Реаліті-шоу "позачергові вибори" вже восени?

Вівторок, 10 червня 2008, 11:17

Україну вкотре лихоманить від гострої політичної кризи. "Сьогодні я офіційно заявляю про свій вихід зі складу коаліції демократичних сил у ВР, що означає припинення моєї участі в усіх аспектах її діяльності: законотворчій роботі, голосуваннях, засіданнях і зборах", – так прокоментував свій вчинок Ігор Рибаков.

За його словами, "рішення залишити ряди парламентської більшості стало логічним наслідком виявлених численних корупційних діянь, сліди яких ведуть до вищого керівництва уряду".

Народний депутат звинуватив Державну митну службу та, зокрема, її керівника Хорошковського у тому, що "саме це відомство та його очільник запровадили нові контрабандні комбінації, що полегшило державний бюджет на мільярди гривень".

"Вершиною аморальності та цинізму, спробою прикриття грубого зрадництва благородними цілями" назвали випади Рибакова в митній службі. "Оцінювати діяльність Держмитниці та її співробітників буде суспільство, президент, прем’єр-міністр", – йдеться в заяві цього відомства.

Відреагували на ситуацію і в БЮТ. За словами лідера фракції Кириленка, "це – демонстрація мускулів, яка нічого не означає". Він також зазначив, що від Рибакова чекають іншої заяви – про вихід з фракції.

Член БЮТу Кожем’якін вчинок свого колеги назвав прогнозованим: "Рибаков вже давно не ходить до фракції, не бере участі в роботі фракції, тому ми отримували інформацію, що він дуже плідно співпрацює з паном Балогою".

Інший учасник гучних заяв депутат Бут причинами свого виходу з коаліції називає "низку резонансних подій і вагомих обставин, які засвідчили глибокі протиріччя між діями парламентської більшості й утвореного нею Кабміну і курсом президента Ющенка", а відтак вважає, що не може "продовжувати працювати в рамках утворення, яке не виконує своїх же обіцянок і перестало бути опорою президента ".

Такого кроку від свого колеги, зізнаються в "Народній самообороні", не очікували. Лідер "Народної самооборони" Луценко назвав вчинок Бута "політичною проституцією".

За словами ще одного представника "НС" Гримчака, "сталося так, що люди знову починають продаватися за якісь ефемерні гроші, посади, обіцяне майбутнє". Він переконаний, що у них немає політичного майбутнього.

Гримчак у діях Бута вбачає нового політ утворення – "Єдиного центру": "Якщо прочитати його сьогоднішню заяву про вихід з коаліції, то вона в чомусь перекликається із заявами представників ЄЦ.

В свою чергу, лідер "Єдиного центру" Кріль не вбачає ніякого зв’язку між виходом кількох народних депутатів з "Нашої України" на початку року та останніми заявами депутатів Рибакова та Бута про вихід з коаліції.

Він переконаний, що це – абсолютно різні процеси. "Нас завжди в чомусь звинувачують. Свого часу ми прийняли рішення про вихід з "НУ", тому що відчували, як партія втрачає точку опори. Але так легко виходити з коаліції ми не будемо", – наголосив Кріль.

Ющенко причиною виходу двох депутатів з коаліції називає організацію відносин всередині фракцій та між двома фракціями-учасницями коаліції. На його думку, такі процеси, швидше за все, пов’язані з тим, що народні депутати хотіли б бачити більш взаємоузгоджену політику з тих чи інших питань.

Президент також підкреслив, що, з точки зору права, вихід двох депутатів з коаліції – не причина для того, щоб навіть розглядати питання про долю коаліції відповідними органами.

Натомість в Секретаріаті президента вважають, що ситуація з виходом двох депутатів з коаліції потребує тлумачення Конституційного суду. Про це заявила заступник Секретаря президента Ставнійчук.

За її словами, сьогодні необхідно вивчити ситуацію, визначити правові наслідки для самих депутатів і для фракцій. Вона також підкреслила, що найближчим часом КС розгляне "справу великого імперативного мандату", оскільки це питання зараз дуже актуальне для країни.

Наполягає на розгляді цього питання і НУ-НС. За словами лідера фракції В’ячеслава Кириленка, "напевно, не дивлячись на весь наш лібералізм і демократизм, потрібно як першочергове питання заслухати наступного тижня питання про імперативний мандат, щоб ні у кого не виникало бажання під будь-яким приводом переглядати волю виборців".

Нагадаємо, що імперативний мандат спочатку мав на увазі постійний контроль за діяльністю народних депутатів з боку виборців. Однак, за відсутності законодавчого регулювання та слабкої політичної свідомості виборців, зміст імперативного мандату втратив своє початкове значення.

На сьогоднішній день роль імперативного мандату зводиться фактично до тиску з боку партії на депутата, що відступив від лінії цієї партії. Отже, впровадження імперативного мандату може призвести до руйнування колективного принципу представницького органу, яким є Верховна Рада, та узурпації влади.

