Олександр Омельченко: Віктор Ющенко показав себе як низько моральна людина

П'ятниця, 14 жовтня 2011, 15:10

Багато років Олександр Омельченко як мер столиці посідав четверте місце в негласній державній ієрархії - після президента, прем'єра та спікера. Але зірка Омельченка загасла після поразки Леоніду Черновецькому на київських виборах 2006 року.

Сьогодні Черновецький чи то в бігах, чи то на багатомісячному лікарняному, а Омельченко має право дорікнути киянам за їхній вибір. Що він і робить в інтерв'ю "Українській правді".

Екс-мер Києва - людина, яка не лізе за словом в кишеню. Останні декілька років про нього було мало чути - єдиною гучною згадкою була історія про аварію за участі Омельченка, в результаті якої загинула людина.

На початку вересня фракція НУНС виключила 12 депутатів, які голосують синхронно з "більшістю Януковича". Але рішення так і не було озвучено спікером, тож "чистка" по факту не відбулася. Однак минулого тижня Омельченко єдинй самостійно оголосив про вихід з НУНС - як він пояснив, через "аморальність" почесного голови "Нашої України" Віктора Ющенка.

Схоже, Омельченко лише шукав привід порвати з політичною силою, за списком якої став депутатом. "Я вже шість років не на посаді, а мій рейтинг у столиці становить 10 відсотків", - гордо каже він перед початком нашої розмови. І хто може гарантувати, що 73-річний депутат знову не спробує себе на виборах мера? Може, дається в знаки характер - Омельченко народився в один день, місяць і рік з Леонідом Кучмою. І значок з гербом Києва екс-мер досі не знімає зі свого піджака.

- Олександре Олександровичу, яка ваша думка щодо справи Тимошенко?

- Якщо говорити про справу Тимошенко, то я не юрист, не слідчий, не прокурор, не суддя. Я би не тільки Тимошенко не давав вирок. Як чоловік, я би скасував утримання за гратами, під вартою, в закритих тюрмах для всього жіночого суспільства. Це - не баламутство. Те, що робиться в жіночих колоніях, в десятки раз страшніше порівняно з чоловічими колоніями! Це може знати тільки той, хто працює в охороні цих колоній.

- У вас там є знайомі?

- Я не назву прізвище генерала. Звуть його Леонід Павлович. Він все своє життя працював у колоніях. Всі лікарі знають, що фізіологічний, психологічний, моральний стан, інтелект жінки – це зовсім інше, ніж у чоловіка. Якщо в чоловічих тюрмах люди стають педерастами, то те, що робиться в жіночих колоніях, уму не постижимо!Те, як вони там вагітніють. Чи те, як нелегально народжують...

Тому жінку за їхні злочини слід утримувати під домашнім арештом. Щоб вони не мали повної свободи на спілкування, на інші розваги, але нормально жили вдома.

А тепер до Тимошенко. Я завжди оптиміст. Я вранці встав, подивився у дзеркало – я оптиміст. Я можу пісеньку намугикувати, каву попити, цигарку скурити. Я вірю не тільки в президента Віктора Януковича, я вірю в силу загальноукраїнської, загальноєвропейської аури, яка приведе до того, що Тимошенко буде на свободі.

- Але ж вона вийде і одразу почне президентську кампанію на тому, що вона єдиний опозиціонер Януковичу. І він випустить, по суті, свого головного конкурента.

- Я думаю так: якщо одна сторона має показати силу волі, то друга сторона повинна в майбутньому показати взаємовіддачу.

- Що ви маєте на увазі? Щоб Тимошенко не балотувалась в президенти?

- Усі, хто балотуватиметься в президенти, не повинні лити бруд один на одного, ганьбити себе, а через себе - всю нашу українську націю. Не можна давати привід, щоб над нами сміялися. Повинна бути конкуренція, але без приниження гідності. Ну, це ж не сусідка в селі, яка полаялася, і від безвиході стала на межі городів, закинула спідницю і показала голу попу чи жопу, по різному можна називати це місце... А у нас же доходило до такого!

