Як міг би виглядати указ президента про розпуск ВР?

5 червня президент видав указ про призначення дострокових виборів ВР.

На жаль, цей указ, який мав би ознаменувати повернення в конституційне поле, залишив те ж враження, що й два попередніх – краще б замість обґрунтування було написано "цим наказую". Так було б чесніше.

Чи можна розпустити Верховну Раду на підставі складання повноважень 151 депутатом? У принципі так. В усякому разі, рішення КС № 17-рп від 17.10.2002 дає такий шлях.

Не будемо заглиблюватися в технологічні подробиці складання повноважень. Припустімо, що рішення з'їздів НУ і БЮТ досить правомочні і достатні для того, щоб кількість чинних депутатів була визнана меншою за 300 (це не так, але – припустімо).

Припустімо також, що рішення КС дійсно має хоч якийсь сенс і не буде в недалекому майбутньому скасоване (сенс знайти в ньому важко, як мінімум, воно не узгоджується з новою редакцією статті 90).

Як би в такому випадку міг виглядати указ президента? Приблизно так:

Указ президента України про розпуск Верховної Ради України 5 скликання і призначення дострокових виборів

4 червня 2006 року з'їзди блоків "Наша Україна" і Блок Юлії Тимошенко, відповідно до частини 6 статті 81 Конституції України ухвалили рішення про дострокове припинення повноважень народних депутатів України, обраних від цих виборчих блоків.

Відповідно до частини 2 статті 82 Конституції України і Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002, Верховна Рада України стала неповноважною до моменту відновлення повноважної чисельності народних депутатів.

Оскільки, згідно з рішеннями з'їздів (підтвердженими ЦВК) відновити таку чисельність неможливо, Верховна Рада України 5 скликання протягом місяця і не могла проводити пленарні засідання.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 90 постановляю:

1. Розпустити Верховну Раду України 5 скликання.

2. Центральній виборчій комісії, відповідно до Конституції України, Законом України "Про вибори народних депутатів України", інших законів України, забезпечити підготовку і проведення позачергових виборів у Верховну Раду України 2 вересня 2007 року.

3. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів у Верховну Раду України.

4. Цей Указ набуває чинності з дня його офіційної публікації.

Підпис.

5 липня 2007 року

Як видається, саме така логіка могла б лежати в основі конституційного указу про розпуск ВР.

Однак, у Секретаріаті президента чомусь посоромилися провести логічну зв'язку між "неповномочністю" Верховної Ради і її ж розпуском.

Між тим, ці поняття не тотожні – у статті 90 не вказано на можливість розпуску ВР на підставі її "неповномочності".

Із рішення КС випливає, що неповномочність Ради – суто тимчасове явище для ВР даного скликання, оскільки після відновлення її чисельності вона знову стає повноважною.

Президент, однак, призначає дострокові вибори, навіть не розпустивши чинну Раду!

Зазначимо також, що ми не випадково виділили дату підписання указу. Дата проведення дострокових виборів визначається не президентськими указами, а Конституцією. Між указом і датою виборів має бути 60 днів.

Якби у президента були б конституційні підстави для проведення дострокових виборів, то, щоб "потрапити" на 30 вересня, він мав би підписати указ 31 липня... Або вже підписати зараз, але визначити, що указ набуває чинності 31 липня. Нинішній же указ за Конституцією має визначати дату виборів 3, максимум – 5 серпня.

Чому ж президентські юристи не поспішають повертатися в правове поле? Є три припущення:

По-перше, у силу специфіки своєї освіти і правосвідомості вони просто не можуть туди повернутися – у силу повної некомпетентності й профнепридатності.

По-друге, вони можуть думати, що спроба слідувати духу і букві Конституції призведе до відновлення працездатності нинішньої ВР.

Ми, до речі, не дарма відмовилися обговорювати технологію відмови депутатів від повноважень. Судячи з усього, спроба в цьому питанні дотримуватися букви закону дійсно призведе до відновлення складу нинішньої ВР – далеко не всі кандидати погодяться відмовитися від статусу депутатів…

По-третє, і ми вважаємо цей варіант найбільш вірогідним, задачею президентських юристів є організувати вибори на гранично незаконній основі. Так, щоб ні в кого не виникло питань щодо нелегітимності ВР 6 скликання.

У такому випадку, єдиним легітимним органом влади після перевиборів залишається президент, що зможе, таким чином, остаточно переформатувати політико-правове поле відповідно до своїх інтересів, у першу чергу – скасувати чинну Конституцію і ухвалити нову, у якій президент матиме повноваження, про які деяким радникам Л.Д. Кучми лише мріялося у 2000 році…

Михайло Погребинський