На даний момент інститут імперативного мандату існує в деяких азійських країнах та Африці. В Європі діє "виключно теорія вільного мандата представників народу". В деяких європейських країнах, зокрема, в Бельгії, Німеччині, Італії, Швейцарії на конституційному рівні визначено заборону давати навіть інструкції з боку партій чи фракцій.

Впровадження імперативного мандату, за висновками Венеціанської комісії, є несумісним з традиційною та загальноприйнятою в Європі демократичною доктриною. На думку українського політолога Фесенка, прийняття закону про імперативний мандат призведе до появи в Україні "політичного феодалізму".

Вихід з коаліції двох депутатів ставить хрест на її існуванні. Такою була перша реакція на події в парламенті. За словами голови регламентного комітету Єфремова (ПР), відповідно до статті 66 тимчасового регламенту ВР, якщо в коаліції стало менше 226 депутатів, то вона перестає юридично існувати.

Він підкреслив, що коаліція формувалася на підставі особистих заяв 227 парламентарів. Вихід двох людей означає, що їх залишилося 225, тобто коаліції не існує.

"Заяви про вихід зі складу коаліції окремих депутатів не мають жодних юридичних наслідків, – вважає перший заступник міністра юстиції Корнійчук. – Відповідно до Конституції, коаліція може припинити своє існування у зв’язку з виходом з її складу фракції, але при цьому кількісний склад коаліції складе проста більшість".

Аналогічної думки дотримується й експерт з конституційного права Мусіяка, який зазначає, що не варто зважати на регламент парламенту, адже КС визнав неконституційним існування регламенту у вигляді постанови.

За його словами, в даному випадку діють положення Основного Закону, а це означає, що юридичний статус коаліції не змінився.

Політолог Погребинський також не вважає регламент юридичною підставою для розпаду більшості, адже, за його словами, в Конституції сказано про припинення існування коаліції тільки, якщо одна з фракцій із неї вийде.

На думку ж президента Центру соціальних досліджень "Софія" Єрмолаєва, ті, хто спересердя каже, що коаліції немає, трохи квапляться, а ті, хто говорить, що коаліція працюватиме, випереджають події.

Експерт зазначає, що після виходу двох депутатів з коаліції створилися умови, за яких на засіданні фракції "НУ" або БЮТ буде поставлено питання про розрив договору про створення коаліції. Проте він ставить під сумнів появу нової коаліції до кінця поточної сесії парламенту.

"Розрулити" непросту ситуацію, що склалася в парламенті, можна кількома способами.

Латання дірок. Можна спробувати звернутися до совісті "перебіжчиків" та повернути їх до лав коаліції. Однак, цей варіант практично "нульовий". Можна оперативно ввести імперативний мандат, що дозволило б замінити "зрадників" наступними членами списку. Але й це виглядає більш ніж сумнівно, оскільки закон зворотної сили не матиме.

Можна запросити до більшості, наприклад, представників блоку Литвина. Втім, цей варіант малоймовірний, оскільки навряд чи "литвинівці" захочуть розпрощатися з "золотою акцією", про що свідчить заява представника цього блоку Зарубінського, який наголосив: "Очевидно, що на виході двох депутатів розвал коаліції не обмежиться. Тому латати діри вже не існуючої коаліції ми не будемо".

Розпуск парламенту та дострокові вибори. У випадку, якщо Конституційний суд визнає нелегітимність існуючої коаліції, розпочнеться відлік 30-ти днів, протягом яких Верховна Рада має сформувати нову більшість.

Створення "широкої коаліції" з регіоналами вважається нереальним, бо навряд чи набереться 37 членів НУ-НС, які б погодилися об’єднатися з політичними опонентами.

Неможливість переформатування або створення нової коаліції поставить питання про відставку уряду, яке може вноситися на розгляд третиною депутатів від конституційного складу, тобто 226 голосами.

Для ініціювання цього процесу необхідно щоб до лав регіоналів та комуністів долучилися представники блоку Литвина, що складатиме 222 голоси. Ще чотири "штики" знайти не проблема. Це дасть старт кампанії з обрання нового Кабінету Міністрів, на яку Конституція відводить 60-денний термін.

У разі неможливості здійснення зазначених процесів у визначені терміни – розпуск парламенту та дострокові вибори.

Правда, відповідно до Конституції, скористатися правом розпуску ВР президент поки що не зможе, оскільки вона забороняє цю процедуру протягом року після позачергових виборів. Отже, парламент та уряд перебуватимуть у "підвішеному" стані до початку жовтня.

Однак, позачергові вибори навряд чи розставлять всі крапки над "і". Судячи з останніх соціологічних досліджень, "Наша Україна" не зможе відігравати домінантну роль при створенні нової коаліції в новообраному парламенті.

Як наслідок – чергове протистояння між президентом та новопризначеним прем’єром, що ще раз доведе, що без проведення суттєвих реформ політичної системи Україну очікує новий виток політичної кризи.

Ілона Білан, керівник Групи контролю демократичних змін УНЦПД, для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді