з цього приводу, а Віктор Володимирович спокійним таким тоном звернувся до Балоги: "Так, безумовно, це дуже цікава пропозиція".

Він також попросив Балогу підготувати програму своїх дій як майбутнього прем’єр–міністра. Я відчув певну насмішку, це вже була навіть не іронія, а сарказм у словах Медведчука. Однак Балога сприйняв все за чисту монету і носився з цими документами ще дуже довго, поки Ющенко не став прем’єр–міністром замість Пустовойтенка.

Тобто сьогодні Ющенко мав би задуматися, що Балога вже тоді претендував на його місце. І Ющенко збив свого часу час дуже видатну постать потенційного прем’єра в особі Балоги! (Сміється.)

І зараз уявіть собі нинішню ситуацію. Один документ підписують Тимошенко, яка публічно заявляє, що хоче бути прем’єр–міністром, і Балога, який з 1999 року тільки й думає, як стати прем’єр–міністром України...

Думаєте, чому Балога очолив "Нашу Україну"? Щоб стати першим номером списку та претендувати на посаду прем’єр–міністра! Інша справа, що куди той список докотиться...

До речі, на відміну від Балоги логіку дій Тимошенко, яка претендує на посаду голови уряду, маючи найвищий рейтинг серед помаранчевих, зрозуміти можна. Тимошенко завжди демонструвала себе як командного гравця, і на виборах 2004 року пішла у фарватері Ющенка, допомогла йому не втрачати на рейтингу.

Я можу тільки уявити собі ту виборчу кампанію, якби Тимошенко і Ющенко одночасно висунулися в президенти. Думаю, Віктор Федорович переміг би в першому турі! Але Ющенко і Тимошенко домовилися і досягли умовного успіху.

– Тобто ви нарешті визнаєте Ющенка переможцем виборів президента?

– Я не можу не визнати рішення Верховного Суду головою. Інше питання, як я сприймаю це серцем. Я пам’ятаю й відповідне засідання ЦВК, коли мене повністю обгорнули помаранчевим прапором...

– І як помаранчевий колір на вас подіяв?

– Ну, ви знаєте, набагато спокійніше, ніж на багатьох інших. Принаймні, істерії він у мене не викликав. Я не буду зараз зневажливо говорити про символи своїх політичних опонентів.

У 2006 році Шуфрич зв'язав своє майбутнє з аутсайдерами. Фото Ганни Андрієвської

... Я не сумніваюся в тому, що після підписання угоди з "Нашою Україною" Тимошенко виграла все, що могла. Тому що Тимошенко отримала в підпорядкування собі депутатів "Нашої України" і фактично отримала в підпорядкування своїй стратегії певних функціональних можливостей секретаріату президента.

Тому, якщо зараз вони не будуть діяти так, як хоче Тимошенко, вона матиме право їх звинуватити в черговій зраді та знову піти своїм шляхом і ще більше нищити їх рейтинг.

Тобто якщо в 2004 році Тимошенко пішла у фарватері більш впливового рейтингу Ющенка – і це було навіть красиво з її боку – то зараз вона нав’язала свою гру Балозі, а через Балогу і Ющенку.

– Але і Ющенко після домовленостей з Тимошенко отримав гарантії, що його вето у парламенті долатися не буде, як у випадку з законом про Кабінет міністрів.

– Ні, це безумовно! Але я не знаю таких надзвичайно принципових законів, ухвалення яких зараз би турбувало коаліцію. І ветувати заради ветування – це вже буде незрозуміло. Я хочу нагадати, що Ющенко накладає вето виключно щодо відповідності законів Конституції. І рано чи пізно до нього може виникнути питання...

– До речі, у політичних колах існує думка, що ви були комунікатором між антикризовою коаліцією й Тимошенко в питанні ухвалення закону про Кабінет міністром, що ви були учасником досягнення цих домовленостей. Більше того, що ваше призначення міністром було прийнято в пакеті...