- Нещодавно ви все-таки вийшли з фракції НУНС, за списком якої стали депутатом. Чому?

- Одної причини не було. Перше - тому що минулий лідер Віктор Ющенко за останні роки президентства, а тим більше після президентства, показав себе як низько моральна людина.

- Що сталося?

- Перше – він обманув десятки мільйонів людей - народ, які йому повірили, коли він йшов на вибори президента. Якщо в нього рейтинг був 52%, доходив до 60%, то сьогодні і партія, яку він очолює почесним головою, і він особисто мають рейтинг в межах 1%. Тому не тільки я обманутий, а десятки мільйонів людей...

- Стривайте, але низький рейтинг в Ющенка уже давно, а з фракції ви вийшли тільки зараз.

- ...Друга причина – сама фракція "Наша Україна" у цьому році розпалася на підгрупи. Нема ніякої монолітної системи управління, ніякої партійної дисципліни. Я вже не говорю про явку. Я ходив на засідання фракції, коли приходило 20 людей з 80-ти. Потім 19, потім 7 людей. І коли дійшло до того, що її нема практично… Я ж довго приймав рішення.

А третє, і це теж важливо – я маю свою думку як член робочої групи, яка працювала над новим законом про вибори народних депутатів. Я маю власну думку, що вибори повинні бути за відкритими списками пропорційної системи. Але більшість схильна голосувати за змішану систему 50/50. Тому, щоб не бути залежним від фракції, я з вівторка є вільний у своєму праві натискати кнопку.

 Фото прес-служби Верховної Ради 

- Вас кликали у "групу Яценюка", який останнім часом набирає до себе депутатів?

- Ні в яку політичну силу мене ніхто не кликав. Але до кінця року я буду позафракційним. Хочу переконатися у виконанні бюджету цього року, так званого "бюджету сталого розвитку стабільності", як його називає влада. Друге – хочу переконатися, чи вистачить волі в керівництва держави - я маю на увазі і президента з великої букви, і прем'єра з великої букви, і уряд наш - добавити 17 мільярдів гривень органам місцевого самоврядування.

Тому що в цьому році села, селища, міста, райони і області обділені на 20 мільярдів і не мають чим виплачувати заробітні плати лікарям, освітянам, працівникам культури, спорту. Це говорить про те, що бюджет на 2011 рік було затверджено з діркою, з прихованим дефіцитом біля 20 мільярдів для найбідніших слоїв населення.

- Це ж Янукович на виборах обіцяв, що гроші будуть спущені на низовий рівень. Ви до нього приходили із запитанням, чому його передвиборчі обіцянки не справдилися?

- Я не належу до тієї когорти осіб, які можуть ходити до президента, або мати з ним спілкування.

- З Ющенком ви теж не підтримуєте контактів?

- Я сказав, що я не один. Я - один із мільйонів, які вважають Ющенка низькоморальною особою. І прикладів можу навести більше, ніж на руках пальців. Якщо говорити про два роки президентства Януковича, то Ющенко в квадраті не виконав свої обіцянки перед українським народом. Друге - як можна утримувати партію "Наша Україна" з боргами 300 мільйонів гривень перед всіма – і перед членами партії, і перед орендарями, і перед комунальниками?

- Ну, борги в "Нашої України" є, але ж не 300 мільйонів!

- Я знаю, що кажу, бо я володію ситуацією. І третє. Скажіть, будь ласка, як можна бути 5 років президентом, оголосити всьому світу, що тебе отруїли - і, маючи всі силові структури, прокурора, службу безпеки, міліцію, не розкрити цей злочин?

Тому або цього злочину не було - або, якщо він був, то пан Ющенко знає, хто це зробив, але не знає народ. Наступне питання. Чому не прес-секретар, а сам Ющенко не розкаже про те, про що пишете ви, журналісти - гектари цінної недоторканої землі в Прикарпатті, і там його нікому незрозумілі дачі, потім - фотографії таких же дач під Києвом у Безрадичах, з якимись там музеями, мавзолеями, черепками... Награбованими, мабуть, бо де його взяти? На Андріївському узвозі? Ні, там таке не продають. І тепер остання інформація - про дачу Ющенка в Чикаго...

