Томаш Фіала: На зустрічі з Богданом я дізнався, що Зеленський не любить прізвище Фіала

Четвер, 3 червня 2021, 14:47
Фото: Дмитро Ларін

За 21 рік роботи "Українська правда" не випустила жодного інтерв’ю зі своєю вже колишньою власницею Оленою Притулою. З новим власником, Томашем Фіалою, випускає зараз, коли він ледь набув свої акціонерні права. 

Ця ідея народилась у той день, коли Фіалу представляли колективу проекту, але це зовсім не означає, що це інтерв’ю розраховане виключно на аудиторію, яка хоче дізнатись про цю угоду. Радше навпаки. Dragon Capital, яким володіє Томаш Фіала, керує активами на суму близько $1 млрд, а тому більшість запитань до нього – про гроші.

Оскільки гроші великі, то їхнім невіддільним супутником є політика. У ній Фіала не бере участі, але тільки де-юре. Де-факто він визнає, що його найближче оточення фінансувало партію "Голос". При цьому герой сьогоднішнього інтерв’ю – президент Європейської бізнес-асоціації, яка намагається просувати західні цінності в усіх сегментах життя України, охоплюючи політичні. 

"Я зацікавлений, щоб країна правильно розвивалась", – так герой інтерв’ю пояснює свою мотивацію.

 
Томаш Фіала: Говорити, що ми якась рука Сороса – це перебільшення. У нас в управлінні своїх грошей і грошей співінвесторів близько 1 мільярда доларів, і в них гроші Сороса займають 20 мільйонів доларів. Це 2%.
Всі фото: Дмитро Ларін

З одного боку, така позиція не викликає сумнівів у своїй щирості: чим цивілізованішою стає Україна, тим вища її капіталізація, і тим, відповідно, активніше буде розвиватись ринок її цінних паперів – основне поле заробітку Dragon Capital. З іншого боку, Томаш Фіала передусім бізнесмен, а перше правило бізнесу – заробляй гроші за першої нагоди.

Можливо, саме тому під час підготовки до інтерв’ю особливих проблем з формулюванням незручних запитань у журналістів не було. Тут – і участь "драконів" у конфліктній угоді щодо київського торгового центру Sky Mall і про бізнес в окупованому Криму. До честі засновника Dragon Capital – він відповів на все. Наскільки щиро – інше питання. Але в будь-якому випадку робити чесне інтерв’ю зі своїм роботодавцем завдання не тривіальне. Що з цього вийшло, ви можете прочитати нижче.

"Я сюди приїхав, коли мені було 22 роки"

– Ви закінчили Празький університет економіки. Яким було ваше перше місце роботи?

– Я його не закінчив, я вчився там три роки (з 1993 по 1996) і паралельно працював аналітиком в "Wood&Company". Коли я закінчував третій курс, паралельно працював у "Wood", і від клієнтів цієї компанії мені надійшла пропозиція поїхати працювати у Великобританію та США у різні інвестфонди. Я сказав у себе на роботі, що йду, але мені запропонували залишитись і продовжити працювати вже на іншій посаді.

У мене був вибір – Румунія, Україна чи Росія. Я подумав, що це буде цікаво і прийняв пропозицію залишитись у компанії. 

– І таким чином ви очолили створене в 1990-ті в Києві підприємство з іноземними інвестиціями "Wood&Company"?

– Так, коли я сюди приїхав, мені було 22 роки. 

– Це підприємство з іноземними інвестиціями було по суті головним представництвом "Wood&Co" в Україні. Як 22-річному хлопцю довірили управління цілим представництвом?  

– Ну, мабуть, я добре себе зарекомендував, працюючи в Чехії в цій компанії. Ми заробляли для компанії гроші. 

Потім, у 1999, я поїхав у Польщу і працював у місцевому офісі "Wood", а вже в січні-лютому 2000-го пішов з компанії, вирішив повернутись в Україну та створити тут Dragon весною 2000 року.

 
Томаш Фіала: у 2014-2015, ми не знали, що активи досягли свого дна, ми не знали, де зупиниться Росія. Україна була в дефолті весною 2015, коли не змогла розрахуватись за своїми зовнішніми зобов’язаннями. І тоді було, на жаль, дуже мало охочих купувати активи в Україні. Я сам боявся інвестувати, але змушував себе.

