Mova is… Закон про мову у цифрах
![Mova is… Закон про мову у цифрах](https://img.pravda.com/images/doc/b/a/ba1fcb6-mova-5.jpg)
Верховна Рада ухвалила закон про функціонування державної мови. Його розгляд у парламенті тривав майже 2 місяці.
Проукраїнські політики, активісти і представники культури вже встигли наректи закон про державну мову епохальним та історичним. Його противники повторюють гасла про "насильницьку українізацію".
Чим насправді обернеться для і так наелектризованого та розколотого суспільства ухвалений Радою закон про мову, зараз важко спрогнозувати. Хоч би і тому, що самого закону, зведеного воєдино після голосування більш як 2 тисяч правок, наразі просто не існує.
Але "Українська правда" вирішила пояснити головні позиції цього закону, які таки потрапили в остаточний варіант.
У першій редакції закону передбачались пункти, які стосувалися покарання за спроби надання офіційного статусу будь-якій іншій мові. Такі дії прирівнювались до зазіхання на конституційний лад, а тому мали каратись великими тюремними строками.
В остаточну версію закону ця норма не потрапила. Як і позиція про штрафи й ув'язнення за публічне приниження державної мови або навмисне її спотворення в офіційних документах і текстах.
Ці норми, які дуже "лякали" проросійську частину політикуму, виключили із закону.
Однак багато важливого у законі таки залишилось. Спробуємо перерахувати найбільш цікаве.
Кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою. Держава забезпечує усім громадянам можливість вивчити українську.
0 гривень коштуватиме українцям складання тесту на знання державної мови та отримання відповідного сертифіката. Діятиме цей сертифікат безстроково. А результати іспиту на рівень знання державної мови будуть занесені у відкритий реєстр.
![](http://img.pravda.com/images/doc/c/3/c3e6d2e-move-test.jpg)
1 рік дають особам з визначними заслугами перед Україною на вивчення української мови після отримання громадянства. Всі решта кандидатів на український паспорт мусять скласти іспит з української мови до отримання громадянства.
450 депутати Верховної Ради – єдині державні чиновники, які не муситимуть складати іспит з української мови, знати і використовувати її на роботі. Всі інші категорії державних управлінців зобов'язані будуть довести володіння державною мовою – від президента і прем'єра до армійських офіцерів, нотаріусів і медпрацівників.
6 рівнів володіння мовою передбачено законом: від А1 (початкове розуміння) до С2 (вільне володіння).
10% реплік у фільмі – максимальний відсоток іноземної мови або суржику, які допустимі у знятих в Україні фільмах.
90% ефіру телеканалів повинно вестися державною мовою. Ця норма набуде чинності лише за 5 років.
![](http://img.pravda.com/images/doc/e/7/e704cc1-mova-tv.jpg)
10% сеансів у кінотеатрі можуть складати фільми, які демонструються в оригіналі з субтитрами. Всі решта фільмів мусять бути дубльовані чи озвучені державною мовою. На фестивалях можна показувати фільми в оригіналі із субтитрами.
На місцевих та регіональних каналах квота мовлення державною мовою складає 80%. На каналах з ефіром мовами корінних народів тижнева частка мовлення українською мовою має бути не менше 30%.
100% друкованих ЗМІ видаються державною мовою. Якщо видання має іншомовну версію, то тираж української та іноземної версій мають бути однаковими.
![](http://img.pravda.com/images/doc/2/1/21dbb6a-mova-zmi.jpg)
Це не стосується видань, які видаються виключно мовою корінних народів, англійською чи іншою офіційною мовою ЄС.
У законі передбачена відстрочка набрання чинності цих норм: 30 місяців для загальнонаціональних і 5 років для регіональних медіа.
Не менше 50% видань українською мовою має бути представлено у кожній точці розповсюдження друкованих ЗМІ.
Не менше 50% книг у книгарнях мусить бути українською мовою. При цьому словники і аналогічні видання кількома мовами вважають виданнями державною мовою. Квота не застосовується до іншомовних та спеціалізованих книгарень.
![](http://img.pravda.com/images/doc/3/d/3d8d552-mova-knygy.jpg)
50% назв книжок зобов'язані видавати державною мовою усі видавництва. Це не стосується продукції мовами корінних народів та національних меншин, які здійснюються за державний кошт.
100% сайтів, мобільних додатків і сторінок у соцмережах органів держвлади чи підприємств, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації та фірм мусять мати версію державною мовою. Україномовна версія мусить завантажуватись за замовчуванням.
![](http://img.pravda.com/images/doc/a/4/a4c27ae-mova-sayty.jpg)
Досить бажання одного учасника публічного заходу, щоб організатори мусили забезпечити переклад всього заходу українською мовою. Це стосується заходів, які проводять за державний кошт.
![](http://img.pravda.com/images/doc/6/c/6cac856-uchasnyk.jpg)
9 людей на 6 років призначаються Кабміном у склад Національної комісії зі стандартів державної мови. Щоб стати членом Комісії, слід мати щонайменше 30 років, ступінь доктора філології та володіти державною мовою.
11 900 гривень – максимальна сума штрафу, який може виписати Уповноважений із захисту державної мови за результатами перевірки чиновників, держорганів чи компаній.
![](http://img.pravda.com/images/doc/0/2/0213d2e-mova-shtraf.jpg)
Однак процедура накладання штрафу настільки довготривала, що реальних покарань може і не бути. Перед виписуванням штрафу Уповноважений мусить зробити зауваження, попередження тощо. І між цими діями передбачені кількамісячні паузи на "усунення недоліків".
Виписати штраф можуть тільки суб'єктам господарської діяльності у сфері обслуговування у разі порушення ними норм застосування мови: надання інформації про послуги і товари українською, наявність українських версій сайту, персональне обслуговування українською на вимогу клієнта тощо.
Роман Романюк, УП