За три кроки до виборів

24 перегляди
П'ятниця, 26 лютого 2010, 16:58
Євген Заїка
для УП

"Государственные деятели отличаются от политиков тем, что первые думают о будущем страны, а вторые – о предстоящих выборах".
Уинстон Черчилль

Президентський карнавал – завершився. Вже майже вщухли невгамовні судові "гуляки" від БЮТ. З телеекранів зникають останні відео ролики кандидатів та їх партій, а вулиці українських міст знову набувають буденної сірої окраси "постсовєтської" старої нової країни.

Прийшов час "збирати каміння". Час аналізувати помилки та виносити уроки.

Питання порядку денного – явка виборців на виборах Президента України 2010.

Діагноз – найнижчий рівень виборчої активності громадян за всю історію виборчих процесів в період української незалежності.

На виборах президента у 1991 році явка виборців становила 84,2 відсотки.

1994, перший тур – 69,1%, другий – 71,4%.

1999, перший тур – 70,2%, другий – 74,9%.

2004, перший тур – 78%, другий – 80,6%, переголосування другого (3-й) – 77,1%.

На виборах президента-2010 – активність виборців зупинилась на позначці 66,7%. Відчуваєте назріваючі тенденції?

Звичайно – це проблема не лише загальноукраїнська, а й у світі загалом. Наприклад, антирекорд в неявці виборців у Франції сягає рекордних 57 відсотків, на Кіпрі – 40.

Аналогічна ситуація і в країнах пострадянського простору. Литва, 1993 рік, перші відкриті вибори, – участь в них взяло 78 відсотків зареєстрованих виборців. Через 11 років показник впав до 50%. Не виключення й Естонія. Там, показник участі упав з 78 відсотків в 1990-му – до 58% в 2003.

Що це, світова солідарність в неявці на вибори? Абсентеїзм? Політична апатія?

Шукати відповіді на ці питання – радше безглуздо, аніж виправдано. Доцільніше з’ясувати: що робити? Особливо – в українському варіанті розвитку проблеми?

КРОК № 1
Інститут обов’язкового голосування

Враховуючи досвід таких країн, як Аргентина, Австралія, Бельгія, Італія, Мексика – Україна могла б вивести процес голосування із статусу права, і закріпити це як обов’язок за громадянами, що досягли 18-річного віку.

В країнах, законодавство котрих передбачає відповідне, громадяни мають зареєструватися та з’явитися на дільниці в день голосування. Той, хто має намір не голосувати, і не має при цьому поважної причини – повинен сплатити штраф.

Нехай це виглядає егоїстично – але уявіть, стільки можна було б стягнути штрафів із людей, що не прийшли на вибори? А якщо врахувати їх майже не щорічність? Гадаю, проблем з наповненістю бюджету не було б.

Крім того, ефективність впровадження відповідного механізму говорить сама про себе.

Так, на думку політологів Луіса Месікота, Андре Блеса і Антуана Йошинака, що вивчають держави з обов’язковим голосуванням, явка виборців в день голосування при обов’язковому голосуванні збільшується від 8 до 15 відсотків. А це – реальна частина, що переважує шальки терезів в ту чи іншу сторону.

Не варто забувати й про громадянську відповідальність.

Голосування в такому випадку нагадує роботу. І якщо люди знатимуть, що зобов’язані голосувати, з’являється мотив до вивчення претендентів, їх програм. А це вже – культура виборця і вибору, яка для кожного громадянина пов’язана з відповідальністю.

КРОК № 2
Впровадження електронного голосування

Інтернет, мобільні телефони, супутникове телебачення. Все це – речі, що давно стали предметами першої необхідності. Навіть у виборчому процесі.

Застарілі механізми із ручного підрахунку голосів стали таким же пережитком минулого, як і проводове радіо.

Для прикладу, в Австралії електронне голосування діє з 2001 року. В Бельгії – практика пілотних проектів електронного голосування на муніципальних виборах застосовується з 1991 року.

У 2000 році Бразилія повністю перейшла на систему електронного голосування, що забезпечують 400 тисяч автоматів. Індія з 2003 року використовує системи електронного голосування на дільницях – при проведенні муніципальних виборів і на виборах рівня штатів.

Консервативна Великобританія використовує системи електронного голосування в пілотних проектах з 2000 року. Ну а в прогресивній Естонії, вперше, у 2007 році на національних виборах можливістю інтернет-голосування скористались 30 275 человек.

Перевагою електронного голосування (Інтернет, мобільні телефони) – є те, що людина має можливість зробити свій вибір дистанційно, не приходячи на виборчу дільницю.

Це допомагає вирішенню проблеми із зайнятістю в день виборів, та робить необов’язковою безпосередню присутність на виборчій дільниці.