– Dragon Capital була створена як "спільне підприємство". Це було спільне підприємство Томаша Фіали з ким?  

– Форма СП – це формальність. Не було якогось юридичного партнерства. Я завжди був мажоритарним власником. Просто в компанії було кілька ключових людей, вихідців з "Wood", у яких могли бути опціони на акції. Це американець Майкл Сіто, чех Каміл Гоца, українці Дмитро Тарабакін та Ігор Маслюк. 

– Хто з перерахованих залишився з вами донині?

– Ніхто. 

 – Чому так сталось?

– Майкл поїхав в Росію, там працював у компанії "Трійка Діалог". Каміл Гоца пішов у свою інвесткомпанію. Дмитро Тарабакін перейшов у Держкомісію з цінних паперів і фондового ринку. А з Ігорем Маслюком ми розійшлись ще в 2005 році.

– У сьогоднішній структурі власності Dragon Capital ви, здебільшого, 100%-ий власник.  Чи не пов’язаний цей перехід від партнерського бізнесу до одноосібного з тим, що в Україні немає з ким вести цивілізований бізнес?

– Ні. Від партнерства я не відмовляюсь. Ідеться про інший спосіб структуризації. Зараз з нами працює більше 10 колег, яких я можу назвати молодшими партнерами. У них є опціони, які прив'язані або до загальних результатів компанії, або до результатів напрямку, яким воно керують. 

– Декілька запитань про структуру Dragon Capital. Можете пояснити, як побудована ваша група?

– Я як фізична особа володію компанією, яка називається Conebond Limited (зареєстрована на Кіпрі – УП). 

Ця компанія володіє 100% нашої холдингової компанії Dragon Capital Holding Limited, яка своєю чергою володіє всією групою.  

– У 2007 році 5% Dragon Capital купував Goldman Sachs, а у 2017 продав свій пакет. За цей період, упродовж якого вони були вашими співзасновниками, Dragon виріс у кілька разів. Чому вони пішли, а не розширили свою присутність у вашій групі?

– Це була портфельна інвестиція без їхньої присутності в наглядовій раді. Зазвичай такі інституційні інвестори як Goldman влаштовують собі ліміт на інвестицію на рівні 7-10 років. Ось вони і пішли через 10 років.

– Тобто ви пояснюєте це для себе суто технічним рішенням з їхнього боку?

– Ну, вони так нам сказали. Вони насправді планували зайти на 4-5 років, але пробули 10.

 
Фіала: Пишуть, що ми привели китайців в Україну, це не так. Китайці познайомилися без нас і до нас з Богуслаєвим

 – Якщо спиратись не на їхні слова, а на ваше розуміння, то чи не є їхній відхід сигналом того, що Україна таким великим гравцям більше не цікава?

– Ні, вони насправді і зараз продовжують інвестувати разом з нами. Наприклад, у кінці травня ми разом з ними купили склад "Амтел" на 100 тисяч квадратних метрів.

У нас з ними разом є ще одна компанія, якій належить 2 офісних будівлі в Києві, 50 тисяч квадратних метрів складів і торговельний центр "Піраміда". Тому, починаючи з 2017 року, з того моменту, коли вони вийшли з Dragon як акціонери, їхні інвестиції складають більшу суму, ніж та інвестиція, що стосувалась Dragon.

"Говорити, що ми якась права рука Сороса – це перебільшення"

– Наступний блок запитань про ваші відносини з Джорджем Соросом. Як ви з ним познайомились? 

– Я познайомився влітку 2014-го року з одним з його колег, який був тут, у Києві, за дорученням пана Сороса. У підсумку цей колега запросив мене до Нью-Йорка для зустрічі з працівниками, що представляють різні департаменти Soros Fund Management і з Джорджем Соросом. 

Я поїхав туди у вересні 2014, розповів, що відбувається в Україні – зробив презентацію з макроекономіки, за нашими інвестиціями, і взагалі щодо всього, що відбувається.

 – Тобто дали йому економічний зріз України. 

– Так, але і політичний теж зазвичай цікавить інвесторів. Була дуже цікава розмова. 

– Це тоді народилась ідея створити ваш з ним спільний інвестиційний фонд Dragon Capital New Ukraine Fund?

– На тій зустрічі він нічого не сказав. Уже потім, десь за тиждень після тієї зустрічі, його колеги сказали, що їм сподобалось те, що вони почули, і вони хотіли б разом з нами інвестувати в Україну та оформити це у форматі інвестфонду.

