Президентська арифметика або Скільки буде 3+1?

20 переглядів
Вероніка Мовчан, Вікторія Гуменюк для УП
Вівторок, 12 квітня 2011, 16:03

В останньому щорічному зверненні до парламенту президент Віктор Янукович проголосив курс на зближення європейського та євразійського просторів, у якому Україна відіграватиме ключову роль.

На думку президента, поставити крапку в непродуктивній боротьбі двох векторів – російського та європейського – має ефективна співпраця з Росією на принципах та засадах, які не тільки не перешкоджатимуть подальшій інтеграції України до ЄС, а будуть усіляко її доповнювати.

Варіантом створення нового формату співпраці з Росією президент називає пакетну угоду щодо Митного союзу за формулою "3+1", яку Україна має намір запропонувати членам Митного союзу.

Проте одна справа сказати, а інша – зробити.

Що означає ця формула співпраці "3+1"? Яким саме чином реалізовуватиметься співпраця з Митним союзом? На ці запитання євро-інтеграційна експертна спільнота має дати відповіді вже сьогодні.

Аби поставити всі крапки над "і" в дискусії про можливе членство України в Митному союзі, пропонуємо почати з термінів.

Митний союз – це одна з форм регіональної інтеграції, яка передбачає:

– скасування торговельних бар'єрів між країнами-членами Угоди;

– встановлення однакових ввізних мит на зовнішньому кордоні країн-членів Угоди;

– проведення спільної зовнішньої торговельної політики у відношеннях з іншими країнами світу;

– створення наднаціонального органу, який би відповідав за реалізацію такої спільної політики.

Проте на можливому шляху щодо членства України в Митному союзі з Росією, Білоруссю та Казахстаном виникає одразу декілька перепон.

По-перше, це необхідність створення наднаціонального органу, що вступає в протиріччя з діючою Конституцією України.

По-друге, зобов'язання України перед СОТ, зокрема – рівень зв'язаних ввізних мит. Як член СОТ, Україна зобов'язалась зв'язати тарифи на імпорт. Перегляд цих зобов'язань теоретично можливий, але складний і затратний, оскільки інші країни-члени СОТ мають право вимагати компенсації збитків, яких вони зазнають через зміни в зобов'язаннях.

Якщо Україна буде використовувати чинні ввізні мита Митного союзу, доведеться погоджувати ці зміни з усіма зацікавленими членами СОТ – понад 150 країн світу – та виплачувати їм компенсації. Адже імпортні тарифи Митного союзу в середньому перевищують відповідні ставки зв'язаних ввізних мит в Україні. Деякі розрахунки наведено в Таблиці 1.

Таблиця 1. Ставки ввізного мита на окремі продукти – в Україні та в Митному союзі між Росією, Білоруссю та Казахстаном*

Код ГС

Опис продукту

Зв'язаний тариф (Україна)

Ввізне мито (Митний союз)

870323

Транспортні засоби для перевезення людей, з робочим об'ємом циліндра двигуна 1500-3000 кубічних сантиметрів

Від 5% до 10%

Від 30%, але не нижче 1,5 євро за 1 см3 до 4 євро за 1 см3

271000

Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих

Від 0% до 10%

5%

260200

Руди та концентрати марганцеві

2%

5%

710813

Золото, в іншому напівобробленому вигляді

Від 2% до 5%

20%

870324

Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 кубічних сантиметрів

Від 5% до 10%

Для медичних машин : 0%

Для інших машин : від 35%, але не нижче 2,8 євро за 1 см3 до 5,8 євро за 1 см3

870710

Кузови для моторних транспортних засобів товарної позиції 8703

Від 1% до 10%

Від 0% до 15%, але не нижче 5000 євро за 1 одиницю

270112

Бітумінозне вугілля

2%

5%

270400

Кокс і напівкокс із кам'яного вугілля

0%

5%

300490

Лікарські засоби, інші

0%

10%

840734

Двигуни зі зворотно-поступальним рухом поршня з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 кубічних сантиметрів

Від 5% до 12%

Від 0% до 10%

151110

Олія пальмова сира

0%

Від 0% до 15%, але не нижче 0,12 євро за 1 кг

390760

Поліетилен терефталат

6,5%

5%

640299

Інше взуття на підошві та з верхом із гуми або пластмаси: інше

10%

10%, але не нижче 1 євро за 1 пару

*Джерело: Перелік ввізних тарифів України, Митний тариф Митного союзу, вперше опубліковано в статті Мовчан, Джуччі та Куценко. "Торгівельна політика України: Стратегічні аспекти та наступні кроки, які треба здійснити".

