Тимошенко проти Балоги: кадровий фронт

У стосунках Юлії Тимошенко і Віктора Ющенка не залишилося тем, які ще не стали предметом конфлікту. Чергова ілюстрація протистояння перших осіб – боротьба за адміністративний ресурс, підтвердження якої вдалося отримати "Українській правді". Тимошенко прямо звинуватила Ющенка в незаконному формуванні вертикалі влади на місцях.

"Роман у листах" Юлії Тимошенко та секретаріату президента не припиняється ні на день, хоча лише незначна його частина потрапляє в пресу. Однак, виявляється, не тільки Віктор Балога пише до прем’єра, але і вона творчо розряджається, спрямовуючи послання на Банкову.

До "Української правди" потрапив лист Тимошенко до Ющенка, який стосується звільнення та призначень керівників обласних і районних адміністрацій. Головна претензія прем’єра – що, всупереч закону, Банкова не погоджує свої кроки з урядом.

У статті 118 Конституції прописано напряму: "Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади президентом за поданням Кабінету міністрів".

Але в зверненні до президента Тимошенко стверджує, що в період діяльності її уряду Ющенко видав 11 актів про звільнення голів місцевих адміністрацій без відповідного подання Кабміну.

З цих одинадцяти рішень президента дев'ять стосувалися звільнення голів районів, а два – губернаторів: Львівщини Петра Олійника і Сумщини Павла Качура.

Крім того, Тимошенко повідомила Ющенку, що він видав 29 розпоряджень про тимчасове покладення виконання обов’язків голів місцевих адміністрацій на інших людей.

Як стверджує прем’єр, це не передбачено законом "Про місцеві державні адміністрації".

Тимошенко посилається на норму, за якою, у разі відсутності голови місцевої адміністрації, його повноваження виконує перший заступник голови.

Однак на Банковій вважають, що цей механізм не актуальний.

У Ющенка згодні визнати, що заступник справді виконує повноваження "у разі відсутності голови адміністрації" – але коли голова адміністрації їде у відрядження або лягає на лікарняний. Але якщо голову району або області звільнено президентом, то, на думку секретаріату, правило не діє.

До листа Тимошенко додається перелік з прізвищами 29 осіб, на яких було тимчасово покладено виконання обов’язків голів різноманітних адміністрацій. Незаконні, з точки зору Тимошенко, призначення відбувалися як на сході, так і на заході.

Інша претензія Тимошенко – що тимчасовими виконувачами стають особи, які не є працівниками місцевих адміністрацій. Це, на думку прем'єрки, також є порушенням закону про місцеві державні адміністрації.

Серед іншого, наприклад, на Закарпатті Мирослава Каламуняк розпорядженням від 12 лютого стала т.в.о. голови Великоберезнянської районної адміністрації. До цього вона була керівницею "Ужгородської швейної фабрики".

Львівською областю зараз керує Микола Кміть, який указом від 27 лютого став т.в.о. губернатора. Його попереднім місцем роботи значиться посада консультанта зі стратегії адміністративного підрозділу центрального офісу ЗАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи".

Джерела в уряду обурені, що Ющенко не просто робив т.в.о. осіб, відносно яких не було подання з боку Кабміну. Президент паралельно проігнорував кандидатури, які пройшли схвалення на засіданні уряду – і ці люди довгоочікуваного призначення не отримали.

Наприклад, розповідають джерела, 22 лютого Івано-Франківська обласна адміністрація звернулася до Кабміну з проханням внести подання на призначення головою Богородчанського району такої собі Лілії Концур. 12 березня уряд дав добро. Однак ще через місяць, 11 квітня Ющенко зробив т.в.о. райадміністрації зовсім іншу людину – Ярослава Джигіта.

Ця кандидатура не була погоджена не лише з міністрами, але і з губернатором Івано-Франківської області. На думку уряду, це є подвійним порушенням закону.

Зокрема, на думку співрозмовника "Української правди" в Кабміні, екс-губернатор Сумської області Павло Качур втратив посаду, оскільки відмовлявся від пропозицій Банкової зробити до уряду подання на певних керівників районів.

Водночас у секретаріаті президента називають це не тиском, а реалізацією права президента формувати свою вертикаль влади, навіть ухвалюючи рішення, які вимагають неоднозначного трактування законів.

У своєму листі Тимошенко попереджає Ющенка про ризики таких призначень.

