Як депутати Печерської районної ради "затикали рота" журналісту

Вівторок, 31 липня 2007, 13:23

Одного разу 33 депутати Печерської районної ради постановили позбавити акредитації журналіста Юрія Шеляженка за "фальсифікацію фактів" у його публікаціях. В суд на нього ніхто з цього приводу не подавав. І раптом, як грім з ясного неба…

Але все по порядку.

Невдоволення з приводу публікацій Юрія Шеляженка в кулуарах Печерської районної ради звучали вже декілька місяців. Тим більше, що Юрій Шеляженко є помічником депутата районної ради від БЮТ Григорія Костинського. Виходило так, що замовником статей, які викликали таке роздратування серед депутатів райради, є фракція БЮТ.

Хочу запевнити, що це не так, хоча саме Григорій Костинський запрошував Шеляженка на засідання ради та надавав йому для ознайомлення проекти рішень, що виносяться на пленарні засідання ради. У чому немає абсолютно ніякого "криміналу". Свої статті Юрій Шеляженко писав на власний розсуд та за власною ініціативою.

Хоча сесія обіцяла бути досить "тихою", тому що на ній розглядалися "неконфліктні" проекти рішень, за виключенням проекту рішення про списання основних засобів, що належить до комунального власності територіальної громади Печерського району, куди крім іншого потрапили і обладнання дитячих майданчиків, а також проект рішення про приватизацію нежилого приміщення за адресою Печерський узвіз, 19-А площею більше 2000 кв.м., яке орендує підприємство "Топаз".

Щодо першого проекту рішення, бюджетна комісія на своєму засіданні запропонувала внести в нього два додаткові пункти, щоб зобов'язати Печерську адміністрацію протягом року забезпечити монтаж нового сучасного обладнання на всіх вказаних дитячих майданчиках та заборонити їх перепрофілювання.

Зрештою за підсумками голосування на сесії перший пункт потрапив до рішення районної ради, другий був оформлений протокольним дорученням голові районної ради.

Питання щодо приватизації вказаного приміщення вдруге виносилось на розгляд сесії, тому що раніше цей об'єкт за пропозицією фракції БЮТ був знятий з приватизації, тому що депутати не отримали відповіді, яким чином підприємство "Топаз" із річним оборотом біля 200 тис грн. знайде більше 10 млн грн. на приватизацію приміщення?

Якщо за підприємством стоїть "багатий спонсор", то очевидно, що таке приміщення варто було б виносити на приватизацію за конкурсом або через аукціон, тому що в такий спосіб бюджет району, очевидно, отримав би дещо більше коштів. А додаткові кошти можна було б направити на обладнання тих же дитячих майданчиків.

Такою була логіка рішення депутатів районної ради щодо зняття цього об'єкту з переліку об'єктів, що виносяться на приватизацію шляхом викупу.

Що дивно, але повторно на розгляд сесії питання про приватизацію приміщення за адресою Печерський узвіз, 19-А виносив депутат від "Нашої України" Юрій Срібний, хоча раніше завжди такі питання на сесію виносила районна адміністрація.

Але напередодні на засіданні бюджетної комісії депутат Срібний повідомив, що він знімає це питання з порядку денного та переносить його на засідання сесії, що має відбутися у вересні поточного року (хоча що може принципово змінитися до вересня?).

Тобто напередодні засідання сесії районної ради всі гострі питання нібито були зняті, і сесія обіцяла пройти доволі скучно.

Після початку роботи сесії деякі депутати почали висловлювати невдоволення тим, що журналіст Юрій Шеляженко веде відеозйомку засідання сесії. Але ініціатором "вигнання" журналіста став той самий депутат Срібний, який раптом почав дуже різко наполягати на позбавлені журналіста акредитації за начебто наклепницькі статті про діяльність Печерської районної ради та адміністрації.

Здавалося, що таке рішення "буде спущено на гальмах", тому що згідно регламенту для прийняття такого рішення повинно бути відповідне подання секретаріату районної ради, і таке рішення повинно бути внесено в порядок денний.

Але за повторним наполяганням Юрія Срібного, секретаріат швидко "організував" подання, а депутати внесли необхідний проект рішення "з голосу", чого раніше ніколи не було. Тому що раніше всі проекти рішень, що виносилися на засідання ради, попередньо розглядалися на засіданнях постійних комісій райради. Але, на жаль, як виявилось, діючий регламент роботи районної ради не вимагає обов'язковості попереднього розгляду проектів рішень на засіданні постійних комісій.

Тому сталося те, що сталося.

Таким чином, 33 депутати районної ради від усіх фракцій проголосували за зняття акредитації на сесіях ради з журналіста Юрія Шеляженка - в тому числі обидва депутати від ПРП, тут Юрій щодо їх не голосування помилився. Не голосували більшість депутатів від фракції БЮТ, я був єдиним серед присутніх депутатів, хто проголосував проти такого рішення.

Я не є прихильником "творчості" журналіста Юрія Шеляженка, тому що його публікації носять відверто провокаційний характер. Юрій у своїх статтях відображає певну крайню точку зору, яка полягає в тому, що все, що робить влада, робить виключно із власних меркантильних міркувань, і є шкідливим для суспільства або громади.

На жаль, як свідчить досвід, такої ж думки дотримуються і більшість громадян України. Недовір'я до влади давно стало національною ознакою українців. Але, очевидно, винні в тому не прості громадяни нашої країни, а саме її істеблішмент, тобто представники влади як в центрі, так і на місцях.

І подібні рішення аж ніяк не добавлять Печерській районній раді й адміністрації авторитету. Крім того, я вважаю таке рішення абсолютно безглуздим із наступних причин.

По-перше, кожний маркетолог та рекламіст знає, що найкращою рекламою є так званий "інформаційний привід", саме який і створював для місцевої влади Юрій Шеляженко.

Якщо ж представники влади вважають, що статті журналіста носять необ'єктивний характер, ніхто не заважає надрукувати їм статтю із висвітленням своєї точки зору на природу подій.

А ще б краще, своїми реальними діями та ефективними рішеннями влада б заперечувала необ'єктивні або упереджені публікації.

Влада ж Печерська в особі її депутатського корпусу вибрала, здається, найпростіший та радикальний спосіб розв'язання такої проблеми.

По-друге, рішення про необ'єктивне висвітлення діяльності влади у статтях Юрія Шеляженка носить явно суб'єктивний характер. Принаймні, якщо когось такі статті допікають та ображають, варто було б звернутися до суду.

По-третє, таке рішення є безпрецедентним з точки зору обмеження свободи слова, тому влада таким чином надаватиме акредитацію тільки тим журналістам, які пишуть "об'єктивні" з точки зору влади статті про діяльність цієї влади.

По-четверте, таким рішенням створено прецедент прийняття рішень районної ради "з голосу" без попереднього розгляду в депутатських комісіях. Що зрештою може використати виконавча влада для проштовхування "потрібних" рішень без попереднього їх вивчення депутатами.

Із огляду також на те, що своїм рішенням на сесії районної ради, що відбулася 12.06.07, депутати "з легкістю" делегували значну кількість власних повноважень голові Печерської районної ради та голові районної адміністрації Сергію Сущенку, який є до того ж депутатом Печерської районної ради від фракції "Наша Україна", в тому числі і питання управління та відчуження майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району, правда з подальшим обов'язковим винесенням прийнятих головою майнових рішень на розгляд найближчого пленарного засідання районної ради.

На форумі до статті Юрія Шеляженка було задане запитання, чи є опозиція в Печерській райраді? Так склалося, що немає. Фактично, всі фракції в Печерській районній раді мають своє представництво у райадміністрації, а також - або повністю входять, або делегували своїх представників у міжфракційне об'єднання депутатів "Печерськ – наш рідний дім".

З одного боку, добре, що влада Печерського району досягла певного консенсусу, її не роздирають чвари та блокування роботи.

З іншого, хто ж виконує контрольні функції опозиції в Печерській райраді? Здається, певним чином журналіст Юрій Шеляженко вирішив взяти на себе ці функції. А влада в Україні ще не стала настільки цивілізованою, щоб захищати та дбати про опозицію.

А щодо пікніка, який відбувся 21 липня, то, по-перше, та база відпочинку вже давно не належить банку "Аваль" (і банку такого вже немає), а належить приватній особі.

По-друге, цей захід відбувався виключно за приватні кошти. Тобто, що називається, "жодна дитина Печерського району в результаті цього заходу не постраждала".

Із задоволенням надсилаю фотозвіт із пікніка.

На фото зліва направо депутати Печерської райради: Сергій Сорока (БЮТ), Віталіна Шлапак (Блок Черновецького), Андрій Жук (Партія Регіонів), Олена Сінькевич (Віче), Марія Зерук (Блок Черновецького). Не такі вже ми й падлюки.

Сергій Сорока, Голова постійної комісії Печерської райради з питань планування, бюджету, соціально-економічного розвитку, приватизації та підприємництва, Фракція "БЮТ"



powered by lun.ua
Головне на Українській правді