Чи є у вас План для України, містер Маршал?

Понеділок, 11 червня 2007, 11:41

" ...Коли говорять про потреби відновлення, то правильно оцінюють масштаби людських втрат, очевидне руйнування міст, заводів, шахт і залізниць.

...Останні десять років умови були найвищою мірою ненормальними. Наша політика спрямована не проти якої-небудь країни або доктрини, а проти голоду, убогості, розпачу і хаосу".

Не варто шукати дані тези в програмах українських партій. Цим словам 50 років. Так 5 червня 1947 року держсекретар США Джордж Маршалл описав положення речей на європейському континенті, виступаючи з трибуни в Гарварді.

З цієї промови почалася реалізація "Плану Маршалла", що підняв з колін напівзруйновану війною Європу...

Європейський Союз, єдина валюта, могутній торгівельний союз – наслідок цього Плану.

У радянські часи свідомо применшували його значення. Влітку 1947-го Сталін відмовився приєднуватися до пула європейських країн. Пізніше складно було визнати, що економічні реформи дають більший результат, ніж рабська праця мільйонів каторжан ГУЛАГів.

Звичайно, не всі європейці були одностайні в сприйнятті ініціатив радника американських президентів.

Британцям відверто не подобалася ідея економічної інтеграції з іншою Європою, голландці чіплялися за своє домінуюче положення в торгівлі, австрійці були не в захваті від реформи в банківській сфері, а італійці не бажали переводити свій легпром на більш ефективну синтетику...

Для втілення ідеї Маршалла про єдину валюту нашим сусідам знадобилося півстоліття (!!!). Але сьогодні євро стійкіше американського долара, Британія інтегрована, а австрійським банкам довіряють в усьому світі.

…Україна за 16 років свого існування в статусі суверенної держави дотепер не має "плану Маршалла", здатного витягнути її з болота незліченних нововведень і так званих реформ.

Причин тому – декілька. Українські політики у своїй більшості не думають стратегічно і не мають глобального мислення.

А висловлення деяких з них, депутатів парламенту наводять на думку про елементарний брак в них базової освіти, загального рівня інтелекту.

Концепція, стратегія розвитку, бачення, план – для них це китайська грамота. Більшість з них живе тільки лише своїми особистими інтересами і марить ідеями Фікс.

Але нам, і нашій країні, від цього не легше. За 16 років українські політики так і не зрозуміли, що Схід і Захід об'єднає тільки загальна економічна ідея.

У 1991 році весь народ України (у тому числі – і Крим) разом голосував за від'єднання від СРСР, тому що в кожній поштовій скриньці лежала листівка, що описує саме економічні переваги такого кроку.

Друга причина полягає у відсутності окремо узятої особистості, готової стати головним ініціатором і провідником реформ.

Нам не вистачає українських Лінкольна, Голді Мейєр або Шарля де Голля здатних йти за узятим курсом, щомиті не звіряючись з даними соціологів про падіння рейтингів.

Діяти колективно теж не виходить – про що яскраво свідчать події у Верховній Раді. Найбільш кепське – ситуацію не врятують навіть дострокові вибори – ні Ющенко, ні Янукович, ні Тимошенко від політики і один від одного нікуди не дінуться.

Їхня кредитна історія у відносинах один одного настільки зіпсована, що домовитися їм буде якщо не неможливо, то неймовірно важко.

Багато хто серед "помаранчевих" і "блакитних" не сприймають своїх опонентів на генетичному рівні.

Утім, у нас ще є шанс реалізувати свій План Маршалла і наздогнати "Західний експрес", що стрімко віддаляється.

Для цього необхідні:

1. Сильна вертикаль влади.

Так, як це не цинічно, але мова може йти навіть про ревізію політреформи. Потрібно зізнатися – користуватися кращими демократичними інструментами в українських політиків, на жаль, не виходить.

2. Чітко задекларований план реформ, що через кілька років приведе Україну до необхідного результату.

Лібералізація ринку землі, вихід на альтернативні енергетичні ринки, амністія капіталів, запуск суспільного повідомлення, судової , податкової, пенсійної, освітньої, медичної, житлово-комунальної реформи, і ... І т.д. і т.п., додасте Ви і не помилитеся!

Нарешті, потрібні повноваження і наявність політичної волі для радикальних дій з викорінення корупції що поглинула всю країну, яка у всіх інститутах державної влади є смертельним зашморгом для всіх перетворень і реформ.

І, звичайно, потрібні наші, українські, містери Маршалли і пані Тетчер, що сильною рукою і сталевою волею втілять цей План у життя.

Тільки так ми зробимо Україну багатою.

Тільки так ми побудуємо тут дійсну демократію. А я хочу, щоб ми, наші діти і діти наших дітей жили у вільній, економічно сильній і демократичній Україні.

Упевнений, що до 10 червня 2057 року ми здійснимо свій План.

Час пішов!

Віталій Кличко, для УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді