Ющенко в японському саду Пінчука

Це поганий симптом, коли країна довідується про життя свого президента з закордонної преси.

Наступного дня після концерту Пола Маккартні в Києві Віктор Ющенко відвідав один цікавий захід, про який ніколи не стало б відомо, якби не журналісти The New York Times.

Американська газета минулої п'ятниці опублікувала велику статтю про Віктора Пінчука під назвою "Український олігарх приміряє нові шати".

Журналіст пише портрет зятя Кучми, використовуючи також уривки інтерв'ю, узятого в самого героя.

Пінчук розповів, що на момент знайомства з дочкою президента уже володів трубними заводами, а телеканали і банк купив на вторинному ринку.

При цьому Пінчук скромно промовчав, як він дешево і сердито став власником Криворіжсталі, Нікопольського заводу феросплавів або страхової компанії Оранта. Немає в цій статті пояснень, чому багато років тому Ігор Бакай вирішив раптом продати канал ICTV і з ким Костянтин Григоришин розплатився Дніпроспецсталлю за вихід із СІЗО.

Олігарх приміряє нові шати. Так говорить стаття про Пінчука

Зате американський журналіст приводить цитату Пінчука, у якій  романтика межує з цинізмом: "Єдиний подарунок, який я одержав від Кучми - це моя дружина".

Решта, слід розуміти, виявилося приданим?

Газета описує, як для Пінчука витрата грошей стала важливішою за їх заробляння. На благодійні та іміджеві програми він за останні чотири роки пустив 200 мільйонів доларів. Хоча видання відразу наводить приклад, що таку ж суму Пінчук витратив на придбання скульптури Джеффа Кунса (23 мільйона доларів) і садиби в Лондоні (160 мільйонів доларів).

Утім, не можна не зауважувати й іншого: у країні, де всі олігархи, від усеукраїнських до "олігархів" районного масштабу, забирали власність майже задарма, одиниці з них відчули, що вони в боргу перед країною.

І сьогодні Пінчук робить те, на що українська влада не здатна - не тільки через відсутність грошей, але й провінційний світогляд.

Завдяки The New York Times стають відомими деякі подробиці з життя українського екс-олігарха.

Наприклад, Пінчук замовив найпопулярнішому художникові сучасності Деміену Хірсту розробку колірного оформлення його нового особистого літака.

Пінчук у своєму японському саду біля будинку, де він приймає знаменитих гостей

Інвестиції в західних лідерів також принесли результат - Пінчук побував на 60-літньому ювілеї Клінтона і 80-літньому - Буша-старшого. Як відомо, ключ до серця екс-президентів США він знайшов через фінансування їх фондів і бібліотек.

А вже в самому кінці статті згадується про приватну вечірку, на якій був присутній Ющенко.

Крім нього, там були президент Грузії Михайло Саакашвілі, посол США Вільям Тейлор і згадуваний уже Деміан Хірст.

VIP-тусовка зібралася в японському саду Пінчука, який він розбив на своїй ділянці площею 130 гектарів за Конча-Заспою, по сусідству зі своїм же полем для гольфа.

"Світ дав усе це пану Пінчуку. Тепер час повернути це назад", - цитує The New York Times Ющенка.

В іншій країні така фраза президента викликала би стурбованість подальшою долею бізнесмена. Однак не в Україні. Пінчук може бути спокійний - Ющенко його не зачепить.

І часу на посаді президента в нього не залишилося, та й немає особливого бажання сваритися з учасником програми Віталіни Ющенко "Зігрій дитину любов'ю".

Американське видання не звернуло увагу на одну деталь: володіння мільярдера, у яких відпочивав Ющенко, ще з початку року Кабмін намагається забрати в Пінчука.

На дану тему була прийнята спеціальна постанова, яка не була виконана навіть усупереч тому, що уряд потім повторно повертався до цього питання.

Прес-служба президента не згадала, що Ющенко обдарував Маккартні у Пінчука

Тепер факт гостювання Ющенка в Пінчука буде сприйматися як індульгенція з боку президента в суперечці за право власності на ці 130 гектарів.

Чи знав і чи розумів Ющенко все це, коли приймав запрошення Пінчука - питання відкрите.

Зближення Ющенка і власника трьох усеукраїнських телеканалів відбувається за рік до виборів. Колись Пінчук побоювався, що стане "українським Ходорковським". Його ім'я на Майдані звучало якщо не в кожнім виступі лідера помаранчевої революції, то через раз. "Зять президента за одну ніч украв Криворіжсталь..." - любив повторювати Ющенко.

Але сьогодні вже президент  потребує підтримки мільярдера і медіа-магната.

Це все очевидно. Зате очевидно й інше - ненормально, коли країна тримається в невіданні про подібні посиденьки своїх політичних лідерів.

Неважливо, чи це таємна поїздка Тимошенко до Путіна в 2005 році, після чого в Росії проти неї закриваються всі кримінальні справи, чи участь президента в privat-party вдома в другого за рівнем багатства громадянина України. І зовсім неприйнятно, коли такі факти спливають завдяки іноземній пресі – чи то американським чи російським газетам.