За результатами Інтернет голосування в Естонії, 68,3% виборців голосували вдома, 28,4% на роботі.

Результати соціологічного опитування естонських виборців збігаються з даними опитування у Великобританії в 2002 році.

Серед опитуваних – 94,2 відсотки вважають електронне голосування найбільш зручним по тій причині, що немає необхідності ходити на дільниці. 95,2% вважають голосування через Інтернет більш простим в порівнянні з голосуванням з допомогою бюлетенів.

Солідарні з британцями і швейцарці. Підтвердження цьому – майже 30 відсотків виборців, що проголосували з допомогою мережі Інтернет на виборах 2004-го року.

Проте використання Інтернету для голосування може бути й небезпечним. Збої системи, атаки хакерів – все це речі, що мають безпосередній вплив на хід голосування.

Та повернемось до України.

В нашій країні Інтернет поширений в основному в містах. А там, як показує виборчий досвід, явка і так чимала. Тому постає проблема низької явки виборців в сільській місцевості.

Саме тому досить доречним в цьому плані для України було б використання системи електронного голосування за допомогою оптичних сканерів.

Така собі новинка, що не лише пришвидшить технічний процес підрахунку голосів, а й сприятиме безпосередній зацікавленості громадян у виборчому процесі.

Варіант із впровадження оптичних сканерів уже не один рік пропонується в Україні. Серед його переваг, окрім збільшення явки виборців, оперативності підрахунку голосів – ще й економність.

За словами колишнього заступника голови СП Ігоря Попова, для України необхідно близько 100 тисяч відповідних сканерів, на всі 33 тисячі дільниць. "Все це обійшлося б близько $40 млн." – підрахував Попов.

Крім того, вся апаратура для електронного голосування – багатократного використання, а не купується, як урни для голосування, під кожні вибори.

Реалізувавши чітко сплановану інформаційну кампанію по впровадженню новинки на виборах, можна спокійно розраховувати на виборчий бум. Адже невідомість – завжди приваблива.

КРОК №3
Політична освіта

Наостанок дозволю собі знову ж таки звернутись до Черчіля. Свого часу відомий політик говорив, що директори шкіл володіють такою владою, котру ніколи не будуть мати прем’єр-міністри.

Нажаль, українському політикуму до розуміння цих слів далеко.

Чому? Та тому, що не в соціальних мережах слід флудити, не політичним троллінгом на каналах слід займатись.

Потрібно політично підковувати молодь.

На чому трималась гітлерівська Німеччина? Гітлерюгенд. Дойче юнгфольк. Бунд дойчер медель. А радянський комсомол? Там теж є чому повчитись і що перейняти.

Що ми маємо в Україні?

Протягом майже 19 років незалежності ми так і не спромоглися на молодіжну організацію чи організації, що мали б масовий характер.

Пласт? СУМ? Все це – краплі в морях. Риба, рак і щука, що за давньою українською традицією, тягнуть ковдру кожен на себе.

В молодіжному середовищі української держави – відсутня ідеологічна індоктринація, себто передача фундаментальних положень "системи вірувань".

А відтак – відсутнє похідне… Ідеологізація суспільства, відповідальність перед собою, перед батьками, перед майбутнім.

І ви хочете, щоб ця молодь йшла на вибори?

Робімо висновки, панове…

Євген Заїка, Суспільно-аналітичний центр "SWOT", для УП



powered by lun.ua
powered by lun.ua
Всім вийти з тіні: Про відкриття реальних власників компаній в Україні
Тільки публічність та доступність інформації про реальних власників компаній є дієвим засобом запобігання корупції, адже це хвороба не може існувати на світлі – їй потрібна тінь, непрозорість, відсутність інформації.
"Крути-1918". Де закінчується історія й починається вигадка?
Фільм, справді, як попередньо заявляв режисер, вийшов більше художнім, а ніж історичним. Однак, це не означає, що автори можуть вільно трактувати реальні історичні події, пропонуючи глядачам своє бачення.
Освіта, як 16 років тюремного ув'язнення
В інституті нас просять забути те, що вчили в школі, на роботі – те, що вчили в інституті. Тому що ніщо ні з чим не пов'язано.
"Брехлива" етикетка: як маркуватимуть продукти харчування у 2019 році
У серпні набуде чинності закон "Про інформацію для споживачів про харчові продукти". Як зміниться маркування продуктів? (рос.)
Здобули децентралізацію?! Чому майже 200 громад чекають на вибори мерів
Без мерів міст деякі громади потерпають від нелегітимної влади і тітушок.
5 причин заборонити хутрові ферми в Україні: відкритий лист до Верховної Ради
Сучасні технології дозволяють суспільству зробити гуманний крок вперед і відмовитись від жорстокого по відношенню до тварин виробництва.