– Це все одно, що сказати про мене, що я – комунікатор із Балогою, тому що ми – земляки! Це ж нонсенс!

– Ну, Балога зараз головний об’єкт вашої критики, тоді як про Тимошенко ви завжди відгукуєтеся виключно схвально.

– Я завжди давав реальні оцінки політикам. І те, що сьогодні Тимошенко має близько 20% підтримки в суспільстві, подобається біло–синьому Шуфричу чи не подобається, але це є реальність. І можна любити Тимошенко, можна не любити, але не поважати її хоча б як суперника неможливо.

– А ви, до речі, любите Тимошенко чи не любите?

– Важко її любити за те, що вона створила на Майдані. Я впевнений, що Майдан – це на 99% наслідок її діяльності.

– Питання пролунало інакше – ви любите Тимошенко, так чи ні?

– Я сказав: як я можу любити те, що пов’язано з Майданом?

А стосовно ліній комунікацій, пов’язаних зі мною, я вам раджу пошукати інші. Думаю, що протягом найближчих тижнів ви відчуєте наслідки цих комунікацій.

– Ви натякаєте на зв’язки з Росією?

Починає теплішати. Але ще зовсім не тепло. Подивіться за подіями, які будуть відбуватися в Україні, і ви багато чого зможете з'ясувати, в тому числі й з приводу мого призначення. Хоча ще раз підкреслюю, я вдячний антикризовій коаліції і особисто Віктору Федоровичу за довіру.

– Ви не шкодуєте, що на минулих виборах не балотувалися в складі Партії регіонів? Наскільки відомо, Янукович погодився взяти вас до свого списку, але не захотів брати Медведчука і створювати блок з СДПУ(о).

– Не зовсім так. Мені дійсно було запрошення, за що я дуже вдячний і Віктору Федоровичу, і своїм друзям–"регіоналам". Але ми в СДПУ(о) дійсно сподівалися, що між нами та Партією регіонів буде опозиційний блок. Але Партія регіонів сказала, що вона йде самостійно, і блоку, куди могли взяти СДПУ(о), просто не було створено.

– А Медведчук з Януковичем помирилися чи ні?

– Це питання треба ставити Медведчуку, хоча мені невідомо про те, що вони сварились.

– Давайте ще раз спробуємо додзвонитися до Медведчука, щоб дізнатися, чи правда, що в 1999 році Балога просив його призначити прем’єр-міністром?

(Шуфрич телефонує Медведчуку по міському)

– Виктор Владимирович, приветствую! У меня здесь журналисты, я сейчас включу телефон на громкую связь, можно? Я вспомнил историю, Виктор Владимирович, мы как-то ехали в 1999 году в бронированном "Мерседесе" Балоги...

(Медведчук) – Да.

(Шуфрич) – Когда Балога поднял вопрос, какой плохой Пустовойтенко премьер и каким хорошим премьером был бы он.

(Медведчук) – Помню, был такой разговор.

(Шуфрич) – То есть, был такой разговор?

(Медведчук) – Помню.

(Шуфрич) – Виктор Владимирович, кстати, сразу убедитесь, что я опровергаю, что Медведчук вышел из партии. Я тут категорически опроверг ваш выход из партии!

Пусть Медведчук сам это опровергнет в интервью "Украинской правде"!

(Шуфрич, продолжая параллельно общаться по телефону) – Виктор Владимирович сейчас не дает интервью. Как только начнет давать, ваше будет одно из первых. Виктор Владимирович, я могу тут выступить определенным гарантом? Да!

ДАЛІ БУДЕ...



powered by lun.ua
Бонжур, Москва. Як Ощадбанк може змусити Росію оплатити рахунки на 1,3 мільярда
Змінна асоціація: як у Брюсселі узгодили перші правки до Угоди між Україною та ЄС
Тренер від Бога: як чоловік виховує чемпіонів з дзюдо під обстрілами на Донбасі
Опозиційний розкол. Як Бойко і Вілкул ділять спадок "регіоналів"
Усі публікації