Справа про убивство Щербаня. Проти Тимошенко випускають головного свідка

390 переглядів
Сергій Лещенко, Мустафа Найем, УП
П'ятниця, 19 квітня 2013, 15:18

Генеральна прокуратура готова пред’явити країні ключового свідка обивнувачення у справі про вбивство Євгена Щербаня. У п’ятницю, 19 квітня о 16 годині має відбутися допит колишнього найближчого помічника Павла Лазаренка, мешканця передмістя Сан-Франциско Петра Кириченка. За задумом влади, йому приготовлена роль утилізатора залишків репутації Юлії Тимошенко.

Очевидно, допит Кириченка буде одним з найрозлогіших та багатих на факти. Про неприязні стосунки з підозрюваною Юлією Тимошенко неодноразово повідомляли і свідки, і сам Кириченко. Він тривалий час конкурував з Тимошенко за близькість до Павла Лазаренка у питанні грошей. Зокрема, помічник Лазаренка вважав, що самотужки міг би вести газовий бізнес Лазаренка, але на заваді стали інтимні стосунки прем'єр-міністра з Тимошенко, про які він розповів на допиті.

У розпорядженні "Української правди" опинилась ухвала судді Печерського суду Оксани Царевич, яка надала дозвіл на допит Петра Кириченка у судовому порядку.

Процедура допиту свідків не слідчими, а в суді була введена згідно з новою редакцією Кримінально-процесуального кодексу. Так, у разі, якщо існує загроза життю свідка, слідчий може звернутися з проханням допитати його публічно у відкритому судовому засіданні.

Згідно з документом, що опинились у розпорядженні редакції, слідчий у справі Щербаня стверджує, що існує реальна загроза життю та здоров’ю Кириченка через його обізнаність з обставинами вбивства Євгена Щербаня.

 
 

Що цікаво - в документі зазначається, що Петро Кириченко самостійно висловив бажання співпрацювати із слідством. Так, Кириченко начебто сам звернувся до представництва України у Сан-Франциско та Генерального прокурора України з заявою про готовність дати інформацію по справі. 

Дивує те, що, за документами суду, контакт між Петром Кириченком та слідством стався лише 14 жовтня 2012 року. Тоді як джерела "Української правди" стверджують, що за останні два роки слідчі Генпрокуратури не тільки контактували з колишнім помічником Павла Лазаренка, але й неодноразово його допитували: щонайменше двічі – у листопаді 2011 року та у липні 2012 року.

Причому в перший раз це було зроблено за допомогою Skype, а вдруге - при особистій зустрічі на території Сполучених Штатів. І як вже повідомляла "Українська правда", саме за спроби провести допит у Сан-Франциско в обхід офіційної процедури уряд США позбавив візи заступника генпрокурора Рената Кузьміна.

Петро Кириченко будуть допитувати у режимі відеоконференції з приміщення Генерального консульства України у Сан-Франциско. Постійним місцем проживання колись впливового радника прем’єр-міністра є Тібурон, штат Каліфорнія.

Українському читачеві це місто вже знайоме зі слів іншого свідка по справі Щербаня – Сергія Зайцева, дружина якого була сестрою Ізабели Кириченко – жінки Петра Кириченка. Нібито саме тут, у Тібуроні в листопаді 1998 року відбулась вечірка, де п’яний Петро Кириченко розповів Сергію Зайцеву про деталі вбивства Євгена Щербаня. 

Для проведення допиту свідка суддя Царевич своєю ухвалою доручила Генеральному консулу провести технічну підготовку приміщення представництва України у Сан-Франциско, засвідчити особу Петра Кириченка та перебувати поруч із слідчим під час проведення слідчих дій.

ХТО ТАКИЙ ПЕТРО КИРИЧЕНКО?

Петро Кириченко був головним свідком американської прокуратури в справі "США проти Павла Лазаренка". Ця історія, гідна екранізації в Голівуді, описувалася в циклі публікацій "Української правди" про американський процес над Лазаренком.

За іронією долі, Петро Кириченко народився у 1952 році в Макіївці Донецької області – місті, де робив свою прокурорську кар’єру Ренат Кузьмін.

