Хай живе "радянська влада", або Що стоїть за новими ініціативами Мороза

Середа, 16 травня 2007, 18:34

16 травня 2007 року в приміщенні Верховної Ради відбулось розширене засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування для обговорення питання "другого етапу політичної реформи", а саме зміцнення конституційних основ місцевого самоврядування - принаймні так це було озвучено Олександром Морозом.

На цьому засіданні були присутні частина народних депутатів від коаліції, представники уряду: Рибак, Яцуба, Рудьковський, Цушко, Папієв, деякі міські голови, голови районних та обласних рад.

Олександр Мороз презентував новий законопроект "Про внесення змін до Конституції України", який нібито є продовженням політичної реформи і направлений на розвиток місцевого самоврядування.

Що це за законопроект і яке він має відношення до місцевого самоврядування?

Усім відомо, що 08 грудня 2004 року у Верховній Раді шляхом "пакетного" голосування було ухвалено зміни до Конституції - так звана політреформа, та законопроект №3207-1, який передбачав розширення конституційних основ місцевого самоврядування, містив підвалини для реформи адміністративно-територіального устрою України та удосконалення системи влади в територіях.

Після розгляду цього законопроекту Конституційним Судом і отримання щодо нього позитивних висновків, Верховна Рада, замість того, аби готувати його до ухвалення остаточно, за ініціативою того ж Мороза, повністю його переписує.

23 грудня 2005 року Мороз доповідає уже цей змінений законопроект, який без усілякого обговорення знову за нього голосує і відправляє до Конституційного Суду уже за номером 0900. Від правової основи проекту 3207-1 у проекті 0900 не залишилось нічого.

Протягом 2006-2007 років Олександр Олександрович продовжує говорити про продовження політичної реформи, про її другий етап, про децентралізацію влади та розвиток місцевого самоврядування.

Але так само, як це було із проектом 0900, який готувався кулуарно не публічно, без обговорення зі спеціалістами у галузі публічного права, місцевого самоврядування, 16 травня 2007 року з'явився новий законопроект, який ще не має номера, але який знову є "доленосним" для України взагалі та місцевого самоврядування зокрема.

Проте реально згаданий законопроект має дуже опосередковане відношення до розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Він продовжує тенденцію усіх конституційних проектів Мороза на руйнацію політичної системи держави, ще більш обмежує повноваження президента, обмежує самостійність прем'єр-міністра і перетворює голову Верховної Ради із спікера, у майже головну в державі політичну фігуру, особливо у ситуації політичної нестабільності.

Узагальнити пропоновані зміни можна таким чином[1]:

1. Президент -

1) втрачає право на внесення до ВРУ кандидатур на посади міністрів оборони, закордонних справ, голови СБУ;

2) втрачає статус командувача Збройними Силами України у мирний час, а відтак можливість призначати вище керівництво збройних сил, керувати сферами національної безпеки та оборони;

3) президент позбавляється повноважень у сфері зовнішньої політики, забезпечувати національну незалежність і правонаступництво держави, тощо;

4) процедура імпічменту президента неймовірно спрощується, підстави імпічменту розмиваються , а для прийняття рішення про імпічмент потрібно не 3/4 голосів, а 2/3 голосів депутатів, суттєво обмежується характер недоторканності президента;

5) розпустити парламент президент може винятково за наявністю висновків Конституційного Суду.

2. Кабінет міністрів та прем'єр -

1) Кабінет міністрів повністю звільняється від будь-яких впливів президента, натомість отримує всі інші повноваження, які належали президенту у сферах зовнішньої політики, нацбезпеки та оборони (хоча це і не очевидно із пропонованих змін, адже вони як завжди виписані досить не системно і недбало);

2) прем'єр втрачає право на внесення пропозицій щодо призначення міністрів, натомість це право забирає на себе коаліція;

3. Верховна Рада України та її голова -

1) Верховна Рада України фактично стає найвищим органом державної влади в Україні, який концентрує у своїх руках законодавчі, установчі, контрольні, виконавчі та навіть деякі судові повноваження (як наприклад тлумачення законів чи встановлення порушення присяги президентом України);

2) посилюється захист ВРУ від розпуску та блокування її роботи (знята норма про повноважений склад ВРУ у 300 мандатів);

3) ВРУ може формувати уряд без беззаперечного впливу прем'єра;

4) Голова ВРУ отримує додаткові повноваження щодо внесення кандидатури прем'єра, оприлюднення законів, подолання президентського вето...;

5) ВРУ сама може тлумачити закони, натомість обмежуються права Конституційного Суду щодо розгляду справ про неконституційність законів про внесення змін до Конституції та міжнародних договорів, що набули чинності;

4. Генеральна прокуратура фактично стає політичним органом нагляду над органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами - таким собі ГПУ (главным политическим управлением) часів 30-тих років.

5. Руйнується вся вертикаль державної виконавчої влади. Ліквідовуються районні державні адміністрації, а обласні державні адміністрації позбавляються своїх повноважень, натомість отримують повноваження, які фактично за цією Конституцією є повноваженнями прокуратури.

6. Територіальні громади втрачають право на прямі вибори міських, селищних та сільських голів. Від набуття чинності цим законом ці посадові особи будуть обиратись відповідними радами.

7. Перехідні положення цього закону вказують на проведення одночасних виборів президента та народних депутатів протягом 90 днів від дати набуття ним чинності (1 січня 2008 року).

Висновок:

1. Проект Мороза, що був оприлюднений 16 травня 2007 року не має жодного відношення до другого етапу політичної реформи, а саме посилення спроможності місцевого самоврядування в Україні, а є продовженням курсу на ліквідацію в Україні демократичної форми правління з розподілом влади на законодавчу, виконавчу та судову і відновлення радянської моделі влади.

2. Ухвалення таких змін до Конституції України повністю розбалансує систему влади в державі і різко посилить дезінтеграційні тенденції, вихолостить з України будь-який український дух.

3. Ініціатива Мороза, озвучена саме в день, коли мали бути досягнуті остаточні домовленості щодо шляхів виходу із кризи є спробою торпедувати такі домовленості.

Виглядає, що нові ініціативи Мороза не зовсім сподобаються Януковичу, адже напевне не випадково у новому законопроекті з'явилась норма про неможливість обрання президентом України особи "що має судимість за вчинення умисного злочину...".

Можливо, крім уже традиційних ініціатив на руйнування демократичних механізмів державного устрою та відновлення "радянської влади" в цей раз Мороз своїм законопроектом дає зрозуміти Януковичу, що він може "кинути" не тільки "помаранчевих".

Анатолій Ткачук, народний депутат України 1-го скликання

powered by lun.ua
Головне на Українській правді