Куплю ВЛАДУ, можливий торг

42 перегляди
Понеділок, 08 лютого 2010, 16:22
Андрій Новак
кандидат економічних наук, для УП

Перші симптоми бажання виникають після завершення перших успішних бізнес-операцій, прибуток від яких дозволив виділитися в колі родичів, сусідів, на фоні колишніх однокласників чи однокурсників - що дало можливість відчути на собі приємний вітерець захоплення, схвалення, лестощів оточуючих, а разом з цим і заздрощів, що, зрештою, не менш приємно.

Після вітерцю з таким пилком, на величезних площах власного его проростає потреба в нових відчуттях, нових формах самореалізації, що часто виливається у "заведення" власного дому, сім'ї, дітей, звіряток.

І якщо це супроводжується подальшими прибутковими бізнес-операціями, або іншою успішною діяльністю - бажання чогось більшого в цьому житті росте пропорційно росту власної ваги (така собі підвищена еластичність попиту на бажання).

Отож, ви вже придбали собі необхідну нерухомість, престижну рухомість і парочку-другу високих тоненьких каблучків. Але всередині все сильніше розгоряється невблаганне хочу, хочу, хочу ще.

І ось ви, домігшись життєвого успіху власним розумом, важкою працею, ризикуючи і відмовляючи собі у найдорожчому - часі, доходите в процесі вирішення серйозного ділового питання до керівника однієї з адміністративно-територіальних одиниць.

Після успішних з ним переговорів споглядаєте як одним підняттям телефонної слухавки і одним розчерком пера на державному бланку тієї ж адміністративно-територіальної одиниці вирішується питання, яке для вас раніше було недоступним, або на рішення якого у вас йшли місяці, кругленькі суми грошей і кілограми нервів - ви відчуваєте як по вашій спині пробіг табун мурашок і після невеликої паузи до вас доходить розуміння необхідності завести ще одну жінку - ВЛАДУ.

Перед такою спокусою можуть вистояти лише найсильніші, але дуже рідко.

Імпульси спокуси

Як і кожна ефектна жінка, ВЛАДА притягує до себе всіх, хто відчуває впевненість у власних силах, і навіть тих, хто не відчуває, але сподівається на подарунок долі. Контингент спокушених збирається дуже колоритний, що перетворює процес завоювання в захопливе шоу-змагання.

Кожен учасник має свої переваги і недоліки, свої прийоми боротьби з конкурентами, свою фішку і гребінець привабливості. А жінку важко передбачити, симпатії її мінливі, вибір частіше емоційний, ніж розважливий. Кому ж випаде щасливий квиток, точніше мандат. Тут і випливають особисті якості, мотиви і мотивація претендентів - тобто оголюється питання: навіщо і заради чого?

Відповіді на ці запитання цілком і повністю залежать, як і в житті, від моральних якостей, характеру, виховання, тобто від загальної культури тих, хто прагне завоювати ВЛАДУ.

Як і в жінці, у владі кожен бачить або джерело особистого задоволення і марнославства, або об'єкт обожнювання, або інструмент корисливого використання, або ж сенс подальшого життя. Як і в житті, тут не обійтись без детального вивчення претендентів і виявлення їх істинних намірів.

Спокуса очима

Ваші очі постійно помічають обличчя тих, кому належить влада, чи то на сторінках газет, глянцевих журналів, чи то в сюжетах телевізійних новин, або в популярних ток-шоу. І всюди вони гарні, їх про щось запитують, їх думкою цікавляться, їх подають в приклад, ними захоплюються. Потім в народі їх обговорюють, цитують, а деяких навіть поважають і люблять.

І ви себе ловите на думці: а їм це нічого не коштує, лише підняти телефонну слухавку. Вони публічні лише тому, що займають державні посади, їх "поважають і люблять" лише тому, що залежать від їх підпису. А імена найвищих чинів, до того ж, назавжди будуть вписані в довідники, енциклопедії та історичні літописи сіл, міст, областей і всієї держави.

