"Можу взяти". Підпис: Сюзанна Станік

Бронепотяг дострокових виборів, який вирушив двадцять днів тому за свистком Віктора Ющенка, мав привезти його у країну повернутої влади. Але обшивка не витримала ударів антикризової коаліції, і замість омріяної точки слідування він опинився у депо. Ситуація після розпуску парламенту зайшла в глухий кут...

...вихід з якого Віктор Ющенко та Віктор Янукович шукають під час регулярних зустрічей. Утім, відбуваються вони у незвичному форматі.

За розповідями джерел "Української правди", кілька разів переговори перших осіб держави відбувалися в присутності двох чоловіків – послів США Вільяма Тейлора та Німеччини Рейнгарда Шеферса. Дипломати виступають своєрідними гарантами між українськими президентом і прем’єр-міністром, які досягли високої майстерності у практиці взаємних "кидків" та банально не довіряють один одному.

Про зміст пропозицій Ющенка, які він висловив прем’єру, розповів заступник лідера фракції Партії регіонів Василь Хара. Перелік вимог, за словами депутата, переповіла Раїса Богатирьова після зустрічі з Януковичем:

"Перший пункт – визнати указ президента про розпуск Верховної Ради конституційним.

Пункт другий – визнати нелегітимними рішення парламенту.

Пункт третій – Ющенко пропонує заблокувати роботу Конституційного Суду і призупинити дію указу, щоб ми могли внести зміни до закону про вибори і до закону про бюджет в частині фінансування виборів.

Пункт четвертий – Ющенко вимагає ухвалити нову редакцію закону про Кабінет міністрів та ухвалити закон про президента з розширенням його повноважень.

Пункт п’ятий – зробити Універсал національної єдності законом. І так далі...".

З того, що відомо "Українській правді", серед вимог Ющенка є також гарантування прав опозиції та заборона на приєднання депутатів від опозиції до коаліції.

За словами Хари, Партія регіонів відмовилася від цього плану. "Причину цього ви бачите в першому пункті. Всі пропозиції Ющенка починаються з одного – вимоги до депутатів зробити самим собі харакірі. А хіба ми схожі на божевільних?"

З кожним днем наближення до 27 травня, коли, за указом Ющенка, передбачено проведення виборів, стає зрозуміло, що президент змушений буде призупинити його дію. У антикризовій коаліції розуміють, що час працює на них, і тому не палають бажанням іти на поступки.

Один з лідерів Партії регіонів озвучив у розмові з "Українською правдою" межу їхньої готовності до переговорів:

"Не може бути компромісом, коли одна сторона в костюмі, а іншу розділи до трусів та майки! Якщо треба, ми готові внести зміни до закону про Кабінет міністрів. Подумати про механізм, який би не дозволяв збільшувати коаліцію. Повернутися на вихідні позиції, коли у коаліції 239 голосів, у опозиції – 211. Але нові вибори – це не компроміс! Якщо хочете їх проводити – то чекайте рішення Конституційного Суду".

Ситуація в самому суді невизначена. Останніми днями суддів розважає представник уряду Німченко – в минулому суддя-доповідач у справі, яка дозволила Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін. Тоді в цього судді були сумніви в арифметиці – тепер в тому, що під указом про розпуск парламенту стоїть підпис саме Ющенка. Тому він пропонує провести експертизу. За деякою інформацією, справді, там може бути президентське факсимілє.

Атмосфера в Конституційному Суді ускладнюється взаємною ворожістю та слабо прихованою ненавистю між частиною суддів. Джерела "Української правди" описують стан членів КС як неготовність брати на себе відповідальність.

По-перше, на суддів тисне фактор дозволу Кучмі балотуватися на третій термін. І нинішнє рішення, яке б воно не було, не задовольнить одну чи іншу сторону, що ще більше підірве авторитет суду на Східній чи, навпаки, Західній Україні.

По-друге, судді схвильовані, що їм доводиться визначати конституційність указу Ющенка, який розпустив парламент через переходи депутатів до коаліції на індивідуальній основі. При тому, що немає тлумачення самого КС стосовно імперативного мандату.

По-третє, судді змушені будуть встановлювати факти – наприклад, про узурпацію влади з боку коаліції, як це виписав Ющенко у своєму указі – що не є їхньою компетенцією, яка полягає тільки у трактуванні норм Конституції.

Тому, кажуть обізнані люди, судді не хочуть поспішати з винесенням вердикту. І його може не бути на поточному тижні. Потім настануть чотири дні вихідних, потім ще кілька робочих, і знову відпочинок.

По суті, багато хто вважає, що найкращим виходом для членів КС було би дочекатися, поки домовляться політики, і за результатами цього виписати рішення суду.

А тому, поряд з варіантом визнання указу Ющенка антиконституційним чи, навпаки, юридично бездоганним, існує і третій шлях – просто закриття провадження у справі.

На суддів також надзвичайно тисне фактор Сюзанни Станік – як її персони, так і того, як вона стала доповідачем у справі.

Попри запевнення Генпрокуратури, що в діях Станік немає підстав для порушення кримінальної справи, історія з підозрами щодо хабарів триває.

Про це свідчить, наприклад, свіжий запит за підписом начальника спецпідрозділу СБУ, який отримала "Українська правда". Спецслужба вимагає у будівельної компанії видати їй документи стосовно легендарних двох квартир мами Сюзанни Станік у Нестерівському провулку, що біля Львівської площі.

