Захист Мороза, або Янукович на шпагаті

Четвер, 17 травня 2007, 10:36

1 грудня 2006 року прем'єр-міністр Янукович у Маріуполі, коментуючи звинувачення на його адресу з боку президента Ющенка щодо "узурпації влади урядом" заявив, що уряд має свої повноваження і ними користується, а якщо "ви називаєте це узурпацією – то нехай буде узурпація, аби це було на користь народу".

Цей зухвалий пасаж Януковича транслювали всі телеканали, і малоймовірно, що всі вони вже вичистили цю плівку зі своїх архівів.

І було б зовсім дивно, якби запис того виступу прем'єра не зберігся в секретаріаті президента.

Окрім того, абсолютно аналогічну думку щодо узурпації, "корисної" для суспільства, дещо раніше висловлював і один із представників коаліції комуніст Голуб в ефірі "Свободи слова". Мабуть, Януковичу просто сподобався сам цей вислів і він його "позаїмствував"...

Але в будь-якому разі публічні визнання коаліціянтами власних дій як узурпації влади існують.

Тому абсолютно незрозуміло, чому, шукаючи аргументи для обґрунтування свого указу про розпуск парламенту на підставі ст.5 Конституції, президент Ющенко не отримав від своїх юристів саме цього доказу провини коаліції та прем'єр-міністра.

Доказ публічний і цілком легальний, а відтак, може фігурувати навіть в Конституційному Суді та допомагати йому вийти за межі аналізу відповідності указів президента про розпуск парламенту лише ст.90 Конституції.

Можливо, згаданий аргумент фігурує наразі в таємних переговорах президента й прем'єра щодо дострокових виборів. І, разом із нездатністю коаліції просто усунути Ющенка шляхом імпічменту чи в інший спосіб, вже зіграв свою роль у згоді Януковича на цей процес?

Щоправда, якби обмовка про узурпацію влади, яка має всі шанси бути визнаною й Конституційним Судом на користь Ющенка, дійсно була пред'явлена Януковичу, - навряд він звертав би увагу на інші загрози, які тиснуть на нього з протилежного боку.

Зокрема, на черговий хід спікера Мороза з його проектом нових конституційних змін, озвучених 16 травня.

Буквальний зміст цього, із дозволу сказати, конституційного проекту, вже досить широко озвучений, а тому варто звернути увагу на його політичний підтекст.

Фокус Мороза полягає в тому, що свій проект повної ліквідації повноважень президента, а значною мірою й прем'єр-міністра, він висловив намір поставити на голосування коаліції ближчим часом, а не колись у далекому майбутньому.

Для попереднього схвалення змін до Конституції достатньо простої більшості голосів, відтак відсутність підтримки з боку опозиції наразі не є пересторогою.

Натомість спікер відверто тестує на готовність підтримати сумнівний проект передусім фракцію Партії регіонів, точніше – її войовничо-сліпу частину. Яка здатна, під впливом суто емоційного протиборства з Ющенком, натиснути кнопки автоматично. Не помітивши "дрібниць", які завдадуть удару їхньому власному лідерові.

А шкода Януковичеві як першому рейтингоносцю, який може претендувати й на президентську, й на прем'єрську посаду в разі відповідних виборів, - очевидна. Проект позбавляє сенсу його участі у президентських виборах, але одночасно радикально обмежує його в повноваженнях як прем'єра, зокрема – в кадровій політиці.

Тож у разі, якщо фракція ПР проголосує за проект, це означатиме, що вона зрадила вже самого свого лідера й годиться передати всю повноту влади в країні спікерові парламенту, в даному випадку – самому Морозу.

А оскільки проект в разі його остаточного ухвалення фактично ставить нездоланні перешкоди на шляху проведення дострокових виборів, - то йдеться й про те, що Янукович не матиме змоги навіть позмагатися тепер уже й за цю, спікерську посаду ближчим часом.

І навіть переформатування коаліції в цьому складі парламенту, якби туди повернулися фракції "Нашої України" та БЮТ і погодилися брати участь у проекті Мороза, - не залишать Януковичу шансів. Бо він не депутат...

Власне, така зрада Януковича фракцією ПР чи її частиною може відбутися не лише через примітивне невігластво більшості її депутатів. Мороз, схоже, як і у випадку з перебіжчиками з "Нашої України" та БЮТ, робить ставку на тих "регіоналів", які не мають суттєвих шансів знов потрапити в списки своєї партії чи можливого блоку на дострокові вибори...

Звісно, Янукович зовсім не бажає отримати такого ляпаса від власних депутатів, бо тоді вся його політична кар'єра стрімко покотиться вниз. Тому й мусить зважати на "сюрприз", підготований йому Морозом...

Лише такою може бути логіка публічних причин відсутності 16 травня згоди Ющенка й Януковича на конкретну дату виборів та чергового зупинення перемов робочої групи з вироблення умов дострокових виборів.

Стосовно ж причин "таємних", себто не стільки умов отримання владних повноважень, скільки матеріальних здобутків, які з їхньою допомогою отримують учасники цих перемов, то треба просто нагадати один мало згадуваний фактор загострення міжкланової боротьби в Україні.

