Криза. Головний урок

Четвер, 22 жовтня 2009, 10:11

"Реальний дохід дає тільки виробництво.
Все решта – то ніщо інше, як узаконені форми спекуляції".
Генрі Форд

Сучасна криза показова не стільки своїми наслідками, скільки глобальним характером їх прояву. Вона продемонструвала, що цивілізація втратила міру буття.

Наслідки такого стану речей можна уявити, якщо спрогнозувати еволюцію спільноти людей, в якій годинники кожного почали йти в різнобій внаслідок підміни еталонного хронометра підробками.

Цивілізація повинна по-новому визначити загальні уявлення про успіх, задати міру цього успіху, сформувати нові дискурси, в установках яких відбудеться несуперечливий опис мети змістовного життя. Цивілізація повинна сформулювати нову згоду про сенс буття.

Для того щоб визначити хоча б загальні риси нової успішної посткризової цивілізації, потрібно точно і чесно назвати головні факти кризи.

Якщо спробувати це зробити на прикладі США, то одним реченням думку можна сформулювати так: банкрутство домогосподарств США. Уолл-Стріт, як номінальний образ, як інтегральна сутність, постраждав не суттєво (хіба що окремі його представники) і, до того ж, першим отримав допомогу.

Якщо розглянути США, як загальну лабораторну модель, то вихід із ситуації може бути таким:

- послаблення старих економічних підходів і норм;

- взаємодопомога, самоорганізація домогосподарств (людей, груп, асоціацій, тощо);

- формування нової корпоративної етики через встановлення жорстких регуляторів відображення капіталів в системі прав.

Ми повинні перейти від суспільства накопичення капіталів до суспільства створення благ.

При цьому зовсім не обов'язково відмовлятися від приватної власності, тому що вона створює спонукальні мотиви, розвиває ініціативу, тощо.

Необхідно змінити методики рейтингових агенцій таким чином, щоб обмежити домінування економічної формули над валеологічної цінністю товару, роботи, послуги.

Робота рейтингових агенцій має бути доповнена діяльністю системи незалежних моніторингових організацій, які оцінюватимуть не норми прибутку, а норми виживання людини і цивілізації. Виживання не тільки фізичного, а й психологічного та духовного.

Оцінки цих організацій мають бути включені в новий рейтинг успішності підприємства. Вони повинні стати основою нової корпоративної етики. Не величина доданої вартості, а якість створюваних благ визначать найуспішніших.

Нова, посткризова організація життя повинна бути цивілізацією не конкуренції, а співпраці і взаємодопомоги. Нова етика має знайти своє відображення в цільовому призначення інвестування та розвитку.

Не стільки сам прибуток, скільки супутня йому соціальна значимість мають стати ознакою і критерієм успіху.

Нам, існуючим в стереотипах і догмах суспільства споживання, відразу важко назвати нові спонукальні мотиви розвитку такої організації суспільного договору. Але якщо згадати, що ми перебуваємо в умовах інформаційного світу, то легко помітити механізми, що забезпечують успіх.

Правильно розставлені оцінки через інформаційні системи і забезпечать споживання саме тих робіт, товарів і послуг, які будуть вироблені в ідеології нової корпоративної етики. Етики, в якій прибуток – не головне, головне – це життєва (вітальна) доцільність.

До цих пір ЗМІ формували ілюзію благополуччя, що пов’язувалася з обсягами споживання. Криза цю ілюзію зруйнувала. Вона визначила нові завдання для мас-медіа.

Вони мають стати не просто об'єктивним коментатором формування нової парадигми цивілізації благ, але і творцем дискурсів нового суспільства, інструментом реалізації нової економічної та корпоративної етики.

Соціальні мережі, інформаційні спільноти повинні виявити і втілити нові очікування оновленого світу.

Якщо комусь здасться такий заклик наївним, наведу приклад. Якось ми змагалися в удосконаленні шахів: хтось збільшував кількість клітин, хтось переходив в тривимірний простір, а я запропонував нічого не міняти, а лише погодиться з тим, що коли збивають ферзя, гра триває ще два ходи, тому що король без ферзя вмирає від горя і самотності.

Ця, здавалося б, смішна поправка, радикально змінює тактику гри, залишаючи правила незмінними.

Нам ще належить оцінити глобальні наслідки такого несподіваного кроку як присудження Нобелівської премії Миру Бараку Обамі.

Утім, це може бути ознакою того, що цивілізація починає самоорганізовано шукати нові важелі транснаціональних механізмів на зміну сформованої практики "світової закуліси".

Я вже намагаюся собі уявити, як би відбилося на промислі китів і дельфінів, наприклад, нагородження Грінпісом Імператора Японії премією за збереження видового різноманіття світового океану.

Дуже важливо, щоб був досягнутий консенсус цивілізаційний, а реалізувати його просування можна і через операційні системи, і через мобільні телефони, і глобальні мережі.

Голівуд та Болівуд також можуть надати вирішальне значення у втіленні нових установок спільного життя людей.

Такий крок буде подібний до запровадження єдиного хронометра у спільноті, яка до того не знала переваг синхронізованих колективних зусиль.

 

Валентин Ткач, Чернівці, для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді