СПУ: Підкилимні ігри на Титаніку

Sic transit gloria mundi…Так проходить мирська слава. Якщо раніше соціалісти не розуміли всієї суті цієї фрази, то ХІІІ з'їзд партії дав їм нагоду цілком зрозуміти сенс вислову древніх римлян.

Про те, що партії зараз зле, вказувало вже саме місце проведення з'їзду. Замість помпезного Жовтневого палацу чи демократичного БК КПІ, соціалісти забилися в крихітний зал Київського університету будівництва і архітектури, який заледве вмістив усіх запрошених.

Видно, виборча кампанія так потрясла гаманці соціалістів, що й на пристойне приміщення їх вже не лишилося. Відтак розбір прольотів соціалістам довелося робити в залі, де, за зізнанням Мороза, були такі протяги, "що аж штани знімає".

У такій екстремальній обстановці лідер СПУ і спробував знайти винного в програші партії на виборах та зберегти вигідний для себе розклад у партії.

Рокіровки кордебалету

Ще задовго до з'їзду в партії заговорили про те, що слід покарати винних за провал.

Єдиний, хто уник прямих звинувачень, був сам Мороз. Його посмів атакувати лише приймак Василь Волга, який, як відоме жабеня в мультику, вирішив, що йому море по коліна і гори по плече. Верхівка СПУ "без шуму й пилу" справилась з безавторитетним бунтарем на кораблі, відправивши його на те ж узбіччя політпроцесу, де й підібрала.

Зі своїми однопартійцями виявилося складніше. І раніше не дуже задоволені тим, що відбувається в партії, вони отримали привід сказати керівництву офіційне "фе".

Під шквал внутрішньої критики потрапили Іван Бокий, Валентина Семенюк, Станіслав Ніколаєнко, інші старожили і за сумісництвом секретарі партії. Приз же головного винуватця дістався багатолітній правій руці Мороза Ярославу Мендусю, який завідував креативною частиною кампанії.

Перед з'їздом усі секретарі подали у відставку

Чого лише варте побажання головного фінансиста СПУ Володимира Бойка, який дав партії кращий результат на виборах у підконтрольному йому Маріуполі, "почистити партію від пройдисвітів". У тій заяві було лише одне прізвище - Мендусь.

Мороз особисто відповів на це звинувачення, назвавши висловлення Бойка некоректним, а всю вину поклав на погану роботу низових активістів. Але після цього атаки на Мендуся не припинилися.

І причина цього була, здається, не тільки в результатах виборів. Скоріше, йшлося про боротьбу за місце другої особи в партії між Ярославом Мендусем і Василем Цушком.

Обоє стали публічними особами приблизно півтора року тому, коли дверима СПУ грюкнули сірий кардинал Йосип Вінський і публічний оратор Юрій Луценко. Тоді, ставши першим секретарем, Цушко почав проводити свою апаратну політику в партії. Кажуть, це не дуже сподобалось Морозу, і він відправив занадто активного соратника на вакантну посаду в МВС. На господарстві ж партії лишився давно перевірений Мендусь.

Зрозуміло, що з першими днями роботи Верховної Ради парканний "герой України" стане безробітним, а, отже, повернеться до роботи в партії. І тут доведеться вирішувати питання другої особи партії. За ідеєю, Цушку мали б повернути посаду першого секретаря партії, яку донині обіймав непримітний Микола Мельничук, але...

Минулого тижня цю посаду вирішили ліквідувати, поєднавши її з функціями голови. Справа була за малим - провести це рішення через з'їзд. От тільки головні герої на нього не прийшли. Мендусь захворів, Цушко продовжує лікування в Одесі. Замість них стосунки довелося з'ясовувати Морозу і Євгену Філіндашу.

Як довгі промови змушують змінювати панчохи

Зазвичай у програмах усіх з'їздів організаційні кадрові питання стоять останніми у порядку денному, пропускаючи наперед різноманітні звіти. Таким чином, провівши весь день у роздумах на демагогічні теми, на розмову по суті часу не лишається.

З'їзд СПУ в цьому сенсі не став винятком. Шість годин делегати витратили на обговорення результатів виборів. З них півтори години тривала доповідь Мороза.

У ній лідер СПУ потроху каявся, що на відміну від БЮТ і НУНС не став під час кампанії на опозиційні рейки, а маючи мізерне представництво у владі, намагався її захищати. Шкодував, що партія так і не змогла пояснити виборцю перехід до антикризової коаліції.

За словами лідера СПУ, його партія була приречена стати звинуваченою у зраді за будь-якого розкладу сил, щоб виправдати коаліцію НУ і ПР. І тепер він чекає, як через кілька місяців його прогнози справдяться, і всі побачать, що рік тому він був правий.

