Три "кола пекла" для Юлії Тимошенко
Із цією метою в середу було оприлюднено текст Угоди про створення коаліції БЮТ та НУНС. Розрахунок робився на формування правильної громадської думки, оскільки поки що цей документ є лише літературним твором. І тільки приблизно через місяць, після набуття повноважень новими депутатами, під ним можуть збиратися підписи, щоб тим самим утворити коаліцію.
Угоду на прес-конференції представили сама Юлія Тимошенко та кандидат у спікери від президентського блоку В’ячеслав Кириленко.
Парадокс полягає у тому, що на момент публікації документ не пройшов формальних процедур схвалення. Так, за інформацією "Української правди", договір у своєму повному викладі як мінімум не був затверджений голосуванням на політраді "Нашої України – Народної самооборони".
Коаліційна угода складається зі 105 сторінок, 80 з яких є Програмою коаліції, де виписані кроки політичних сил у внутрішній та зовнішній політиці. Але документ також містить додаток, де перераховано 12 законів, ухвалення яких має пройти ще до затвердження прем’єр-міністра.
Голосування має відбутися "пакетом", про що прямо сказано в регламенті коаліції.
Робиться це, як там записано, "для термінового врегулювання найактуальніших питань державного управління та організації роботи Верховної Ради України".
Насправді ж це пакетне голосування є яскравим свідченням недовіри, яка існує між учасниками коаліції та президентом. Віктор Ющенко стурбований, що після обрання прем’єром Юлія Тимошенко може не погодитися віддати частину щойно набутих повноважень. І тоді скасування неприйнятних для президента норм закону про Кабмін під різними приводами не відбудеться.
Головна складова пакету – нова редакція закону про Кабмін. Саме там передбачено відновлення впливу Віктора Ющенка на виконавчу владу.
На політраді "Нашої України – Народної самооборони" обговорювалися деякі складові пакету, і найбільший спротив викликав закон про імперативний мандат. Причому рішення, в якій редакції він буде діяти, також немає.
Як відомо, президентський мега-блок складається з дев'яти партій, і для більшості її лідерів наявність своєї окремої точки зору була важелем впливу на політику НУНС. Тепер же, після запровадження обов’язковості виконання рішень, порушення дисципліни загрожуватиме втратою мандатів.
Відтак вожді дрібніших партій, які є засновниками блоку, але представлені в списку лише кількома людьми, можуть перетворитися на заручників волі старшого партнера – "Нашої України". Тому і виступили проти імперативного мандату Микола Катеринчук, Влад Каськів, Володимир Стретович та інші.
У регламенті коаліції прописано, як має гарантуватися внутрішня дисципліна. Так, за відмову підкорятися генеральній лінії депутати, міністри або інші чиновники, призначені коаліцією, мають скласти повноваження.
"Після прийняття офіційного рішення керівними органами коаліції чи коаліційного уряду учасники коаліції зобов'язані їх виконувати або залишити посади (чиновників, депутатів) за власним бажанням у зв'язку з неприйняттям політичного курсу Коаліції", - сказано в регламенті.
"Будь-який посадовець, який порушив цей принцип, мусить бути замінений в обов'язковому порядку протягом двох тижнів з моменту прийняття рішення про це загальних зборів Коаліції без порушення кадрових квот", - також говориться у оприлюдненому в середу документі.
У регламенті коаліції чітко визначено, що на посаду прем’єра вноситься кандидатура Тимошенко, але при цьому не названо прізвище претендента на крісло спікера – сказано лише, що цю людину пропонує НУНС. Причому, як, знову ж таки, сказано в документі, за ці кадрові рішення має бути забезпечене голосування 100% депутатів двох фракцій.
Регламент коаліції гарантує, що уряд формується за формулою 50 на 50 "протягом усієї каденції Верховної Ради". У додатку до угоди розписано, які посади міністрів відійдуть БЮТ, які – президентському блоку.
Там також перераховано, які ще установи відносяться до компетенції цих двох сил. Зокрема, Тимошенко як відповідальна за енергетику отримає контроль над "Нафтогазом" та "Енергоатомом", і як куратор фінансового блоку – над податковою і митницею.
За інформацією "Української правди", розподіл сфер відповідальності було узгоджено ще минулого тижня, а до кінця поточного в "Нашій Україні" збирають пропозиції на посади міністрів від учасників блоку з тим, щоб вибрати по одному претенденту.
У блоці Тимошенко розповіли, що кожен претендент на місце міністра має пройти через таємне голосування на фракції, а перед цим гіпотетичний урядовець має представити свою програму дій на ввіреній ділянці.
Регламент коаліції також передбачає принцип солідарної відповідальності та взаємоконтролю з використанням принципу: міністр від однієї політичної сили, його перший заступник – від іншої.
Одним з негласних пунктів вимог Тимошенко залишається призначення лояльних до неї губернаторів у тих областях, де БЮТ набрав більшість – а таких регіонів, не більше і не менше, а цілих шістнадцять.
Очевидно, щоб не поглиблювати кризу навколо цього питання і не ділити нову порцію владного пирога, в коаліційній угоді повторили вимоги законодавства – що губернатори "призначаються і звільняються президентом за поданням Кабінету міністрів".
У такому разі питання керівників областей тимчасово може бути виведене з зони конфлікту.
