Конституційний плагіат?

16 травня в УП була оприлюднена статті за підписом Віктора Балоги "Пропозиція фашизму, або про яку державу мріє Юлія Тимошенко", присвячена критиці нарису змін до Конституції, які розробляються БЮТ.

Проте, днем раніше на інформаційному порталі Харківської правозахисної групи з’явилася стаття відомого правника Всеволода Речицького "Юридичний коментар до "Порівняльної таблиці змін до Конституції України, підготовленої Блоком Юлії Тимошенко". До речі, автор датує текст навіть 14 травня…

Слід зазначити, що в цілому тексти все ж досить різні.

Стаття Речицького – це юридичний аналіз, з яким можна погоджуватися чи не погоджуватися, але який має цінність як елемент широкого суспільного обговорення проекту конституційних змін.

Стаття Балоги - це полемічний матеріал, завданням якого є показати, що Юлія Тимошенко є чи-то "Гітлером в спідниці", чи українським втіленням Евіти Перон (опису цієї неоднозначної особи присвячена чимала частина тексту).

Утім, автори не тільки роблять однакові висновки зі своїх студій, але й ілюструють їх однаковими посиланнями…

Коментуючи намір авторів проекту ліквідувати можливість оскарження рішень партійних органів у суді, обидва автори, як приклад, наводять можливість створення партійних збройних формувань.

Обидва автори занепокоєні можливістю зміни списку партії (блоку) вже після оголошення результатів виборів, і роблять це однаково за формою: "При цьому не зрозуміло, чи йдеться про зміну порядку місць лише для тих, хто пройшов фільтр голосування (БЮТ пропонує відкриті списки), чи мається на увазі перегляд списків із врахуванням і тих кандидатів, які за підсумками виборів опинилися поза прохідною частиною" (тут і далі наведені цитати, що співпадають дослівно).

Обидва незадоволені тим, що у ВР формується чітка більшість і "в підсумку вимальовується система "переможець отримує все".

Пропозиція надати право сумісництва міністрам-депутатами, викликала у обох авторів однакову історичну паралель: "досвідом Паризької комуни, яка одночасно приймала і втілювала свої революційні закони".

Хоча, можна навести багато інших прикладів революційних режимів, які не розділяли виконавчих та законодавчих функцій, як перші ради під час російських революцій.

Запровадження імперативного мандату викликає незадоволення не тільки одними словами ("зв’язок між партією і депутатом ставиться вище за зв’язок депутата з виборцями"), але і одним прикладом.

Мовляв, ця норма є тільки на Кубі (більш освічений Речицький додає також Китай та ще кілька неназваних країн), і не діє у розвинених демократіях, до числа яких авторам віднесені Франція, Великобританія, Іспанія, Італія (щоправда, порядок їх перелічення різний).

Обидва автори згадують "залізного канцлера" і кажуть про можливість встановлення "пролонгованої диктатури", не пояснюючи зміст цього дивного означення.

Проте ліберал Речицький каже про диктатуру прем’єрську, а закарпатець Балога – про парламентську. Що таке "парламентська диктатура" – не відомо, тож варто сподіватися на подальші пояснення.

Знаючи керівника ХПЗ Євгена Захарова як людину, яка поперед всього ставить права людини, а поперед прав людини – права Віктора Ющенка, а також є членом "Національної конституційної ради", можемо вважати, що саме він попросив Речицького зробити юридичний аналіз проекту БЮТ для СП, зокрема.

Проте, стаття Речицького на сайті ХПЗ з’явилася раніше, ніж стаття Балоги на УП. Жодних посилань Балоги на Речицького (як і зізнань Речицького, що він щось написав Балозі) автор цього допису не знайшов.

Отже, маємо привітати Віктора Балогу в компанії з відомим фахівцем з привласнення чужих текстів Володимиром Литвином.

Василь Стоякін, директор Центру політичного маркетингу, для УП