З усієї доповіді лідера СПУ його партія поставала як заручник кланової боротьби за розподіл влади.

"В тій боротьбі (після виборів 2006) соціалісти були зайвими, були доважком і ситуативно втрутилися в сферу чужих інтересів. Нас згодом планували витіснити з цієї боротьби, готуючи відповідні підстави так званої зради. Зайвими ми стали і в новій конфігурації влади, стали тими, хто заважає досягти бажаного результату в поділі сфер впливу, отже приватних інтересів. Не випадково з квітня нинішнього року велися двосторонні консультації між бізнесовими колами двох таборів – від Кабміну і адміністрації президента. Результатом цих перемовин і стала авантюра з достроковими виборами. Нас здали!", - обурено поставив крапку Мороз.

Але здали СПУ, за його словами, не лише чужі, але й свої.

"Члени, партії, потрапивши в структури влади, особливо виконавчої, стали цуратися своєї партійності. Не дивно, що під час виборів ми не отримали підтримки своїх висуванців - це наш спільний недолік", - обурювався Мороз.

Ось як, на думку лідера СПУ, мали працювати представники партії у владі:

"Якщо міністр представляє аграрну галузь, то це не означає, що всі аграрії голосуватимуть за партію. Це неможливо. Методи адміністративного впливу не проходять, але йдеться про створення впливу в галузі через галузеві ЗМІ. Йдеться про використання галузевих ЗМІ з підготовкою для них прес-службою партії і відповідними спеціалістами в обласних комітетах іміджевих матеріалів для популяризації коаліції. Мова йде про використання деяких працівників галузі для популяризації газети "Товариш", в тому числі стаціонарів лікарень, працівників МНС, відділів міліції, шкіл, бібліотек, сільрад".

Звісно, від подібних цінних вказівок трошки віддає духом СРСР, але інші секрети політичної кухні виглядають не менш огидними.

"Робота обкому була направлена на дискредитацію партії, відверте підігрівання БЮТу. Хто буде представником СПУ в дільничих виборчих комісіях, приймалося безпосередньо в штабах БЮТ", - розтинав Мороз у доповіді роботу штабів на Дніпропетровщині. Втім, не тільки вони були звинувачені у "продажності" на дільницях.

Далі влетіло київським обкомівцям, які поширили інформацію, що окремі штаби роздавали продуктові пайки, а їх усім не вистачало, і це викликало сварки.

"Ці нісенітниці тиражуються у ЗМІ. Продуктовими пайками в центральному виборчому штабі ніхто не займався – таку дурницю чи провокацію нікому не рекомендували політради. Якщо робили це самі, то майте хоч сміливість визнати", - дратувався лідер СПУ.

Ще однією причиною невдоволення партійного лідера стали банери. Адже цей продукт, виготовлений креативною групою Мендуся, не змогли достойно розмістити.

Особливе невдоволення Мороза викликало те, що один із банерів, де він обіцяв добробут молодим сім'ям, повісили на недобудованому будинку.

Але те, що так зачепило лідера СПУ, схоже, повністю залишило байдужими учасників з'їзду.

Наприклад, міністр транспорту Микола Рудьковський насолоджувався в цей час приємною розмовою з молодою соціалісткою, потихеньку сьорбаючи чай з пластикового стаканчика і закушуючи шоколадкою. Коли ж миловидна сусідка пішла отримувати гроші на дорогу, міністр вирішив дещо поправити свій гардероб. Чоловік у дублянці нишком передав Рудьковському пакунок з новими шкарпетками і взуттям. Міністр перевдягнувся, не встаючи з крісла.

Гола правда

До речі, перевдягання на з'їзді влаштував не лише міністр транспорту. Валентина Семенюк, яка від початку радувала зал своїм декольте, через три години повністю запакувалася в свою шубу. Ще через кілька годин не витримав і Мороз – потягнувшись за пальтом.

Але чим холодніше ставало в залі, тим жаркішими ставали дискусії. Висловити свою думку побажало аж 70 соціалістів з 400 учасників з'їзду.

"Сан Санич, ми програли вибори не в 2007 році, а тоді, коли почали брати в списки замість відданих активістів відомих осіб. Я не знаю, хто це вигадав, але коли замість перевірених людей прийшли вчорашні вороги і почали диктувати кого ставити, ми не могли не програти", - нарешті дорвалася до трибуни представниця Сум.

"Ганебно, що в прохідну частину стали брати людей, близьких до голови і тих, хто, здається, довічно прописався у Раді", - обурювалася жінка, вимагаючи вільної конкуренції.

Далі Олександр Баранівський пішов вимагати звинувачувати "не тільки оркестр, але й диригентів", а за ним підоспів і юний партійний опозиціонер Євген Філіндаш, який поставив вимогу відправити у відставку всіх секретарів, включаючи і себе.

"Донецька і Одеська області показали результат на авторитеті Бойка і Цушка. І практика показує, що треба просити Матвієнкова, Бойка йти в керівництво партії, і Цушка просити", - заявив Філіндаш.

Коли старійшин партії вчергове в чомусь звинуватили, Валентина Семенюк не витримала - стукнула по столу, покрутила біля скроні й виголосила полум’яний спіч про те, що на пенсію відправляти її зарано.

Валентина Петрівна пригадала, скільки зробила для однопартійців, що через них "не жила, а тільки працювала", і, здається, навіть йшла на протизаконні кроки, щоб придбати офіс для партії.

"І от тепер я слухаю, що ви кажете про нас тут сидячих, то краще прийміть ще рішення - відправити нас просто, бо ми вже списані. Я б не хотіла відходити так, бо я член партії, як усі ви. Давайте будемо товаришами. Я коли на Кабміні виступаю, то знаю, що за мене Ніколаєнко горло порве, а я за Ніколаєнка. Ви думаєте, в шакаловому середовищі легко? (...) Ви знаєте, скільки грошей на вибори пішло? Мені й зараз пече від думки...", - засмутилася Семенюк.

Тоді як голова Фонду держмайна не ризикнула називати суму, яка пішла на вибори з державних фондів, Мороз вирішив розсекретити свою.

"Ви знаєте, скільки грошей ми профукали - іншого слова в мене немає - на цих виборах? 42 мільйони гривень. Уявіть, яка відповідальність має лежати на тих людях, які їх витратили", - зазначив Мороз.

"Тепер Тимошенко матиме 2 млн. грн. щомісяця на підтримку структури, якої як партії не існує, але є організації у регіонах. Ми ж викинули можливість отримати 400 тисяч щомісяця. Це 92 тисячі доларів", - майже закипав він.

"Тепер в мене виникає питання: чи треба брати в список людей, іноді спотворюючи партійні ідеї, щоб мати якісь кошти?", - запитав Мороз, розтавляючи крапки над "і".

А далі пішла захисна промова на користь Мендуся.

"Хто знає, що кожен випуск на Першому каналі, 1+1, ICTV та Інтері супроводжувався тим, що робить Соціалістична партія? Це не так просто! Це треба вміти, треба підійти з людьми співпрацювати, треба контакти мати, питання знати на телебаченні. Це креативна робота. І якщо сьогодні той чи інший не бачить роботи, це добре, значить добре працює ця група", - наголосив Мороз.

"А потім - як рекламувати тих, хто цього не хоче? Ми прийняли рішення на політраді, що п’ятірку треба популяризувати. Так це повіситься можна, люди добрі! Знайти фотографію з нашого прекрасного менеджера Володимира Бойка неможливо! Він журналістів до себе не підпускає, каже "це рекетири", - розповів лідер СПУ.

"Чи Василь Петрович… От його креативники придумали, що треба сфотографувати його з собакою. Талант!... ", - знову обурився Мороз і пригадав анекдот про редактора, який довго вибираючи заголовок до фотографії Хрущов на свинофермі, написав "Микита Хрущов - третій зліва".

Завершував Мороз чергову промову про те, як 27 травня врятував країну від громадянської війни, пішовши на переговори з Ющенком.

Коли з'їзд дійшов до кадрових питань, на годиннику була майже шоста. У цей час за порядком денним робота мала вже завершитися.

На початку з'їзду Мороз запропонував провести таємне голосування по голові партії, щоб не було тиску, і вніс шість кандидатур, зокрема - Семенюк, Ніколаєнка, Цушка. Повторив він свою ідею і під кінець зібрання. Але часу на це вже не було. У більшості делегатів в кишені лежали квитки додому на 20 годину. Відтак процес пустили по конвеєру.

Головуючий на з'їзді Мельничук вніс кандидатуру Мороза як єдину на голову партії. На противагу йому київський соціаліст Степанов вніс кандидатуру Ніколаєнка, але той взяв самовідвід.

Більшістю голосів Мороз був переобраний головою партії, проти виявився лише той-таки Степанов. Ще сорок хвилин - і внесено зміни до статуту та обрана політрада.

Через кілька годин цей оновлений та скорочений орган партії ухвалить таке необхідне Морозу рішення – про поєднання ним посади голови і першого секретаря політради. Тепер тим, хто бачив себе не першою, але й не другою особою в партії, доведеться задовольнитися роллю придворних фрейлін.

Але, як сказав Мороз у відповідь на ініціативу одного з чернігівських делегатів зробити Ніколаєнка заступником і висунути його потім в президенти: "Питання не на часі".

Фото Дмитра Амідова