Назад до кучмізму?

Це все вже Україна проходила. Вчора такі технології адміністративного ресурсу використовували Кучма і Янукович, сьогодні їх взяли на озброєння Ющенко і Тимошенко.

У п’ятницю в рамках боротьби за електорат західної України було організовано акцію на підтримку президента Ющенка, яка отримала назву "Ланцюг єднання". Організатором виступила партія Віктора Балоги "Єдиний центр", а до її проведення була залучена вся вертикаль виконавчної влади.

– На Закарпатті в акції беруть участь близько 20 тисяч осіб, - намагався приголомшити цифрою голова секретаріату Закарпатської осередку ЄЦ, екс-помічник депутатів Кріля і Балоги Володимир Шкріба.

Навіть зовсім наївний навряд чи може уявити, що в робочий день двадцять тисяч людей тільки в одній області покинули всі справи та за покликом серця взялися за руки під прапорами "Єдиного центру".

За даними опонентів ЄЦ з місцевої молодіжної організації "Батьківщина", студентів та школярів виводили на акцію за розпорядженням керівників учбових закладів.

У Івано-Франківську, де сталася аналогічна подія, БЮТ повідомив, що в живий ланцюг "зігнали бюджетників у робочий час і зірвали учнів та студентів від навчання". Тобто за всіма правилами, як це робилося в часи Леоніда Даниловича...

Очевидно, автори креативу на підтримку Ющенка намагалися провести аналогії з легендарним "ланцюгом" 1990 року. Але максимум, на що воно тягне – це на "живий ланцюг" 2004 року на підтримку Януковича.

"Понад 200 тисяч жителів Луганської області вишикувалися в суботу у 78-кілометровий "живий ланцюг" від Луганська до міста Дебальцеве, - повідомляла преса 4 грудня 2004 року. - В акції брали участь студенти, службовці підприємств Луганська".

У той же день центральний штаб Ющенка вийшов з новиною, що "вишикувати людей у "живий коридор" на підтримку Януковича зобов'язала районна влада Луганської області".

Якщо Ющенко як аргумент своєї правоти використовує сьогодні масові акції, то Тимошенко – масові звернення.

У п’ятницю сайт Кабінету міністрів розмістив повідомлення, які там не з'являлися з часів першого прем'єрства Януковича.

"На адресу Юлії Тимошенко і демократичної коаліції надходять численні звернення громадян. Підтримку уряду і особисто Юлії Тимошенко висловлюють депутати місцевих рад, представники громадських організацій, об’єднань, спілок...", - заявляє прес-служба Кабміну.

Там вирішили не обмежуватися сухим фактажем і навели уривки цитат зі звернень на ім'я прем'єра, чим ще більше підсилили атмосферу сюрреалізму.

"Юлія Володимирівна – Донбас з вами!", "Донбас чекає на зміни. Надія лише на вас!", "Не дайте себе скомпрометувати, мі все бачимо і чуємо, як несправедливо до вас ставиться Ющенко. Він вважає, що ми, виборці, не розуміємо, що він боїться втратити місце президента", - саме такі слова, як повідомляє прес-служба Тимошенко, пишуть їй "мешканці Донецької області та міста Кривій Ріг".

Як виявилося, люди не просто зізнаються Тимошенко в любові, а ще й дають їй підказки, про що не забарилася повідомити прес-служба уряду.

"Просимо вас не йти на поводу політичних авантюристів секретаріату президента, а виконувати свої безпосередні обов’язки", "Шановна Юлія Володимирівна, висловлюємо вам підтримку в цій непростій ситуації", "Від імені мільйонів виборців прошу вас не піддаватися на провокації, пам’ятайте більшість виборців на вашій стороні", "Ваш уряд - найкращий із усіх урядів за 17 років!", - йдеться в листах свідомих громадян.

У кінці не вистачало ще пасажу про "помаранчеву чуму", щоб весь словесний ряд дістав завершеної форми.

Подібна самореклама Тимошенко з використанням начебто голосу сторонніх людей – це не просто поганий тон в політиці.

Листи такого змісту є не меншим адмінресурсом, як і "ланцюги єднання". Всі, хто пам’ятає радянські часи, добре знає, як народжувалися аналогічні звернення від трудового народу зі словами засудження або підтримки.

У кризових ситуаціях до такої технології вдавався і Леонід Кучма.

У цьому сенсі сьогоднішній сайт Кабміну мало чим відрізняється від сайту попереднього президента, де можна було побачити подібні "шедеври". Трудовий колектив такий-то "підтримує позитивні перетворення в державі та різко засуджує дії окремих депутатів, які дестабілізують ситуацію в країні". Або громадська організація сяка-то "висловлює обурення протиправними діями опозиції і запевняє президента у повній підтримці позицій глави держави".

І, за сарказмом долі, головним опозиціонером, якого вимагав поставити на місце "обурений народ", була тоді сама Юлія Тимошенко.