Поза межами можливого. Відвідайте щорічну премію УП 100

Молодіжні обміни між Україною та Канадою: хто може бути обраним?

Вівторок, 14 грудня 2010, 09:35

Українська молодь та теперішні реформи українського уряду – поки що несумісні явища. Втім, правдоподібно, що в близькому майбутньому саме молодь буде відігравати вирішальну роль у реформах, які дійсно зарадять країні обрати плідний шлях на покращення життя.

Тим не менш, саме завдяки одній із програм, про яку піде мова нижче, молодь зуміє справді пізнати світ, та вже в не такому далекому докластися до розбудови України.

Меморандум про взаєморозуміння між урядом України та урядом Канади про молодіжні обміни був підписаний 25 жовтня 2010 року в Києві під час офіційного візиту прем'єр-міністра Канади Стівена Гарпера.

З того часу не з'явилося жодної конкретної інформації для пересічного українця відносно імплементації самого меморандуму.

Та й взагалі, що це за меморандум? Скільки така програма коштує? Які умови? Чи в середньостатистичної молодої людини існують певні шанси прийняти участь у програмі цього "загадкового" меморандуму?

Це є перша угода з боку України такого масштабу за все існування незалежності України. Через те детальна інформація, щодо цієї програми, відсутня в ЗМІ. І тому просто елементарно мало хто знає взагалі будь що про такі обміни.

Із самого початку важливо засвоїти, що цю угоду неможна плутати та порівнювати з американською програмою Work and Travel, чи іншими програмами, які в односторонньому порядку дозволяють студентам працювати в тій чи іншій країні.

Програми за подібним меморандум молодіжних обмінів практикуються Канадою вже довший час. Головна ідея таких обмінів – надати молоді Канади, віком від 18 до 35 років, можливість збагатити свій життєвий досвід у міжнародній площині. У сьогоднішньому глобальному світі важливо розуміти міжнародну економіку, політичний устрій, інші культури та країни. І саме така програма дозволяє молоді зануритися в повсякденне життя в тій чи іншій країні, яка підписала такий меморандум із Канадою.

Але важливість програми молодіжних обмінів полягає в її двосторонньому зв'язку. Таким чином молодь інших країн на тих самих умовах має можливість зануритися в життя Канади.

Наприклад, до Канади по такій програмі щороку приїжджає 14.000 учасників з Франції, з Австралії – 8.000, з Японії – 6.000. Це потужна сила, яка відкриває всьому світу Канаду, як країну розвинутої економіки, демократії та багатокультурності.

Адже в Канаді вперше вжито термін багатокультурність, multiculturalism, саме канадським політиком українського походження Павлом Юзиком, за що всіх українців, а зокрема політиків, має охоплювати неабияка гордість.

У підписаному меморандумі чітко окреслені три напрямки, за якими молодь України може поїхати до Канади. Учасник програми за будь яким напрямком, при перетині канадського кордону, автоматично отримує дозвіл на працевлаштування терміном на один рік, з подальшим отриманням тимчасового ідентифікаційного коду – так звана SIN card.

Перший і найпростіший напрямок – подорожування по Канаді з можливістю короткотермінового працевлаштування.

Наприклад, подорожуючи Канадою, учасник може тимчасово працювати на сезонних роботах, у галузі харчової чи виробничої промисловості, у будівельному чи інших секторах, які не вимагають особливого чи специфічного навчання, ліцензій чи кваліфікацій. Так молода людина в спромозі заробити собі на перебування та прожиття в Канаді, і водночас бути повністю соціально захищеною особою.

Другий напрямок – для професіоналів і фахівців, які бажають підвищити свою кваліфікацію через стажування в канадських фірмах, установах та підприємствах.

Для того щоб потрапити на цей напрямок, учасникам треба буде наперед отримати лист запрошення та підтвердження про надання місця праці терміном до одного року від канадської сторони.

Третій напрямок – для студентів, які навчаються у ВНЗ України, і котрим необхідно пройти практику для отримання диплому.

Такі учасники можуть пройти таку практику в Канаді. Звичайно, український ВНЗ повинен зробити певні зміни, щоб зарахувати таку практику. Проте це вже окреме питання індивідуальних вишів.

Також зазначимо перспективу учасників мати нагоду для професійного вивчення англійської мови у вишах Канади, терміном від 7 тижнів до 6 місяців.

Анкети для учасників будуть готові та оприлюднені на початку наступного року. Умови досить прості:

1) Основний критерій це вік, 18-35, якщо Вам уже 36, то, нажаль, Ви не підходите.

2) Необхідно мати певні фінансові заощадження. Наприклад, для учасників із Литви, необхідно мати 2.500 канадських доларів.

3) Також буде певне обмеження кількості учасників програми. Наприклад, з Польщею це квота в 500 учасників. Імовірно, що в перший рік праці меморандуму квота обмеження жодним чином не перевершить квоту Польщі.

Відбір кандидатів буде проходити на основі черговості здачі анкет. Тобто, щоб попасти у визначену квоту, необхідно перейти всі критерії та здати анкету чим найшвидше.

Сплата за участь у програмі в розмірі 150 канадських доларів повертається назад, якщо Ви не потрапили до вибраних учасників.

Залишається сподіватися, що досвід молоді, яка повернеться з Канади, буде користуватися попитом не тільки в приватних структурах, але й знайде достойне місце в реформаторських коридорах уряду.

Тарас Паславський, директор з міжнародних відносин консалтингової фірми в Торонто, Providence Group, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Більше ніяких конвертів: як Україна купує за міжнародні кошти у спеціальному модулі

Забудова вище неба: кому заважає історико-архітектурний план Львова

Трампівські угоди в дії?

Відновлення польотів з України: скільки коштуватиме і чи безпечно

Транзит газу: нові рішення для енергетичної незалежності Європи

Головна причина проблем: чому Україна не показала прориву у Звіті про розширення ЄС