"Українська правда" публікує другу частину інтерв'ю з ексміністром оборони Михайлом Федоровим, у якому він розповідає: чи допомагав оборонним компаніям із контрактами, чи намагався перебрати повноваження головкома і що відповість Володимиру Зеленському, якщо той запропонує йому повернутися до Міноборони.
Повний варіант розмови дивіться на YouTube-каналі "Української правди"
"Я це називаю робити операцію на відкритому серці в умовах, коли в тебе немає світла і недостатньо інструментів"
– Продовжимо з вами розмову щодо реформи мобілізації, за яку вас критикували на посаді міністра. В чому, на вашу думку, була основна проблема? Чому не встигли, що не вдалося – і це призвело до публічної критики, зокрема на найвищому рівні?
– Це те, що турбує людей найбільше і через це було легше бити нашу команду. Але якщо говорити, чому не вдалося – ми рухалися чітко по нашому графіку.
В мене навіть на середу, на момент мого звільнення, заздалегідь була запланована зустріч з усіма ключовими стейкхолдерами по мобілізації, де я повинен був підписати наказ про те, щоб зняти балаклави (учасникам груп оповіщення ТЦК – УП), по камерах, привести в порядок всі ТЦК, по цифровій воронці і т.д. Зробити перший крок реформи.
Тобто ми рухалися по плану.
В червні ми запустили перший етап, який пов'язаний із термінами служби, відстрочкою, заробітною платою, ринком іноземців, переведенням. Тобто там більше 10 проєктів, які ми зробили. Хочу нагадати, що бюджету на це не було взагалі, тобто ми всередині робили оптимізацію для того, щоб запустити цю реформу.
Тому є багато чинників, як реформувати Міністерство оборони під час повномасштабної війни з обмеженим ресурсом. Я це називаю робити операцію на відкритому серці в умовах, коли в тебе немає світла, немає достатньо інструментів, а в тебе пацієнт живе, його потрібно врятувати, щоб він і далі жив.
– Ми говорили про далекобійні санкції, бачили їх результативність – горять склади, горить Москва. Одна з ваших інновацій це мідлстрайки, і ви дуже багато уваги приділяли цьому напрямку. Зокрема, оголосили конкурс на виробництво 150 мідлстрайків…
– Ми казали "Кримстрайки".
– Розкажіть, що тут вдалося зробити? Я так розумію, що ці дрони вже почали надходити до війська?
– Ми в лютому почали закуповувати мідлстрайки. Це частина нашого плану, з яким ми якраз прийшли – перевести війну, по суті, на оперативний простір, на оперативну глибину. Це впливає напряму на першу лінію.
У нас дашборди побудовані по деяких корпусах, де ми бачимо, що чим більше ми знищуємо ворога на оперативній глибині в 40–60 кілометрів, тим менше навантаження піхоти на першій лінії, тим менше наступальних операцій ворога.
Не встигаючи проводити велику кількість тендерів, ми навіть почали давати прямі гроші на підрозділи, щоб вони самостійно купували мідлстрайки. Тому що це вікно можливостей, яке може закритися швидко.
– Чи не зачинилося ще це вікно?
– Ще не зачинилося, але у цього вікна можливостей є обмеження. Наша задача була – перемагати в кожному технологічному циклі. Наша задача була – вставити ногу в незакриті двері і відкрити нові можливості.
– Але з Кримом ця стратегія спрацювала?
– Закупівлі по мідлстрайку зроблені, ще будуть іти певний період часу. Гроші, які ми дали на військові частини, ще реалізовують. Тобто зараз потрібно далі закуповувати мідлстрайки, адаптовувати цю стратегію.
Що буде далі, залежить від того, як зараз будуть прийматися рішення. Тому що росіяни ж також протидіють. Вони зараз почали використовувати дрони на mesh-мережі зі штучним інтелектом. І взагалі велику кількість "Шахедів", "Молній" переорієнтували на прифронтові регіони, щоб робити нам логістичну ізоляцію. Це окрема стратегія, яка потребує окремого фінансування і багатьох нових рішень, які є на сьогоднішній момент неочевидні.
