Чого варті депутатські обіцянки

49 переглядів
Ілона Білан, для УП
Четвер, 27 березня 2008, 15:10
Депутатський імунітет гарантується статтею 80 Конституції, відповідно до якої народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Без згоди Верховної Ради, вони не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. На сьогоднішній день недоторканними є не лише народні обранці, а й президент та судді, що закріплено статтями 105 та 126 Основного Закону.

Кожен виборчий процес в Україні характеризується наявністю гасла про скасування депутатської недоторканності. Цей лозунг був "фішкою" чи не кожної політичної сили, яка балотувалася на останніх парламентських виборах.

Наприклад, у першому розділі програми блоку НУНС "Очистимо владу і наведемо порядок" містилася обіцянка: "Відмінимо депутатську недоторканність!". Представники блоку, нагадаємо, обіцяли скасувати велику низку пільг для депутатів.

БЮТ у Програмі стратегічного розвитку України "Український прорив" основою "конституційного прориву" було визначено ліквідацію пільг та недоторканності, позбавлення депутатів-корупціонерів депутатських мандатів тощо.

20 березня 2008 року на пленарному засіданні Верховної Ради розглядалися два законопроекти про внесення змін до Конституції, що стосувалися проблеми зняття недоторканності – опозиційний та коаліційний.

226 голосами "за" депутати від БЮТ та НУНС прийняли рішення направити коаліційний законопроект, щодо обмеження депутатської недоторканності на висновок до Конституційного суду стосовно дотримання норм статей 157 та 158 Основного Закону.

Залишається дочекатися вердикту КС, а потім поставити законопроект на голосування, під час якого він має набрати не менше 300 голосів. Отже, без опозиції в даному питанні не обійтися.

Під час прийняття рішення член НУНС Анатолій Гриценко усунувся від голосування. Він заявив, що особисто підтримав би опозиційну версію документу, оскільки вважає, що "потрібно бути чесними по відношенню до своїх виборців і не робити вигляд, а робити". За його словами, "вступити в силу цей документ може, тільки якщо у другому читанні за нього проголосують регіонали".

Регіонал Чечетов зазначив, що "НУНС обіцяв, що закон буде один для всіх, але коли прийшов час втілювати в життя цей програмний лозунг, то, виявилося, що НУНС пропонує інший сценарій його реалізації: не єдиний закон для всіх, а один – для депутатів, з яких необхідно зняти депутатську недоторканність, інший – для президента, який залишається під парасолькою недоторканності".

Ставлення в суспільстві до зняття депутатського імунітету є неоднозначним.

Директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Малинкович зазначає: "Положення про депутатський імунітет є в Конституціях практично всіх європейських держав, у Франції та Німеччині воно майже дослівно повторює те, що написано в нашій Конституції".

Політолог вважає, що ставити питання про скасування депутатської недоторканності можна, але тільки не з чисто демагогічних міркувань. Він переконаний, що "необхідні конкретні пропозиції, які сприятимуть обмеженню корупції в парламенті, а з іншого боку, все-таки захищатимуть депутатів від рішення людей, які контролюють органи правопорядку".

За твердженням голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Фесенка, "треба враховувати, що в Європі інститут депутатського імунітету сприймається, як один з демократичних механізмів. Інша річ, що у нас він використовується, як привабливий інструмент захисту для депутатів-бізнесменів, як певний депутатський привілей".

Політолог переконаний, що "коректніше говорити не про відміну, а про трансформацію депутатської недоторканності до європейських стандартів.

Зокрема, необхідно, щоб цей інститут не торкався кримінальних злочинів, цивільних правопорушень (наприклад, порушень дорожнього руху). Ми ж, на жаль, кидаємося з однієї крайнощі в іншу, хоча треба знайти золоту середину".

Я себе не обділив?

20 березня зі стін українського парламенту вийшов ще один цікавий документ, розроблений апаратом ВР, – постанова про кошторис Верховної Ради на 2008 рік, за яку дружно проголосували 395 депутатів.

Незважаючи на гучні заяви відмовитися від усіх пільг, документ передбачає фінансування всіх існуючих привілеїв. Примітно, що на офіційному парламентському сайті розміщено лише текст постанови про затвердження кошторису.

Сам же кошторис, який, відповідно до подання, займає 5 аркушів, виявився таємницею.

Утім, все таємне коли-небудь стає явним. Згідно з документом, забезпечення утримання одного депутата подорожчало на 12 тисяч гривень у порівнянні з минулим роком.

На здійснення своїх повноважень та утримання штату помічників-консультантів передбачено 35 тисяч, тоді як минулого року ця сума становила 22 тисячі.

Новим кошторисом витрат на створення умов роботи для кожного депутата передбачено близько 3 тисяч гривень на місяць. Сума на телефонні розмови всередині країни зросла з 465 до 483 гривень, закупівля канцелярського приладдя – з 680 до 708.

Ще 2000 гривень на рік передбачено на утримання депутатських приймалень в округах, що на 20 гривень більше, ніж у 2007 році. Компенсація перевізникам за безкоштовний проїзд народного обранця в межах України становить 10 тисяч на рік, що дозволяє депутатові здійснити чотири поїздки на місяць.