Примітка: Перелік продуктів був сформований на основі головних статей імпорту України в 2008 році по окремих країнах, за виключенням імпорту із країн, з якими Україна підписала угоди про ЗВТ.

Крім того, діючі в Митному союзі тарифи на імпорт для України, у разі приєднання, означатимуть більш високу вартість імпорту та зміни в регіональних торговельних потоках на користь Росії, Білорусі та Казахстану, що може призвести до відхилень торгівлі, trade diversion.

ЄС є ключовим постачальником інвестиційних товарів та товарів тривалого використання в Україну. Тому подорожчання імпорту з ЄС спричинить уповільнення темпів модернізації та перешкоджатиме довгостроковому економічному розвитку нашої країни.

По-третє, як член Митного союзу, Україна фактично втратить можливість вести незалежні переговори про створення зон вільної торгівлі з іншими країнами світу.

Натомість, переговори мають вестись від імені МС, де, відповідно, мають балансуватись інтереси всіх його учасників. Зважаючи на значно більший економічний потенціал Росії, існує висока ймовірність, що інтереси саме цієї країни будуть найбільшою мірою враховані при переговорах.

Також у випадку створення Митного Союзу з Росією виникне висока ймовірність втрати Україною частини притоку капіталу, оскільки в таких регіональних утвореннях найбільша країна-учасник приваблює капітал за рахунок інших країн-членів.

Окреме питання такої співпраці, яким, власне, і маніпулюють прибічники ідеї вступу до Митного Союзу – ціни на енергоносії.

Питання цін на енергію не є частиною домовленостей про створення Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном. Відповідно, ці питання будуть регулюватись окремими угодами, що означає можливість їх укладання без прив'язки до МС.

А плани Росії змінити систему регулювання цін на енергоносії на внутрішньому ринку, що призведе до їх зростання, взагалі можуть нівелювати потенційні вигоди України від переходу на "внутрішні ціни Росії". Більш того, продовження періоду дії занижених цін на енергоносії в Україні зменшує стимули до енергозбереження. А отже, негативно впливає на можливість країни адаптуватись до різких змін цін на енергоносії в майбутньому.

Таким чином, сценарій членства в Митному союзі аж ніяк не відповідає інтересам України. У разі відмови від такої ідеї, Україні потрібні інші сценарії розвитку партнерства з Росією.

Шукаючи варіанти співпраці із МС, скоріше за все, треба говорити про продовження співпраці в рамках двосторонніх угод про вільну торгівлю із країнами-членами Митного Союзу: вони є чинними відповідно до нормативних актів Митного союзу.

Або – працювати над підписанням нової угоди про зону вільної торгівлі вже з Митним союзом, яка б розширяла коло питань, яких стосується угода про вільну торгівлю.

А також – у сприянні набуттю країнами-членами Митного союзу членства в СОТ, що дозволить створити спільний незалежний майданчик для врегулювання торговельних суперечок між країнами.

У будь-якому разі, імовірний тиск із російського боку вимагатиме від української сторони твердої впевненості та залізної аргументації відмови приєднання до Митного союзу, а також – практичних дій, які б підтвердили пріоритетність європейського курсу розвитку України.

Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій,

Вікторія Гуменюк, Громадська експертна рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва Україна – ЄС



powered by lun.ua
Реве та стогне, або Як відроджують річкові перевезення по Дніпру
Як накопичувати кошти на пенсію в недержавному пенсійному фонді
Коломойський: Для Порошенка я ворог, тому що не дав йому обратися
Шанс на мир чи навпаки: як у світі виносили безпекові питання на референдум
Усі публікації