– На початку літа казали, що вперше з'явилася перевага України на лінії фронту. Чи зберігається ця перевага станом на кінець липня 2026 року?
– У нас були рекордні травень і червень по територіях, які ми деокупували, порівнюючи з тим, що Росія окупувала і як вона просунулася. У нас рекордна кількість збиття повітряних цілей – десятки тисяч ми збили за цей час. Люди навіть у прифронтових регіонах не уявляють, яку роботу роблять повітряні сили, корпуси. Прилітає багато, але наскільки багато збивається.
В Запоріжжі збивається, наприклад, 97–100% "Молній", які летять щодня. А їх десятки, може бути й сотні.
Подивимося, як буде далі все розвиватися. Задача – щоб все продовжилося. У нас є потенціал і всі ресурси для того, щоб росіян все-таки добити і зупинити.
"Я ніколи не боровся проти конкретних прізвищ. Я завжди боровся з системою"
– Наскільки ми розуміємо, одна з претензій, яка лунала від генералітету і зокрема політичного керівництва, в тому, що ви виходите за межі своїх повноважень. Що приймаючи рішення, ви могли заходити на поле дій тих чи інших посадовців, зокрема головкома.
Чи стосувалися конфлікти того, що ви виходили в цій візії за межі своїх повноважень як міністр оборони?
– Це якийсь фейк, який хтось один одному переказує.
– Ми на дуже високому рівні чули.
– Розумію, я також. Але немає жодного факту, який це підтверджує. Тому що насправді я ніколи не ліз на тактичний рівень – що потрібно робити бригадам, батальйонам, полкам. Я більше працював завжди на стратегічному рівні.
Звичайно, Міноборони робить забезпечення, але через забезпечення також можна вигравати війну. Ти правильно закупив мідлстрайки – ситуація змінилася.
Ми робили деякі операції на стратегічному рівні, але вони не пов'язані з тим, що ми ліземо у війну. Наприклад, ідея вибити одночасно за кілька днів всю техніку до 50–70 кілометрів. У минулому році ми зробили цю операцію – "Ашан" називається. 800 одиниць техніки вибили росіянам, пів року не було механізованих жодних наступів.
Це ми ліземо у війну чи не ліземо – я не знаю. Здається, що не ліземо, тому що це ідея, яка асиметрична, яка дозволяє швидко зробити результат, не впливає на організацію війська ніяк.
Або в цьому році, вже коли я був міністром оборони, ми зробили операцію "Ашан-2" і вибили 250 одиниць артилерії. Як прийшли до цієї операції? Побачили, що зростають втрати від артилерії. І ми розробили спеціальні дрони, взяли кілька підрозділів, дешеві дрони в одну сторону і знищили 250 гармат. Ми почали менше втрачати через те, що цю операцію зробили.
Це ми ліземо у війну? Не знаю, це ж відбувається разом із військовими, це ж не я в кабінеті собі придумав цю операцію, сам її зробив. Це відбувається з ефективними підрозділами. Наша сила якраз є в мережоцентричності.
Потрібно зрозуміти роль Міністерства оборони як інституції на даному етапі війни. Мені здається, що це така платформа, ефективний партнер, який підтримує найкращих. Твоя задача – постійно шукати ключові ідеї і допомагати максимально швидко їх реалізовувати разом із Генеральним штабом.
Тобі не потрібно в цій мережоцентричній війні, де підрозділи краще знають, що робити, забирати на себе планування якихось операцій. Твоя задача – мати візію і в рамках цієї візії підтримувати ідеї, які швидко розвиваються і дають результати.
Тому що приїжджає до тебе командир полку і каже: "Дивися, якщо зараз ви інвестуєте на цій ділянці в Донецькій області певну кількість ресурсів, я зможу натиск на першу лінію зменшити в п'ять разів". Ми такі: "Deal, інвестуємо". Все, результат є – зменшений натиск.
От у цьому наша була роль. Навпаки мені здається, що Генеральний штаб повинен дякувати за це і бути партнером, який поруч із тобою.
– Критики також говорять про те, що через систему Brave1 деякі компанії отримували непропорційно великі контракти. Чи приходили до вас виробники, які хотіли отримати контракти в обхід цієї системи?
– В є-балах неможливо обійти. Не приходили виробники, вони знають мене і знають, як система працює. Тобто там усе між компанією і підрозділом.
Є-бали це ж тільки один інструмент закупівель. Є ще прямі державні контракти, звідки отримується велика кількість дронів підрозділами.
– Щодо прямих державних контрактів приходили чи ні?
– Перші кілька місяців щось штормили, але це ті, хто мене ще не знав. Ті, хто знають, навіть не приходили.
Ми встигли за два тижні змінити підхід до закупівель. От прямо прийшли і відразу це змінили. Бо я ж, по суті, об'єкт управління, Міністерство оборони, вивчав чотири роки. Це ж не так, що я прийшов: "О, що тут як працює?".
Ми встигли зробити тендери на артилерію. Ми зекономили на першій закупівлі 16% – це більше 100 мільйонів доларів. Вже зараз другий тендер на 2 мільярди доларів робиться. Економія – тисяча доларів на одному снаряді була завдяки тендерам.
– До кожного міністра оборони, зокрема від початку повномасштабного вторгнення, були питання щодо взаємин з тими чи іншими компаніями. Чи були компанії, які завдяки вашим рішенням на посаді міністра оборони отримували якусь непропорційну частку державних контрактів?
– Можу ще раз повторити, що через два тижні після того, як я зайшов на посаду, ми змінили самі правила того, як відбувається замовлення. З'являється рейтинг, і Генеральний штаб обирає замовлення саме з цього рейтингу. Тобто наша задача була повністю прибрати людський фактор, зробити так, щоб ніхто з посадовців Міністерства оборони або Генерального штабу не впливав на замовлення, які відбуваються.
Тому за моєї участі як міністра оборони або міністра цифрової трансформації ніколи жодна компанія не отримувала якісь переваги для того, щоб отримати контракт і зробити якийсь результат.
Чи готовий я повернутися на пост міністра? 100%
– Ви напевно чули закиди стосовно того, що мітинги, які збираються майже щодня на площі Франка в Києві й на площах різних українських міст, це проплачена акція. Наскільки я розумію, це також активно продається зараз президенту.
– Я не знаю, чесно кажучи, що продається президенту. Думаю, що він точно так не вважає. Тому що у нас зазвичай так вважають або росіяни, або корупціонери. Я не думаю, що хтось може з адекватних людей так вважати. Це значить, що люди, які так вважають, не розуміють українське суспільство.
– Ми бачимо, що ця теза дуже багато поширюється в телеграм-каналах, називаються різні імена спонсорів "картонкового майдану"...
– Це ж так не працює. Дивіться, "Труха" й інші телеграм-канали системно щодня писали про мене, про реформу ТЦК. А в результаті ми побачили, що десятки тисяч людей на протестах розбираються в деталях і, незважаючи на всю цю пропаганду, знають, що відбувається.
– Це пасіонарна меншість, Михайле.
– Я в цьому не впевнений. Я впевнений, що є мільйони українців, які не виходять, працюють, займаються своїми справами, але вони знають ці деталі й так само все розуміють.
Люди насправді в нас набагато мудріші, ніж про це думають деякі з тих, хто приймає рішення. Тому я не вірю, що це може спрацювати. Нехай хоч викуплять всі телеграм-канали, нехай хоч відкриють ще тисячу чи дві тисячі кримінальних справ – у нашій державі це так не працює, це завжди закінчується для цих людей дуже погано.
– Якщо, наприклад, президент Володимир Зеленський після своєї поїздки до Сполучених Штатів запросить вас до Офісу і скаже: "Михайле, я подумав, подивився, гадаю, що все ж таки варто тобі дати ще один рік на реалізацію реформ, повертайся до Міністерства оборони". Ви готові повернутися?
– 100%. Що я скажу навіть не собі і не тільки президенту, а активному суспільству, яке проявило свою позицію? Злитися з цієї ситуації вже не вийде.
Це друга частина інтерв'ю з Михайлом Федоровим. Першу частину читайте тут