Як я розумію, він був зацікавлений інвестувати в Україну не тільки як бізнесмен, а і як людина. З комерційного боку, для нього цей інвестфонд не такий цікавий, тому що в Soros Fund Management в управлінні близько 30 мільярдів доларів, тоді як в Dragon Capital New Ukraine Fund ми й вони вклали по 30 мільйонів доларів.  

– Яке враження він на вас справив на тій зустрічі? В Україні він демонізований як людина, яка хоче всім керувати.

– Я з ним зустрічався ще кілька разів, коли він приїздив в Україну. А тоді, на першій зустрічі, він хотів отримати бачення того, що відбувається в країні.

Сорос налаштований антиросійськи, антидиктаторськи, продемократично. Йому важливо, щоб Україна нарешті відірвалась від радянського минулого та від Росії. Він хоче допомагати робити Україну успішною, зокрема й економічно, і підштовхувати Україну до того, щоб вона робила реформи, перш за все, у сферах верховенства права, антикорупції й т.д.

 
Томаш Фіала: З "Мотор Сір" у нас велась стандартна робота, як з будь-яким іншим емітентом

– Давайте подивимось на вашу першу зустріч з Соросом у 2014 очима циніка. Літо 2014, коли ви з ним зустрічались, це період активного обвалу економічної вартості України через початок війни проти неї з боку Росії. Якщо обвалилась вартість країни, то разом з нею обвалилась і вартість її активів. Можливо, коректніше говорити, що тоді, у 2014 Джордж Сорос просто побачив вдалий час для входу в Україну з бізнесового погляду?

– Теоретично так можна сказати. Але тоді, у 2014-2015, ми не знали, що активи досягли свого дна, ми не знали, де зупиниться Росія. Україна була в дефолті весною 2015, коли не змогла розрахуватись за своїми зовнішніми зобов’язаннями. І тоді було, на жаль, дуже мало охочих купувати активи в Україні. Я сам боявся інвестувати, але змушував себе.

– Якщо підсумувати результати вашого спільного з ним інвестиційного фонду, озвучте, будь ласка, скільки він вклав і що за ці гроші було придбано?

– Він вніс 30 мільйонів доларів у Dragon Capital New Ukraine Fund, але вони всі не були використані. Плюс він інвестував ще 10 мільйонів доларів в одну нашу компанію з нерухомості NUPEH. 

Цій компанії належить 5 об’єктів нерухомості: 2 великих склади, два офісних і один торговельний центр у Києві. 

Щоб закінчити з Соросом. Він нам ці гроші не подарував, а інвестував разом з нами. Ми навіть уже частково виплатили йому достатньо пристойні дивіденди. Ми з колегами пишаємось, що Сорос обрав саме нас. Для нас це честь, визнання, що ми все робимо правильно.

Говорити, що ми якась рука Сороса – це перебільшення. У нас в управлінні своїх грошей і грошей співінвесторів близько 1 мільярда доларів, і в них гроші Сороса займають 20 мільйонів доларів. Це 2%.

 
Томаш Фіала: Останні кілька років Китай – один з найбільших ринків збуту для двигунів "Мотор Січі"

– Ще одне запитання стосується того ж 2014 року. Тоді Dragon створив "Українську газову біржу". Чия це була ідея, і чи зіграв у ній якусь роль чинний голова "Нафтогазу України" Юрій Вітренко?

– З Юрієм Вітренком ми про це ще не спілкувались. Це була ідея когось з технократичних реформаторських кіл, але кого саме, вже не згадаю. Суть ідеї була в тому, що треба робити інфраструктуру для продажу газу, але ми закрили цю компанію.

– Чому цей проект не відбувся?

– Тому що ніхто не схотів торгувати газом на біржі, якось воно не пішло. Її створювали суто як такий інфраструктурний проект.

"Китайці познайомились без нас і до нас з Богуслаєвим"

– Прокоментуйте, будь ласка, участь Dragon Capital в угоді з купівлі китайськими інвесторами підприємства "Мотор Січ" у В’ячеслава Богуслаєва. 

– Добре. "Мотор Січ" була повністю приватизована десь у 2000 році. Ми торгували її акціями, як будь-якими іншими. Потім, десь у 2007 році, "Мотор Січ" найняла нас, щоб ми розмістили акції, що знаходились у її власності, серед інвесторів, щоб залучити гроші. Ми тоді розмістили пакет на близько 11% акцій на суму біля 37 мільйонів доларів. 

