Що відбувається у війську на тлі протестів та кого можуть призначити новим головкомом замість Сирського
Зранку 16 липня, вдруге за час повномасштабної війни, по всій країні почалися протести.
Цього разу, замість гасел на підтримку антикорупційних органів, українці з картонками в руках виступали проти відставки міністра оборони Михайла Федорова.
Сам Федоров на протест не прийшов, але вийшов на відверту та емоційну пресконференцію до журналістів.
За годину він описав усі проблеми війська, з якими зіткнувся в Міноборони, вперше підсвітив той факт, що посади та забезпечення бригад залежать від лояльності їхніх командирів до головнокомандувача, та наголосив, що з чинним головкомом Олександром Сирським війну не виграти.
Озвучене Федоровим призвело як до розширення вимог мітингувальників – тепер вони почали вимагати не тільки повернення Федорова, а ще й відставку Сирського, – так і до великої дискусії у військових і політичних колах щодо заміни головнокомандувача.
Мовляв, чи є у війську хтось, хто готовий замінити Сирського? І чи погодиться на таку заміну президент, який не приховує свого захоплення Барсом (позивний Сирського) та закриває очі на жахаючі історії в його штурмових полках?
Вулиця вимагала поставити за нового головкома нинішнього командувача угруповання Об'єднаних сил Михайла Драпатого. Військо в особі командувачів родів військ рапортувало про підтримку чинному головкому. Президент – проводив відеоконсультації з командирами корпусів.
У військових і політиків, за спостереженням УП, у ці напружені дні зародився спільний страх під назвою "політичний генерал". Тобто головком із політичними амбіціями. Для перших це буде чужинець, людина непостійна та ненадійна. Для других – конкурент, а-ля другий Залужний.
Чи є компромісна позиція щодо нового головкома та що відбувається у війську після початку масових протестів проти відставки Федорова – читайте в матеріалі "Української правди".
Фейсбук-баталії
17 липня, на другий день протестів на площі перед театром імені Івана Франка у Києві, депутатка Мар'яна Безугла опублікувала частину внутрішнього документу з підписом "Сирський закриває рота військовим, їм заборонили будь-які комунікації".
Мовляв, тепер кожен пост у соцмережах військові мають погоджувати із самим головкомом.
Насправді ж оприлюднений Безуглою уривок був частиною розпорядження головнокомандувача від 6 червня, тобто ще до історії з Федоровим – і не мав у собі жодної нової заборони. УП прочитала цей документ і може сказати, що це черговий бюрократичний папірець-нагадування про те, як військовим взаємодіяти з медіа та з ким погоджувати їхнє бажання дати інтерв'ю.
Зазвичай, як пояснюють УП армійські комунікаційники, такі розпорядження надходять після "медіапроколу", який призвів до реального або вигаданого витоку інформації.
Головкомівська система тиску зі злегка відчутним почерком ексзаступниці міністра оборони Ганни Маляр – яка, до речі, за даними УП, не має жодної офіційної посади в комунікаціях Генштабу, – цього разу діяла інакше. Не шляхом заборон, а дорогою "щирої" підтримки.
Мовляв, подивіться, за нас заступаються практично всі командувачі – Неїжпапа з ВМС, Апостол з ДШВ, Плахута з ТРО, Кривоножко з Повітряних сил тощо.
Усі вони, вправляючись у навичках письма, пригадували оборону Києва, наголошували на принциповості та твердості характеру чинного головнокомандувача та шкідливості критики військового командування під час війни.
Дехто писав, що, мовляв, виступає за важливість інституту головкома, а не самого Сирського. Дехто ж, як-от командувач ракетних військ та артилерії ЗСУ Андрій Маліновський, прямо заявив: "Сирський – мій командир!".