Наприкінці існування Радянського Союзу Кириченко працював у торгових представництвах СРСР в Угорщині та Польщі. За власним зізнанням Кириченка, він займається бізнесом з 1989 року, а з Лазаренком знайомий із 1986 року.

У 1990 році Кириченко заснував у Дніпропетровську компанію "АгроПостачЗбут", що займалася торгівлею продуктами харчування, а через три роки він віддав половину акцій підприємства Павлові Лазаренку, на той час губернатору області. Згодом цей вчинок американське слідство кваліфікувало як вимагання з боку Лазаренка - і включило його до пунктів офіційного звинувачення екс-прем'єра.

"Для того, щоб займатися серйозною торгівлею, була потрібна його згода, - описував Кириченко у суді присяжних свої стосунки з Лазаренком. - Я потребував його дозволу, якщо хотів мати доступ до будь-яких ресурсів у області".

Лазаренко та Кириченко зустрілися у Варшаві на початку 1993 року та разом відвідали офіс банку American Bank in Poland, де було відкрито рахунок фірми "АгроПостачЗбут" - і тут же було відкрито перший рахунок для Лазаренка.

"Після того, як ми вийшли з банку, він сказав, що він працює з усіма 50 на 50. Я розумів це так, що 50% прибутку слід віддавати Лазаренку. (...) Я погодився, тому що я не бачив іншого способу розвивати бізнес. Усе було під ним, всі силові органи були під ним. Він запропонував мені віддати половину бізнесу і половину доходів".

Таким чином, у перелік засновників фірми була включена тітка дружини Лазаренка пані Карова з часткою 50%.

Поступово Кириченко перебрався до Польщі та думав про еміграцію в Америку, де він створив торгову компанію ABS Trading. Він мріяв залишитися жити в Каліфорнії, але допустив декілька серйозних помилок. Ці вчинки по-своєму характеризують Кириченка - адже він збрехав польській владі та щонайменше двічі - американській владі, що згодом дозволило міцно взяти його на гачок.

По-перше, у лютому 1995 року Кириченко був заарештований у Варшаві в ході розслідування кримінальної справи про вбивство – йому інкримінували незаконне зберігання пістолету. Лазаренко кинувся визволяти товариша - він написав листа до польського прокурора з проханням "сприяти у вирішенні тимчасових ускладнень". Провівши за гратами місяць, Кириченко був звільнений під заставу.

Він відпросився у польської влади відвідати України у бізнес-справах, але замість цього втік до США та почав оформлювати документи на постійне проживання. При цьому Кириченко свідомо збрехав Службі імміграції та натуралізації, вказавши при заповненні аплікаційної форми, що ніколи не затримувався.

По-друге, Кириченко подав неправдиві відомості американцям про торгові обороти своєї компанії ABS Trading, щоб створити враження про солідний масштаб бізнесу та мати вищі шанси на легалізацію в США. Замість 3 мільйонів доларів Кириченко показав обсяг продажу 14 мільйонів. Насправді, він отримав ці гроші не завдяки підприємницьким талантам, а тому що її переказав йому Лазаренко, який до цього отримав їх як "відкати". А щоб приховати цей факт та імітувати великі обороти, Кириченко виготовив фальшивий рахунок-фактуру.

Зрештою, Кириченко став "жертвою вимагання" з боку Лазаренка, тільки коли потрапив під варту в Америці - він був затриманий у 1999 році в Каліфорнії за запитом прокуратури Швейцарії, яка розслідувала кримінальну справу про відмивання коштів Лазаренка і Кириченка в альпійській конфедерації.

До того Кириченко всіляко допомагав Лазаренку - відкривав транзитні фірми, через які прокачувалися хабарі Лазаренка перед направленням їх на кодовані рахунки прем'єр-міністра; забирав у швейцарських банках витяги про надходження його "частки"; робив бізнес за сприяння Лазаренка та відпочивав разом із ним.

Формально Кириченко був позаштатним радником Лазаренка, а Лазаренко - хрещеним батьком онучки Кириченка. Але у грудні 1999 року, провівши півроку в спільній камері з Лазаренком, Кириченко вирішив давати свідчення проти нього.

Як він згодом зізнався на допиті в суді, на думку Кириченка, Лазаренко почав свідчити проти нього. Хоча насправді, як з'ясувалося згодом, у ході зустрічей із прокурорами Лазаренко лише давав американцям інформацію про зловживання української влади кредитними коштами МВФ.

Дезорієнтований, Кириченко зголосився на співпрацю та був випущений під домашній арешт. У травні 2000 року він уклав угоду з урядом США, за якою отримав право натуралізуватися в Америці та уникнути кримінального переслідування, визнавши себе винним за одним пунктом обвинувачення та сплативши 3 мільйони доларів штрафу.

Завдяки свідченням Кириченка прокуратура США навесні 2004 року змогла довести провину Лазаренка перед журі присяжних - у підсумку екс-прем'єр був засуджений до восьми років та одного місяця тюремного ув'язнення.

ПЕРШИЙ ДОПИТ ПЕТРА КИРИЧЕНКА

Вперше Петра Кириченко по справі про вбивство Щербаня було допитано у Америці дванадцять років тому за клопотання України. Свідчення було взято у Каліфорнії, де перебував Кириченко в очікуванні процесу над Лазаренком. У розпорядженні "Української правди" є ксерокопія цього допиту, який проводився у декілька етапів та тривав три дні – з 25 до 27 квітня 2011 року.

З Петром Кириченком "спілкувались" помічник прокурора північної Каліфорнії Марта Борщ та агент ФБР Брайн Ерл, які ставили йому запитання, підготовлені Генпрокуратурою України.

У запитаннях прокурорів ішлося про стосунки Кириченка з Олександром Мільченком – кримінальним авторитетом, який, за версією Генпрокуратури, на прохання Лазаренка замовив убивство Щербаня банді Євгена Кушніра. Українські слідчі також цікавилися грошовими переказами, які робились з рахунків Кириченка на рахунки організаторів злочину.

Під час допиту Кириченко розповів історію знайомства з Мільченком. За словами свідка, це сталося у 1977 чи 1978 році. "Він був кримінальним авторитетом. У ресторані була бійка, і ми скористалися його допомогою, щоб припинити її. Пізніше він прийшов до мене, щоб взяти дефіцити, які було важко знайти в місцевих магазинах", - розповідає Кириченко.

У 2001 році Кириченко розповів слідству, що приблизно у 1995 році Павло Лазаренко звернувся до нього з проханням організувати зустріч з Матросом, "тому що існувала смертельна загроза Юлії Тимошенко".

"Я зустрівся з Мільченком. Він сказав, що загроза для Тимошенко існує. Потім з Мільченком зустрівся Лазаренко. Після цього Лазаренко сказав мені заплатити Мільченку 3 000 000 доларів США. 2,2 мільйони було сплачено як частка на рахунки Мільченка та його дружини в EuroFed Bank (на острові Антигуа) з коштів Лазаренка та Тимошенко, як казав Лазаренко (Лазаренко казав мені, що Юля заплатить)", - розповідав Кириченко під час допиту в Америці у 2001 році.

При цьому слід зауважити, що помічник Павла Лазаренка в жодній зі своїх тодішніх відповідей навіть не натякав, що переказані кошти якось пов’язані з вбивством Євгена Щербаня. Більше того, він зазначає, що частину цих грошей Мільченко разом Кириченком спрямував на Батьківщину.

"Мільченко вирішив, що хоче інвестувати деякі зі своїх коштів в Україні, тому я вклав деякі свої кошти в цю інвестицію. Ми здійснили платіж, приблизно 1 млн доларів США в "АгроПостачЗбут". Кошти були інвестовані (але я не знаю, в який бізнес) і ми втратили 100.000 доларів США", - показав Кириченко.

Водночас, за версією слідства, за вбивство Щербаня з виконавцями та організаторами розраховувались не лише грошима, але й бізнес-активами та обіцянками сприяти у отриманні державної допомоги. Втім, у 2001 році Петро Кириченко лише частково підтвердив цю інформацію. Він не зміг пригадати ані про Азовське морське пароплавство, ані про Ровеньки-Антрацит, які на початку 2000-их фігурували в словах інших свідків по справі Щербаня.

VIP­-ЗАРУЧНИК ГЕНПРОКУРАТУРИ

Після завершення американського судового процесу над Лазаренком влітку 2004 року про Кириченка не було чути жодних новин аж до вересня 2011-го - аж раптом його дружина Ізабелла була арештована в Києві при спробі продати квартиру дружині депутата Володимира Пилипенка, що входить до групи Андрія Портнова. Виявилося, що підпис слідчого про зняття арешту з квартири було фальсифіковано. Їй закидали підробку документів та шахрайство.

Ізабеллу Кириченко було закрито до слідчого ізолятора, де вона перебувала понад два місяці, до 15 листопада, коли їй змінили запобіжний захід на підписку про невиїзд. А через три дні, 18 листопада, Кириченко погодився по Skype дати нові свідчення Генеральній прокуратурі України.

У розпорядження "Української правди" потрапила розшифровка розмови Кириченка зі слідчими. Перший допит стосувався отримання корпорацією ЄЕСУ державних гарантій від уряду Лазаренка. Другий - справи Щербаня.

На відміну від американського допиту десятирічної давнини, під час відеоконференції Кириченко розповів багато подробиць. Але він знову не згадував Тимошенко як замовника убивства Щербаня. Більше того, він не згадував у цій ролі навіть Павла Лазаренка. Їх стосунки з Мільченком і Кушніром пояснював тим, що бандити кришували їх бізнес.

"С Юлией Владимировной я познакомился в кабинете у Лазаренко, когда он был представителем президента. Отношений у меня с ней особых не было, потому что мы были с ней конкурентами по сельхозпродукции, по ферросплавам, по электроэнергии. Ну, мы с ней встречались в ресторане, за границей, на даче у Лазаренко, но особых отношений не было", - повідомив Кириченко в листопаді 2011 року.

"С Мильченко я познакомился еще в 1970-ые годы, очень давно, когда я еще работал в торговле, а он тогда был авторитетом. А с Кушниром (лідером банди, яка вбила Щербаня - УП) я познакомился, наверное, в 1997 или 1996 году. Меня познакомила жена Мильченко после того, как он умер".

ГРОШІ МІЛЬЧЕНКУ – ЗА "КРИШУ" ЧИ ВБИВСТВО?

Слідчі намагалися з’ясувати природу 1,5 мільйона доларів, які двома траншами були заплачені на антигуанський рахунок Мільченка навесні та восени 1997 року. Цю суму українські прокурори трактували як розрахунок за нейтралізацію Щербаня, попри те, що транзакції почали проводити через півроку після злочину.

Решта грошей – 850 тисяч доларів - була заплачена вдові Мільченка після його смерті – аж у лютому 1998 року, через півтора роки після смерті Щербаня.

Водночас, як встановила "Українська правда", згідно з документами EuroFed Bank, перший платіж Мільченку було зроблено ще до того, як Тимошенко переказала гроші на Антигуа, а другий – коли там зберігалися гроші з різних джерел Лазаренка.

Про все це детально ми писали у статті "Убивство Щербаня. Чи платили Лазаренко з Тимошенко кіллерам?" 

Кириченко мав прямий стосунок до всіх цих операцій – адже гроші йшли за його підписом. Щоправда, він наполягав, що переказ робив за вказівкою Лазаренка. Ось як Кириченко на допиті в 2011 році пригадував ці події:

"- В связи с чем Лазаренко распорядился перечислить деньги на счет Мильченко?

- Это по указанию Лазаренко. В связи с тем, что когда ЕЭСУ зашло на газовый рынок в Донецкий регион, у нее возникли проблемы, и ей нужна была помощь криминального авторитета. У Тимошенко возникли большие трудности, была опасность ее жизни, и ей понадобилась криминальная крыша. В этом году или немного раньше из тюрьмы вышел Мильченко. Я сказал Лазаренко, что я знаю его, и тогда Лазаренко попросил меня, чтобы я его с ним познакомил. Что я и сделал.

- Где и когда вы их познакомили?

- Я думаю, в 1996 году, где-то в начале, было холодно еще, я помню. Я привез его на дачу Лазаренко. И они потом вместе долго ходили и разговаривали. Я сидел в машине".

На уточнююче запитання про смертельну загрозу Тимошенко Кириченко відповів:

"Об угрозе они оба говорили. Лазаренко сказал, а Мильченко подтвердил, даже когда я сказал, что беспокоятся за нее, он сказал "да она сидит на курке". (...) Когда она получила газовые контракты, она ушла в Донецкий регион, и там у нее кто-то что-то отобрал. И, конечно, у нее возникли проблемы".

Кириченко розповів, що Лазаренко наполягав, аби сума, направлена Мільченку, була саме з грошей Тимошенко: "Там были проблемы, что Лазаренко не давал мне команды перечислять эти деньги. Поэтому, мне звонил несколько раз Мильченко. Я так понимаю, что у Лазаренко деньги были, но почему он не платил, я думаю, что он ждал, когда Тимошенко перебьет эту сумму, которую нужно было заплатить отдельно Мильченко".

"- На чем основывается ваша уверенность, что Тимошенко должна была заплатить?

- Потому что, когда я говорил, что Мильченко все время звонит, беспокоится, Лазаренко сказал, что передай, пускай не волнуется, Юля заплатит. Со слов Лазаренко получается так".

Далі, за словами Кириченка, після смерті Мільченка йому зателефонувала його дружина Наталія Снітко та сказала: "Теперь Кушнир вместо Мильченко будет крышевать ваш бизнес - Лазаренко, Тимошенко. Она сама позвонила. Она именно так это и преподнесла, что он авторитетный, что он такой это самое...".

Після цього, за словами Кириченка, він зустрівся з Кушніром за вказівкою Лазаренка – і це було вже через рік після смерті Щербаня.

"Он рассказывал, чем он может помочь. Рассказывал, что у него есть бригада, что Тимошенко может не беспокоиться. Я ему сказал, что я там не работаю. Говорил, что Лазаренко беспокоится о Тимошенко. Тоже самое и с Мильченко (...) Кушнир и Мильченко были связаны между собой, это однозначно. И Кушнир прекрасно понимал, какие вопросы надо решать. И что деньги теперь надо платить ему, а не Мильченко".

"- Скажите, вы можете утверждать, что деньги, которые перечислялись вами Мильченко, Кушниру, Снитко и Тину, перечислялись на ваши счета именно со счетов Тимошенко?

- Да, конечно. Это я могу утверждать на 100%. Я же вам говорил, что деньги у Лазаренко были, и он ждал, когда Тимошенко переведет эти 3 миллиона. Она переводила частями, он мне давал команду. Конечно, это ее деньги. (...) Еще раз вам говорю, 95% всех денег, которые зарабатывал или получал Лазаренко, это были деньги Тимошенко".

Як видно, в ході допитів і в 2001, і в 2011 році Кириченко не казав, що Мільченко отримував гроші від Лазаренка з Тимошенко за вбивство. В його словах фігурує слово "криша". Також Кириченко нічого не повідомляв і про те, що він особисто возив Мільченку півмільйона доларів готівкою одразу після вбивства Щербаня – цей епізод фігурує в повідомленні про підозру, яка була вручена Тимошенко. Уся ця інформація дивним чином з’явилася після ще одного допиту Кириченка в 2012-му, через 16 років після вбивства Щербаня.

Тепер Кириченко, погодившись на роль свідка обвинувачення, сам потрапив у делікатну історію.

Він має пояснити, чому мовчав так багато років, а говорити почав лише після арешту дружини.

Чому щоразу в його словах спливають нові подробиці, які підкріплюють версію прокуратури.

Зрештою, чому він ставив підпис на платіжках, знаючи, що переказ робиться за вбивство.

Можливо, для судді його слів буде достатньо, щоб винести вирок Тимошенко. Але прокуратура провалила інше важливе завдання – переконати у причетності Тимошенко до злочину українське суспільство . На кажучи вже про закордонну аудиторію.

powered by lun.ua
Mova is… Закон про мову у цифрах
Історик Георгій Касьянов: Якщо поставити Порошенка поруч з Черчиллем, стане зрозуміло, хто є "ху"
Спокусити туриста. Історія львівського кластеру, який об'єднав 33 фермери
Грузинський сценарій для Донбасу: як Росія роздавала паспорти в Абхазії та Південній Осетії
Усі публікації