Розмістили його серед 10-20 портфельних інвесторів, здебільшого – іноземних фондів. Таким чином, з "Мотор Сір" у нас велась стандартна робота, як з будь-яким іншим емітентом. 

– Чи правильно розуміти, що "Мотор Сір" долучила вас для організації угоди з китайцями?

– Ні.

 
Фіала: Я не можу стояти осторонь і дивитися, що все йде не так. Хочеться мати чисту совість, намагатися рухати країну на Захід

– Якою була ціль вашої групи?

– Пишуть, що ми привели китайців в Україну, це не так. Китайці познайомилися без нас і до нас з Богуслаєвим. Ми випадково дізналися про те, що китайці купують у Богуслаєва мажоритарний пакет акцій. У цій угоді ми не брали участь ні з боку Богуслаєва, ні з боку китайців. 

Але ми торгували акціями "Мотор Січ" на біржі, і десь в 2014 або 2015 китайці звернулися до нас як до брокера з проханням викупити міноритарні пакети "Мотор Січі". Таким чином, через нас пройшло, може, 15-20% акцій заводу. 

– І до основної угоди з продажу мажоритарного пакету акцій "Мотор Січі" ви стосунку не мали.

– Так, не мали.

– Як ви ставитесь до рішення держави заблокувати операцію з продажу "Мотор Січі"? Це ринкове або антиринкове рішення?

– Ну, це, скоріше, геополітичне рішення. Проти цієї угоди були США і Японія. Ну і знайшли, напевно, підставу, щоб китайці не отримали дозвіл Антимонопольного комітету на покупку контрольної частки.

Але ви ж знаєте, що "Мотор Січ" поставляла близько 60% відсотків своїх двигунів у Росію, що стало неможливим після 2014 року. Я так розумію, що Богуслаєв спілкувався з інвесторами з різних країн, зокрема і західних, але знайшов покупця тільки в Китаї, кому ці двигуни можуть бути цікаві. Останні кілька років Китай – один з найбільших ринків збуту для двигунів "Мотор Січі".

 
Томаш Фіала: Чого Україні не вистачає? Україні не вистачає такого собі Вацлава Гавела. І, мені здається, що треба допомагати морально чистим людям щоб вони йшли в політику.

– Буквально все те, що ми проговорили, стосується фінансів, економіки. Це формує очевидне відчуття, що Томаш Фіала, перш за все, бізнесмен. Але в той же час – Томаша Фіалу називають спонсором партії "Голос", ви президент Європейської бізнес-асоціації і паралельно власник медіа-ресурсів.

Є думка, що ви збираєте ці пазли воєдино, щоб отримати можливість стати своєрідним мостом між великими західними грошима і дикою українською економікою. І цей "міст" буде отримувати відсоток від зв'язку західних інвесторів з Україною.

– Це роль інвестбанкіра-брокера.

– Глобального інвестбанкіра-брокера.

– У Dragon Capital якби дві частини бізнесу. Одна – посередницька, брокерська. Інша – інвестиційна, коли ми вкладаємо свої власні гроші або через фонди або напряму.

Що стосується посередницької діяльності, то в ній володіння медіа взагалі не допомагає. А скоріше заважає – гроші люблять тишу.  

 – Нащо бізнесмену "небізнесові" проекти?

– Ну, дивіться, я, наприклад, брав участь у революції в Чехії в 1989 році і був членом молодіжного крила правоцентристської партії в Чехії, ще коли навчався в школі, а потім в університеті. Так що цей інтерес у мене був завжди, ще до того, як я став бізнесменом.

Він залишився і зараз, і проявляється через Європейську бізнес-асоціацію або через підтримку незалежних медіа, які, я вважаю, дуже важливі для того, щоб Україна рухалася в демократичному напрямі. Я не можу стояти осторонь і дивитися, що все йде не так. Хочеться мати чисту совість, намагатися рухати країну на Захід.

"Ми не в захваті, що "Південна галерея" досі знаходиться у володінні Arricano"

– Нижче буде кілька запитань про проект Sky Mall, в якому між собою конфліктують власники. Одним з них є Андрій Адамовський, якого пов'язують з Олександром Грановським. 