На таку спокусу може накинути око практично кожна людина, що спробувала на смак плід наукового, творчого, спортивного або бізнесового успіху. Сама по собі така спокуса не мала би нічого за своєю суттю поганого, якби такий самозакоханий спокусник не ставив процес "публічної засвітки" за завершену самоціль з єдиною задачею - як можна довшої присутності у владній тусовці.

Але державні посади - це, перш за все, відповідальність перед народом за ефективне розпорядження державними ресурсами, а не сцена для спектаклю з самим собою в головній ролі.

Самим плодючим ґрунтом, що породжує такого роду діячів, є світ мистецтва і культури, профспілковий рух, сфера партійної номенклатури (будь-якої партії).

Нам, громадянам, в період, коли ми стаємо на певний час виборцями, треба дуже уважно до "них" приглядатися - за гарними словами, проникливими фразами, бездоганною інтонацією, ефектним зовнішнім виглядом може не виявитися знань і умінь, необхідних людям, наділених владою і довірою.

Спокуса пузом

Крім дуже вразливого органу, ми наділені і дуже ненаситним - так, тим самим "трудовим мозолем". На жаль, він наділений від природи досить порочною здатністю: чим більше він отримує, тим швидше росте його апетит.

В особистостей, головним продуктом життєдіяльності яких є гроші, успішне ведення бізнесу на певному його етапі обов'язково переростає в бажання завоювання політичної ВЛАДИ з меркантильною ціллю розширення власної справи для збільшення особистих доходів. Це думками супроводжується кольоровим відеорядом грошових знаків, віл, лімузинів, яхт, дорогої одежі, дорогих розваг і так далі.

Оцінка складу таких особистостей, які прагнуть ВЛАДИ, неоднозначна. Адже розширення бізнесу супроводжується створенням або збільшенням кількості робочих місць, сплатою податків, створенням додаткових матеріальних та фінансових цінностей в державі.

Але, з іншого боку, люди з надмірно розвинутими меркантильними цінностями заради їх захисту і примноження можуть погребувати іншими цінностями, такими як мораль, національна безпека і державні інтереси, а в критичних або особливо вигідних ситуаціях, і взагалі - торгувати ними.

Перебуваючи в ролі виборців, ми, громадяни, крім оцінки професійних ділових якостей таких претендентів повинні просканувати їх морально-вольову чистоплотність і поведінкову передбачуваність.

Спокуса розумом

На щастя, природа наділила людину не лише здатністю відчувати основні інстинкти задоволення, а й даром розумового процесу. А певна частина суспільства має особливо розвинуту потребу в інтелектуальній діяльності на благо собі і/або суспільства в цілому.

Інтелектуали часто піддаються спокусі лише помічаючи подібне до себе відображення, з яким можливий рівний взаємно цікавий і корисний діалог. Такі, треба сказати. рідкісні екземпляри можуть спокуситися ВЛАДОЮ, якщо побачать в ній інструмент для реалізації своїх ідей, концепцій і моделей розвитку суспільства.

Проблема тут може виникнути з кількістю варіантів інтелектуальних розробок і, як правило, непохитною впевненістю їх авторів в правильності лише своїх поглядів на шляху вирішення суспільних проблем. Крім цього, дуже важливою є своєчасність і актуальність запропонованих рішень саме на даному етапі суспільного розвитку. Іншими словами - інтелектуал інтелектуалу - різниця і актуальність.

Шляхи завоювання

Ось, факт спокуси ВЛАДОЮ відбувся. Далі - шлях завоювання.

Отже, від обманливого до справжнього:

Шлях 1 - купити її. Так, ВЛАДУ, як і жінку, можна просто купити - це коли немає часу і бажання на всякі там загравання, спокушання, зачарування, а хочеться дуже сильно і негайно. Але в цьому випадку треба розуміти, що продасться тільки продажна, тобто та, що продається.

