Програмування майбутніх конфліктів або чому Москва знову перемогла

Понеділок, 15 червня 2009, 09:51

Минув перший тиждень після зруйнування можливості внесення змін до Конституції України, а в ЗМІ так  і не було професійного аналізу наслідків цієї події. За деревами лісу не видно - всі настільки багато говорять про форму, яку називають ширкою, що забули про суть, тобто про ціль цього об'єднання.

Тож почнемо спочатку. У п'ятницю після поїздки в Москву, Віктор Федорович прийняв для себе рішення відмовитись від швидких конституційних змін. За його зізнанням, це сталося після невдалого жарту про віковий ценз у 50 років і курсу лікування у московській клініці.

За моїм спостереженням це сталося після рішення фракції БЮТ не підтримувати обрання президента у парламенті і, як тепер несподівано виявилось, після відмови Блоку Литвина зробити те ж саме.

Таким чином у п'ятницю та суботу відбувся ряд подій, наслідком яких стало руйнування домовленостей: невдалий жарт лідера ПР, його лікування у московській клініці, відмова фракції БЮТ підтримати обрання президента в парламенті, підтримана одночасною відмовою Блоку Литвина.

Яка ж причина найбільше вплинула на несподіване рішення Віктора Януковича? … На мій погляд – лікування у московській клініці.

Ще древні римляни казали – шукай кому вигідно. Я не припускаю, що відмова від змін Конституції вигідна ПР, БЮТ або БЛ, як і будь-якій українській партії або блоку. Українці на собі відчувають, як існуючий конфлікт повноважень президента і прем'єра паралізує вертикаль виконавчої влади в країні з 2005 року.

Те, що під час помаранчевої  революції подавалося, як великий компроміс - я маю на увазі половинчату парламентську реформ - наступні роки виявило себе, як велика помилка. Україна роздерта між двома системами влади, схожа на нерозумну людину, яка балансує стоячи одразу на двох човнах.

Враховуючи традиційну любов українців до політичної боротьби між собою і невміння об'єднуватись в інтересах держави, такий подарунок у 2004-ому Україні могли зробити або її конкуренти, або вороги.

Тож конституційна реформа, можливість якої обірвала заява Віктора Януковича тиждень тому, потрібна не БЮТ або ПР, а будь-якому президенту або прем'єру, який буде працювати у нашій країні наступні роки. А от її зрив вигідний кому-завгодно, тільки не громадянам України.

Давайте спробуємо спрогнозувати наслідки рішення Віктора Януковича на найближчі роки.

Не секрет, що симпатії до умовних "біло-блакитних" та "помаранчевих" сил з 2004 року фактично розділили країну навпіл. Різниця є і вона лише кілька відсотків.

Навіть тепер, якщо взяти суму електоральних симпатій Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка, вона майже не відрізняється від рейтингу Віктора Януковича, хоч і є трохи більшою за деякими з опитувань. Це свідчить про те, що пану Яценюку так і не вдалося влаштувати скільки-небудь відчутну конкуренцію для Віктора Януковича. Але водночас цей розподіл є тривожним дзвінком вірогідних майбутніх конфліктів в умовах не зміненої Конституції.

Хто б не переміг на президентських виборах - Юлія Тимошенко чи Віктор Янукович, першим наслідком такої перемоги стане консолідація прихильників тих, хто програє вибори. Наступні дострокові парламентські вибори, у необхідності яких не сумніватиметься ніхто з переможців, будуть проходити в умовах посиленого бажання реваншу з боку тих, хто програв вибори президентські.

З високою вірогідністю можна прогнозувати, що фактор реваншу допоможе виграти парламентські вибори аутсайдерам президентських. Причиною цього є ще й непопулярність ідеології патріотизму (або інтегрального націоналізму) серед українців, які не звикли поступатись одне одному заради інтересів країни.

Для перевірки запитайте у прихильників Віктора Януковича, чи змиряться вони з поразкою свого лідера на президентських виборах, чи вирішать вони в ім'я країни дати можливість попрацювати щойно обраному президенту? Відповідь прихильників Юлії Тимошенко на такі запитання буде тотожною.

Тому в результаті парламентських виборів швидше всього буде утворена антипрезидентська коаліція, яка висуне опозиційного до нього прем'єра. І, незважаючи на прізвища, все почнеться спочатку.

Бо навіть Арсеній Яценюк буде змушений орієнтуватись на своїх виборців, а значить неминуче потрапить у конфлікт з президентом. Реалістичним неконфліктним прем'єром в умовах нашої Конституції став би хіба марсіанин – не конфліктність інших керівників уряду за таких умов – явна фантастика.

Таким чином, рішення Віктора Януковича (після традиційного лікування у московській клініці) запрограмувало продовження конфлікту між гілками влади в Україні на довгі роки.

Виходу - змін до Конституції, які б відбулися до президентських виборів – більше немає.

Тепер різні майбутні кандидати у президенти розповідатимуть про різні проекти. Наприклад, все більше чути, що нову Конституцію слід приймати на референдумі або навіть за допомогою ніким ще не описаної Конституційної асамблеї.

Але врахуйте, що діючий Основний Закон передбачає тільки один легітимний спосіб конституційних змін – голосування 300 депутатів у залі парламенту. Для цього потрібна консолідація всіх представлених там політичних сил. Ще тиждень тому така можливість була, але тепер вона втрачена і, схоже, на довгі роки.

Натомість ми знову будемо бачити конфлікт, причиною якого є недолугі зміни Конституції 2004 року помножені на небезпечний розподіл країни. Підозрюю, що найбільше це тішитиме саме московських "лікарів".

Віктор Уколов



powered by lun.ua
Головне на Українській правді