Питання перед тим, як говорити про Sky Mall: з 2005 року ваша кіпрська компанія DRGN Limited була співзасновником дніпропетровського ТОВ "Резерв плюс", де також засновником був Олександр Грановський. Чи випливає з цього, що звідти почалося ваше знайомство з Адамовським? 

Ні, що стосується Sky Mall, то там Адамовський проводив операцію з Гілларом Тедером без нас. А з Грановським я познайомився раніше, ще коли він працював в "Каравані". Ніякої спільної компанії і ніякого спільно володіння з ним у нас не було.

 
Томаш Фіала: Я офіційно не маю права і не фінансував ні Вакарчука, ні "Голос". Але я їм симпатизував.

– Питання про ТРЦ Sky Mall. У цьому відомому конфлікті Андрія Адамовського з Гілларом Тедером ви завжди стояли в стороні, але є думка, що ваша роль в цьому конфлікті не нейтральна. Мається на увазі, що Тедер залучив вас до Sky Mall без узгодження цього рішення з Адамовським. Нібито саме через відсутність згоди на притягнення третьої особи, тобто вас, і розгорівся конфлікт. 

Запитання: чи правда, що ви знали про цю неузгодженість ще до свого входження в Sky Mall, але знехтували ризиком через значну вигідність проекту?

– На жаль, вигода була меншою, ніж ризики. Після кризи 2008 року в Гіллара не вистачало грошей, щоб добудувати Sky Mall, і він шукав гроші на ринку. Спілкувався з різними інвесторами, зокрема з нами і з Адамовським.

Він чомусь вважав, що залучення грошей від нас як фонду процедурно займе багато часу, а йому потрібно було швидко. Тому він залучив Адамовського – передав йому 50% + 1 акція Sky Mall, але при цьому у Гіллара був опціон на викуп акцій у Адамовського з дохідністю, по-моєму, 40% річних. Паралельно Гіллар спілкувався з нами про залучення грошей від нас у весь свій холдинг Arricano, який володіє декількома торговельними центрами, зокрема сам Sky Mall. 

Короче, зупинились на тому, що ми зайдемо в Arricano, і він за допомогою наших коштів викупить долю Адамовського в Sky Mall. Ми зайшли, Тедер з Адамовським почали торгуватися по ціні виходу Адамовського, але Адамовський хотів ціну вище, ніж передбачену в договорі про опціон, і після цього почався всім відомий конфлікт. 

– Перепитаю вас ще раз. Чи знали ви про існування домовленості між Адамовським і Тедером щодо того, що залучення третьої сторони, тобто вас, у проект Sky Mall можливе лише за згодою обох сторін?

– Ні, про це ми не знали. Звертаю увагу, що Тедер виграв у Адамовського всі суди в Лондоні щодо цього спору. Окрім, здається, першого, на рішення якого він подав апеляцію.

– Dragon Capital залишається власником Arricano?

– Так, 12,5%.

 
Томаш Фіала: Я взагалі хочу тримати досить велику дистанцію від політики, щоб не виникало ніяких підозр, що я через політику лобіюю якісь свої інтереси

– Arricano володіє декількома торговельними центрами, і один з них – "Південна галерея", знаходиться в Сімферополі. Arricano цей актив не продавав, отже, виходить, що ви опосередкований власник бізнесу, що працює на окупованій території. Як цей бізнес там працює?

– Не знаю. Ми не в захваті, що цей актив до сих пір знаходиться у володінні Arricano.

Ми міноритарний акціонер Arricano, і наша частка не дозволяє продати цей об'єкт.

– Це було наступне запитання. Кажуть, що ви активно намагається продати свою частку в Arricano. Чи це правда?

– Ну, я б не сказав, що активно. У нас були деякі розмови з Гілларом про те, чи можна якось розійтися, так би мовити, шляхом обміну активами – у якійсь безгрошової формі. Але поки ми разом.

– Те що Гіллар Тедер зараз ув’язнений за обвинуваченням в шахрайстві, ускладнює вашу процедуру виходу зі спільного бізнесу, чи він делегував право на ведення переговорів комусь іншому?

– Акції Arricano насправді знаходяться у володінні його сина Рауно Тедера. Тому якщо ми знайдемо покупця, то це не буде проблемою.

– Останнє запитання щодо Sky Mall: на чиєму ви боці в історії конфлікту Адамовського з Тедером?

– Ну, на стороні Arricano, у якому ми акціонери, звичайно. Тим більше, що ми впевнені, що Arricano має рацією, що підтверджено кількома рішеннями суду в Лондоні: інша сторона просто вкрала цей актив, це юридично підтверджено, і це можна пояснити на пальцях. 

Це рейдерське захоплення з використанням української правоохоронної системи, судів та політиків.

"Деякі працівники Dragon фінансували партію "Голос"

– Ми вже зачепили партію "Голос". Ви дружите зі Святославом Вакарчуком?

– Так, у нас справді дружні відносини.

 
Фіала: Зараз я не дивлюся телевізор, але раніше, коли дивився новини, завжди по новинах було видно, кого підтримує власник. І це не правильно

– Чи правда, що ще перед президентськими виборами ви були одним з тих, хто вмовляв Вакарчука спробувати піти на президентські вибори?

– Я йому не казав "спробуй". Я розумію, що це повинно бути рішенням людини.

Але я вважав, що було б непогано, якби...

Чого Україні не вистачає? Україні не вистачає такого собі Вацлава Гавела. І, мені здається, що треба допомагати морально чистим людям щоб вони йшли в політику.

– Як ви допомогли Вакарчуку, партії "Голос"?

– Я офіційно не маю права і не фінансував ні Вакарчука, ні "Голос". Але я їм симпатизував.

– Коли вводиш в Google "Фіала і "Голос", відразу ж відкриваються вкладки, де чітко написано – Фіала спонсор партії Вакарчука. Тому ми і запитуємо вас.

– Є деякі співробітники Dragon, які фінансували партію "Голос". Моя дружина теж підтримувала фінансово.

– Крім Вакарчука, ви комусь ще симпатизували на виборах?

- Ні, не симпатизував.

 
Томаш Фіала: Не було такого, щоб я ходив по ринку і шукав можливості інвестувати в ще одне медіа. Насправді, ініціатива виходила не з мого боку. Коли така пропозиція нам надійшла, я про це подумав і вирішив діяти.

– Рішення Святослава Івановича піти з політики зачепило вас? Ви ж робили все, що в ваших силах, щоб допомогти йому? А він публічно оголосив, що йде з політики. Вацлавом Гавелом він так і не став.

– Ну так, поки ні (сміється). Це було його рішення, це рішення я поважаю. Воно мене, напевно, не порадувало, але кожна людина вільна і може сама за себе приймати рішення.

– Чи правда, що зараз у вас з "Голосом" прохолодні відносини? З новим керівництвом ви особливо не спілкуєтеся і вже ніяк їм не допомагаєте?

– Я і зі Славою так особливо, коли він був в політиці, не спілкувався. Може, раз в три місяці бачилися.

Я взагалі хочу тримати досить велику дистанцію від політики, щоб не виникало ніяких підозр, що я через політику лобіюю якісь свої інтереси. Подивіться на наш бізнес: на нашому сайті вказані всі наші інвестиції. Там не знайдеться чогось, де нам треба було б щось від держави.

Навіть індустріальні парки, які ми зараз збираємося будувати і які потрапляють під закон про індустріальні парки, ми почали набагато раніше, ніж ці закони з'явилися. І ми будували б їх і без цих законів, які можуть теоретично допомогти або надати якісь пільги. 

– На наступних виборах ви можете когось підтримувати, комусь симпатизувати? Ви вже визначились, яка політична сила це може бути?

– Я поки що про це взагалі не думав.

"Ми хотіли купити або створити телеканал"

– Кілька запитань про "Українську правду". Для чого вона вам?

– Не було такого, щоб я ходив по ринку і шукав можливості інвестувати в ще одне медіа. Насправді, ініціатива виходила не з мого боку. Коли така пропозиція нам надійшла, я про це подумав і вирішив діяти.

До цього я трішки собі дорікав тим, що пропустив скупку телеканалів Медведчуком, тому що ми про це говорили, я завжди про це думав.

 
Фіала: Коли Медведчук купив три канали і вони повністю пішли в проросійському напрямку, я подумав, що ми цю можливість пропустили. Слава Богу, Зеленський і РНБО виправили цю ситуацію.

– Ви хотіли купити телеканал?

– Купити або створити. Але коли я бачив, що НВ працює успішно, росте, то завжди це питання про телеканал залишалося в голові. Зараз я не дивлюся телевізор, але раніше, коли дивився новини, завжди по новинах було видно, кого підтримує власник. І це не правильно.