При цьому передбачено, що під час авіаперельотів народний обранець має віддавати перевагу економ-класу. У той же час депутати мають право користуватися VIP-залами в аеропортах та на залізничних вокзалах, що обійдеться державній казні ще у 110 гривень на місяць на кожного нардепа.

Утримання парламентських їдалень обійдеться казні у 1,6 мільйонів гривень. Крім того, 28 мільйонів заплановано витратити на капремонт адміністративних будинків парламенту. Порівняно невеликі кошти закладені на висвітлення діяльності депутата у ЗМІ, що становить всього 500 гривень на рік для кожного.

Не забули парламентарі виділити велику частку коштів і на свій відпочинок. Підтримка санаторно-курортного комплексу, до якого входять такі улюблені парламентарями санаторії, як "Дюльбер", "Таврійські зорі", "Нижня Ореанда", обійдеться державі у 60 мільйонів гривень.

Але найбільші статті витрат передбачають виділення близько 50 мільйонів на "створення належних житлових умов".

Десять мільйонів, з зазначених п'ятдесяти, будуть витрачені на грошову компенсацію для придбання житла, двадцять – на проживання в столичних готелях. Понад шість мільйонів передбачено на капітальний ремонт та обслуговування депутатських будинків.

Ще близько 15 мільйонів державних коштів витрачатимуться на проектування нових депутатських квартир.

Принагідно зазначимо, що більшість народних обранців не належать до бідного прошарку населення. Маючи нерухомість не лише в Києві, вони, тим не менш, не гребують отримати квартири чи грошові компенсації.

Дійсно, навіщо ж відмовлятися від того, що передбачено законом про статус народного депутата, в якому житловій проблемі відведено окрему статтю.

Адже квартири, що виділяються парламентарям, не мають статусу службового житла і залишаються у власності депутатів та їх родин і після закінчення строку повноважень.

Отже, депутатська рідня може спати спокійно, їхнє майбутнє забезпечено. Адже не секрет, що у парламентських квартирах часто мешкають чисельні родичі та родичі родичів народних обранців.

У підсумку можна констатувати, що гучні виборчі гасла щодо скасування пільг так і залишаються гаслами. Незважаючи на обіцянки, дані народу під час виборчих перегонів, депутати не поспішають позбавляти себе привілеїв.

За словами першого заступника регламентного комітету ВР Саса, члени комітету були "змушені" зберегти депутатські пільги, оскільки "для їх ліквідації необхідно було міняти чинне законодавство, зокрема, закон про статус народного депутата".

Через те, що представники комітету "засумнівалися" в тому, що зможуть найближчим часом переконати колег відмовитися від пільг, було прийнято рішення проголосувати за новий кошторис.

"Через незатверджений кошторис заблокована ціла низка програм фінансування Верховної Ради, – аргументує дії парламентського комітету пан Сас. - Крім того, було доручення глави ВР, щоб прискорити роботу над кошторисом".

Складнощі з переконанням депутатів відмовитися від пільг виглядають цілком імовірними.

У стінах парламенту багато таких, що підтримують думку Кармазіна, який вважає, що "якщо хтось нормальний може сказати, що поїздка в офіс, придбання квитка – це є пільга, то це просто нерозумний чоловік...

Коли під час розгляду питання по бюджету, поставили питання про скасування взагалі фінансування відряджень депутатів, люди зрозуміли, що це ж нічого хорошого не дасть.

Це просто популізм, причому дуже дешевий. Це не є пільга. Або додумались до маразму: знищити соціальне страхування депутата.

Та я піднімаю стільки гострих питань, що потім дітей нікому буде за що годувати. Тобто треба відділяти пільги від того, що потрібно для забезпечення абсолютно нормальної роботи".

За словами Кармазіна, шлях і пропозиції щодо скасування депутатських привілеїв "популістські, бо дехто із депутатів-регіоналів, мільярдерів говорять: та давайте взагалі зробимо заробітну плату в депутата як у двірника.

Можна, звісно, тільки вони будуть лобіювати якісь законопроекти. Окрім мільярдерів, всі інші будуть тоді шукати як прогодувати сім’ю".

Звичайно, за 13-17 тисяч гривень на місяць родину прогодувати можна, інакше не шукали б потенційні "народні захисники" всіх можливих і неможливих шляхів, щоб долучитися до парламентської "кормушки".

Отож, перед пересічними громадянами-платниками податків відкривається дуже невтішна перспектива. З невпинним подорожчанням столичного життя так само невпинно зростатимуть і витрати на "створення належних умов для життя та роботи" українських депутатів, які під час чергової виборчої кампанії вішатимуть на вуха виборців чергову порцію локшини.

Ілона Білан, керівник Групи контролю демократичних змін УНЦПД , для УП



powered by lun.ua
Слід Зеленського
Як побудувати персональний бренд: план дій від Ярослави Гресь
"Український Єрусалим". Перевернутий Ісус, "Вій" і підземелля в Седневі
Гурт KAZKA: Ми замахнулися на те, чого у нас в Україні ще не робили
Усі публікації