Арсеній Яценюк: кандидат і контрреволюціонер

Вівторок, 11 серпня 2009, 14:11

Народного депутата Арсенія Яценюка обрали до парламенту в 2007 році. Він був одним з облич першої п’ятірки "Нашої України-Народної Самооборони" (НУНС). Тоді, під час виборчої кампанії, він неодноразово наголошував: політики мають брати на себе відповідальність за свої вчинки.

Чи сповідує Яценюк цей принцип відповідальності тепер, коли став кандидатом у президенти?

Читаючи теперішні "кандидатські" яценюковські інтерв’ю, пересвідчуєшся, Яценюк будує свою передвиборчу програму, тотально заперечуючи ту, за якою він обирався в депутати в 2007.

Російські політтехнологи, що колись ділили Україну на три сорти для Януковича, тепер співпрацюють з Арсенієм Яценюком, відштовхуючи його якнайдалі від українських інтересів та спрямовують ближче до захисту інтересів російських.

В інтерв’ю "Кореспонденту" (31 липня) Яценюк зауважив, що Путін став рятівником Росії. "Що він зробив? Він врятував країну. Дійсно він врятував країну. Але, звичайно, я не погоджуюся із усіма його методами".

Яценюк поточнив, від чого саме Володимир Путін врятував країну. Мовляв, той успадкував хаос від олігархів Бориса Єльцина, ослаблену інфраструктуру та дисфункціональну країну, Чечню, сепаратизм і правовий безлад.

На думку українського кандидата в президенти, Росія часів Єльцина лиш трохи відрізнялася від сучасної України. Отже і Україна (за моделюю Яценюка) потребує рятівника.

Яким насправді є рятівник України?

Автор певний: Яценюк є контрреволюціонером, принаймні, щодо п’яти соціально значимих питань.

Помаранчева революція

Декілька місяців тому, виступаючи у програмі "Свобода" на телеканалі Інтер, Яценюк сказав, що він гордий з того, що не стояв на Майдані у 2004 році, і що тоді він був членом команди Віктора Януковича. Але ж до парламенту Яценюка привів НУНС, а не Партія Регіонів!

Поміж іншим, деякі члени команди Януковича цікавилися тим, що відбувається на Майдані. Адже Помаранчева революція стал найбільш масовим протестом у Європі з часів Другої світової війни.

Яценюк наче навмисне був або дуже зайнятий, або не цікавився тим, що відбувається у його країні.

Парламентська недоторканість

Передвиборча програма НУНСу 2007 року містила провідні акценти, що стосувалися відміни депутатської недоторканості та рівності усіх перед законом.

Яценюк вже через рік після обрання до парламенту розповів "Україні молодій": "Я був одним із найзатятіших противників цього гасла. Бо аж ніяк не вважаю скасування депутатської недоторканності ключовим пріоритетом. Таке гасло визначив штаб (блоку "НУНС"), але, чесно кажучи, я не вважаю, що це було дуже розумно".

У 2009 році Яценюк знову став прихильником відміни депутатської недоторканості.

УПА

Яценюк неодноразово зазначає про свою непідтримку питання визнання на державному рівні УПА борцями за національну незалежність. У лютому у Львові він висловив переконання, що закон про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України та надання їм статусу учасників війни неможливо прийняти в принципі.

На Волині Яценюк визнав, що в разі перемоги на президентських виборах, він не буде підтримувати питання про УПА, оскільки воно "не на часі".

"Потрібен час для того, щоб не тільки 20 мільйонів українців Західної України знали правду про боротьбу вояків УПА, а й 26 мільйонів населення Східної України. Особисто для мене це питання складне".

За його словами, він прагне вилучити із внутрішньої політики всі "міфи зі старого порядку денного", мовляв, з 2004 країна знаходиться "у полоні класичних міфів", до яких належать НАТО, ЄС чи Росія, ОУН-УПА та Друга світова війна, а також питання Чорноморського флоту.

Визнання УПА було однією із головних складових передвиборчої програми НУНСу в 2007 році, за якою Яценка обрали до парламенту. Чому ж він погодився входити до першої п’ятірки кандидатів від НУНСу, якщо він не згоден із визнанням УПА та більшістю положень програми?

19 травня парламент провалив прийняття у першому читанні нового закону, ініційованого Тимошенко "Про увічнення пам’яті осіб, що загинули внаслідок воєн та політичних репресій".

Голосів "за" назбиралося 221. Голосували майже всі бютівці та більшість "Нашої України-Народної Самооборони". Якщо б п’ять депутатів від НУНСу підтримали проект, він би став законом. Одним з тих п’яти був Яценюк.