- Ця інформація може бути качкою.

- Тоді в мене питання! Де 300 мільйонів гривень, які пані Катерина назбирала по всій Україні і де "Лікарня майбутнього" для спасіння здоров’я дітей? Я скажу, де! Я особисто двічі їздив у Феофанію. Стоїть здоровенний паркан. Десяток гектарів викорчуваних 200-300 річних дубів. Скажіть, моїй дружині чи вашій сестрі це зійшло би з рук? Де гроші? Де лікарня? І я одне не можу зрозуміти – як можна бути плагіатором?

- До чого тут плагіат?

- Пан Ющенко привласнив собі ідею створення "Мистецького арсеналу" в районі Печерської Лаври.

Коли Ющенко був президентом, Омельченко виступав значно толерантніше. Фото прес-служби президента 

- Чия ж тоді це ідея - створити "Мистецький арсенал"?

- Ющенко ні сном ні духом не знав про те, що міністром оборони Олександром Кузьмуком і міським головою Києва Олександром Омельченком був підписаний договір і графік відселення воєнного арсеналу з території, яка сьогодні передана під "Мистецький арсенал". І було це у 2000 році, коли пан Ющенко ще числився в "знатних банкірах України".

Підписував цей договір колишній президент Леонід Кучма. Генеральним підрядником і замовником по цьому об’єкту була дирекція обслуговування посольств і консульств при КМДА. І після того, як була затверджена проектна документація, розпочаті роботи Укрпроектреставрацією, ставши президентом, Віктор Андрійович сказав, що це - його ідея, і став туди навідуватися з інтересами.

А після того обманув нового президента, і Віктор Федорович призначив Ющенка головою наглядової ради "Мистецького арсеналу".

- Ви що, хотіли собі цю посаду?

- Я ніколи чужого не хочу, але ніколи свого віддати також не хочу. Оце такий принцип мого життя.

- Хіба це принципово, хто очолює наглядову раду?

- Принципово. Без принципів життя не буває. Я вважаю, що головою наглядової ради "Мистецького арсеналу" повинен бути знаний діяч України: або музеєзнавець, або культурознавець, або історик. Але це повинен бути висококваліфікований фахівець з титулами Національної академії наук. А Ющенко – середнячок-банкір.

Я СКАЗАВ АЗАРОВУ НЕ ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА "МІЛКОТНЮ"

- Свого часу саме ви проштовхували кандидатуру Ющенка на шляху до президентства...

- Я його в президенти ніколи не штовхав. Я хочу нагадати і попросити - підніміть випадок у 2001 році, коли пан Ющенко втік з Києва, коли треба було підписувати йому, Ющенку, мені, міському голові, голові Верховної Ради Плющу та іншим демократично налаштованим депутатам відставку Медведчука. І Ющенко вранці утік з Києва.

Я дізнався про це о 7 ранку в себе в кабінеті, бо я так на роботу приїжджав. Знайшов його по мобілці під Житомиром. Сказав, що він боягуз: "Вернись і підпиши".

І ще одне. Знайдіть моє інтерв’ю, коли Віктор Андрійович був президентом, і я сказав, що він не мужик. А потім жить мені не давали журналісти: "Розшифруйте, що таке не мужик?". Не мужик значить баба!

- До речі, ви ж якось казали, що на всіх виборах президента голосуєте за жінок. Колись навіть за Вітренко голосували...

- Завжди голосую за жінок.

- А на минулих виборах президента за Тимошенко голосували?

- А хіба вона йшла? (Пригадує) Так, йшла… А я не брав участі у голосуванні на тих виборах. Я сказав: "Вибачте, але це теж моя позиція". Я на вибори не ходив.

Омельченко тепер діє синхронно з "більшістю Януковича". Фото прес-служби Верховної Ради 

- Що ви думаєте про молодих лідерів, які замість Ющенка можуть очолити колишніх помаранчевих? Про Яценюка, Тягнибока, Гриценка?

- Я не хочу Арсенія Яценюка порівнювати з Віктором Ющенком. Тому що Ющенко приписував собі, що він великий фінансист, економіст, банкір. Він - бухгалтер. Тих часів, де була рахівниця і ручний арифмометр.

Арсеній… Я набагато старший за його батьків, а мої сини старші за Арсенія. Від природи, від батьків, Арсеній отримав високий розумовий потенціал. Спочатку думає, потім говорить, і швидко, одночасно. Бо бувають такі, які швидко говорять, а пізніше думають. Арсеній - сильний економіст. Будучи десять років міським головою, я знав Кравчука, Кучму, Ющенка, не працював я тільки з Януковичем. Тому я знаю Яценюка як першого заступника Нацбанку.

- Він квартиру у вас не просив?

- Ні, видно, був забезпечений. Коли він був головою Верховної Ради, він поспішав. Допускав деякі помилки, але не стратегічні. І треба було не спішити подавати заяву про відставку з посади спікера. Це була його помилка. Я двічі як депутат підходив і радив йому забрати заяву. І мотив сказав: "Арсеній Петрович, той, хто вранці розумніший, ніж був вчора увечері, той сильніший. Це не слабкість – передумати, це сила, змінити думку, позицію".

- Що він відповів?

- Не прислухався. А тепер щодо сьогоднішньої діяльності Арсенія. Я нового нічого не відкрию, коли скажу, що в нього більше економічних претензій до уряду, ніж до діяльності президента.

- Тобто Яценюк дружить з Банковою?

- Може. Я таке чув. Але це - чутки. Можливо, він в добрих відносинах з оточенням президента. Але, можливо, він оцінює і діяльність нашого президента на міжнародному рівні, бо був міністром закордонних справ. А за два роки діяльність президента Віктора Януковича я оцінюю набагато сильнішою, ніж при Ющенку.

- Ви про Ющенка згадуєте прямо з якоюсь ненавистю!

- Коли можна образливо, емоційно висловлюватися? Коли поважаєш людину. А я його не поважаю.

- Пам'ятаєте, як все починалося - ви з Азаровим стояли поряд з Ющенком, коли він, щойно обраний президент, святкував Новий 2005 рік на Майдані...

- Так. На мене тоді ще затаїли образу, що я переконав Миколу Яновича прийти на Майдан. Азаров правильно поступив. Це був Новий рік, Різдво Христове. Не можна було не бути на Майдані, і я сказав: "Микола Янович, треба піти. Всі ці розмови - це мілкотня". Я йому так не казав, але є такий вираз - "вшивость". Не можна цього робити, треба бути вище цього і піти. Після того на Азарова образились політичні лідери Партії регіонів.

- А де був Янукович у цей час?

- У Донецьку.

- Всі тоді думали, що він - політичний труп. А що сталося? Як він зміг повернутися?

- Тому що Ющенко став політичним трупом. А опозиція в історії завжди сильніша за владу, бо народ більше сприймає негативи, ніж позитиви. Хороше цінується менше.

- Тому і ви програли вибори мера Києва? Ви будете балотуватися на наступних виборах мера Києва?

- Після того, що відбулося в Києві, я не хочу цю тему чіпати. Це - урок для киян. Я не зловтішаюся. Мені боляче. Що, коли я був мером, кияни були такі голодні? Такі бідненькі? Такі занехаяні, такі холодненькі, що купилися на подачки? Ні! Це урок для киян і ганьба для киян! І тепер мають те, що мають – аморального мера, злодія.

Десятки людей його найближчого оточення в СІЗО, в бігах, невідомо де зять, де син. Сам мер не працює. Такого аналога нема ні в світі, ні в Україні в жодному селі! А в Києві є!

Сьогодні мене турбує інше - нова команда, яка прийшла, створює видимість, що все в порядку. Що мер є Черновецький, голова адміністрації Попов - окремо, секретар Київради Герега - окремо. Мер є, а сесії веде секретар. Це ж неправомірно! Те, що Олесь Довгий вів сесії неправомірні, і підписи його незаконні, і те ж саме продовжує робити Галина Федорівна Герега.

