Ні, не того політика назвали термінатором!
Днями президент Ющенко оцінив і заохотив до розвитку педерастію в культурному просторі України, присвоївши звання народних артистів видатному російському "зайкє" Філіпу Кіркорову та Ані Лорак.
Як і слід було очікувати, ця подія загубилася в потоці новин про коаліційні чвари і несправедливо залишилася без реакції з боку суспільства, або ж хоча б його інтелігентної частини. Проте, я змовчати не зміг…
"Артист" в буквальному перекладі з латини означає "митець", і це безвідносно до виду мистецтва, в царині якого він творить. Отже, логічно, що звання народного артиста мали б отримувати люди, які творять мистецтво.
Яке відношення Лорак має до мистецтва, коли вже наступне покоління тінейджерів матиме цілу низку своїх ані Лорак? В чому себе, як народний артист України, проявив продюсер Кіркоров, чия роль просто робити бізнес на розкрутці таких як Лорак?
І яким чином перетинається з мистецтвом фактично відмерлий проект під назвою "Євро бачення", який в Європі серйозно давно вже не сприймається? Якій із держав участь в Євробаченні підняла престиж?
Авторові дуже цікаві мотиви цього нагородження. Чи стала його причиною нашвидкуруч зліплена пісенька "Шейрі, шейрі леді", слова й мотивчик якої мені вже важко пригадати? Чи може Ющенко нарешті визнав геніальність видатної композиції під назвою "Зайка моя, я твой тазік"?
Чи ранг призера Євробачення є настільки високим, що сам президент має його вітати й нагороджувати? Перші варіанти свідчать про дурний смак, останній же – про непослідовність гаранта.
Адже був ще один призер Євробачення, який залишився без президентських нагород і регалій. Сєрдючка, по хорошому, на президента мала б образитися. І дійсно, чому це його нагороджувати муветон, а Філю можна?
Поплавського ж, за президентською логікою, варто було б оголосити золотим голосом України і відправити співати в оперу?
А, до речі, чому там ще досі не опанували реп?!
Утім, якщо вже без сарказму, віднині бути народним артистом в Україні стало просто соромно. Вітчизняні співаки, музиканти, композитори, танцюристи і актори можуть сподіватися на визнання лише з боку своїх поціновувачів.
І без того хирлява система "заслужених" та "народних" українським гарантом була просто добита. Ну не рівнятися ж справжньому митцеві на "зайку мою"?!
Дуже сумнівним й принизливим є крок Ющенка відносно вже діючих "заслужених" і "народних". Ще в недалекому минулому їх творчістю можна було захоплюватися або ні, проте всі вони були варті принаймні поваги.
А тепер Ющенко вже остаточно підтвердив, що звання артистів роздаються залежно від кон’юнктури, і що вони, де-факто, втратили свою вартість.
Впевнений, що сьогодні в Україні знайдеться не один співак рівня Солов’яненка або Гришка. Проте, їм ще довго чекати хоч якихось регалій, адже увага нашого президента прикута до кіркоровщини.
Віктор Ющенко – це справжній локомотив у справі інфляції українських цінностей. Звівши нанівець цінність ідеалів Майдану, він продовжує експериментувати на чому тільки може – ось, зокрема, і з системою нагород і регалій в сфері культури розібрався.
Ні, не того політика назвали термінатором!
 |
Микола Єременко, для УП