Цей фактор – земля сільськогосподарського призначення, яка з 2008 року стане досяжна для купівлі-продажу.

Мабуть, ближче до січня фахівці детальніше пояснюватимуть, яку колосальну роль відіграє введення ринку сільськогосподарських земель в усіх економічних, соціально-політичних і навіть зовнішньополітичних процесах для України.

І якою дитячою забавкою виглядатиме на цьому тлі корупція, досі пов'язана з газом, комунальними тарифами, промисловістю, нерухомістю, ба навіть тією ж землею, але не сільськогосподарського призначення.

Адже навряд хтось тішить себе ілюзіями про "цивілізований" ринок землі...

Тож було б зовсім не дивно, якби всі торги на найвищому державному рівні точилися саме навколо тіньового переділу впливу на ключові земельні процеси.

Між іншим, саме на земельному питанні напередодні кризи з коаліцією починав грати й БЮТ. І невідомо, чи ці маневри Тимошенко виявились для Ющенка менш неприємними, ніж подолання вето на закон про Кабмін. І чи не вони примусили його піти на радикальний крок, "перехопивши" у БЮТ ініціативу дострокових виборів.

Але якщо в земельному питанні – ключ до причини політичної кризи, то тут же – й ключ до компромісу.

Коаліція навіть вже спробувала застосувати його самотужки, ухваливши після указу президента про розпуск ВР закон про земельний кадастр. У сподіванні, що Ющенко не зможе відмовитись від його підписання, тим самим заперечивши власне невизнання легітимності ВР.

Не суперечить цій "земельній" логіці й призначення на посаду секретаря РНБО пана Плюща. Навіть навпаки.

Можливо, перед своєю відставкою олігарх-металург пан Гайдук про щось, як пишуть ЗМІ, і домовлявся з паном Ахметовим, - наприклад, про розподіл між ІСД та СКМ світових металургійних ринків, спільну цінову політику тощо... Але це не стосувалося більшості інтересів перших осіб держави, а отже, кризи так і не розв'язало.

Натомість пан Плющ матиме змогу обговорити з опонентами-партнерами тепер вже більш болюче питання – про землю. В тому числі на засіданнях РНБО. І ніхто не заперечить, що земельне питання – саме його компетенція, зокрема і як предмет національної безпеки.

Не дивно, що саме поява на посаді секретаря РНБО пана Плюща викликала бурхливу реакцію і негайний демарш комуністів, аж до відкликання підпису Симоненка з-під Універсалу національної єдності.

Адже в Універсалі, окрім іншого, йдеться й про запровадження ринку землі. А комуністам останнім часом усе важче стало в парламенті, особливо в умовах голосування без опозиційних фракцій, підтримувати урядові законопроекти щодо земельної реформи.

Особливо якщо послухати червоного аграрія всіх часів пана Ткаченка, який кожного разу перед натисканням кнопки "за" кляне уряд Януковича не гірше, ніж антинародний режим Кучми...

Нині ж комуністи вже можуть звільнитися принаймні від цих коаліційних обов'язків. І принагідно докорити перемовників від ПР минулим колишнього спікера. Адже свого часу Плющ вдруге обійняв посаду голови ВР завдяки "оксамитовій революції" в парламенті, головним досягненням якої стало схвалення Земельного кодексу із закладеним в ньому оцим земельним ринком.

Втім, такий "компромат" на Плюща хіба що посилить його позиції посередника між президентом та прем'єром.

Але оскільки, як сам він визнав, у Плюща немає впливу на Грушевського, 5, себто на Мороза, - він тепер і покладається головним чином на партнерів по перемовах з ПР, аби ті самі якось з'ясували свої стосунки зі спікером для ухвалення рішень, потрібних для проведення виборів.

Та хіба можна припустити, що вірогідний "земельний" підтекст таємних перемов, від яких наразі відлучений Мороз, не є для нього цікавим? Ба навіть не є спеціальним підтекстом його проекту конституційних змін, які, зокрема, стосуються й місцевих рад, до компетенції котрих саме й належить здійснення операцій з ринком землі?

Так що Януковичу, який опинився на "шпагаті", дійсно не позаздриш. І навіть після його заяв щодо узурпації влади можна повірити в щирість його прагнення отримати хоч якийсь результат від Конституційного Суду,

До речі, не відомо, як судді КС поставляться до наміру Мороза, також викладеному в його конституційному проекті, вже вкотре позбавити їх повноважень, зокрема, в праві тлумачити закони України.

Враховуючи, що попередній склад КС вже відмовляв авторам конституційної реформи в цьому замаху на свою виключну прерогативу, - мали б визнати, що не лише прем'єр, а й спікер відверто займається узурпацією.

А відтак, схвалити рішення не тільки на користь дострокових виборів, але й нелегітимності ВР п'ятого скликання після указу.

Утім, про КС та його рішення ще буде час поговорити.

А от Януковича, схоже, "порвуть" раніше.

powered by lun.ua
Головне на Українській правді