"Суб'єктивне спостереження щодо цього "аполітичного" флешмобу. Ідея – показати підтримку військових командирів. Без політики. Але якщо екстраполювати на цивільний світ, то це якась технологія зразка Кучми – Януковича. Коли центральна влада прямолобо чи завуальовано змушує підлеглих по вертикалі – керівників ОДА та РДА демонструвати прихильність", – ділиться з УП один із комунікаційників у Силах оборони, якому "прилетіла" ця задача.
Зі "щирою підтримкою" Сирського також вийшли штурмові полки. За винятком, правда, його улюбленців – 225-го та 425-го полків, які, вочевидь, на тлі журналістських розслідувань останніх тижнів вирішили не притягувати до Сирського негатив.
Найцікавіша ситуація склалася з бригадами Десантно-штурмових військ.
Саме бригади ДШВ, наскільки відомо УП, зранку в суботу отримали ту саму "задачу", яку завдяки публікації Стерненка обговорював весь фейсбук.
"Ви ще не перестали дивуватися? Комбриги мають записати відеозвернення на підтримку Сирського. І не всі хочуть це робити", – написав УП зранку в суботу один зі співрозмовників у Силах оборони.
У підсумку єдиним представником ДШВ, який таки зголосився підтримати головкома, став згаданий вище Апостол.
Жодна бригада ДШВ не випустила відеозвернення.
Частина бригад, зокрема в Сухопутних військах, цього разу не отримали "темників" взагалі. Частині дісталися усні вказівки не коментувати відставку міністра оборони.
Були й абсурдні приклади, як-от дзвінок командирці медичної служби "Ульф" Аліні Михайловій з командування Сил безпілотних систем – мовляв, де нині служить ваш боєць Дмитро Козятинський, який є організатором протесту. А він уже рік як звільнився з війська.
Інший військовий, з одного зі штурмових підрозділів, розповів УП, що має щовечора доповідати про те, що його підлеглі у відпустках не ходять на мітинги.
Кастинг на головкома?
На другий день протестів і неочікувано відвертої пресконференції Михайла Федорова Зеленський почав обдзвонювати командирів корпусів, угруповань та військ.
Такої честі комкори, наскільки відомо УП, були удостоєні вперше. До цього, в лютому 2025 року, комбригів разово та без очевидної на те причини збирав тодішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
На відеозідзвони з військовими в президента та радника голови ОП Павла Паліси, який, імовірно, відповідав за організаційну складову цього процесу, пішло три дні.
Усіх присутніх можна умовно розділити на три групи:
1) Командири корпусів, які стоять на найбільш "гарячих" напрямках фронту. Це, зокрема, Денис Прокопенко (Добропілля), Ігор Оболєнський (Куп'янськ), Олексій Майстренко (Слов'янськ – Краматорськ), виконувач обов'язків командира 19-го корпусу Валерій Скред (Костянтинівка), Ярослав Сидоров (Запоріжжя), Андрій Білецький (Лиман) тощо.
Відкритим залишається питання, чому саме з Білецьким президент вирішив зустрітися окремо та очно? Втім, можливо, відповідь є трохи простішою, ніж здається. Корпус Білецького наразі проводить наступальні дії на Лиманському напрямку, про які він би навряд чи звітував у такому широкому колі присутніх.
2) Трохи вищі за статусом командири – угруповань та родів військ. Це командувач угруповання Об'єднаних сил Михайло Драпатий (Сумщина – Харківщина) та командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол (нині відповідає за наступ на Олександрівському напрямку).
3) Заступники командувачів. Це заступник начальника Генштабу Володимир Горбатюк – опікується взаємодією з НАТО, зокрема поставками зброї та спільними навчаннями, та заступник командувача, друга людина в ДШВ після Апостола, Андрій Ткачук.
Що цікаво: президент, як і звітував публічно, запитував у військових про ситуацію в їхній смузі відповідальності, наявні проблеми та способи їхнього вирішення. Ні слова про Сирського, Федорова та потенційних кандидатів на їхніх наступників.
"Про політичні речі, про посади – не було. Розпитували про воєнні речі – ситуацію в смузі відповідальності, тактичну / оперативну обстановку, про проблеми в забезпеченні, чого достатньо, чого недостатньо, про комплектування особовим складом, НРК, дронами", – розповідає УП джерело в Силах оборони.
Дехто припускав, що триденні відеозідзвони президента схожі на кастинг на нового головкома – мовляв, це якраз почерк Зеленського.
Однак дотичні до цих зустрічей співрозмовники УП схиляються до думки, що це радше був спосіб зняти напругу в суспільстві на тлі протестів. І, з комунікаційного погляду, він був доволі грамотним. Ми чуємо вулицю, але не робимо нічого поспіхом – шукаємо рішення.
"Позицію суспільства почуто. Ситуація вирішується фахово, конструктивно й на користь нашої держави. Тому прошу зберігати спокій (...) Робота йде. Результати будуть", – заспокоює всіх Кирило Буданов.
Водночас у військових колах на всіх рівнях розмови про можливу заміну головкома не вщухають вже добрячих пів року, як не більше.
"Зверніть увагу, що Сирський зробив так, що йому практично немає заміни. А одним із основних завдань лідера, окрім бойових, звісно, є розвиток інших людей. Він же весь час їздить по фронту, були замахи, він мав думати, хто буде замість нього. І це мав бути не один кандидат, а кілька", – ділиться з УП своїми спостереженнями один із офіцерів вищої ланки.
Насправді, за даними УП, Сирський все ж готував собі наступника – командувача ДШВ Апостола. Однак головком не збирався ділитися з ним посадою в авральному режимі.
Та й сам Апостол не факт, що хоче цього саме зараз.
Загалом список потенційних наступників Сирського плюс-мінус стабільний – розповідають УП у військових колах:
- командувач ДШВ Апостол – улюбленець Сирського;
- командувач угруповання Об'єднаних сил Драпатий – володар титулу "глядацьких симпатій" у війську;
- Білецький та Редіс – як командувачі одних із найсильніших корпусів у Силах оборони, які воюють повністю або переважно своїм набором військ.
"Апостол – сильний, цілеспрямований генерал, але йому ще треба набратися досвіду.
Білецького можуть недобре прийняти війська… через його минулі погляди, історії з нещодавнім викраденням людей у Тернополі.
Бачу варіант Драпатого, але чую, що його не хочуть, бо він говоритиме свою думку.
Прокопенку теж треба було б мати більше досвіду, але він швидко вчиться, має хороші стосунки з партнерами, зрозумів, що таке корпус. Йому треба поряд професіонали", – описує основних кандидатів на прохання УП згаданий вище офіцер.
Більшість наших співрозмовників у війську нині ставлять на призначення Драпатого.
Мовляв, в ОП про нього довгий час і чути не хотіли, але зараз, щоб втамувати запит вулиці на справедливість, доведеться чимось пожертвувати. Адже Федорова на посаду міністра оборони вже не повертатимуть.
Також є ймовірність, що ніхто з ключових потенційних кандидатів у принципі надто не хоче бути головкомом.
Адже для частини комкорів погодитися на це крісло означає втратити свій вплив на вже наявний успішний корпус або командування. А, враховуючи плинність людей у системі Зеленського та настрої площі Франка з картонками, не факт, що цей ризик буде виправданим.
"Я не заздрю тому, хто прийде замість Сирського. Куди не торкнись у війську, усе тримається на плечах спроможних командирів, які спираються на себе, а не на систему", – додає один із високопоставлених співрозмовників УП у війську.
***
Надвечір 19 липня, завершуючи третє коло відеозідзвонів з військовими найвищого рівня, Зеленський анонсував проведення "ключових розмов" у понеділок.
Наскільки відомо УП, ідеться про засідання ставки, на яке має підключитися щонайменше частина з тих, хто доповідав президенту про обстановку та поточні проблеми.
Чи з'явиться цього разу серед тем для обговорення питання нового головкома та начштабу – відомо тільки президенту. Кінцевого рішення поки що немає.
Ольга Кириленко, УП