А коли Медведчук купив три канали і вони повністю пішли в проросійському напрямку, я подумав, що ми цю можливість пропустили. Слава Богу, Зеленський і РНБО виправили цю ситуацію.

Але колеги мене завжди відмовляли від ідеї покупки телеканалу, бо вважають телебачення вмираючим бізнесом з погляду аудиторії. Плюс він дотаційний, ніколи не буде прибутковим. У новинних телеканалів аудиторія 60+. Це чисто ресурс для виборів.

– Ви все ще хочете телеканал?

– Уже ні. Зараз інші тренди. Діджитал, інтернет зростає. Тому контент, який створює НВ, "Українська правда", можна поширювати через подкасти, через відеоконтент, та й ми можемо достукатися до тих людей, які історично дивилися телебачення, але тепер переходять в інтернет, оскільки телебачення відходить.

– УП для вас бізнес чи вплив?

– Для мене це точно не вплив. Я не буду і не можу диктувати редакції, що їй робити. І вам особисто теж не буду говорити, що писати, а що ні писати.

– Купуючи УП, ви розраховуєте заробляти на проекті?

– Я не розраховую на ньому заробляти. Я вважаю, що він буде не збитковим, він буде заробляти гроші.

Вартість проекту буде рости, тому що буде рости інтернет. І якщо ви не будете втрачати частку ринку, нарощувати її, діджитал-медіа буде рости, і вартість активу буде рости.

 
Томаш Фіала: Я планую займатися бізнесом ще досить довго. Тому я зацікавлений, щоб країна правильно розвивалася

– Ви визначили особисто для себе якусь мінімальну кількість років, впродовж яких будете володіти "Українською правдою"?

– Ні. У найближчий 21 рік, той же період, впродовж якого цим проектом керувала Олена Притула, планую спокійно продовжувати володіти УП і НВ. 

– У ЗМІ з'являлися напрацювання законопроекту про олігархів (інтерв’ю записувалось до офіційного оприлюднення тексту законопроєкта – УП). У ньому передбачено, що якщо ви володієте великими грошима і засобами масової інформації, які пишуть про політику, то вас можна визнати олігархом. 

Якщо закон буде виписаний так, що перед вами постане вибір займатися бізнесом або володіти медіа, то якими будуть ваші дії?

– Подивимося. Зараз це дуже теоретичне питання. Коментувати закон, який ще не бачив, не буду. Скажу відверто: продавати зараз "Українську правду", хто б що не запропонував, я не планую. Це дуже довгострокова інвестиція.

Вона знаходиться в 100% володінні Dragon capital. І взагалі я планую займатися бізнесом ще досить довго. Тому я зацікавлений, щоб країна правильно розвивалася.

Читайте також: Олігархи в законі. Кого хоче "розкуркулити" Зеленський

– Модель монетизації "НВ" побудована на принципі платної підписки. Чи буде система paywall введена в УП?

– Це буде ваше рішення. Севгіль і Олена сказали мені, що ви категорично проти paywall бо це не відповідає ідеї, з якою УП було засновано в 2000 році – давати доступ до інформації всім. Я це рішення поважаю.

– Чи буде об'єднання редакцій "НВ" і "Української правди", або їхніх фінансових відділів?

– Ні. НВ і УП будуть конкурувати. І, можливо, ще жорсткіше.

Щодо комерції, продажу реклами: якщо об'єднання дасть синергію, тоді так. Якщо ви і вони зможуть заощадити на якихось технологіях, то чому б і не об'єднати.

"Я запитував Порошенка, чому продаються місця в партії? Йому це не сподобалось"

– Прокоментуйте, будь ласка, таку версію, що Томаш Фіала купив УП для Петра Порошенка.

– Так само хтось говорив, що я тримаю для Порошенка НВ, і він мені давав гроші на створення.

Відповідь на ваше запитання: ні, це неправда.

– У 2014 році у вас з Порошенком були нормальні відносини. Чому вони зіпсувалися? Чи правда, що ці відносини зіпсував Олександр Грановський?

– Напевно, так. У вересні 2014 року була off the record зустріч бізнесу з президентом і прем'єром. Я тоді запитав Порошенка, чому продаються місця в партії? Сказав, що на 50-якомусь-там місці знаходиться Грановський, як це можливо? Порошенку не сподобався це запитання.