Якщо мова про посади у виконавчій владі, то такою продажною жінкою виявиться, скоріш за все, чоловік, який займає вищу від наміченої вами посаду, котрого ви словесно, а потім, головне, матеріально переконаєте у нових перспективах, які відкриються перед НИМ при роботі вашого ТАНДЕМУ.

Якщо мова про мандат у представницькій владі, то в умовах пропорційної виборчої системи ви:

а) купуєте місце в списку перспективної політичної сили у, швидше за все, керівника штабу, який таким способом збирає гроші на виборчу кампанію. Звичайно - чим вище по списку - тим вища ціна;

б) купуєте право балотуватись від популярної політсили на виборах мера цікавого вам населеного пункту із зобов'язанням керувати ним (нарізати земельні ділянки, виділяти приміщення, прихватизовувати-переприхватизовувати підприємства, тощо) "так як треба".

Шлях 2 - не залишити іншого вибору. Якщо грошей не вистачає, але з надлишком наглості і сміливості, завоювання ВЛАДИ можна досягнути не залишивши об'єкту завоювання іншого виходу ніж вибору вас як:

а) єдиного (безальтернативного);

б) меншого зла;

в) джерела "вбивчого" компромату, шантажу, реальних загроз.

Шлях 3 - викликати співчуття. Не секрет, що жінка обирає пораненого - жаль перетворюється в ніжне співчуття і любов. І любов виборців може також базуватися на співчутті до політичної "жертви".

Вважаєте цього не достатньо? Згадаємо шлях в народні депутати Бродського через публічний арешт на вулиці в центрі Києва і утримання в тюрмі до виборів із щоденним відліком часу несправедливого перебування в ній у газеті, що йому і належала.

Або всенародна симпатія і любов до "жертви боротьби з владою" - Тимошенко, достатня для проходження в парламент і подальшим кандидуванням в президенти. Чи сучасне підживлення рейтингу Януковича як "жертви обставин" його ранніх судимостей, які "загартували майбутнього лідера".

Викликати публічне співчуття можна не лише роллю "жертви" політичної боротьби, але й методами організації замаху на самого себе, публічних образ, надмірної невиправданої критики на свою адресу.

Даний варіант завоювання ВЛАДИ надзвичайно привабливий, оскільки є дуже ефективним, порівняно недорогим, однак потребує філігранної виконавської майстерності на рівні кращих акторів театру і кіно.

Шлях 4 - розсмішити і веселити. Не секрет, що багато жінок ласі до тих, хто вміє розсмішити і створювати веселу атмосферу. Думаєте тут всі порівняння з ВЛАДОЮ не доречні? Помиляєтесь - згадайте Жириновського чи наших Поплавського, Яценюка!

Шлях 5 - стати популярним. Вірний шанс оволодіння ВЛАДОЮ може бути у людей, які навіть не мають для її використання фахових знань, навичок і досвіду, але мають інше - популярність в народі. При чому, не важливо в якій сфері ця популярність була досягнута: спорті, мистецтві, науці.

Якщо популярність дійсно всенародна і позитивна, то політичні сили, які прагнуть завоювання чи утримання влади, обов'язково запропонують вам виконавчу посаду або місце у своєму партійному списку. Прикладів більше ніж достатньо: Борзов, Бубка, Блохін, Білозір, Вакарчук, Данилко, Матвієнко, Руслана, тощо.

Шлях 6 - вразити розумом і знаннями. Фундаментальним способом привертання уваги і зацікавлення до своєї персони є вражання об'єкта бажань власним розумом, кмітливістю та знаннями, як загальними так і спеціалізованими.

Може бути оцінено не відразу, але при повторних контактах обов'язково себе проявить і забезпечить бажаний результат.

Шлях 7 - довести справами, що ти - найкращий. Не менш фундаментальним ефектом впливу на можновладних і обираючих владу є наявність реальних прикладів і результатів того, що все що ви робили і робите, ви робите краще за інших. Цей аргумент, та ще й при вмілій, невимушеній його подачі, робить вас кращим серед претендентів жаданої ВЛАДИ.

Андрій Новак, кандидат економічних наук, для УП



powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.