Законопроект передбачав регулювання питань вшанування осіб, визнаних жертвами воєн, політичних репресій, голодоморів, депортацій та учасників національно-визвольних змагань на території України та за її межами.

Україна – не єдина країна, яка стикається зі складними питаннями своєї історії, що розділяють її народ. Український президент може звернутися за порадою та підтримкою до Ради Європи і до таких країн як Іспанія, яка може поділитися власним досвідом єднання країни після більш жорсткого протистояння в ході громадянської війни 1936-1939 років та режиму Франко.

Енергетика

Яценюк неодноразово наголошував на своїй підтримці енергетичного консорціуму та приватизації української газотранспортної системи. Він говорив: "Мені було б дуже приємно, якщо українські представники були би в Раді директорів російського "Газпрому" в обмін відповідно на активи української газотранспортної системи...".

"Україна молода" припускала: "Яценюк пропонує росіянам конкретний шматок газової труби в Україні в обмін на якісь абстрактні родовища десь на Ямалі..!".

В одному зі своїх інтерв"ю він висловив переконання, що Україна має бути партнером на всіх етапах та всіх складових енергетичного ринку – від видобутку до продажу, з метою включення України до володарів газових запасів у Росії та отримання доступу до російських газопроводів.

Якщо Яценюк дійсно переконаний, що Путін гарантує Україні доступ до своїх енергетичних ресурсів після того як Москва відкинула західні компанії, то він, врешті-решт, наївний. Єдиним надійним партнером, якого може мати Україна у сфері енергетики, є Європейський Союз.

НАТО

Яценюк є єдиним політиком, який заявив про свій намір відкликати підпис під листом до НАТО, що його у січні 2008 підписав разом із Ющенком та Тимошенко. Нагадаю, у листі лідери України просили розглянути питання про можливе надання Україні Плану дій з набуття членства на квітневому саміті в Бухаресті.

Яценюк зізнається, він розглядає НАТО як один із "міфів", який потрібно вилучити з української політики, і неодноразово наголошує, що Україну до НАТО ніхто не запрошував.

Але ж генеральний секретар НАТО та лідери країн-членів неодноразово і за різних обставин зазначали, що Україна може стати членом організації.

"Моя позиція однакова з тою, як це було вирішено союзниками по НАТО. Дозвольте мені вам нагадати, що під час бухарестського саміту ми вирішили одностайно, що Грузія й Україна можуть стати членами НАТО в майбутньому, коли вони досягнуть необхідних критеріїв", – заявив новий генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Натомість Яценюк твердить: членство у НАТО "являється неактуальним". Але ж це в компетенції українських керівників – зробити питання щодо членства у НАТО актуальним! Аж ніяк не за завданням НАТО Україна і Грузія мають стати членами альянсу, коли досягнуть необхідних стандартів.

Якщо – як переконаний Яценюк – відповідальність за підштовхування України до руху в напрямку до членства в НАТО лежить у Брюсселі, то Україна ніколи не приєднається до НАТО.

У обох випадках – щодо НАТО чи Євросоюзу – головна відповідальність за проведення підготовки країни до приєднання до цих двох важливих організацій лежить на Києві.

Яценюкове повторювання про незапрошення до НАТО виглядає як запозичення з риторики Кучми чи Януковича.

Але НАТО, на відміну від Євросоюзу, завжди тримало двері відкритими для потенційних нових членів, але ініціатива, щодо вступу до альянсу, має виходити з Києва. Зрозуміло, що у випадку обрання президентом, Яценюк ніколи не зробить потрібних кроків у напрямку до НАТО.

НУНС-2007 та Яценюк-2010

Лише за два роки Яценюк відійшов від ідеології НУНСу, у першій п’ятірці якого він був обраний до парламенту, та став опонентом до ключових положень програми НУНС.

Багатовекторність Яценюка є причиною для стурбованості, оскільки вона показує не лише глибокий опортунізм та цинічність, але й загрозливу ідеологічну "мінливість" кандидата в президенти Яценюка.

Якщо Яценюка оберуть у лютому 2010, якою буде його програма у 2012 чи 2014? Судячи з його контрреволюційного крокування від НУНСу-2007, Яценюк наслідуватиме Ющенка. Точніше, його політичну та економічну багатовекторність і мінливість.

Доктор Тарас Кузьо, старший науковий співробітник Кафедри українських студій Торонтського університету, професор-дослідник Карлетонського університету, Оттава, редактор "Ukraine Analyst", для УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді