Справа Діденка

Середа, 14 липня 2010, 12:03
"Українській правді" стали відомі подробиці кримінальної справи, порушеної проти колишнього першого заступника глави "Нафтогазу України" Ігоря Діденка.

Оскільки на справу накладено гриф "таємно", то досі витоків у пресу майже не було. Довідатися про деякі деталі вдалося з постанови Печерського районного суду про арешт Діденка, яку вдалося знайти "Українській правді".

Отже, суд змінив Діденку запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою, виходячи з його одноразової неявки до слідчого за викликом на 22 червня. При чому про цей епізод в СБУ згадали через два тижні.

Сторона Діденка на свою користь заявила те, що насправді сам слідчий переніс допит на інший день.

"Захисник Діденка в судовому засіданні пояснив, що підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається, дані слідчого є неправдивими, оскільки його підзахисний підписку про невиїзд не порушував. 19 червня  захисник  особисто зустрічався зі слідчим Колосом (...) також слідчий повідомив, що 22 червня  буде зайнятий весь день іншим допитом, і тому допит Діденко відбудеться 30 червня", - ідеться в постанові суду.

"Жодного питання Діденку з приводу його неявки 22 червня  слідчий не задавав. Слідчим не застосовано також заходи примусового приводу. Слідчий надавав дозвіл на виїзд обвинуваченого до матері в Білоцерківський район Київської області", - зазначають адвокати в своїй аргументації.

Водночас з постанови суду про арешт Діденка стало відомо, що він намагався отримати візу для виїзду до США, в якій йому було відмовлено.

Крім того, знайшла підтвердження інформація "Української правди" про те, що Діденко має дозвіл на проживання в Іспанії - в королівстві йому присвоєно ідентифікаційний номер іноземця Х-5885147-Е.

Однак адвокати Діденка наполягали, що за американською візою він звертався ще до порушення кримінальної справи. А наявність іспанського виду на проживання було відомо слідчому з самого початку.

Так, за інформацією "Української правди", Діденко в 2008 році вказав цей факт при влаштуванні на роботу першим заступником глави "Нафтогазу", і СБУ дало йому допуск до державної таємниці.

Діденко намагався переконати суд і тим, що на момент порушення кримінальної справи перебував за кордоном, але повернувся до України, "оскільки не мав наміру скриватись від слідства і суду".

У своєму зверненні до суду Діденко, як сказано у постанові про арешт,  "просив врахувати його тяжкий стан здоров'я".

Екс-перший заступник керівника "Нафтогазу", сказано в аргументації захисників, "потребує лікування в стоматологічній клініці в Швейцарії, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, матір похилого віку".

Крім того, 34 депутати різних фракцій парламенту підписали зобов'язання взяти Діденка на поруки.

Збором підписів займався кум Діденка, депутат від блоку Тимошенко Ігор Гринів. Крім того, допомогти визволити друга намагався Олександр Волков - депутат-баскетболіст від Партії регіонів, знайомий з Діденко з часів, коли він був власником клубу "Будівельник".

Але це не подіяло.

Суд постановив арештувати Діденка, виходячи з його "високого соціального положення, відповідних зв'язків і матеріального стану", що могло йому можливість перешкодити встановленню істини по справі.

Ігор Діденко був затриманий слідчими СБУ в п'ятницю, 9 липня. За розповіддю його друзів, це сталося... в кабінеті стоматолога, до якого він приїхав на лікування.

Діденка доставили в Подільський ізолятор тимчасового утримання. Спочатку його помістили до камери з телевізором і холодильником, але вже на наступний день, у суботу перевели в гірші умови - його підселили сьомим у камеру.

У вівторок Діденка переправили до Лук'янівського СІЗО.

Крім Діденка, в камері перебувають ще двоє малолітніх підозрюваних у кримінальних злочинах. Приміщення без зручностей, температура всередині складає понад 35 градусів.

Загалом, судячи з постанови суду про арешт Діденка, сьогодні по справі "РосУкрЕнерго" проходить четверо обвинувачених.

