Тому що принциповий?
Віктор Янукович не терпить опозиціонерів у своєму уряді. Тим більше тих, чиї кандидатури вносить не президент, а він сам.
І якщо з'ясовується, що політична сила, до якої належить такий міністр, раптом діє всупереч настановам уряду, прем'єр негайно пропонує цьому політику або добровільно залишити посаду, або докладає зусиль, щоб звільнення було здійснене через парламент, через дії правлячої коаліції.
У цьому Віктор Янукович має рацію. Не може бути в уряді представника антиурядової політичної сили.
Мухи окремо, котлети окремо. Або ти працюєш у команді, яка керується певними принципами, або ти є членом іншої команди, яка поборює цю. Такими були, є і будуть у майбутньому початкові приписи будь-якої демократії світу. В тому числі й української.
Тому видалення зі складу нинішнього уряду тих міністрів, котрі представляли опозиційні до урядової коаліції політичні сили – вчинок справедливий і вірний. Крім міністра закордонних справ, оскільки у зовнішньополітичній царині коаліція мусить за Конституцією узгоджувати свою лінію з главою держави.
Поаплодувавши послідовному Віктору Федоровичу, послухаємо та почитаємо в Інтернеті новини за суботу, 16 грудня.
Одна з головних новин цього дня – це мітинг у Симферополі, організований кримською філією СДПУ(о), очолюваною членом політбюро цієї партії, депутатом Верховної Ради АРК Єфимом Фіксом.
Мітинг проходив під партійними прапорами і транспарантами з гаслами: "Ми проти вступу до НАТО!", "НАТО – загроза незалежності України", "НАТО зруйнувало сербські міста!", "Росія – наш головний партнер!" і так далі.
Мітингувальники періодично скандували "НАТО – ні!" Єфим Фікс пройшовся по "демагогії про небувалий розквіт демократії та свободі слова в Україні", під прикриттям якої "порушується право громадян на волевиявлення зі стратегічного питання – чи бути Україні в НАТО", і заявив, що СДПУ(о) вимагає негайного референдуму щодо вступу України до НАТО.
СДПУ(о), як свідчить резолюція мітингу, вимагає від керівництва НАТО негайно припинити "нав'язувати народу України думку, цілковито чужу інтересам нашої незалежної держави".
А щоб вимоги партії краще почули в Брюсселі, на знак протесту "проти втягування України в НАТО" на мітингу був спалений прапор Альянсу.
Мітинг – так само, як і акція СДПУ(о) щодо "народних референдумів" проти вступу України до Альянсу – це виразно антиурядова акція, яка спрямована особисто проти Віктора Януковича.
Не вірите?
Ось фрагмент із недавнього інтерв'ю Віктора Федоровича німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, переклад якого опублікував "День":
" - Стосовно НАТО ви домовилися з президентом Ющенком, що питання вступу до Альянсу вирішуватиме на референдумі народ України. Як би ви самі проголосували?
- Україна не змінила своєї орієнтації. Як і раніше, нашою стратегічною метою залишається входження в євроатлантичний простір.
- Чи означає це "членство"?
- Так. Цієї мети ніхто змінювати не хоче. Але ми повинні бути відкритими. Прискорення двох останніх років принесло з собою лише негативні наслідки. За останні два роки кількість тих українців, які негативно ставляться до вступу в НАТО, зросла майже на 20%.
- Чому?
- А тому, що народу не пояснили, що таке НАТО".
А ось текст із "Урядового порталу":
"Прем'єр-міністр України Віктор Янукович наголошує на необхідності прагматичного підходу у співпраці з НАТО. Україна є надійним і прогнозованим партнером Північно-Атлантичного Альянсу, – заявив прем'єр-міністр України Віктор Янукович під час свого виступу у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Разом з тим він відзначив, що сьогодні дискусія стосовно євроатлантичної інтеграції України, а точніше – переведення питання про членство в НАТО у практичну площину є істотною проблемою.
Така ситуація не є дивною через надто живучі стереотипи холодної війни, коли значна кількість українських громадян все ще побоюється, що вступ України в НАТО зашкодить її дружнім відносинам з Росією. Як наслідок, лише кожен 5 українець сьогодні готовий підтримати подання заявки на членство в НАТО. Ці реалії не можна не враховувати, – сказав Віктор Янукович.
Глава уряду вважає дуже важливим продовження інтенсивного діалогу України з НАТО та її активну участь у миротворчих операціях. При цьому Віктор Янукович відзначив, що в Україні цінують конструктивне та виважене відношення керівництва НАТО щодо перспектив подальшої співпраці.
За словами глави Уряду, під час засідання комісії Україна-НАТО, яке відбулося у вересні у Брюсселі, їм було запропоновано прагматичний підхід у співпраці з НАТО, на якому Віктор Янукович наголошує і сьогодні.
Зокрема, прем'єр-міністр України підкреслив важливість продовження і розширення співпраці з НАТО, деполітизації самої теми відносин Україна-НАТО, проведення широкої інформаційної кампанії, яка дасть можливість суспільству у спокійній атмосфері "розібратись і прийняти відповідальне рішення".
А тепер запитання: чи сприяють акції СДПУ(о) "розширенню співпраці з НАТО, деполітизації самої теми відносин Україна-НАТО..." – і так далі, за текстом?
Чи, може, такі акції – це складова "інтенсивного діалогу", і вони засвідчують, що Україна – "надійний і прогнозований партнер"?
Чи, може, якраз СДПУ(о) найкращим чином "роз'яснює, що таке НАТО"?
Ні, що не кажіть, ідеться про типову антиурядову політику. На яку СДПУ(о), звичайно, має право. Як опозиційна партія.
А тут починається найцікавіше.
Можливо, автор пропустив, але про опозицію до уряду й урядової коаліції в офіційних документах соціал-демократів не доводилося читати.
Ба більше: двоє членів партії є міністрами уряду, очолюваного Віктором Януковичем. І це не якісь там десятирядні постаті, а перший заступник голови СДПУ(о), член політбюро СДПУ(о) Нестор Шуфрич – він же міністр з надзвичайних ситуацій, та заступник голови СДПУ(о), член політбюро СДПУ(о) Михайло Папієв – він же міністр праці та соціальної політики.
Як дисципліновані члени партії – і, до того ж, творці її політики – вони мусять всіма засобами зривати рух України до НАТО, перешкоджати нашій євроатлантичній інтеграції, не допускати спокійної та розважливої дискусії щодо Альянсу, а натомість – домогтися проведення референдуму з цього питання якомога швидше.
Іншими словами, відповідальні члени Кабміну Віктора Януковича займаються розробкою та втіленням у життя антиурядової політики, а на додачу – ще й дискредитацією особисто Віктора Федоровича як безвідповідального політика, слова якого не важать нічого.
Бо ж, повторимо ще раз сказане на початку статті – у будь-якій нормальній державі члени уряду мусять бути учасниками однієї команди і дотримуватися однієї стратегії.
Як бачимо, цього немає.
Чи, може, Шуфрич та Папієв нічого не знали про партійну лінію? У це не віриться, але теоретично ми мусимо припустити і таку можливість.
Але головне – що тепер робити?
У нормальній країні наслідком симферопольського мітингу СДПУ(о) стала б:
а) негайна відставка двох міністрів-лідерів об'єднаних соціал-демократів за ініціативою прем'єр-міністра;
б) негайний вихід цих двох міністрів з СДПУ(о) і публічне засудження ними лінії своєї колишньої партії.
Tertium non datur.
Утім, в Україні третє таки можливе. Уряд і правляча коаліція зроблять вигляд, що нічого не сталося. Мовляв, есдеківські мітинги проти НАТО не мають жодного стосунку до діяльності міністрів-есдеків; хлопці просто розважаються у вільний від роботи час.
Заявив же Нестор Шуфрич, що не має наміру складати повноваження депутата Верховної Ради Криму: "Відповідно до статусу депутата кримського парламенту, я не зобов'язаний це робити", – сказав Шуфрич і додав, що збирається поєднувати дві роботи, бо "поки справлявся з усім, що на мене покладали".
Не зобов'язаний. І у статті 120 Конституції України не сказано прямо про представницький мандат ВР АРК, там зауважено, що будь-яку іншу роботу міністр може виконувати у позаробочий час.
Цікаво, чи АРК спеціально для Шуфрича збиратиметься на пленарні засідання у вихідні, чи Янукович збирається надавати своєму суперміністру з надзвичайних ситуацій регулярні відпустки за власний рахунок у зв'язку із постійною надзвичайною ситуацією в його депутатсько-міністерській діяльності?
Чи, може, всі робитимуть вигляд, що Шуфрич поза законом?
Але такі розбірки – це наш вітчизняний цирк, який, звичайно, дуже веселить зовнішніх спостерігачів і українську публіку.
Головне – інше. Якщо уряд і особисто Віктор Янукович зроблять вигляд, що події 16 грудня нічого не важать, це означатиме, що всі прем'єрські заяви американцям, німцям чи ще комусь із західних лохів є тим, що в Україні неполіткоректно зветься "брехнею собачою".
 |