ВІДРОДЖУВАТИ ДЕСЯТИННУ ЦЕРКВУ - ЦЕ ЗЛОЧИННІСТЬ

- Що ви думаєте про Попова? Ви бачите в ньому потенціал обратися через рік на прямих виборах мера?

- Я Олександра Павловича знав раніше, коли він був міським головою Комсомольська. Я до нього їздив у гості. Він був членом асоціації, яку я очолював 8 років. Він - працелюбний, здібний, грамотний, цілеспрямований. Він не має досвіду керівника крупного регіону типу Донецька, Дніпропетровська, Львова, Одеси, а тим більше Києва. Команду своїх заступників формував не сам, а з допомогою вищих структур адміністрації президента і Кабміну. А це - неправильно, чи то для мера Києва, чи то для президента України, чи то для капітана збірної з футболу.

І третє - у спадок він отримав розграбований Київ. За цей і минулий рік на паперах юридично дещо повернуте із власності, а фактично - нічого не повернуто, що працювало би на економіку і на фінанси. Тому й результат - за дев'ять місяців цього року невиконання бюджету Києва – більше, ніж 3 мільярди! І це вже треба нести відповідальність новій владі.

- Що, на вашу думку, Попов має зробити?

- Здійснити позитивний вплив на депутатів Київради, які прийняли би рішення визнати недійсними всі рішення, прийняті Черновецьким і Довгим. Або притягти до відповідальності не тільки середню ланку. Я не прихильник кидати за грати. Треба покликати і сказати: "Поверніть мільярди по добру". Бо Черновецький продав власний банк, а загарбав комунальний – "Хрещатик".

- Але ця група Хмельницького-Іванова почала укорінятися саме за вашого мерства?!

- Про що ви говорите? Я був з ними знайомий, але в кабінет до мене вони не ходили і липових документів не підписували. Якби проти мене був хоча би один акт, за який міг зачепитись Черновецький і його кодло, то я би уже давно потонув.

- І сумновідомий будинок на Грушевського, 9-а теж за ваших часів побудували!

- Побудували. І я вважаю, що все навколо нього є надуманим.

Скандально відомий будинок на Грушевського 9-а 

- Якщо їхати з Лівого берега, він псує весь краєвид на місто Київ!

- А хіба тільки він видний з Лівого берега? Тільки доїжджаєш до Моста метро, видно ГоловКиївміськбуд – раз. Готель "Салют" на площі Слави – два. Торговий центр на Львівській площі – три. І після мене побудовані висотки у "Царському селі" на площі Лесі Українки.

- Тобто ви не відчуваєте докорів сумління за будівництво на Грушевського 9-а?

- Мною, тобто Київрадою і архітектурною радою, був затверджений 9-поверховий проект...

- Кажуть, збільшили поверховість, щоб як хабарі роздавати квартири суддям, прокурорам і чиновникам адміністрації президента.

- А хто це зробив? Це зробив Держбуд, Череп. Звичайно, вони пішли до Черепа, Череп мав право, зібрав колегію Держбуду і підвищив поверховість. Мені можна докоряти – чому не боровся?

- Чому?

- Не боровся. А треба було.

- Була команда Кучми - не боротися?

- Ні. А чому Попов дозволив добудувати будинок на куті Богдана Хмельницького і Пушкінської? Він заявив, що будинку там не буде, але не зробив.

- Тепер, за словами Попова, там буде музей Києва, на що погодилися інвестори...

- Під музей максимум віддадуть один поверх. Колись переконаєтеся в правоті моїх слів.

- Хоча би зараз ви готові нарешті визнати невдалою реконструкцію Майдану Незалежності?

- Мільйони людей ходять на нього...

- Бо нема куди більш ходити!

- О! Значить, він треба.

- Але не в такому вигляді, з цими "теплицями" з-під землі…

- Це хіба головний облік Майдану? Якби я залишився мером, там роботи на три-чотири місяці, щоб зняти ці скляні штучки. Не балакати, не лялякати, а зняти. А фонтани - хороші. А українська богиня з вінками – це ж краса! Підземна торгівля хороша. Глобус, я з вами згоден, треба було покрити не склом, а робити під архітектуру Консерваторії та Жовтневого палацу. Тоді був би нормальний ансамбль.

Але в принципі, я особисто вважаю, що Майдан був потрібен. Площу відкрили, площа є, і на ній проводиться стільки заходів! А скло треба прибрати. Але ж бачите, п’ять років пробалакала влада, що треба прибрати. І я говорю, треба прибрати. Давайте приберемо, нема проблем!

- Нинішня влада має намір відродити Десятинну церкву. Коли ви були мером, розглядалися якісь концепції?

- Відроджувати Десятинну церкву - це злочинність! Ми ж прийняли рішення на архітектурній градраді, Скорик жива, поговоріть з нею. Там має бути музейний простір. Не можна наверх розкопок будувати те, що не відомо. Ми ж не знаємо, і ніхто не знає, як виглядала Десятинна церква!

- Але Московський патріархат хоче мати собор в тій центральний частині міста, депутат Мірошниченко подав законопроект...

- Може, я вбачаю за цим угоднічество. Будувати можна щось нове, але як "воссоздать" те, чого ми не знаємо?

ПІСЛЯ АВАРІЇ Я ЗАЛИШИВСЯ, А МІГ БИ І ПОЇХАТИ З МІСЦЯ ПРИГОДИ

- Як вам здається, у вашого давнього конкурента Віталія Кличка є прогрес?

- У боксі – так.

- А в політичній кар’єрі? У нього всеукраїнський рейтинг майже 4%.

- Я можу йому тільки сказати, що хай він бере вершини там, для чого він народжений. Я йому не ворог, хай бере вершини і на виборах до майбутньої Верховної Ради, і на міському рівні. Але є "але". Хай покаже команду - пофамільно, з ким іде керувати столицею.

- А якщо буде бюлетень Попов-Кличко, за кого ви голосуватимете на виборах мера?

- Може, за себе.

- Так все-таки ви не виключаєте, що будете балотуватися?

- Не знаю.

- Останнє запитання - неприємне, стосовно ДТП, яке сталося за вашою участю, де загинув пішоход…

- Це горе подвійне. Для мене особисто, і горе того, хто загинув. Але коли журналісти намагалися зробити винуватим мене як водія, то було нечесно і непорядно. Я зупинився після аварії, я був присутній від початку до кінця, я пройшов всі аналізи. Хоча я як народний депутат міг взагалі сісти на іншу машину та поїхати. Це було би хамство, я би ніколи цього не зробив. Я поступив як водій. Трапилася біда, горе для всіх.

- У вас в крові був виявлений алкоголь?

- Ні, і цього бути не могло. Всі експертизи показали, що це сталося не на пішохідному переході. Автомобіль зачепив пішохода лівою фарою, лівим дзеркалом і кутом лівого скла. Лобове скло в машині залишилося ціле.

- Може, ви як депутат домовились про те, щоб вас не робили винним?

- Я не ходив і ні про що не домовлявся. У той час я сам потрапив у лікарню. На жаль, так трапилось, це збіглося в часі - може, на нервовому грунті - через тиждень мене тоді тяжко оперували шість годин, ледве лишився живий. У мене прибрали одну нирку, я зараз з однією живу вже півтора роки.

Але я говорю, що цьому горю запобігти було неможливо. Моя швидкість становила 72 км/год при дозволених тоді знаками 80 км/год.

Я все зробив для сім’ї загиблого, що міг зробити покійний. Я нікого не задобрював ні копійкою. Я поїхав на похорони, був на 40 днях, на годовинах. Поставили пам’ятник. Побудували житло для сім’ї, купили машину для члена сім’ї, я нікуди не сховався. І на сьогодні вважаю, що це життєвий випадок, якому треба було б, мабуть, трапитись саме там, на тому місці.

- Чому?

- Тому що там десятки подібних випадків. Це якесь місце зачакловане. Хоч роби об'їзну дорогу.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді