Пилипишин розрахувався за свою свободу?

31 перегляд
Тетяна Ніколаєнко, УП
Четвер, 18 липня 2013, 13:41

Екс-голова Шевченківського району столиці Віктор Пилипишин може вийти сухим з води. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем при роздачі комунального майна - а 2012 року він намагався з величезним скандалом отримати депутатський мандат.

Поки увага журналістів була прикута до парламентських "тушок" і "тітушок", в справі екс-голови Шевченківського району змінили суддю і розгляд почався по новому.

Як мінімум, це означає, що Віктор Пилипишин виграє собі час для того, щоб вдруге спробувати сховатися від кримінального переслідування за депутатською недоторканністю.

Але знаючі люди кажуть, що колишній чиновник домовився з владою, і в обмін на свої активи отримає закриття справи.

Як відомо, проблеми в Пилипишина почалися у квітні 2011, коли прокуратура Києва інкримінувала йому ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу - перевищення влади або службових повноважень.

Йшлося про незаконну передачу в приватну власність одному з товариств будинків вечірньої школи на проспекті Перемоги, 8, що завдало збитків киянам на понад 15 мільйонів гривень.

Щоправда, була і додаткова версія подій.

Пилипишина намагались таким чином "відмовити" балотуватися в мери Києва, а заразом відібрати його бізнес.

Бізнес він мав достатньо солідний. З Пилипишиним пов'язували популярні чайні компанії, також він займався вирощуванням овочів, йому належали теплиці в Калинівці, Вінниці. Крім того, екс-чиновнику приписували великий виставковий центр "Експоплаза" на Нивках.

Джерела в правоохоронних органах нашіптували пресі, що вже незабаром голова Шевченківського району міг опинитися в Лук'янівському СІЗО, але натомість досвідчений "радянський слідчий" Пилипишин зліг до реанімації приватної клініки "Медіком" з "гіпертонічним кризом".

Потім, вийшовши з лікарні, він неохоче знайомився з матеріалами справи. Тільки у вересні 2011 року, після того як прокуратура обмежила час на ознайомлення, справа дійшла до суду.

Втім, швидкого процесу не вийшло Пилипишин, заручившись підтримкою дуже хороших і дорогих юристів, дотягнув судові розгляди до літа 2012. А там вже починалася парламентська кампанія, яка давали змогу захиститись від кримінального переслідування депутатською недоторканістю.

Пилипишин вирішив йти у депутати в рідному Шевченківському районі. Дехто з аналітиків припускав, що Пилипишин домовився про співпрацю з командою Сергія Льовочкіна, який відповідав за результат Партії регіонів у Києві. Адже Партія регіонів не висунула свого кандидата в окрузі.

Втім, і власного запасу міцності Пилипишину цілком вистачало. Численні зв'язки колишнього голови району у місцевих відомствах і розуміння специфіки району робили його незаперечним фаворитом.

Та й опозиція також трошки "допомогла", висунувши по цьому ж округу нікому невідомого "свободівця" Юрія Левченка. Теоретично, досвідчений Пилипишин мав би з'їсти його на сніданок.

Екс-чиновник робив все можливе для перемоги, озброївшись методами свого колишнього начальника Леоніда Черновецького. "Улюблені бабусі" отримували продпайки з чаєм з медом від "волонтерів", що ходили по квартирах.

 

Паралельно йшло комплектування дільничних виборчих комісій надійними та перевіреними людьми з власних теплиць.

Але 28 жовтня сталося непередбачуване. Екзит-поли і попередній підрахунок показували, що беззаперечної перемоги Пилипишина не вийшло. Екс-глава району і Левченко йшли майже нога в ногу, і різниця між їх результатами була в межах статистичної похибки.

Це Пилипишина категорично не влаштовувало, адже на кону стояла власна свобода. В перші ж години підрахунку голосів почалися "дива". Окружком почав відправляти дільничні комісії на перерахунок з формальних підстав. Це породило обґрунтовані підозри, що бюлетені "за Левченка" можуть раптом зіпсуватися. Що і сталося.

Що було у 223 окружкомі далі, бачила вся країна on-line. Сльозогінний газ, бійки між "братками" з обох сторін, "Беркут" і варта народних депутатів, цілодобові істерики членів ОВК. Встановлювалися результати демократичного волевиявлення два тижні.

З боями, окружком останнім зі всієї країни здав підсумковий протокол, знаючи наперед, що остаточний результат в мажоритарні не буде оголошений. ЦВК відмовилась встановлювати переможця виборів в 223 окрузі, вказавши на численні порушення.

У кінцевому рахунку, без депутатського мандату лишилися й Левченко, й Пилипишин. Першому було просто образливо, а от над головою другого почали збиратися хмари. Адже кримінальна справа нікуди не ділася, а депутатська недоторканість так і не настала.

Більше того, тепер Пилипишин ходив на засідання суду у своїй справі за зловживання під пильним "троленням" ВО "Свобода", а його люди – на допити в прокуратуру за фальсифікації на виборах.

Ще взимку було відчуття, що посадять усіх. Але весна принесла нові настрої.

В останні місяці судовий розгляд у "комунальній" справі Пилипишина наближався до завершення. Були допитані всі свідки, які підтверджували вину екс-чиновника. Лише кілька свідків-експертів зі сторони захисту заявили, що його діяльність збитків місту не завдала.

"Мої рішення законні і економічно ефективні. Завдяки цій інвестиційній угоді район отримав 30 мільйонів гривень. Не було кращої інвестиційної угоди в Києві, ніж ця, напевно", - заявив Пилипишин на одному з останніх засідань, підкріпивши свої слова експертизою Харківського інституту.

Суду лишались лише вивчення матеріалів, дебати і вирок.

І от несподівано, 30 квітня Голосіївський суд зняв підписку про невиїзд з Пилипишина під заставу у 290 тисяч гривень. Тоді ж з'явились чутки, що екс-голова Шевченківського району зібрався тікати за кордон.

Але насправді в справі стався зовсім інший поворот. Справу Пилипишина віддали іншому судді.

Миколу Дідика, який слухав справу більше ніж півтора роки, несподівано замінила його колега Наталія Дроздова.

В неофіційній бесіді в кулуарах суду журналістам пояснили, що Дідик пішов у відпустку.

Втім юристи зі стажем знають, що насправді відпустка – це не привід змінювати суддю.

Зазвичай такий крок означає, що на суддю тиснуть, і він або не хоче ухвалювати незаконне рішення, або просить за це ті гроші, які не готовий давати замовник. І тоді голова суду змінює суддю.

Крім того, зміна судді — це хороший спосіб затягнути час розгляду справи. Адже новий суддя починає розгляд з самісінького початку. Тобто ще півтора роки тяганини.

17 липня журналісти так і не змогли побачити перебіг процесу над екс-головою Шевченківського району. Вхід до зали суду був надійно перекритий спецпідрозділом "Грифон".

В коридорі сиділи дві жіночки-свідки. Спілкуватися з журналістами вони категорично відмовились.

- Залиште мене в спокої. Мені зле. І взагалі я маю таке відношення до цієї справи, як до Пізанської вежі, - кинула одна з жінок в розпачі. А після допиту дуже швидко втекла з суду.

Такою ж небагатослівною виявилась і друга свідок.

Навіть прокурор Сергій Здрак не захотів посвячувати журналістів у перипетії суду.

- Іде розгляд справи, допитують свідків. Чому змінили суддю, мені не повідомляли. Питайте в апараті суду, - сухо повідомив прокурор, хоча на його обличчі читався сором і розгубленість.

На запитання, чи не вважає він це затягуванням часу, прокурор не відповів.

- Ну не провокуйте нас такими питаннями, - відповіла за нього прес-секретар прокуратури Києва, яка чомусь ходить на засідання у цій справі.

Самого ж Пилипишина преса навіть не побачила. Його вивели з залу під пильною охороною того ж "Грифону". При цьому керівнику грифонівців кілька разів дзвонила невідома особа, якій той повідомляв, що Пилипишин ще в залі, і коли він вийде, то грифонівець подзвонить своєму співрозмовнику.

Вивели Пилипишина через чорний хід, посадили в темньо-синю "шкоду", яка поїхала від суду дворами.

Вочевидь це було зроблено для того, щоб на автомобіль екс-чиновника знову не напали 50 "свободівців", які мітингували під судом і збиралися "покачати" автомобіль опонента.

Щоб "вберегти" від них Пилипишина, вулицю Потєхіна терміново перегородив загін "Беркуту".

Вочевидь, що нікого із простих смертних ні "Грифон", ні "Беркут" з суду не виводять і в автомобіль не саджають.

Питання чому? Це особисті домовленості Пилипишина, чи це команда спущена зверху?

Треба зазначити, що затягування справи грає на користь екс-чиновника. Замість ризику отримати строк вже влітку цього року, Пилипишин отримує шанс вдруге сховатися від кримінального переслідування у Верховній Раді.

Адже за попередньою інформацією, Партія регіонів погоджується проводити вибори у проблемних округах, до яких відноситься й 223, у грудні 2013 року.

Школа, яку продав Пилипишин, зруйнована на початку травня. Фото Володимира Тищенка
Школа, яку продав Пилипишин, зруйнована на початку травня. Фото Володимира Тищенка

Джерела УП, наближені до Партії регіонів кажуть, що в Пилипишин розрахувався з владою. Нібито він віддав свої активи, і в обмін на це кримінальну справу проти нього спустять на гальмах і закриють. А щоб не було зайвого галасу, процес зроблять недоступним для преси.

Таким чином Пилипишин отримає другий шанс таки зайти у Верховну Раду і убезпечитися на найближчі роки. До того ж, з будівлі на Грушевського будувати собі новий бізнес набагато простіше.

А як же інтереси міста?

Нещодавно заступник київського "намісника" Олександра Попова скаржився, що бюджет Києва нічим наповнювати. Cам же Попов неодноразово заявляв про мільярдні суми, на які розграбоване місто при попередній владі.

Але правоохоронні органи не зробили нічого, щоб покарати за ці злочини. Вся "команда" Черновецького зараз непогано себе почуває - хто у Грузії, хто у Москві. А хтось навіть хоче "на підвищення", до головного законодавчого органу країни.

Фото, відео Володимира Тищенка і Наталії Тарасовської



powered by lun.ua
Російський політолог Морозов: Порошенко був цвяхом у черевику в Путіна
В підвішеному стані: що відбувається з ринком нерухомості Києва
Операція "Запад". Перевиконання плану з депортацій українців
В пошуках головного донора: хто найбільше допоміг Україні грошима
Усі публікації