– Порошенко, коли з вами зустрічався, гаряче обіймається, сміється.

– Так. Ми навіть пару разів з ним зустрічались за останній рік. Це було десь три місяці тому. Він запросив поспілкуватися. Його цікавить, що я думаю про економіку, про іноземних інвесторів. Які прогнози, які наші очікування.

 
Томаш Фіала: Коментувати закон, який ще не бачив, не буду. Скажу відверто: продавати зараз "Українську правду", хто б що не запропонував, я не планую. Це дуже довгострокова інвестиція

– У 2017 році у вас в офісі були обшуки СБУ. Порошенко тоді був президентом і це його вертикаль. Це був якийсь "привіт" від влади?

– Ми так і не дізналися, звідки там ноги росли. Могли тільки підозрювати, що це СБУ сама по собі. У той час СБУ часто приходила в різні компанії, зокрема в ІТ-галузь, забирала комп'ютери, сервери, а потім з'являлися посередники, які вам пропонували купити їх назад за 100-200 тисяч доларів. Могло бути таке, що ці обшуки – самодіяльність.

– Але ви знаєте, що вони у вас шукали?

– Вони нас звинувачували в тому, що ми використовуємо неліцензійне ПЗ.

– Ви говорили з Порошенком про ці обшуки?

– Так. Він сказав, що СБУ проти нас нічого не має. Якщо чесно, я й не подумав, що він до цього причетний. Це міг бути Грановський з Адамовським, або Кононенко, який, як мені здавалося, якось прикриває Грановського.

"Здається, що зараз вже немає до мене такої упередженості з боку Зеленського"

– На зустрічі з журналістами на Фудмаркет Зеленський згадував про вас з якимось відторгненням. Чому президент ставиться до вас негативно?

– У мене з ним ніякої особистої такої бесіди ніколи не було.

– Ви не знайомі?

- Ні, не знайомі. Я так розумію, що у свій час він вважав, що НВ або блогери серед наших співробітників писали про нього негативно під час президентської кампанії.

– Образа президента до вас доносилась?

– Я зустрічався з Богданом, коли його призначили главою ОПУ. Перед цим я був на якійсь конференції, де мене спіймав журналіст "Інтерфаксу" і запитав, що я думаю про це призначення. Я сказав, що це не дуже вдале рішення призначити головою ОП юриста Коломойського.

Після цього Богдан запросив мене познайомитися. Я йому приніс наші стандартні запитання від Європейської бізнес-асоціації про пріоритети, верховенство права, корупції, реформу судів і т.д.

Також виступив зі своєю позицією щодо того, що вони збиралися змінювати керівництво Нацбанку. Я застеріг, що Нацбанк чіпати не варто, він незалежний, людей призначають на 7 років заради того, щоб вони пережили президентський цикл, а не змінювались під кожного президента. Ну, в загальному все висловив. Там я дізнався, що президент Зеленський не любить прізвище Фіала.

 
Томаш Фіала: Мені все одно, хто там: Єрмак, Богдан, Зеленський, будь-який політик. Я зацікавлений в тому, щоб будь-хто, хто перебуває при владі, був успішним для країни

– Це вам Богдан сказав.

Так, але це було тоді. Мені здається, зараз вже немає такої упередженості з боку Зеленського.

– Чи знайомі ви з Єрмаком?

– Зустрівся, так. У кінці минулого року.

– І що він вам говорив?

– Зрозумійте, мене не цікавить комусь доводити, хто правий. Мене цікавить, як донести політикам, що потрібно робити для всього бізнесу в країні. Кажу їм про економічну ситуацію. Якщо ви хочете іпотеку під 5%, то у нас повинна бути інфляція 2-3%, інакше не буде іпотека під 5.

Мені все одно, хто там: Єрмак, Богдан, Зеленський, будь-який політик. Я зацікавлений в тому, щоб будь-хто, хто перебуває при владі, був успішним для країни.

– Як бажання сформувати в Україні цивілізовані правила гри співіснує з тим, що за 20 років ведення тут бізнесу Томаш Фіала не отримав український паспорт?

– Я за це виступаю як бізнесмен, як патріот України, як людина, яка живе в Україні більше половини життя. Але я і патріот Чехії, і змінювати паспорт мені здається неправильно. 

Дмитро Рясний, Роман Кравець, УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді