Футбол. Післямова

6 червня завершила свою роботу комісія МВС, яка мала розслідувати події 27 травня на стадіоні "Олімпійський" під час футбольного матчу між командами "Динамо" і "Шахтар". Нагадаємо, що саме тоді відбулися сутички міліцейських підрозділів "Беркут" з фанами київського "Динамо".

Цю комісію було створено наказом заступника міністра МВС з громадської безпеки Фатхутдінова. Окрім міліціонерів до комісії увійшов і автор як уповноважений громадської ради МВС з питань прав людини.

Очолював комісію заступник начальника Департаменту громадської безпеки МВС полковник Володимир Салимський.

Комісія розглянула відеоматеріали, рапорти міліціонерів як київського, так і дніпропетровського "Беркуту", свідчення як фанів, так і керівників київського ГУМВС.

Комісія визнала, що Беркут застосовував силу правомірно - тобто, відповідно до закону про міліцію, але неадекватно. Автор пропонував формулу – "загалом неадекватно і у деяких випадках неправомірно".

За результатами роботи комісії 12 міліціонерів від керівництва ДГБ МВС до керівництва ГУМВС у Києві та рядових "беркутів" отримали і ще отримають (після виходу з відпустки) дисциплінарні стягнення.

Наприклад, заступник начальника ГУМВС Києва, полковник Ошовський, відомий громадськості як чиновник, який 2006-го незаконно перешкоджав проведенню Маршу Свободу.

Перед матчем "Динамо" – "Шахтар" саме він затверджував план міліцейських заходів. Згідно цього плану, дніпровський "Беркут", який уперше на "Олімпійському", поставили перед сектором динамівських "ультрас", які розмістилися в сектор № 11, а київський "Беркут", який, власне, знає багатьох цих "ультрас" в обличчя, за 6 секторів від них. А за всіма правилами треба було навпаки.

Також отримає стягнення його колега Пасльон, який, власне, давав безпосередній наказ про застосування сили та начальник відділу Шевченківського райуправління підполковник Захаров, який не забезпечив контроль за пронесенням фаєрів, пляшок і т.п. на стадіон.

Порушено дві кримінальні справи – за статтею 296 Кримінального кодексу (групове хуліганство) та за фактом дій міліції (прокуратура не повідомляє за якою саме статтею).

Висновки комісії було оприлюднено 7 червня. Викликає подив, що ці висновки представляли люди, які не мали відношення до роботи комісії – керівник Департаменту зв'язків з громадськістю Стогній і заступник міністра, який курує питання слідства Куп'янський, які, на мій погляд, змістили акценти, що містилися у документі.

Окрім того, вони не показали оперативні зйомки, які демонструють повну картину того, що відбулося на "Олімпійському", на відміну від зйомок, які ми бачили на більшості каналів вітчизняного ТБ.

З оперативних кадрів видно, що бійка почалася з того, що три міліціонера (не "беркути", а "звичайні", без будь-яких спецзасобів) прийшли попереджати фанів про те, що не треба використовувати фаєри на стадіоні.

(Справді попереджати, бо не повірю, що трьох міліціонерів Дарницького райвідділу відправляють у гущу фанів для того, щоб когось з них затримати – як варіант саме це і могло бути провокацією, про яку я розповім далі).

Цих міліціонерів почали бити, що зафіксовано на відео, і після цього дніпровський "Беркут", який не рухався під час горіння фаєрів, отримав команду увійти в сектор "ультрас" для того, щоб припинити правопорушення. Увійшли 10 "беркутів". Все закінчилось.

На відео видно, що затримали одного фана. "Беркути" вийшли з сектору. Але на них посипалися стільці, які "ультрас" виривали з трибун стадіону, пляшки, древка від прапорів та масивна підставка для якогось рекламного плакату.

У цей час київський "Беркут", який прибув з сектору № 17, розпочав бійку з фанами. Але й ця сутичка припинилася. "Беркут" знову відвели з сектору № 11.

Загалом "беркути" тричі виводили своїх бійців з трибун, після того, як сутички припинялися. Але буквально за хвилину сутички спалахували знову.

На відео видно, що командир дніпровського "Беркуту" Ткаченко, який на відміну від своїх бійців був не у шоломі, а у береті, розмовляє з фанами "Динамо", і у цей момент (через голови фанів) у нього летить стілець.

В результаті цього Ткаченко потрапив у лікарню, а дніпровські "беркути", відповідно (але, на мою думку, неадекватно) зреагувавши на атаку на свого командира, пішли у атаку, яку ми, власне, й бачили на ТБ.

Більшість вболівальників втекли від сутички вгору по трибунах. "Махалися" з міліцією тільки бритоголові хлопці. У цей час Наталка Гнітецька перетинала сектор № 11 по діагоналі. "Беркут" її вдарив гумовою палицею. Вдарив, вочевидь, не по голові, але таке застосування сили не мало жодної підстави.

Навіть якби вона зайшла ззаду "беркутів", жодної шкоди вона їм не нанесла б. Отже, дії міліціонера у даній ситуації були незаконними.

Я запропонував встановити особу конкретного "беркута", і було встановлено, що "повз Гнітецьку Н. А. Рухалися працівники міліції БМОП "Беркут" УМВС України в Дніпропетровській області, а саме: капітан міліції Костюченко Т. П., майор міліції Авдейчик М. П., капітан міліції Білоусов І. П., капітан міліції Пустовойт В. В., старші прапорщики міліції Левчук В. А., Єгоров О. О., Жихарєв О. Г., прапорщик міліції Мандзик О. А., старші сержанти міліції Гриньов А. В., Білоус С. В.".

Тобто, конкретну особу не встановлено. У своїх поясненнях всі дніпровські "беркути" написали, що кийки до жінок, дітей, осіб похилого віку не застосовували, що є неправдою. Всі київські "беркути" написали, що взагалі не застосовували кийків, що також є неправдою.

"Беркути" у серцях кажуть, що більше ніколи на футбол не підуть.

Зрештою, й керівництво МВС заявляє, що з радістю відмовиться від того, щоб надалі охороняти футбольні матчі. До честі міліцейських чинів, варто відзначити те, що всі вони просили не карати рядових співробітників і брали провину на себе.

Версій (неофіційних, які висловлюють міліціонери) є насправді дві.

Найпоширеніша – що дніпровський "Беркут" "підставили". Як вони говорять – за події біля Генпрокуратури 24-го травня.

Невеличкий відступ щодо тих подій, оскільки під час роботи комісії я мав можливість ознайомитись з рапортами міліціонерів, які знаходились там.

Під ГПУ було всього лише 7 (!!!) дніпровських "беркутів" (київських не було) і 150 "орлів" Гелетея, які не чинили жодного опору міліції, але за наказом Гелетея не пускали міністра Цушка у ГПУ.

У мене жодних зауважень до дій Цушка під ГПУ немає. Він діяв у повній відповідності до статті 10 Закону про міліцію (міліція зобов'язана реагувати на будь-яке повідомлення громадянина або посадової особи щодо порушення громадського порядку, тим паче, щодо захоплення державних будівель).

Мало хто знає, що 24 травня ГПУ штурмували люди у чорній уніформі без будь-яких відзнак (свідки говорять, що то були представники спецпідрозділу Служби безпеки України "Альфа" та спецпідрозділу Державної служби охорони "Титан" (обидві служби знаходяться під контролем президента Ющенка та його адміністрації).

Вони підійшли до дверей ГПУ, "Беркут" (київський, до речі) їх не пустив. Ніякої бійки не було. Пікетувальники, які знаходилися біля будівлі прокуратури оточили їх кільцем. Вийшов начальник київської міліції Крикун, поговорив з "штурмовиками", і вони пішли геть.

Ну не хотіли люди виконувати злочинні накази (як і внутрішні війська, коли Ющенко з Кіхтенком відправили їх на Київ) - значить ще не все в Україні втрачено.

Отже, щодо версій.

Перша. Нібито дніпровський "Беркут" спеціально поставили перед динамівськими "ультрас" - найбільш активні у "махачі з ментами" скінхеди, близькі до УКП Щокіна та незареєстрованої Української націонал-трудової партії.

Хто поставив Беркут саме там – я вже писав вище. Окрім того, ми вже знаємо - по Маршу Свободи 2006-го, що деякі з керівників київської міліції мають особливі стосунки із скінхедами.

Друга версія полягає у тому, що вказівка застосувати силу була спричинена локальним порушенням і людина, яка дала цю вказівку, не розраховувала, що все це призведе до таких наслідків - що зовсім цю людину не виправдовує – вона зобов'язана була все передбачити.

Третю версію, що МВС хотіло продемонструвати свою силу "помаранчевим" я відкидаю повністю. Просто не розумію, кому б це було вигідно, крім самих "помаранчевих".

На сам кінець, і київські, і дніпровські "беркути" в один голос говорять, що взагалі входити в сектор № 11 було не потрібно, хоч там і палили фара, а в секторі №12 - димові шашки.

Запалення піротехнічних заходів – порушення. Але "беркути" не рухалися, коли горіли фаєра. Лише потім вони виконали наказ. Вони не вважають цей наказ правильним. Вірніше, вони вважають його законним, але неадекватним ситуації.

Загалом така реакція міліції на події викликає певний оптимізм. Коли 2005-го відбулися аналогічні події, причому міліція тоді діяла, мабуть, ще жорсткіше, на заяву правозахисників тодішнє керівництво МВС відповіло просто – "міліція діяла у межах закону". І все.

Ніяких комісій, ніяких розслідувань, ніяких не те що кримінальних, а й дисциплінарних стягнень. Сьогодні ситуація значно краща.

І хоч є у МВС як ті, що прагнуть об'єктивності, так і ті, що хочуть справу "зам'яти", різниця з попереднім періодом відчувається.

Думаю, наступний раз і дніпровський, і київський, і будь який "Беркут" подумає, ЯК виконувати ті чи інші накази керівників і ті керівники подумають, чи адекватні їх накази ситуації.

 

Володимир Чемерис, член громадської ради МВС України з питань прав людини, член правління Інституту "Республіка"