"Батіг і пряник" для громадянського суспільства

П'ятниця, 19 березня 2010, 11:16

Останнім часом багато доводиться чути про необхідність створення громадянського суспільства в Україні. Тлумачення цього поняття не знайти у нормативно-правовій базі, тому у нагоді стає електронна "Вікіпедія".

"Громадянське суспільство – це сфера життєдіяльності людей, яка є вільною від безпосереднього впливу з боку держави та посадових осіб, але разом з тим, організована, внутрішньо впорядкована та взаємодіє з державою. Сфера, де люди реалізують свої приватні інтереси, об’єднуються в групи та організації".

Після прочитання цих рядків виникає одвічне запитання: кому це вигідно? У самій назві поняття є відповідь – звісно, що самим громадянам. Хто, як не вони, зацікавлені у відстоюванні перед державою своїх законних прав та інтересів?

Тож програмою максимум для держави є забезпечення умов для створення подібної суспільної моделі, програмою мінімум – принаймні не заважати цьому процесу.

Головною рушійною силою механізму під назвою "громадянське суспільство" має виступати як принциповість окремих громадян, так і потенціал всієї громадськості в цілому.

Тільки за таких умов даний суспільний механізм лишатиметься дієздатним та зможе ефективно та безболісно відстоювати власні інтереси у державі.

Принциповою відмінністю між Україною та розвиненими європейськими країнами у створенні подібної моделі взаємодії суспільства і держави, як це не дивно, є мотив.

Тож у Франції, Німеччині, Італії, тощо основною похідною є "для того, щоб…": зберегти цінності демократії, не допустити узурпації влади, забезпечити процвітання власної країни, контролювати дотримання передвиборчих обіцянок.

Їх модель покликана працювати на попередження негараздів. Завдяки ефективній та злагодженій роботі, грецькі профспілки за декілька днів влаштували масові мітинги та акції протесту на знак незгоди із антикризовими діями уряду.

Ясна річ, що громадські організації не виросли як гриби після дощу, їх становлення було довготривалим та системним.

Наша модель дещо відрізняється від класичної європейської. В українському суспільстві подібні громадські організації та акції ініціюються "тому, що…": вкладники банків у відчаї намагаються повернути власні кошти, інвесторам "Еліта-центру" та інших квартирних афер просто ніде жити, робітники підприємства півроку не отримують зарплати.

Тож громадські заходи проявляють свою відносну життєздатність вже під час "гасіння пожежі". На жаль, в більшості випадків буває вже запізно.

Подібна тенденція характерна для всіх сфер суспільного життя.

Якщо для громадянського суспільства розвиненої країни мотиватором є майбутній "пряник", для нас – сьогоднішній "батіг".

Бізнес платить податки, коли їх несплата погрожує санкціями з боку податкової інспекції. Активізація будівництва стадіонів та іншої інфраструктури для проведення Євро-2012 починається після чергового "китайського" попередження від УЄФА.

Кошти на безпеку у лікарнях виділяються вже після кількох трагічних випадків із газовими балонами, що призвели до загибелі пацієнтів.

Для покращення ситуації у громадському секторі слід діяти системно та злагоджено заздалегідь. По-перше, визначити ті напрямки, на яких вже є певна проблема та ті, на яких можливе її виникнення у подальшому.

По-друге, сформувати групу свідомих громадян, яким не байдужа дана проблематика та які готові діяти з метою її вирішення. По-третє, прописати чіткий план дій та механізм реалізації узгоджених ідей та планів. І, нарешті, слідувати заповіту Шевченка "Борітеся – поборете".

Варто усвідомити, що без вживання зазначених кроків та роботи на перспективу жодні хаотичні намагання "гасити пожежу" не принесуть бажаного результату.

Наприкінці хотілося б зацитувати з тієї ж "Вікіпедії" один з головних філософських постулатів: "Громадянське суспільство – це спільнота людей високого соціального, культурного, морального та економічного статусу, яке створює разом із державою розвинені правові стосунки".

Саме перелічені фактори і є запорукою суспільного розвитку та прогресу. Інакше, без батога подальший рух буде неможливим.

Павло Цируль, голова правління Комітету громадського контролю ЧЄ-12, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Шлях до Національного військового меморіального кладовища

Інтеграція штучного інтелекту в кримінальний процес: чи готова Україна до цього?

Навчалась за кордоном, щоб потім працювати Україні. Досвід випускниці Ukraine Global Scholars

Як виявити корупцію в будівництві

Трансплантація органів та рак шкіри: про що мають знати пацієнти

ПДВ для страхових агентів: нерівні умови та невизначений економічний ефект