У вівторок перша заступниця міністра Кабінету міністрів Олена Лукаш тріумфально оприлюднила відповідь виконуючого обов’язки голови СБУ Наливайченка про те, що її телефони не прослуховувалися спецслужбою, роблячи з цього висновок, що фальшивою є розшифровка розмови, де вони зі Станік начебто обговорюють давання хабаря.

Однак, за даними людей з Банкової, радість ця є передчасною, оскільки інформація могла зніматися не з телефонних переговорів, а з живої розмови між Лукаш і Станік.

Інша проблема Конституційного Суду – це статус самої Сюзанни Станік.

Почалося все з далека. Легітимність Станік як судді Конституційного Суду викликає сумніви у секретаріаті президента.

Вона склала присягу на засіданні Верховної Ради 22 квітня 2004 року. Це був гарячий день, коли розглядалося питання фальсифікації виборів у Мукачевому, і присяга Станік пройшла непоміченою.

Як випливає зі стенограми того пленарного дня, в залі був відсутній Леонід Кучма – тоді як закон про Конституційний Суд містить пряму вимогу, що суддя вступає у повноваження тільки коли "складає присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю президента України, а також прем'єр-міністра України, голови Верховного суду України...".

За роки роботи в Конституційному Суді Станік жодного разу не стала доповідачем у справі, а підготувала лише три ухвали з відмовою у відкритті провадження. Можливо, вона намагалася не привертати до себе увагу, пам’ятаючи про свій сумнівний вступ на посаду. Але зіркова година Станік настала після оприлюднення указу Ющенка від 2 квітня 2007 року.

Як відомо, майже відразу було зібрано 53 підписи депутатів антикризової коаліції під поданням до КС про визнання указу неконституційним.

Далі події розгорталися за суперечливим сценарієм. Члени команди Ющенка стверджують, що Станік отримала цю справу в своє відання з порушенням усіх норм регламенту.

Інтрига побудована навколо того, коли була розписана справа – 3 квітня чи 5 квітня?

Існує версія, що третього числа голова Конституційного Суду Іван Домбровський, який співчуває Ющенку, все ще перебував на роботі. Але справа невідомо яким чином потрапила до рук заступника голови Валерія Пшеничного, який замість Домбровського розпорядився і цим документом.

Це є грубим порушенням регламенту, адже Пшеничний не мав права розписувати справу в той час, коли голова суду залишався на місці.

На підтвердження, що все відбулося саме 3 квітня, існує фотокопія доручення Пшеничного на ім'я судді Стрижака, який очолює третю колегію суддів Конституційного Суду.

"Прошу терміново розглянути на згаданій колегії. В.Пшеничний. 3.04.07" – написано у зверненні, яке потрапило в розпорядження "Української правди".

За деякою інформацією, Пшеничний справді сподівався, що всі пазли цієї мозаїки стануть на свої місця – що 4 квітня буде задоволена заява Домбровського про відставку, і тоді ці нюанси з датами не гратимуть ролі. Однак звільнення Домбровського з посади голови КС завершилося провалом...

По суті, ця заява Домбровського на початку квітня була спровокована його конфліктом з Пшеничним та Станік, які поставили вимогу, щоб він пішов назустріч Януковичу та Морозу і якнайшвидше почав розгляд подання від 53 депутатів, які просили КС в невідкладному порядку зайнятися питанням розпуску парламенту.

Водночас сам Пшеничний стверджує, що розписав справу 5 квітня, і він мав на це право, тому що в цей день Домбровський пішов у короткострокову відпустку. А на підтвердження цих слів начебто існує інше доручення, датоване 9:40 ранку цього дня.

З'ясуванню цих можливих зловживань було присвячене службове розслідування, і саме тому початок справи про указ Ющенка перенесли з 11 на 17 квітня. Однак перевірка по суті не відбулася.

Другий цікавий момент – це призначення Пшеничним 5 квітня прямо на цей же день засідання Конституційного Суду. Там було вирішено розглядати питання указу Ющенка відкрито і в терміновому порядку.

Хоча, за регламентом, засідання мало бути призначено впродовж п’ятиденного терміну – цей час відводиться на те, щоб судді отримали порядок денний майбутніх зборів. Очевидно, стояла мета провести збори саме 5 квітня – не просто якнайшвидше, а саме за відсутності Домбровського.

Третє порушення – на засідання 5 квітня Станік прийшла уже як доповідач у справі указу Ющенка. Хоча, стверджують джерела, голосування за її затвердження в цій ролі на засіданні Конституційного Суду не було – а це є вимогою регламенту КС.

Як видно із розміщеної вище фотокопії, Станік сама викликалася бути доповідачем, власноруч написавши "можу взяти".

Враховуючи все це, троє суддів Конституційного Суду написали заяву на ім'я Домбровського з вимогою розглянути накопичені порушення.

Крім того, починає свою нову інтригу і Ющенко. У вівторок він звернувся до голови Конституційного Суду з листом надати деякі матеріали, які мають довести порушення процедури в КС.

Усе це жодним чином не пришвидшить розгляд конституційності указу Ющенка та стане черговим аргументом для сумнівів стосовно чесності майбутнього рішення КС. Якщо воно, звичайно, буде...