"Змушена висловити застереження, що покладення у неконституційний та незаконний спосіб виконання обов’язків голів місцевих адміністрацій може призвести до визнання в судовому порядку розпоряджень, виданих такими особами, незаконними", - ідеться у листі прем’єра.

"Крім того, уряд не має права розглядати подання зазначених осіб щодо вирішення кадрових питань, зокрема, про призначення голів районних адміністрацій", - додає вона.

Завершальний абзац у листі виглядає як мікс тонкої іронії та демонстративної шанобливості з боку Тимошенко:

"З огляду на викладене, висловлюю надію на те, що ви, шановний Вікторе Андрійовичу, як гарант додержання Конституції, утримаєтеся в подальшому від видання без подання Кабінету міністрів актів про звільнення з посад голів місцевих адміністрацій, відмовитеся від практики тимчасового покладення виконання обов’язків голів місцевих адміністрацій та приймете рішення про скасування актів президента України, зазначених у переліках, що додаються".

За даними "Української правди", Тимошенко не вперше звертається до Ющенка в зв’язку з незаконним, на її думку, формуванням вертикалі місцевої влади.

За кілька тижнів до написання листа прем’єр під час традиційної понеділкової зустрічі з президентом передала йому перелік осіб, на яких Ющенко своїми указами поклав виконання обов’язків голів місцевих адміністрацій.

Як кажуть очевидці, президент прямо в присутності Тимошенко передав папери Балозі зі словами: "Вікторе, розберися, це – твоя кафедра".

Судячи з усього, на Банковій упевнені в своїй правоті – оскільки 23 квітня, уже після листа Тимошенко, вийшло чергове розпорядження президента – "про тимчасове виконання обов'язків" – цього разу голови Сокальської райадміністрації Львівської області.

На жаль, секретаріат президента не захотів офіційно прокоментувати ситуацію з призначенням керівників районів і областей в обхід уряду. Запити "Української правди", направлені тиждень тому, залишилися без реакції. Більше того, в приватній розмові нам було сказано, що відповіді не буде. Водночас ми й надалі висловлюємо готовність оприлюднити позицію Банкової.

Однак вимальовувати ситуацію, розділивши учасників процесу на "героїв" та "антигероїв", було би спрощеним її сприйняттям. Іде політична війна, і всі події навколо розвиваються за законами жанру.

Президент впевнений, що політреформа, яка вступила в дію з 2006 року – це акт історичної несправедливості до нього. Пожертвувавши своїм здоров'ям заради посади глави держави, Ющенко не розраховував на ритуальні повноваження. Він сподівався якщо не повернути владу Кучми, то принаймні забронювати за собою вплив на вертикаль місцевих адміністрацій. Губернаторів, наприклад, минулого року навіть тимчасово було включено до складу Ради нацбезпеки.

Однак формальна сторона вимагає, щоб керівники на місцях – не лише областей, але і районів – проходили попереднє схвалення з боку уряду.

Таким чином, Кабмін має можливість впливати на кадри, яких президент вважає своїми. Не є великим секретом, що для безперешкодного проходження через уряд від кандидата на район вимагатимуть лояльності – але вже не в бік Ющенка, а Тимошенко.

Таким чином, секретаріат президента намагався запровадити схему призначень в обхід Кабміну, щоб не ставити під сумнів відданість кадрів президенту. Так і з'явився сумнівний інститут тимчасового покладення виконання обов’язків.

Уряд, так само як і Банкова, займається підготовкою до великої політичної війни. Кожен формує свою армію чиновників, які в критичний момент стануть потрібні як носії адміністративного ресурсу. За словами співрозмовників з числа губернаторів, при новому уряді жодне призначення до управлінь міністерств на обласному рівні не проходить повз Олександра Турчинова.

Також Тимошенко вже заявила про намір заслухати голів обладміністрацій на засіданнях Кабміну, склавши відповідний графік. Секретаріат президента майже миттєво вийшов з рекомендацією узгоджувати такі дії з ними.

Якщо хтось забув, то приводом до загострення у стосунках Ющенка і Януковича стали спроби Кабміну у вересні 2006 ініціювати звільнення п'яти губернаторів, представлених тоді "Нашою Україною".

І все, що відбувається зараз, є повторенням пройденого. Питання лише, чи піде Тимошенко далі, ніж Янукович.