Троє осіб звинувачуються за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу - "службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки", карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти  років.

Зокрема, за цією статтею звинувачується екс-голова Державної митної служби Анатолій Макаренко. Прізвище ще двох фігурантів невідомі.

 Екс-керівник митниці Анатолій Макаренко

Ігор Діденко звинувачується за іншою статтею - частина 5 статті 191 Кримінального кодексу. Це "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в  особливо великих розмірах або організованою групою".

Покарання теж передбачено суворіше - від 7 до 12 років ув'язнення.

Команда Тимошенко називає переслідування Діденка незаконним, тому що в 2009 році Хорошковським вже розслідувалася справа за цією ж статтею - і постанова про її порушення була оперативно скасована Шевченківським райсудом.

Однак посилання БЮТ на минулорічні події насправді невиправдане.

У Кримінально-процесуальному кодексі є роз'яснення, в яких випадках кримінальну справу не можна порушувати - зокрема, коли є "ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави".

Проблема Діденка в тому, що у 2009 році справу проти нього не була закрита судом - суд лише скасував постанову про порушення.

Закриття справи і скасування постанови про порушення - це різні процесуальні дії.

Крім того, до маніпуляцій вдалися і слідчі. Вони розділили діяння, які закидалися Діденку тоді та зараз.

Якщо в 2009 році проти Діденка було відкрито і закрито справу за "заволодіння майном" - 6,3 мільярдів кубометрів газу "РосУкрЕнерго", то зараз його дії кваліфікували як "розтрату" 11 мільярдів кубометрів - того самого газу "РосУкрЕнерго".

За такою дивною логікою, якщо Діденко вдруге доб'ється закриття справи, то третю можна порушувати за "привласнення".

Сама фабула справи проти Діденка полягає не в тому, що він вилучив 11 мільярдів кубометрів газу в "РосУкрЕнерго" - а в тому, що він... продав його "Газпрому".

Ця оборудка - відчуження 11 мільярдів кубометрів від "Нафтогазу" до "Газпрому" - була однією зі складових розмитнення газу.

Тоді, отримавши газ від України, "Газпром" тут же продав його назад "Нафтогазу". І Діденко, отримавши газ вже нібито не від "РосУкрЕнерго", а від російської державної компанії, здійснив його розмитнення.

У постанові про арешт ці події викладено так:

"Досудовим слідством встановлено, що Діденко І.М., займаючи посаду першого заступника голови "Нафтогаз України" будучи службовою особою, вчинив розтрату чужого майна, яке перебувало в його управлінні - 11 мільярдів кубічних метрів природного газу, вартістю 33 880 000 000 грн.

Так, упродовж 2004-2007 років "Газпромом" в Україну на адресу компанії "РосУкрЕнерго" здійснено поставки природного газу, який оформлено у митному режимі "транзит" та закачано на зберігання у підземні сховища газу дочірньої компанії "Укртрансгаз".

20 січня 2009 року Діденко від імені "Нафтогаз України" уклав з "Газпром" і "Газпромекспорт" договір уступки про передачу останніми на користь "Нафтогаз України" права вимоги заборгованості компанії "РосУкрЕнерго" у сумі 1,7 млрд. доларів США або природного газу відповідно до умов відповідного контракту та застосованого законодавства.

Не дивлячись на те, що умови вказаного договору уступки не передбачали передачі права власності природного газу, а тільки передачу права вимоги, Діденко (...) зловживаючи своїм службовим становищем, без погодженням із власником, вчинив незаконне відчуження на користь "Газпром" шляхом укладання з останнім від імені "Нафтогаз Україна" договору купівлі-продажу, згідно якого компанія "Нафтогаз Україна" продала "Газпрому" 11 млрд.куб.метрів природного газу вартістю за 1,7 млрд. доларів США, що належали компанії "РосУкрЕнерго".

Іронія ситуації в тому, що сценарій такого "відмивання" газу розроблявся і готувався Андрієм Портновим, професійні таланти якого президент Янукович оцінив, коли призначив заступником глави адміністрації президента.

powered by lun.ua
Головне на Українській правді