Тут же у регламенті коаліції передбачається, що до коаліції можливе приєднання "іншої політичної сили демократичного спрямування". Тоді її кадрова квота буде узгоджуватися між БЮТ та НУНС. Хоча ім'я цього щасливчика не названо, але під критерії підпадає лише Литвин – бо окремим реченням в угоді записано і таке: "Партія регіонів та КПУ не можуть розглядатися, як можливі партнери по коаліції".
Схема, яка має призвести до голосування за лідерку БЮТ, передбачає виконання двох попередніх умов.
Етап 1. Голосування за Кириленка
Екзамен для коаліції Тимошенко – обрання В’ячеслава Кириленка головою Верховної Ради. Це – перше в серії рішень, і насправді тут – найслабше місце.
Якщо Кириленко не стане спікером, то ламається тандем, другим учасником якого є Тимошенко.
Гіпотетично, після невдалого голосування за нинішнього лідера "Нашої України" можливе висунення другої кандидатури, наприклад, Івана Плюща. Однак новий претендент буде мати власну заданість на формат коаліції, і немає гарантій, що його бачення збігатиметься з поглядами Тимошенко.
Вже на першому етапі є два ризики:
а) слабка підтримка самого Кириленка в "Нашій Україні". Його поведінка налаштувала проти нього Балогу і Порошенка, кожен з яких матиме вплив щонайменше на трьох депутатів у новій фракції НУНС.
б) вразливість позиції Кириленка розуміють у Партії регіонів. І один з можливих сценаріїв, який вже зараз обговорюють в таборі опонентів – це домовленість регіоналів з нестійкими бютівцями, аби вони в обмін на матеріальні бонуси не голосували за обрання спікером молодого лідера нашоукраїнців. Тоді коаліція буде поламана, але крайнім виглядатиме саме БЮТ, який не дав достатньо голосів, а в ролі жертви перебуватиме НУНС.
Ускладнює ситуацію те, що голосування за спікера буде відбуватися таємно, тобто бюлетенями, що зробить непростим контроль за дисципліною своїх соратників.
Етап 2. Пакетне голосування
Спроби ухвалити 12 законів пакетом пояснюються не тільки недовірою, але і критично низькою чисельністю коаліції. Зрозуміло, що зібрати 228 "за" простіше на одне голосування, ніж на дюжину.
Однак пакетне голосування Партія регіонів трактуватиме як порушення регламенту, і в цьому разі не складно спрогнозувати їх реакцію – вони просто заблокують трибуну.
Очевидно, що команда Януковича вимагатиме розгляду кожного закону окремо, в першому і другому читанні, коли кожен зі 175 депутатів-регіоналів напише по десять поправок, щоб розтягнути на тижні це задоволення від знущання над коаліцією.
Більше того, Партія регіонів вимагатиме висновків стосовно 12 законопроектів від парламентських комітетів, які на той момент ще сформовані не будуть.
У такому разі, зачепившись за формальну сторону, регіонали можуть не тільки затягнути процес. Очевидно, що постійно тримати 228 депутатів під куполом коаліція не зможе, і провальні голосування використають, аби показати недієздатність помаранчевого союзу.
А, втягнувши опонентів у процес поділу комітетів, тим самим команда Януковича закине тему для внутрішнього протистояння всередині коаліції. Гарантій призначення в уряд провідні діячі БЮТ і НУНС на той момент поки не матимуть, а відтак можуть влаштувати змагання за посади голів комітетів.
Етап 3. Голосування за Тимошенко
Якщо два перших рівні вдасться подолати, то обрання Тимошенко прем’єром може ускладнитися через відсутність для цього достатніх голосів. Лідер БЮТ ризикує опинитися заручником ситуації, до якої вона не має стосунку.
З того, що лежить на поверхні – наприклад, відмова Володимира Стельмаха звільнити крісло глави Нацбанку. Це тягне за собою неможливість призначити на бажане місце Петра Порошенка. Той, у свою чергу, має достатньо доводів вважати, що Стельмах залишився в НБУ під впливом Ющенка. Можливо, тому що регіонали активно поширюють чутки про те, як Тимошенко висловила готовність підтримати Порошенка на Нацбанк в обмін на грандіозну емісію для погашення боргів "Ощадбанку".
Порошенко, у свою чергу, має очевидний вплив на трьох майбутніх депутатів – Кармазіна, Білозір і Жебрівського. Їх відмова ставить під ризик всю конструкцію демократичної коаліції.
За нечисельної переваги коаліції над опозицією навіть така мізерна група може розіграти свою карту.
Але проблема в тому, що не один Порошенко може брати в заручники весь процес. Так само кілька людей в списку НУНС орієнтуються на Балогу, Луценка, Тарасюка, Костенка, Коломойського. Відповідно, в певних випадках кожен з них може розігравати "золоту акцію".
Поки ж сторони виходять з того, що життєздатність демократичної коаліції тримається лише на трьох депутатах. У блоці Тимошенко усвідомлюють хиткість такої переваги та проводять неофіційні переговори з деякими людьми Литвина та комуністами про підтримку ключових голосувань у парламенті.
Щоправда, якщо перед обранням Тимошенко, як і планується, проголосують закон про імперативний мандат, то спроби залучити сторонню допомогу для лідерки БЮТ закінчаться невдало.
